Кадиров відповів СБУ віршем. Як відреагував очільник Чечні на висунуті йому нові підозри

Перші підозри на адресу очільника Чечні Рамзана Кадирова СБУ України висунула ще влітку 2022 року. У спецслужбі заявили, що на початку повномасштабного вторгнення Росії Кадиров «особисто керував розробкою і плануванням окремих військових операцій, віддавав накази, заслуховував звіти і доповіді керівників» підрозділів 46–ї окремої бригади військ національної гвардії.

Слідчі тоді інкримінували главі Чечні три кримінальні статті:

• планування, підготовка, розв'язання та ведення агресивної війни;
• вчинення умисних дій з метою зміни кордонів України, що призвели до загибелі людей та інших тяжких наслідків;
• а також виправдання збройної агресії РФ, розпочатої у 2014 році, виправдання окупації та героїзація осіб, які чинили агресію.

«Панове СБУшники, визначте місце, куди нам з'явитися. Ми із задоволенням приїдемо та розберемося, хто злочинець, хто вбивця, хто терорист», – відповів на це Кадиров у своєму телеграмі.

Щоправда, в Україні він помічений так і не був.

Рамзан і Ахмат Кадиров на церемонії присвоєння сину очільника Чечні і керівнику його охорони звання Почесного громадянина Грозного (Скріншот відео із телеграм-каналу Кадирова)

Які нові підозри висунули Кадирову?

Нові підозри главі Чечні СБУ заочно висунула 1 вересня 2025 року. Вони стосуються його заяв після першої успішної атаки українських БПЛА на Чечню в жовтні 2024 року – тоді в Гудермесі загорівся дах однієї з будівель «російського університету спецназу», де готують найманців на війну з усієї Росії.

Коментуючи удар, Кадиров заявив, що віддав наказ чеченським командирам армії РФ на передовій не брати українців у полон, а «знищувати» на місці. Через кілька днів глава республіки скасував цей наказ – нібито з міркувань гуманності.

На початку грудня, після нової атаки БПЛА, Кадиров у Грозному на камеру, в присутності українських військовополонених, заявив про намір використовувати їх як «живий щит», що заборонено Женевською конвенцієюСтаття 3 Женевської конвенції про поводження із військовополоненими: З особами, які не беруть активної участі у воєнних діях, зокрема з тими особами зі складу збройних сил, які склали зброю, а також тими, які припинили участь у воєнних діях у зв'язку з хворобою, пораненням, триманням під арештом чи з будь-якої іншої причини, поводяться за будь-яких обставин гуманно, без будь-якої дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, релігії чи вірування, статі, походження чи майнового становища чи будь-якими іншими аналогічними критеріями.Із цією метою заборонено зараз і надалі вчиняти стосовно зазначених вище осіб такі дії:a) насилля над життям та особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й тортури;b) захоплення заручників;c) наругу над людською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження;d) засудження та застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного судом, який створено належним чином і який надає судові гарантії, визнані цивілізованими народами як необхідні.
Повністю текст Женевської конвенції читайте тут. Одному із захоплених у полон українських юнаків глава Чечні тоді запропонував застрелитися.

Саме ці заяви стали причиною нової кримінальної справи СБУ проти очільника Чечні.

Сам Кадиров на висунуті підозри відповів декламуванням вірша, образами на адресу СБУ, президента України Зеленського, української держави та новими погрозами.

Також, він іронічно «обурився», що йому висунуто всього «лише підозри», натякаючи на те, що йому це нічим не загрожує.

У незалежних правозахисників і журналістів немає доступу до українців, яких утримують у Чечні. На початку року в українському Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими повідомляли, що загалом на території республіки можуть перебувати понад 150 військовослужбовців ЗСУ.

Рамзан Кадиров, 7 серпня 2025 року

Як у Чечні поводяться із українськими військовополоненими?

Згідно зі свідченнями звільнених із полону військових, ставлення до них у Чечні відрізнялося від того, яке було в інших регіонах Росії.

«Охорона, що складалася з чеченців, поводилася з ними цілком нормально. Там немає історій з цілодобовим заучуванням і співом російського гімну або пісень з вибаченнями», – розповідала українська журналістка Марія Климик. За її словами, солдатів ЗСУ били, «коли приїжджав хтось із російських представників – з міністерства, з військової поліції».

«Їх тримали в підвалі, давали «Мівіну» (швидкорозчинна локшина), у них була технічна вода і хліб – у принципі, можна вижити. Чоловік мав дуже поганий вигляд, сильно схуд», – розповідала дружина одного зі звільнених.

За відомостями української сторони, відомі випадки, коли кадировці купували полонених в інших російських підрозділів, щоб використовувати їх як власний обмінний фонд.

Чи триває тепер ця практика – невідомо.

Більше про те, що відомо про українських військовополонених у Чечні читайте тут:

• Українські військовополонені, «як бонус» Кадирову від Путіна. Що відомо?
• «Полон. Грозний»: українські військові у Чечні. Що про них відомо?
• «Ви своє відспівали, передаємо вас чеченцям». Як українські полонені опиняються в Грозному?

Редакція «Кавказ.Реалии» під час підготовки цього тексту зверталася до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими – зокрема з проханням уточнити, скільки українців зараз можуть перебувати в Чечні. Але відповіді на момент публікації ми не отримали.

Путін і Кадиров

У «топі» військових злочинців

За словами українських політологів, нова справа щодо Рамзана Кадирова пояснюється декількома чинниками. Ключовий – підготовка матеріалів про російську агресію для передачі до міжнародних судів.

«Правова система України намагається працювати у форматі, який типовий для демократичної країни, де поважають права людини. У ситуації війни це складно, але я впевнено констатую, що правова система України не скотилася до російського репресивного варіанту. І щоб висунути обвинувачення, навіть Кадирову, необхідно зібрати досить багато матеріалу», – коментує правозахисник Михайло Савва.

Висунення нових підозр главі Чечні саме зараз пов'язане з процесуальною логікою, а не політичною, погоджується політолог ВолодимирФесенко:

«Це частина роботи, яку ведуть правоохоронні органи України – і СБУ, і прокуратура – з документування військових злочинів, зокрема російських керівників. Кадиров тут просто помітна резонансна фігура»

За словами Фесенка, треба також враховувати, що між Росією та Україною триває символічна правова війна. Причому, зазначає Фесенко, з боку Росії звинувачень на адресу українських політиків набагато більше.

Проте за формальною процедурою стоїть підготовка до спеціального трибуналу щодо агресії РФ, наголошує Фесенко:

«Я думаю, це буде один із головних напрямків української сторони в міжнародних судах, зокрема й у майбутньому спецтрибуналі – обвинувачення Росії у використанні тортур та інших, скажімо так, незаконних дій, які порушують стандарти міжнародного права щодо військовополонених. Прикладів дуже багато. Це не тільки те, що стосується Чечні»

Очільник Росії Володимир Путін, президент Об'єднаних Арабських Еміратів шейх Мухаммед бін Заїд Аль Нагайян тисне руку очільнику Чечні Рамзану Кадирову під час офіційного прийому у Великому Кремлівському палаці в Москві. Росія, 7 серпня 2025 року

«У Кадирова особиста унія з Путіним. Це не союз Чечні і Росії»

Рамзан Кадирок для України «входить у топ російських військових злочинців» – разом із президентом Володимиром Путіним, начальником Генштабу Валерієм Герасимовим і колишнім міністром оборони Сергієм Шойгу, стверджує Фесенко.

Однак, і ситуація із можливим покаранням Кадирова є аналогічною до ситуації із вищим керівництвом Росії, яке розпочало повномасштабну війну проти України, визнає політолог.

«Ордер на арешт Путіна, Герасимова і Шойгу від Міжнародного кримінального суду спрацює тільки в тому разі, якщо у них не буде нинішнього політичного статусу – інакше притягнути їх до відповідальності не вдасться. Із Кадировим та ж історія»

Водночас, як зазначає Михайло Савва, главі Чечні не потрібно забувати, що путінський режим не вічний:

«Так, зараз він, можливо, в безпеці. Але після падіння режиму в Кремлі він не буде в безпеці. У Кадирова особиста унія з Путіним. Це не союз Чечні і Росії. Це особистий союз двох людей. Після зникнення будь-кого з них, цей союз розсиплеться. І Чечня, підготовлена у військовому відношенні за останні роки, особливо за роки після початку повномасштабної агресії, стає дуже важливим чинником дестабілізації внутрішньоросійської ситуації... Якщо оцінювати ситуацію по–людськи, а не професійно, можу сказати, що Кадиров помре раніше, ніж йому доведеться давати свідчення. У нього дуже поганий стан здоров'я»

Глава Чечні, продовжує правозахисник, цікавий для української правоохоронної системи ще й тому, що він «один із тих персонажів, які відверто говорять те, про що не говорять інші представники Кремля та його околиць, – Кадиров сам відверто зізнається у воєнних злочинах, і рівень його освіти, рівень його підготовки до політичної роботи такий, що він цього навіть не розуміє».

Коментуючи ставлення до глави Чечні серед українців, Михайло Савва вказує, що про нього зараз мало згадують у зв'язку з бойовими діями, оскільки чеченські підрозділи армії Росії відіграють у них абсолютно мінімальну роль.

Про це ж говорить Володимир Фесенко:

«В Україні вже давно використовується термін [щодо кадировців] – і в Росії, по-моєму, теж – «тікток-війська». Тому його погрози всерйоз не сприймаються. Ті, хто хотів на танку приїхати до Києва, спробували це зробити у 2022 році. Нічого не вийшло. Зараз шансів для цього набагато менше. Та й Кадирову, може, тільки на танку і можна пересуватися зараз. Самостійно він навряд чи зможе це зробити»

Говорячи про долю українських полонених, які залишаються в Чечні, політолог не виключає, що нова справа щодо глави республіки може створити додаткові проблеми.

«Це дуже делікатне питання. Тут у мене немає однозначної відповіді. Зараз, я думаю, ставка робиться на інше – на те, що все–таки відбувається, слава Богу, практика масових обмінів, зокрема у зв'язку з домовленостями в Стамбулі. Так чи інакше вона стосуватиметься і тих військовополонених, які перебувають у Чечні. А далі вже дуже делікатна робота в закритому режимі, узгодження списків – тут дуже багато непростих проблем», – підсумував Фесенко.

Звільнений з полону український військовополонений телефонує родичам після обміну

Поганий хайп – теж хайп

Побоювання щодо поводження з полоненими в Чечні обґрунтовані, погоджується політолог Руслан Айсін. Він вказує, що російська влада відмовляє українцям просто в людській гідності, називаючи їх «нелюдами, нацистами і фашистами».

«Це екстраполюється на модель ставлення до них: якщо вони нелюди, навіщо з ними возитися. Плюс до всього Росія планує вийти з [Європейської] конвенції проти катувань – це теж показово. Ми ж бачили фотографії, наприклад, азовців – виснажені, буквально скелети, обтягнуті шкірою. Це все даність, а тим більше в Чечні. Там може статися що завгодно. Кадиров у своєму неадекватному стані, назвемо це так, може віддати наказ що–небудь зробити. І хто йому перечитиме? Ніякі Москалькови, ніякі ради з прав людини і не пискнуть. Ніхто навіть не дізнається – скажуть, втекли, і ніхто перевіряти не буде», – вважає Айсін.

Публічні зізнання Кадирова у скоєнні злочинів і його грубі відповіді керівництву України політолог пояснює «роллю поганого хлопця», яку глава Чечні використовує, щоб мати значимість у путінській системі.

Кадиров приймає Путіна у Грозному

Його не хвилює, що думає народ Чечні

«Якби Кадиров був рядовим керівником регіону – хіба мало таких: сім-вісім десятків у Росії, які постійно ротуються плюс до всього. А ось роль Карабаса–Барабаса – вона ж дуже фактурна, до неї пильна увага, – продовжує Айсін. – Тобто створюється враження, що Рамзан Кадиров деміург, що через нього проходять якісь серйозні рішення, що він на короткій нозі з Володимиром Путіним. Тобто завдання Кадирова – просто підтримувати цей імідж і надсилати меседж, що він настільки сильний, що може дійти до Києва один. Я думаю, він і на смертному одрі кричатиме, що ось зараз встане і ногами дійде до Києва».

Співрозмовник вважає, що зухвала поведінка глави Чечні може пояснюватися і прагненням підкреслити лояльність до нього федерального центру, а точніше самого Путіна.

«Зараз йому необхідно зміцнити свою сім'ю, здійснити транзит влади, убезпечити її якимось чином. Тому він робитиме все, що захоче Кремль. Можливо, Кремль не прямо йому каже, що робити, але якісь сигнали шле. До речі, Рамзан Кадиров, незважаючи на неосвіченість, він дуже чутливий на ось такі політичні сигнали, він все–таки виробив, налаштував такі внутрішні антенки, і він чітко вловлює, чого хоче Кремль», – вважає політолог.

Чеченський правозахисник Абубакар Янгулбаєв теж пояснює поведінку глави республіки комплексом чинників:

«З одного боку, він дурний і неосвічений. По-друге, він дійсно хоче здаватися індивідуальним, унікальним на тлі всіх інших [керівників регіонів Росії]. По-третє, у нього явні психологічні відхилення, зокрема й нарцисичні»

У самій Чечні, каже співрозмовник, ніхто не вірить, що Кадиров здатен реалізувати свої погрози на адресу України.

«Але його не хвилює, що думають інші люди, що думає народ Чечні, йому це абсолютно байдуже. У нього є бажання бути популярним, бути в заголовках медіа. Для нього поганий хайп – теж хайп. Але кримінальні справи щодо нього, звісно, матимуть наслідки – коли він втратить господаря. Хоча, враховуючи його фізичні параметри, до суду він, мабуть, не доживе»

• З початку війни на боці України проти російської армії воюють кілька чеченських підрозділів. Один із них – батальйон імені шейха Мансура, який складається з прихильників незалежної Ічкерії, які емігрували до Європи.
• Його бійці розповіли «Кавказ.Реалии» розповіли про своє бачення завершення конфлікту, ставлення до кадировців і взаємодію з іншими чеченськими підрозділами на боці України.