Трьох українців, засуджених у справі про невдалий підрив блокпоста в окупованому Росією Токмаку, перевели до Чечні – у слідчий ізолятор №1 Грозного. Офіційних коментарів щодо цього переведення засуджених поки не надходило, причини етапування до республіки залишаються нез'ясованими.
Кавказ. Реалії відстежує тему українських полонених у Чечні? Навіщо вони Кадирову? І що про них відомо?
За понад 3, 5 роки повномасштабної війни Росії проти України вже є багато повідомлень, що українських військовополонених і цивільних заручників відправляють у Чечню.
Переведення ув'язнених до Грозного, використання їх як «живого щита» і спроби обміну заради зняття санкцій показують, яку роль відіграє очільник Чечні Рамзан Кадиров у системному порушенні міжнародних норм та прав людини у Росії. А також вказують на те, що Путін видіялє Кадирова з-поміж усіх регіональних керівників РФ і дозволяє йому робити те, хто ніхто більше робити не може.
Розмінна монета в іграх диктатора
У жовтні 2022 року четверо дітей Кадирова – Ахмат, Елі, Адам та Айшат – побували на окупованих українських територіях. Це подавалося як участь у реальних бойових діях, однак критики поставили це під сумнів і заявили про монтаж у роликах. Пізніше це визнав міністр друку Чечні Ахмед Дудаєв.
Як було встановлено, відео знімали в тилу. Звідти ж діти Кадирова привезли додому нібито захоплених на території Донбасу українських військовополонених.
Заявлялося, що глава республіки доручив поводитися з полоненими «гуманно» і пообіцяв відпустити їх додому, але що насправді стало з трьома українцями після цього – невідомо.
На думку політологів, показове спілкування на камеру мало продемонструвати, що справи чеченських військових ідуть добре. Це, своєю чергою, хотіли використати як спосіб для заманювання на війну.
Як зауважили опитані редакцією Кавказ.Реалії експерти, російське суспільство не здивувало те, що військовополонених використовують для реклами регіонального чиновника.
Ніхто не ставив питання, чому і як українські полонені опинилися в Чечні, за тисячі кілометрів від фронту? Чи використовують українських військовополонених і в інших регіонах, як це зробив Кадиров?
Вже не кажучи про те, чому порушення міжнародних норм поводження із військовополоненими виставляють на показ.
На початку 2024 року Кадиров запропонував обміняти 20 українських громадян, узятих у полон у Луганську і Донецьку, на зняття з його сім'ї санкцій США.
Пізніше, після критики навіть з боку провладних блогерів, він оголосив, що це був усього лише «жирний тролінг».
Наприкінці жовтня того ж року після удару України по університету спецназу в Гудермесі, де готують найманців з усієї Росії, глава Чечні наказав своїм військовим «не брати в полон українських солдатів, а відразу вбивати».
Жертвами удару по базі найманців він також назвав українських громадян – нібито в частково пошкодженій дроном будівлі тримали полонених.
Через три дні свій наказ Кадиров скасував.
До українців у Кадирова особливе ставлення
Ймовірно, на доказ того, що в Чечні дійсно розміщують захоплених українських військових, пресслужба Кадирова опублікувала ролик з відвідуванням місця їхнього утримання. Де саме його було записано, невідомо.
У бетонній будівлі без вікон, але з ґратами та двоярусними ліжками, в оточенні десятків полонених Кадиров запропонував використовувати їх як «живий щит» на стратегічних об'єктах у Чечні.
Це прямо забороняє Женевська конвенція 1949 року, що регламентує поводження з військовополоненими.
Україна закликала Міжнародний комітет Червоного Хреста перевірити інформацію про місце можливого перебування 18 українських військовополонених на території Чечні, чиї обличчя були зафіксовані на відео.
У березні 2025 року проєкт Української служби Радіо Свобода «Новини Приазов'я» з посиланням на Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомляв, що в Чечні можуть перебувати понад 150 українських військовополонених – частина з них, імовірно, в Грозному.
У штабі вважають, що чеченська влада порушує Женевську конвенцію, застосовуючи до полонених негуманні методи поводження.
«Ігри з полоненими як бонус від Путіна»
На думку чеченського експерта, який побажав залишитися анонімним через репресивне російське законодавство, найбільше дивує у те, що глава Чечні «віддає» якісь накази російським військовим підрозділам в Україні, відправляє туди своїх синів і наказує привезти звідти полонених.
«Як армія може передавати військовополонених на відкуп регіональному керівнику суб'єкта РФ? Яке відношення Кадиров має до армії? Крім того, що сидячи в кабінеті кілька разів на рік міняв мундир військового генерала, що саме по собі «жирний тролінг», висловлюючись його багатою мовою», – зауважив експерт у розмові з сайтом Кавказ.Реалії.
Більше ніхто з російських губернаторів публічно не залучений з першого дня у війну такою мірою, як Кадиров
Політолог із грозненського вишу також вважає, що всі історії з полоненими українцями для глави Чечні – «бонуси від Кремля» за «діяльну участь» у війні проти України.
«Кадиров дійсно багато фінансово, політично, ідеологічно, морально, врешті, вкладається у війну. Зрозуміло, що фінансова частина – з трансфертів, що виділяються Москвою, але зазначу: з тих, що направляються саме для підвідомчої йому території. Більше ніхто з російських губернаторів публічно не залучений з першого дня у війну такою мірою, як Кадиров. Хоча більшість рекрутованих через університет спецназу в Гудермесі – люди з інших регіонів Росії, а сама Чечня, власне, знаходиться десь у хвості за кількістю «людського ресурсу». Але гучний піар голови створює ілюзію численної участі жителів Чечні в цій війні, а грошима він по суті відкуповується і купує ці бонуси і всякі «брязкальця» у вигляді полонених, трофеїв і всього такого», – вважає чеченський політолог.
Заручники
Експерт із Північного Кавказу, співробітник українського Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Майоров вважає, що українські військовополонені та політв'язні в Чечні – це продовження відомої практики Кадирова взяття заручників, яка була широко поширена за часів придушення збройного опору в республіці.
Тоді кадировці викрадали родичів учасників підпілля.
І тепер кадирівський режим вдається до таких методів.
Приклад Зарема Мусаєва є матір'ю чеченських опозиціонерів Янгулбаєвих: правозахисника Абубакара та громадського діяча Ібрагіма. 7 серпня 2025 року її повторно засудили: цього разу на три роки та 11 місяців колонії-поселення нібито за напад на співробітника Федеральної служби виконання покарань РФ. 20 січня 2022 року щонайменше семеро озброєних людей увірвалися у квартиру, де проживала Мусаєва зі своїм чоловіком, федеральним суддею у відставці Сайді Янгулбаєвим, у Нижньому Новгороді (Центральна Росія). Чоловіки говорили чеченською, один з них назвався співробітником МВС Чечні. Жінку доправили до Чечні й там узяли під варту. Правозахисники називають усі звинувачення проти Мусаєвої вигаданими, а її ув'язнення –помстою Кадирова – найвідоміший, але не єдиний.
До українців у Кадирова особливе ставлення. Призвичаєному до раболіпства, йому прикро, що в Україні його відкрито зневажають і висміюютьМайоров
«Чому українці – заручники? Тому що Кадиров розпоряджається ними як викрадач і шантажист. Наприклад, всупереч Женевським конвенціям, погрожує розмістити полонених на своїх військових об'єктах як «живий щит» від українських дронів. До українців у Кадирова особливе ставлення. Призвичаєному до раболіпства, йому прикро, що в Україні його відкрито зневажають і висміюють. Ось він і «відводить душу» на беззахисних в'язнях. Крім того, сучасна влада республіки покладає провину за російсько-чеченські війни на зовнішні сили: «іноземних найманців», «західних ляльководів» тощо. І в цьому ключі не забувають про участь у бойових діях на боці Ічкерії добровольців з Української народної самооборони», – стверджує Майоров.
Він також нагадав про суд, який відбувся у 2015-2016 роках у Грозному над двома українцями, які нібито воювали проти федеральних військ за прихильників незалежної Ічкерії.
Апелюючи до цього, Кадиров часто заявляє про себе як про ворога українського націоналізму.
Кремль не просто терпить витівки політика, а навмисно використовує цю дикість як свого роду неконвенційну зброю проти України.
Це работоргівля
Передачу росіянами полонених і ув'язнених українців до рук Кадирова важко розцінювати інакше, ніж як работоргівлю, стверджує експерт.
Південний окружний військовий суд виніс вирок Водолазькому, Дзюбі та Федосенку в грудні 2024-го. Вони отримали від 10 до 15 років позбавлення волі. Засуджені заявляли про застосування до них тортур.
Правозахисний центр «Меморіал» вніс до списку політв'язнів вісьмох обвинувачених у справі про підрив Кримського мосту. Зараз їхню справу в закритому режимі розглядає Південний окружний суд у Ростові.
Сайт «Кавказ.Реалии» докладно писав, як Південний окружний військовий суд розглядає справи полонених українців і виносить їм вироки.
Форум