(Рубрика «Точка зору»)
Коли говорять про витоки Європейського Союзу, то часто згадують економічну складову і те, що ЄС хотів промислово об’єднатися, коли в 1951 році було сформовано Європейське Співтовариство вугілля і сталі.
Насправді, ні.
Не економічні причини були рушієм створення прообразу Євросоюзу. Першопричиною все ж було прагнення загоїти рани в Європі, пошрамованої Другою світовою війною. Зробити так, щоб країни старого континенту, звідки почалися дві світові війни, більше ніколи не воювали одна з одною.
ЄС постав із прагнення ніколи не допустити нової війни в Європі
Навіть вугілля і сталь – це про стратегічні ресурси, без яких неможливе функціонування «воєнної машини» будь-якого агресора на той час.
Тобто ЄС постав із прагнення ніколи не допустити нової війни в Європі.
Нобелівську премію миру дали Євросоюзу в 2012 році саме як успішному «замирювальному» проєкту.
…Колись, коли канцлером Німеччини був ще Герхард Шредер (до того як він пізніше пішов працювати на російську енергетику), на 9 травня на початку нульових уряд в Берліні видав заяву-звернення до України, в якому сказав про її жертви в Другій світовій війні, а наприкінці було речення, що, мовляв, ми зустрінемося з Україною «в об’єднаному, спільному європейському домі».
Вже тоді стало зрозуміло, що сучасна Німеччина бачить у членстві України в ЄС і спокуту власних гріхів за те, що саме вона розпочала Другу світову війну.
Це почуття провини рухає й сучасними німцями донині і Німеччина зараз твердо підтримує європейське майбутнє України.
Українські жертви Другої світової
А мати докори сумління за Другу світову і хотіти якось компенсувати Україні ті жертви членством вже незалежної України в ЄС, і справді є за що.
Сучасна Німеччина бачить в членстві України в ЄС і спокуту власних гріхів за Другу світову війну
Вся без винятку територія України була під окупацією (для порівняння: під німецькою окупацією було десь 5% території сучасної Росії).
В Україні велися одні з найкровопролитніших боїв і була колосальна руйнація.
За даним Українського інституту національної пам’яті, сукупні людські втрати на території України впродовж 1939–1945 років, враховуючи військових і цивільних, оцінюють у 8–10 мільйонів осіб. З них понад 5 мільйонів цивільних.
Плюс три-чотири мільйони військових. Знищені були 28 тисяч українських сіл та 800 міст.
Тому Україна була однією зЗагалом же з 1941 до 1945 роки, враховуючи тих, хто загинув від рук обох режимів, був вивезений на примусові роботи, репресований або ж депортований, населення України зменшилося із майже 41 мільйона до 27 мільйонів.Було зруйновано майже 700 українських міст і 28 тисяч сіл, вивезено 550 промислових підприємств, незліченну кількість історичних цінностей. Україна в результаті Другої світової війни зазнала матеріальних втрат у розмірі понад 45% від збитку усього СРСР і нині вже незалежна Україна заслуговує на право бути в спільному європейському домі – і з огляду на історію, і з огляду на сучасну війну, яку веде проти неї вже понад три з половиною роки агресивна Росія.
А хто ж на заваді?
Нині твердо Угорщина не змінює свою позицію щодо вступу України до Європейського Союзу, заявив міністр закордонних справ країни Петер Сійярто 5 вересня.Таким чином він прокоментував виступ президента України в Ужгороді. Зокрема, Зеленський назвав дивним те, що Угорщина все ще виступає проти євроінтеграції України.За словами Сійярто, позиція Угорщини «не диктується з-за кордону».«Нам байдуже, що Москва думає про членство України в ЄС. Єдине, що нас хвилює, це те, що думає угорський народ, і вони чітко висловилися: вони не хочуть, щоб Україна була в ЄС, оскільки це знищить наших фермерів, наш ринок праці та нашу безпеку», – написав Сійярто в соцмережі X. на майбутнє членство України в ЄС Угорщина під проводом прем’єра Віктора Орбана.
Вже могли відкрити перші переговорні кластери для ЄС, але наразі Будапешт вперся – ні і все! Після референдуму (95 % проти вступу України до ЄС) більшість оглядачів вважає, що позиція Угорщини не зміниться до парламентських виборів у квітні 2026 року.
Давайте поглянемо на цю проблему з точки зору Другої світової.
Чи не мав би і в Угорщини бути «комплекс історичної вини» перед Україною?
По-перше, Угорщина була союзницею Гітлера і там існував У 2006 році в ужгородському видавництві «Карпати» вийшла книжка «Між життям і смертю: невільницькі спогади», присвячена спогадам людей, що пережили угорські репресії на Закарпатті в 1939-1944 роках.Доктор історичних наук Омелян Довганич, який ґрунтовно вивчав цей період, твердить, що під час Другої світової війни було винищено до 90% закарпатських євреїв.За різними оцінками, ця цифра складає від 85 до 105 тисяч чоловік. І це тільки євреї! А винищувалися ще українці, роми, словаки…Загалом із шістсот тисяч населення краю загинув кожен шостий, а репресіям підлягав кожен четвертий – близько 180 тисяч чоловік. (Серед них і мій дід Юрій Пеца із села Дубрівка на Ужгородщині, який пройшов через угорський трудовий табір для неблагонадійних).Омелян Довганич пише:«Одними з головних винуватців депортації євреїв були державні секретарі Угорщини Ласло Ендре і Ласло Бакі, котрі розробили інструкцію про відправлення єврейського населення в гетто, а потім – у концентраційні табори. Спочатку вийшов наказ про те, щоб євреї нашивали на лацкан жовту зірку Давида, згодом про обмеження їх пересування. Далі під державний контроль бралося майно єврейських родин, незабаром розпочалося виселення в гетто.Безпосередньо виселенням єврейського населення займалися жандарми. Худобу і птицю звозили в одне місце і потім передавали угорським військовим частинам. Інше майно розпродавалося. У дванадцять гетто було виселено все єврейське населення».режим Міклоша Горті.
Чи не мав би і в Угорщини бути «комплекс історичної вини» перед Україною?
По-друге, Угорщина напала на Карпатську Україну в ніч на 14 березня 1939 року, щоб захопити цю територію. Напад стався з дозволу Гітлера і призвів до окупації Карпатської України, що супроводжувалася жорстоким терором проти українців.
Опір «Карпатської Січі» був придушений, але окремі сутички тривали до січня 1940 року.
Не важко помітити, що напад Угорщини і окупація Закарпаття сталося за пів року до офіційного початку Другої світової.
Дехто з українських істориківвважає, що для України Друга світова почалася саме з нападу Угорщини на Карпатську Україну, а не з нападу Німеччини на Польщу у вересні 1939 року.
Виходячи з цієї точки зору, Угорщина в історичному плані завинила перед Україною і не мала би нині створювати перешкоди для євроінтеграції України, а мала би брати приклад спокути історичних гріхів з Німеччини.
Тепер до Словаччини. І хоча нині після зустрічі в Ужгороді з українським керівництвом словацький прем’єр Роберт Фіцо ніби зняв застереження щодо членства України в ЄС, але так само Братиславу могло би підштовхувати і почуття провини за минуле.
Адже в часи Другої світової Словаччина була союзницею Гітлера – тривало це до 1944 року коли спалахнуло Словацьке національне повстання.
А до цього, 24 листопада 1940 року Словаччина офіційно стала частиною «Вісі», а її авторитарний правитель Йозеф Тісо був союзником Третього Рейху.
А за понад рік до цього, 1 вересня 1939 року, словацькі війська – польова армія «Бернолак» кількістю в 50 тисяч вояків – увійшла до південних районів Польщі для прикриття південного флангу при німецькому наступі на Польщу.
ЄС і виник саме для подолання ворожнечі і наслідків Другої світової війни. Щоб «Ніколи знову!»
Операція була успішною, бо словаки надійно прикрили фланг для гітлерівців і при цьому майже не зазнали жертв, як також і опору з польського боку...
До чого це все?
Та до того, що перед тим як розганяти скепсис щодо законності українських вимог щодо членства в ЄС, ті, хто це робить, могли би глянути в дзеркало історії і подивитись, чи на праведному боці були вони в часи перед і під час Другої світової?
І пам’ятати, що Європейський Союз зі своїми інституційними попередниками і виник саме для подолання ворожнечі і наслідків Другої світової війни. Щоб «Ніколи знову!»
А також, як нагадують в Києві, нині українці на фронтах захищають не лише власну державність і право бути вільним європейським народом в сім’ї таких же націй, але захищають і Європу – щоб війна не пришла до тих же Угорщини зі Словаччиною.
Щоб знову ж таки – «Ніколи знову!»
Ростислав Хотин – журналіст, міжнародний оглядач Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Форум