Китайський лідер Сі Цзіньпін проводить масштабний військовий парад, присвячений 80-річчю закінчення Другої світової війни, але ця подія не так стосується минулого, як є частиною зусиль Китаю посісти місце ключового гравця на міжнародній арені.
Радіо Свобода розповідає подробиці та наводить думки аналітиків, чому цей парад у Пекіні є військово-політичним засобом реалізації стратегічного прагнення Китаю до світового лідерства.
На 3 вересня у Пекіні запланований військовий парад. Взяти участь у ньому запрошені очільник Росії Володимир Путін, лідер Північної Кореї Кім Чен Ин та ще понад 24 інших глав держав і урядів: від Білорусі до Ірану.
Парад розглядається як демонстрація військової та дипломатичної сили Китаю на противагу Заходу. Сі Цзіньпін хоче показати новітню військову техніку та підкреслити статус його країни як світового лідера, здатного конкурувати зі Сполученими Штатами.
Аналітики стверджують, що Китай також розглядає парад як частину більш довгострокової мети – посилити свою роль у Другій світовій війні та позиціонувати себе як охоронця післявоєнного міжнародного порядку.
Китай намагається використати парад для просування своєї версії історії, де він є провідною державоюКеннеді
«Китай намагається використати парад для просування своєї версії історії та того, як вона узгоджується з типом світу, який він хоче створити сьогодні, де він є провідною державою», – сказав Радіо Свобода Скотт Кеннеді, багаторічний експерт з питань Китаю, старший радник і голова ради директорів алітичного центру «Центр стратегічних і міжнародних досліджень» (CSIS) у Вашингтоні.
Центральним елементом китайської версії подій Другої світової війни, завершення якої у країні пов'язують із капітуляцією імперської Японії в 1945 році, є посилення претензій Пекіна на суверенітет над Тайванем.
Складний міжнародний статус цього самоврядного острова пов'язаний із низкою післявоєнних договорів і виснажливою громадянською війною, в якій китайські комуністи на чолі з Мао Цзедуном здобули перемогу у 1949 році над армією Чан Кайші. Він втік на Тайвань разом із очолюваним ним урядом.
Ниншіній очільник КНР Сі нещодавно пообіцяв «об'єднатися» із островом і не виключив застосування сили для досягнення цієї мети.
«Військові цілі Китаю є переважно регіональними і передбачають домінування в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та захоплення Тайваню», – сказав Кеннеді. «Китай прагне залучити світових лідерів до участі у параді, щоб підтвердити ці цілі зовнішньої політики».
«Щоб мати майбутнє, Росія і Китай повинні мати минуле»
Ключовим партнером Пекіна в цьому прагненні є Володимир Путін, який вже кинув виклик міжнародній системі, вторгнувшись до Грузії в 2008 році, силоміць анексувавши Крим у 2014 році та розпочавши повномасштабне вторгнення в Україну в 2022 році.
Путін перебуває в Китаї з 31 серпня, коли він прибув на чергову зрежисовану дипломатичну подію, саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС), який завершився цього тижня. На саміті Пекін також зібрав низку провідних не західних лідерів, щоб підтримати його переосмислення світового порядку, оскільки він прагнув протиставити свій акцент на багатополярності більш транзакційній зовнішній політиці Сполучених Штатів.
Виступаючи перед світовими лідерами на саміті в північному Китаї, Сі закликав країни просувати те, що він вважає «правильним» поглядом на Другу світову війну, та підтримувати багатополярність.
«Китай і Радянський Союз були головними театрами цієї війни відповідно в Азії та Європі», – написав Сі в травні напередодні візиту до Москви, де він спостерігав за російським парадом на честь Дня Перемоги.
«Ці дві країни були опорою опору проти японського мілітаризму та німецького нацизму, зробивши вирішальний внесок у перемогу у Всесвітній антифашистській війні», – сказав Сі.
Разом з Росією Китай прагне применшити внесок США і представити себе як головну силу опору Японії. Китай датує початок своєї «війни опору японській агресії» 1931 роком – за десять років до вступу США у війну.
«Позиціонування Росії та Китаю як двох сил, що протистоять фашизму, є серйозним переосмисленням світової історії», – заявив Клаус Сунг, аналітик берлінського аналітичного центру MERICS, в інтерв'ю Радіо Свобода. «Щоб мати майбутнє, Росія і Китай повинні мати минуле».
ЄС тримається остронь військового параду Сі
Ми бойкотуємо парад, оскільки в ньому бере участь Росія
Присутність Путіна на параді, а також його спрямованість проти Японії – ключового союзника Заходу – змусила європейських посланців у Пекіні зменшити масштаби своєї участі та присутності на цьому гучному заході. Дипломати Європейського Союзу повідомили Радіо Свобода, що жоден офіційний представник не буде присутній на параді.
«Ми бойкотуємо парад, оскільки в ньому бере участь Росія, але не бойкотуємо супутні заходи», – повідомив Радіо Свобода високопоставлений дипломат ЄС, який побажав залишитися анонімним, щоб вільно висловлюватися перед ЗМІ.
Окрім ускладнень, пов'язаних з Японією та участю Путіна, представники ЄС також висловили критику щодо підтримки Пекіном війни Росії проти України, де Китай допомагає Москві у військових діях, постачаючи їй товари подвійного призначення, корисні для військових цілей.
Серед іноземних глав держав і урядів, які відвідають парад, не буде західних лідерів, за винятком прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо. Президент Сербії Александар Вучич, країна якого подала заявку на вступ до ЄС, також візьме участь у заході.
«Сумно, що Сербія, країна-кандидатка в ЄС, також потрапила до цього списку, але це не є несподіванкою. Вони говорять одне про приєднання до ЄС, а роблять інше», – сказав інший дипломат ЄС в інтерв'ю Радіо Свобода.
Яка позиція Китаю щодо Тайваню та Другої світової війни?
У своїй останній промові з нагоди річниці Другої світової війни в 2015 році, яка також супроводжувалася парадом, Сі не згадав про Тайвань, оскільки вона відбулася в період поліпшення відносин між Пекіном і Тайбеєм.
Але очікується, що Тайвань стане центральною темою виступу Сі Цзіньпіна цього року. З 2015 року Пекін став більш агресивним щодо Тайваню, а його пропаганда регулярно намагається представити тайванського президента Лая Цінде як небезпечного сепаратиста.
Статус Тайваню продовжує ускладнювати наратив, який Сі прагне переосмислити навколо Другої світової війни.
Хоча комуністичні сили боролися проти повномасштабного вторгнення Японії в Китай, значну частину бойових дій вели війська націоналістичного уряду, відомого як Китайська Республіка, які пізніше втекли на Тайвань після програшу в громадянській війні.
Уряд Республіки Китай, офіційна назва, яка досі використовується Тайванем, очолював післявоєнні переговори. Саме Республіка Китай підписала мирну угоду як одна з країн-союзниць і залишалася при владі в 1945 році, коли Тайвань був переданий після десятиліть японського правління.
Китайська Народна Республіка, керована Комуністичною партією Китаю, була заснована лише в 1949 році і не контролювала острів Тайвань.
Проте Пекін стверджує, що перемога у Другій світовій війні належить усьому китайському народу, включаючи жителів Тайваню, і тлумачить мирні угоди як такі, що призводять до «повернення» Тайваню під владу Китаю.
Але, як каже Сунг, парад і зусилля Сі з метою змінити наратив війни спрямовані головним чином на внутрішню аудиторію та країни Глобального Півдня.
«Комуністична партія Китаю намагається створити спільну єдність», – сказав він. «Під час виступу Сі ми побачимо, як Китай намагається формувати історію».
Форум