Доступність посилання

Наслідки російського ракетного удару по житловому будинку Києва. Україна, 28 серпня 2025 року
Наслідки російського ракетного удару по житловому будинку Києва. Україна, 28 серпня 2025 року

Live Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії та про спроби США та країн Європи досягти миру

ОВА: війська РФ протягом дня дронами та артилерією атакували Нікопольщину, є постраждала

Російські війська протягом дня дронами та артилерією атакували Нікопольщину – поранена жінка, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.

«Увесь день агресор бив по Нікопольщині, скеровуючи на тамтешні території FPV-дрони. Цілив і з артилерії. Ворожі атаки пережили Нікополь, Покровська, Марганецька, Мирівська і Червоногригорівська громади. Постраждала 35-річна жінка. Лікується амбулаторно», – написав він у телеграмі.

За його словами, внаслідок атаки пошкоджені приватне підприємство, дві оселі, господарська споруда і авто.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Точицький: Мінкульт звернеться до СБУ щодо виступу російської співачки на тлі зруйнованих будівель

Міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький прокоментував відео з виступом російської співачки Валерії на тлі зруйнованого міста.

На своїй фейсбук-сторінці він назвав відео «найкращим поясненням», чому санкції проти діячів російської культури є питанням національної безпеки України і чому радянська культурна спадщина має бути заборонена.

«Мелодія вгадується без звуку. Співає путінська улюблена співачка. Музика народна, слова теж – народні. Тому що це і є суть російської культури. Хвалити свою батьківщину на тлі зруйнованого міста, можливо, внаслідок воєнних злочинів – це і є російська культура», – вважає міністр.

На думку урядовця, «співається все правильно», адже «саме з цього починається «родіна» – із окупації, депортації, російської мови, двох акордів на балайці і вульгарності».

Він також додав, що урядове відомство звернеться до Служби безпеки України, щоб встановити, де записане відео:

«МКСК звернеться до СБУ з приводу встановлення місця запису цього виступу та подальшого відкриття провадження у разі порушення режиму санкцій, якими Валерії заборонено в’їзд до України».

Днями в соцмережах поширилося відео російської співачки Валерії, яка виконує радянську пісню «С чего начинается родина». Відео, як виглядає, записане в місці, пошкодженому бойовими діями, але наразі невідомо, чи воно розташоване на території України, чи в Курській області РФ.

У ЄС відреагували на розслідування щодо загибелі журналістки Рощиної в російському полоні

У Єврокомісії заявили, що останні деталі про те, як у російському полоні загинула українська журналістка Вікторія Рощина, є черговим доказом «підлої жорстокості» Росії до українців.

«Росія не втрачає жодної нагоди продемонструвати свою підлу жорстокість щодо українців, вбиваючи та катуючи, як це сталося з Вікторією Рощиною – хороброю українською журналісткою, яку не лише жорстоко вбили, а й катували перед цим. Це також чітко показує, що життя під російською окупацією не є варіантом, це не безпечний варіант для українців, для журналістів», – заявила речниця із питань зовнішньої політики та політики безпеки Єврокомісії Аніта Гіппер.

«Її мужність завжди пам’ятатимуть, і ми повинні зробити все можливе, щоб вони (Росія – ред.) понесли відповідальність за усі скоєні воєнні злочини та звірства», – додала вона.

29 квітня міжнародний проєкт Viktoriia Project оприлюднив розслідування щодо смерті Вікторії Рощиної, яка співпрацювала з багатьма виданнями, в тому числі і з Радіо Свобода.

Згідно з ним, тіло, яке, за даними експертизи, належить Рощиній, має численні сліди катувань та сліди розтину.

Слідча група, яка проводить розслідування, підтвердила проєкту «Вікторія», що тіло привезли в Україну з ознаками розтину, який робили на території Росії. Також співрозмовники в силових відомствах розповіли, що деякі внутрішні органи були відсутні – це головний мозок, очні яблука, а також частина трахеї.

Міжнародний експерт-патологоанатом, з яким спілкувалися журналісти, вважає, що відсутність цих органів може свідчити, що росіяни намагалися приховати, що смерть настала внаслідок задушення.

Росіяни вперше затримали Рощину у Бердянську в березні 2022 року, коли вона писала репортажі для ЗМІ (в тому числі і для Радіо Свобода) про життя на тимчасово захоплених територіях. Тоді журналістку відпустили, змусивши записати відеозвернення, що претензій до російських військових вона не має. Рощина повернулася на підконтрольну Україні територію, але в липні 2023 року знову поїхала на окуповані Москвою території.

Вікторія Рощина перестала виходити на зв’язок з рідними 3 серпня 2023 року. За словами її батька, 27 липня Рощина вирушила з України до Польщі і мала дістатися окупованих територій на сході України (через Росію) за три дні. Тоді Володимир Рощин розповів, що українська Служба безпеки підтвердила родині, що Вікторію взяли в полон російські сили.

Вікторія Рощина була авторкою серії репортажів для Радіо Свобода, співпрацювала в 2022 році з Радіо Свобода як фрілансерка. Вона також співпрацювала з «Українською правдою», hromadske, «Українським радіо», «UA:Перший» і «Цензор.нет».

Європейський оборонний фонд вперше працюватиме з ОПК України

Європейська комісія інвестує 910 мільйонів євро в Європейський оборонний фонд (EDF) в рамках плану на 2024 рік, повідомляє пресслужба виконавчого органу Євросоюзу 30 квітня.

Інвестиції в оборонну промисловість, уточнюють у Єврокомісії, будуть спрямовані на подолання ключових прогалин у спроможностях, таких як мобільність військ і захист від безпілотників, через «інновації та співпрацю в європейській науці та промисловості».

«Крім того, вперше українська оборонна промисловість може бути залучена до проектів EDF», – йдеться в повідомленні.

Комісія додає, що посилена співпраця між українською та європейською оборонними індустріями ґрунтується на роботі Офісу оборонних інновацій ЄС у Києві, спрямованій на подальшу інтеграцію України в європейську оборонно-промислову базу.

«Обрані пропозиції підтримують розвиток критично важливих можливостей, таких як системи протиповітряної та протиракетної оборони та безпілотні літальні апарати, що дозволить європейським збройним силам реагувати на нові загрози та захищати наших громадян, чи то шляхом зміцнення нашої колективної оборони, чи то шляхом підтримки наших партнерів, таких як Україна, у їхніх зусиллях щодо самозахисту від іноземної агресії», – йдеться в коментарі комісара з питань оборони та космосу Андрюса Кубілюса.

За даними Єврокомісії, четверта редакція EDF викликала «безпрецедентний інтерес» промисловості та дослідницьких організацій Євросоюзу. Загалом 299 пропозицій подали 625 компаній із 25 держав-членів ЄС або Норвегії.

Серед відібраних проєктів понад 360 мільйонів євро виділили на 39 досліджень, ще 539 мільйонів – на 23 проєкти розвитку потенціалу.

Днями The Washington Post із посиланням на неназваного європейського чиновника повідомило, що країни Європи розглядають можливість збільшення підтримки оборонно-промислового комплексу (ОПК) України замість прямих постачань зброї.

У січні 2025 року Європейська комісія ухвалила п’ятирічну робочу програму в рамках Європейського оборонного фонду (EDF), виділивши 1,065 мільярда євро на спільні оборонні науково-дослідні та дослідно-конструкторські проєкти.

ЄС заснував власний фонд оборони в 2017 році.

«Розбронювання буде точковим» – Міноборони про запит до МОЗ щодо медпрацівників

У Міністерстві оборони уточнили, що запит до МОЗ щодо розбронювання медпрацівників стосується лише фахівців дефіцитних спеціальностей.

Як повідомляє у телеграмі пресслужба відомства, йдеться про посади:

– санітарних інструкторів (медичних сестер і братів);
– фельдшерів;
– військовозобов’язаних осіб офіцерського складу з підготовкою за фахом «лікувальна справа (сімейний лікар)» за контрактом строком на 1 рік.

У Міноборони зазначають, що причина запиту на розбронювання – дефіцит кадрів у фронтових медичних підрозділах після набуття чинності постановою КМУ №36, яка передбачає 100% бронювання медиків.

«Розбронювання буде точковим, погодженим з МОЗ і обласними департаментами. Його мета – не зняти захист із усіх, а забезпечити на передовій надання медичної допомоги пораненим. Мова не про масовість, а про відповідальне кадрове рішення для порятунку життів», – йдеться у повідомленні.

Раніше Міністерство охорони здоров’я повідомило про отримання запиту від Міноборони та командування Медичних сил ЗСУ про розбронювання окремих медичних працівників, у яких є потреба. МОЗ консультується щодо формування відповідних списків.

На початку року уряд дозволив бронювати 100% медпрацівників закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності, закладів громадського здоров’я, установ, що провадять діяльність із судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, центрів крові, для яких робота у відповідних закладах є основним місцем роботи. Водночас для забезпечення потреб ЗСУ у медичних працівниках розроблено механізм розбронювання окремих медпрацівників.

У червні минулого року міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко заявляв, що на час воєнного стану медики в Україні є військовозобов’язаними, але процес їхнього бронювання є лише «умовним». Ще тоді він пояснював, що якщо у ЗСУ виникає така необхідність, заброньовані працівники можуть бути «розброньовані».

«Підтримує війну»: Мінспорту закликає МОК відсторонити від змагань «нейтральну» російську гімнастку

Україна звертається до Міжнародного олімпійського комітету та Міжнародної федерації гімнастики із закликом відсторонити російську гімнастку Ангеліну Мельникову від змагань – про це Мінспорту повідомило 30 квітня.

За повідомленням, міністр молоді та спорту Матвій Бідний, президент Національного олімпійського комітету Вадим Гутцайт і президентка Української федерації гімнастики Ірина Дерюгіна сьогодні звернулися до МОК і МФГ із відповідним листом.

Українські посадовці посилаються на дані видання «Главком», за якими російська гімнастка Ангеліна Мельникова, яка має нейтральний статус, зареєструвалася на порталі попереднього голосування правлячої російської партії «Єдина Росія». Також, вказують підписанти, гімнастка проводила «благодійні» тренування для дітей російських окупантів і допомагала збирати кошти для доньки російського військового.

«На своїй сторінці в соціальній мережі Мельникова також викладала фотографії з літерою «Z» – символом російської агресії. Дії Ангеліни Мельникової свідчать, що вона підтримує війну проти України та суперечать рекомендаціям Міжнародного олімпійського комітету, згідно з якими нейтральний статус можуть отримати лише ті спортсмени, які не підтримують війну в Україні та не пов’язані з державними органами Росії або Білорусі», – повідомляє Мінспорту.

Відтак українська сторона закликає міжнародні спортивні інституції перевірити інформацію щодо Мельникової та «вжити відповідних заходів для відсторонення її від міжнародних змагань, аби унеможливити використання цінностей олімпійського руху для пропаганди війни та зловживання статусом індивідуального нейтрального атлета».

Автори листа також підтверджують позицію, за якою російські та білоруські спортсмени не повинні брати участь у міжнародних змаганнях у будь-якому статусі, до триває агресія проти України.

МОК наразі не реагував публічно на звернення.

Російські медіа днями повідомили, що Ангеліна Мельникова зареєстроувала на порталі попереднього голосування «Єдиної Росії», подавши заявку на 23-й виборчий округ у Воронезькій області.

У жовтні Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та міністр молоді та спорту України Матвій Бідний 1 жовтня виступили зі спільною заявою щодо неможливості повернення Росії до світового спорту. Так вони прокоментували слова віцепрезидента Міжнародного олімпійського комітету та кандидата на пост президента МОК Хуана Антоніо Самаранча-молодшого щодо перспектив російського спорту.

ОВА: сили РФ обстрілюють Гуляйполе з РСЗВ – було щонайменше 25 «прильотів»

Російські війська обстрілюють Гуляйполе з реактивних систем залпового вогню – було щонайменше 25 «прильотів», повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.

«Росіяни атакують прифронтові території. В Гуляйпільській громаді зафіксовано понад 25 прильотів після атаки «Градом», – написав він у телеграмі.

За попередніми даними, люди не постраждали.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Лисак: поранена через російську атаку на Кам’янське жінка померла в лікарні

Померла одна з постраждалих внаслідок російської атаки на Кам’янське в Дніпропетровській області, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак 30 квітня.

За його словами, в лікарні померла 88-річна жінка, яка постраждала у Кам’янському минулого тижня.

«Тоді вона отримала сильні опіки. Увесь цей час лікарі боролися за її життя. Втім, на жаль, воно обірвалося», – заявив він.

Лисак уточнив, що це друга жертва російського удару по місту, і висловив співчуття родинам загиблих.

Армія РФ атакувала кілька населених пунктів Дніпропетровської області 26 квітня. Тоді в Кам’янському загинув чоловік, постраждали троє жінок і 11-річна дівчинка.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.


Шмигаль: завтра будуть консультації з парламентарями щодо ратифікації угоди про надра зі США

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що уряд проведе завтра, 1 травня, консультації з головами фракцій, груп і керівництвом Верховної Ради щодо ратифікації угоди про українські копалини зі США.

«Завтра у нас передбачені консультації з головами груп і фракцій, і керівництвом парламенту щодо деталей цієї угоди. Будемо їх ознайомлювати», – сказав він в ефірі національного телемарафону.

Шмигаль пояснив, що угода є міжнародною і має бути ратифікованою у Верховній Раді.

«Після ратифікації в парламенті ця угода набере чинності і ми зможемо рухатися далі і підписувати технічну угоду між юридичними особами США і України», – додав прем’єр.

Раніше агенція Bloomberg з посиланням на джерело повідомила, що Україна готова підписати зі США угоду про природні ресурси, міністр економіки України Юлія Свириденко перебуває на шляху до Вашингтона для підписання угоди.

Шмигаль очікує, що цю угоду підпишуть протягом найближчої доби.

У рамках угоди США і Україна прагнутимуть створити умови для «збільшення інвестицій в гірничодобувну промисловість, енергетику і пов’язані з ними технології в Україні», йдеться в проєкті документа, з яким ознайомилося агентство Bloomberg News. Вашингтон також визнає наміри Києва, щоб угода не суперечила його планам щодо вступу до ЄС.

Ще одним проривом стало те, що США погодилися, що лише майбутня військова допомога, яку вони можуть надати Україні після підписання угоди, буде зарахована до їхнього внеску до фонду, згідно з документом.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль днями заявив, що Вашингтон відмовився від свого наполягання на включенні в угоду допомоги на десятки мільярдів доларів, наданої з початку російського вторгнення.

Про це Шмигаль заявив після зустрічі з міністром фінансів США Скоттом Бессентом, на якій обговорювали, серед іншого, цю угоду.

Трамп просував угоду з початку свого другого терміну в січні. Обидві сторони були готові в лютому підписати угоду щодо природних ресурсів, але її було відкладено після того, як зустріч Трампа та президента України Володимира Зеленського в Овальному кабінеті перетворилася на суперечку.

У Кабміні підтвердили, що угоду про надра зі США можуть підписати протягом найближчої доби

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль очікує, що угода про корисні копалини зі США може буде підписана протягом найближчої доби.

«Сьогодні перша віцепрем'єр міністерка Юлія Свириденко на шляху до Вашингтона. Ми допрацьовуємо уже остаточні деталі з нашими американськими колегами… Як тільки будуть доопрацьовані всі остаточні деталі, найближчим часом, я сподіваюся найближчої доби угода буде підписана і ми отримаємо перший крок», – сказав він в ефірі національного телемарафону.

За його словами, далі за цією угодою буде підписання ще двох технічних угод.

Раніше агенція Bloomberg з посиланням на джерело повідомила, що Україна готова підписати зі США угоду про природні ресурси.

За даними медіа, проєкт угоди, який передбачає створення спільного фонду для управління українськими інвестиційними проєктами, вже завершено і може бути підписаний вже в середу, а міністр економіки України Юлія Свириденко перебуває на шляху до Вашингтона для підписання угоди.

У рамках угоди США і Україна прагнутимуть створити умови для «збільшення інвестицій в гірничодобувну промисловість, енергетику і пов’язані з ними технології в Україні», йдеться в проєкті документа, з яким ознайомилося агентство Bloomberg News. Вашингтон також визнає наміри Києва, щоб угода не суперечила його планам щодо вступу до Європейського Союзу, що тривалий час розглядалося як червона лінія для України в переговорах.

Ще одним проривом стало те, що США погодилися, що лише майбутня військова допомога, яку вони можуть надати Україні після підписання угоди, буде зарахована до їхнього внеску до фонду, згідно з документом.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль днями заявив, що Вашингтон відмовився від свого наполягання на включенні в угоду допомоги на десятки мільярдів доларів, наданої з початку російського вторгнення.

Про це Шмигаль заявив після зустрічі з міністром фінансів США Скоттом Бессентом, на якій обговорювали, серед іншого, цю угоду.

Трамп просував угоду з початку свого другого терміну в січні. Обидві сторони були готові в лютому підписати угоду щодо природних ресурсів, але її було відкладено після того, як зустріч Трампа та президента України Володимира Зеленського в Овальному кабінеті перетворилася на суперечку.

Армія РФ знайшла слабке місце в обороні ЗСУ? Що відбувається під Торецьком

Російська армія окупувала Суху Балку, розташовану на стику Покровського та Торецького напрямків, повідомив проєкт DeepState 29 квітня.

Аналітики фіксують просування агресора у самому Торецьку – на півночі міста, а також у районах сусідніх населених пунктів – біля Диліївки та Дачного.

Російські війська зараз зосереджують основні зусилля на півночі Торецького напрямку, повідомив речник оперативно-тактичного угруповання «Луганськ» Дмитро Запорожець в ефірі Армія TV. За його словами, така активність спостерігається вже другий тиждень.

На Торецькому напрямку минулої доби зафіксовано 6 атак, повідомляє Генеральний штаб, шість атак – неподалік Дачного, Торецька, Кримського та у напрямку Диліївки. Загалом на фронті відбулося 177 бойових зіткнень.

​Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:

МОЗ готує списки для розбронювання окремих медпрацівників – надійшов запит від Міноборони

Міністерство охорони здоров’я отримало запит від Міноборони та Командування Медичних сил ЗСУ про розбронювання окремих медичних працівників, у яких є потреба. Про це повідомляє пресслужба МОЗ.

За повідомленням, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко провів робочу зустріч з керівниками департаментів охорони здоров’я обладміністрацій, під час якої, серед іншого, обговорили розбронювання медичних працівників.

У міністерстві зазначають, що фахівці МОЗ у координації з департаментами охорони здоров’я проводять консультації, аби сформувати списки для розбронювання.

Міністр охорони здоров’я уточнив, що були задіяні механізми, коли за квотним принципом необхідна кількість медпрацівників була розділена для кожного регіону, та почалася робота з ОВА та департаментами охорони здоров’я.

«Вони зараз працюють з конкретними закладами щодо медичних спеціальностей. Таких спеціалістів, які будуть підлягати розбронюванню і подальшій мобілізації шляхом укладання контракту на один рік, як це передбачено змінами до законів», – сказав на брифінгу Ляшко, якого цитує агенція «Інтерфакс».

За його словами, таким чином буде забезпечуватися ротація медичних працівників, які будуть призвані до лав Збройних сил.

На початку року уряд дозволив бронювати 100% медпрацівників закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності, закладів громадського здоров’я, установ, що провадять діяльність із судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, центрів крові, для яких робота у відповідних закладах є основним місцем роботи. Водночас для забезпечення потреб ЗСУ у медичних працівниках розроблено механізм розбронювання окремих медпрацівників.

У червні минулого року міністр Віктор Ляшко заявляв, що на час воєнного стану медики в Україні є військовозобов’язаними, але процес їхнього бронювання є лише «умовним». Ще тоді він пояснював, що якщо у ЗСУ виникає така необхідність, заброньовані працівники можуть бути «розброньовані».

Білоруський поет із Бучі пішов воювати за Україну

Білоруський поет Сергій Прилуцький уже понад два тижні перебуває в складі Інтернаціонального легіону ЗСУ, повідомило видання «Наша Ніва».

Прилуцький багато років живе в місті Буча на Київщині, яке у 2022 році стало символом воєнних злочинів російських окупантів. Білорус евакуювався з дружиною та маленьким сином, але повернувся до Бучі в травні 2022 року.

За словами Сергія Прилуцького, рішення піти до українського війська не було раптовим – він був готовий піти на війну ще у 2022 році, але тоді «перед військкоматами були величезні черги, був серйозний відбір». Людей, які мали проблеми зі здоров’ям, відсіювали, і він «не був таким вже й потрібним із огляду на його дещо не ідеальне здоров’я».

Сергій Прилуцький розповідає, що після евакуації з Бучі в 2022 році він зареєструвався як військовозобов’язаний за новим місцем проживання (він має також громадянство України) і з того моменту очікував, що його колись призвуть.

«Коли я повернувся до Бучі, було багато бюрократичних питань. У 2024 році був ухвалений новий закон про мобілізацію, бюрократії стало менше, і я знову зміг зареєструватися на військову службу в Бучі. Якось все затягнулося на рік, і виявилося, що я тільки-но потрапив до армії. Це мене не шокувало, не стало несподіванкою, бо я шукав, куди піти служити», – каже поет.

На запитання, чому вирішив піти саме в Інтернаціональний легіон, Сергій Прилуцький відповів, що він все ж таки є «представником національної меншини» в Україні, плюс йому порадили туди поїхати – «казали, що там хороші підрозділи» і там потрібні люди. Кілька його друзів також служать у легіоні – все це вплинуло на його вибір.

Коли Сергія запитали, як його семирічний син відреагував на новину про те, що батько йде на війну, він відповів: «Як і всі діти: йому сумно без мене». Але він розуміє, що відбувається».

Сергій Прилуцький нині перебуває в навчальному центрі, базова підготовка триватиме 45 днів.

Сибіга: Україна готова до переговорів у будь-якому форматі, якщо побачить готовність Росії до миру

Україна готова до мирних переговорів у будь-якому форматі, якщо побачить готовність Росії до «складного шляху до миру, а не лише до мирного популізму», заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

«Україна вкотре підтверджує свою готовність до мирних переговорів у будь-якому форматі, як тільки ми побачимо, що Росія дійсно готова до складного шляху до миру, а не лише до мирного популізму чи короткого пропагандистського перемир'я на час параду 9 травня», – написав він у соцмережі Х.

За його словами, Москва може продемонструвати свою справжню готовність до мирних переговорів, погодившись на реальне припинення вогню принаймні на 30 днів – якщо Росія готова до 60- або 90-денного припинення вогню, Україна теж готова.

«Росія повинна припинити говорити про свою готовність до миру і почати діяти, беззастережно погодившись на реальне і тривале припинення вогню. Коли замовкнуть гармати, можна буде розпочати переговори – у будь-якому форматі, який принесе мир», – додав міністр.

Москва наразі на цю заяву не реагувала.

Днями речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що Москва чекає від Києва сигналу про переговори.

В останні місяці Вашингтон активізував зусилля щодо припинення війни між Росією і Україною. Президент США Дональд Трамп 25 квітня закликав Україну і Росію зустрітися для переговорів на високому рівні для укладення угоди про припинення війни між ними після того, як посланець Білого дому Стів Віткофф зустрівся з президентом РФ Володимиром Путіним у Москві.

Державний секретар США Марко Рубіо заявив 27 квітня, що мирна угода між Росією та Україною має бути укладена найближчим часом, а Вашингтон намагається визначити, чи варто продовжувати виконувати роль посередника. Він не сказав, як довго адміністрація Трампа готова чекати на прорив.

У Латвії до шести років за ґратами засудили чоловіка, який воював проти України

У Латвії Ризький міський суд засудив до шести років позбавлення волі чоловіка за звинуваченням у найманстві, участі в конфлікті за межами країни та незаконному перетині кордону, повідомила прокуратура балтійської країни.

Його ім’я не називається. За версією слідства, 2023 року він почав служити у Збройних силах РФ, а у жовтні того ж року його направили на війну проти України. Чоловік брав участь у бойових діях на території Донецької області.

Восени 2024 року, за даними прокуратури, він незаконно перетнув кордон, щоб потрапити з Росії до Латвії.

Він визнав провину за всіма звинуваченнями, уклав угоду зі слідством і висловив готовність відшкодувати державі витрати на судовий розгляд, йдеться в повідомленні наглядового відомства.

Скільки всього громадян Латвії воюють на боці Росії у війні проти України, невідомо. Видання «Важные истории» з’ясувало, що з квітня 2023 року до кінця травня 2024 року через один московський пункт відбору на військову службу на вулиці Яблочкова контракт з міністерством оборони Росії підписали четверо громадян Латвії.

Bloomberg: Україна готова підписати угоду з США про надра, Свириденко прямує до Вашингтона

Україна готова підписати зі США угоду про природні ресурси, повідомило Bloombergджерело, знайоме з цим питанням.

Проєкт угоди, який передбачає створення спільного фонду для управління українськими інвестиційними проєктами, вже завершено і може бути підписаний вже в середу, повідомило джерело на умовах анонімності, оскільки переговори є закритими.

Міністр економіки України Юлія Свириденко перебуває на шляху до Вашингтона для підписання угоди.

Офіційно про готовність України підписати цю угоду наразі не повідомлялося.

У рамках угоди США і Україна прагнутимуть створити умови для «збільшення інвестицій в гірничодобувну промисловість, енергетику і пов’язані з ними технології в Україні», йдеться в проєкті документа, з яким ознайомилося агентство Bloomberg News. Вашингтон також визнає наміри Києва, щоб угода не суперечила його планам щодо вступу до Європейського Союзу, що тривалий час розглядалося як червона лінія для України в переговорах.

Ще одним проривом стало те, що США погодилися, що лише майбутня військова допомога, яку вони можуть надати Україні після підписання угоди, буде зарахована до їхнього внеску до фонду, згідно з документом.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль днями заявив, що Вашингтон відмовився від свого наполягання на включенні в угоду допомоги на десятки мільярдів доларів, наданої з початку російського вторгнення.

Про це Шмигаль заявив після зустрічі з міністром фінансів США Скоттом Бессентом, на якій обговорювали, серед іншого, цю угоду.

Читайте також: «Жодної такої міжнародної угоди ніколи в світі не було» – що (не) так із новою угодою про надра?

Трамп просував угоду з початку свого другого терміну в січні. Обидві сторони були готові в лютому підписати угоду щодо природних ресурсів, але її було відкладено після того, як зустріч Трампа та президента України Володимира Зеленського в Овальному кабінеті перетворилася на суперечку.

Трамп за 100 днів не зупинив війну. Чи можна досягти миру через визнання Криму російським?

Президент США Дональд Трамп заявив 27 квітня, що, на його думку, президент України Володимир Зеленський готовий поступитися Кримом Росії в межах угоди про припинення вогню в російсько-українській війні.

«О, я думаю, що так», – сказав Трамп журналістам у Бедмінстері, штат Нью-Джерсі, коли його запитали, чи вважає він, що Зеленський готовий «віддати» Крим, попри те, що президент України неодноразово заявляв, що ніколи цього не зробить. Трамп додав, що під час переговорів у Ватикані вони з українським лідером «коротко» обговорили долю півострова, який Москва окупувала в 2014 році.

Перед цим Трамп виступав із критикою заяв українського лідера Володимира Зеленського про те, що Україна не визнаватиме анексію Кримського півострова.

  • Чи є постійним інтерес до Криму з боку Сполучених Штатів?
  • Як змінювалися з часом оцінки подій навколо Кримського півострова з боку США?
  • Чи є у політиці офіційного Вашингтону окремий так званий «кримський кейс»?
  • Чи є можливим реальне скочування позиції США від невизнання анексії до визнання Криму російським?

У цих та інших питаннях Крим.Реалії розбиралися разом із експертами.

Образ Криму у США: від Кримської війни до навчань «Сі-Бріз»

Сполучені Штати були утворені 4 липня 1776 року при об'єднанні тринадцяти британських колоній, які оголосили про свою незалежність. Війна за незалежність тривала до 1783 року та закінчилася перемогою колоністів.

У ході Кримської війни 1853-1856 років, як вважають у Росії, США зберігали нейтралітет, але все ж таки достатньо допомагали Москві.

Американський уряд намагався допомагати і підтримувати царську Росію. У перші місяці загострення Російська імперія направила запит із метою з'ясування позиції США у цьому конфлікті. В отриманій від уряду Америки відповіді говорилося, що Вашингтон буде нейтральним, розраховуючи, що товарообіг між країнами не зменшиться (В.Н.Пономарьов «Кримська війна та російсько-американські відносини», видавництво Москва, 1993, cтор. 22). Надалі США здійснювали забезпечення російських володінь у Тихому океані необхідними товарами з Каліфорнії. Також у травні 1855 року торгові кораблі американських компаній доставляли на Далекий Схід та до Російської Америки необхідне устаткування, продовольство, порох та інші товари.

Далі читайте тут

Проєкт «Хочу жити» назвав імена 1110 громадян Узбекистану, які беруть участь у війні РФ проти України

Український державний проєкт «Хочу жити» опублікував імена 1110 громадян Узбекистану, які підписали контракт із міністерством оборони Росії для участі у війні проти України.

Список, як зазначається, неповний.

Проєкту «Хочу жити» відомо про загибель щонайменше 109 громадян Узбекистану на фронті. Наймолодшому із них був неповний 21 рік, найстаршому – 62 роки. Один із найманців був убитий на восьмий день після підписання контракту.

В ISW пояснили, чому Кремль згадує «нелегітимність» Зеленського у розмовах про необхідність переговорів з Україною

Високопоставлені російські чиновники повторюють свою «давню і неправдиву» заяву про те, що український уряд є нелегітимним, ймовірно, для того, щоб створити умови для маніпулювання переговорами про припинення вогню і для відмови від будь-яких майбутніх російсько-українських угод у час, який обере Росія, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).

«Кремль навмисно поєднує свою нібито зацікавленість у російсько-українських мирних переговорах із хибним наративом про нелегітимність Зеленського, щоб створити умови для Росії стверджувати, що будь-яке майбутнє мирне врегулювання, яке РФ підпише із Зеленським, є нелегітимним, відмовитися від угоди і відновити вторгнення у час, який вибере Росія. Будь-яка довгострокова мирна угода між Росією й Україною повинна містити чітке визнання Росією легітимності українського уряду і Конституції України», – йдеться в повідомленні.

Естонія готова направити миротворчий контингент в Україну – прем’єр

Естонія готова надати війська для потенційної європейської миротворчої місії в Україні, заявив в середу прем’єр-міністр Крістен Міхал.

Як йдеться у заяві Талліна, балтійська країна-член ЄС і НАТО готова розгорнути наземний контингент чисельністю до роти разом з інструкторами і штабними офіцерами.

За словами прем’єра, Естонія, як і раніше, вважає, що найкращий спосіб гарантувати безпеку України – це її членство в НАТО, але якщо вступ до альянсу потребуватиме часу, Україні мають бути «гарантовані можливості стримування та оборони за допомогою союзних військ, що базуються на місці».

«Безпека України – це безпека Європи. Самостійна, незалежна Україна, яка входить до європейської родини, стане найкращою стратегічною гарантією проти імперіалізму Москви для всіх нас. Ми повинні продемонструвати, що, крім хороших ідей, здатні і на вчинки», – сказав Міхал.

За даними видання The Times, Європі буде складно зібрати 25 тисяч військових для миротворчого контингенту в Україні, оскільки її армії недоукомплектовані та недофінансовані.

Газета пише, що голова штабу оборони Великої Британії Тоні Радакін звернувся до своїх колег із ідеєю сформувати 64-тисячні сили для надсилання в Україну. Однак на наступних зустрічах міністри оборони європейських країн заявили, що «немає жодних шансів» на контингент такого розміру, і навіть 25-тисячний контингент вимагатиме спільних зусиль.

Читайте також: Введення контингенту в Україну можливе після припинення вогню – міністр оборони Нідерландів

Можливість надсилання іноземних військових в Україну обговорюється з 2024 року, а в січні 2025-го розміщення в Україні британських та французьких солдатів стали більш предметно обговорювати прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент Франції Емманюель Макрон.

Український президент Володимир Зеленський заявив, що Україна зробить все, щоб політичні рішення про безпековий контингент максимально швидко виконувались, «коли для цього буде час».

Москва категорично не погоджується з розміщенням західних військ в Україні. Зокрема, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва не бачить місця для компромісу у питанні потенційного розміщення європейського миротворчого контингенту на території України. За його словами, це означатиме «пряме, офіційне, неприховуване залучення країн НАТО у війну проти РФ».

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG