Повітряні сили повідомили про 50 збитих дронів зі 108 запущених Росією
Російські військові в ніч на 30 квітня атакували Україну 108 ударними безпілотниками і дронами-імітаторами інших типів, основними напрямками удару були Дніпро і Харків, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Станом на 11:30 підтверджено збиття 50 ударних БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на сході, півночі, півдні і в центрі країни. 22 ворожі безпілотники-імітатори – локаційно втрачені (без негативних наслідків)», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, внаслідок атаки постраждали Харківщина і Дніпропетровщина.
Ще два дрони залишаються в повітряному просторі України, бойова робота триває, додали військові.
Ударні дрони СБУ вдарили по заводу в РФ, який працює на флот і авіацію – джерело
Ударні дрони Служби безпеки України в ніч на 30 квітня вдарили по Муромському приладобудівному заводу, який працює на флот й авіацію Росії, повідомило Радіо Свобода джерело в СБУ на умовах анонімності, бо не уповноважене офіційно коментувати ситуацію.
«Вночі ударні дрони СБУ уразили підприємство військово-промислового комплексу РФ, що випускає продукцію для ведення війни проти України: Муромський приладобудівний завод (Володимирська обл.) Він спеціалізується на виробництві засобів запалювання боєприпасів, а також комплектуючих та виробів для військово-морського флоту та військової авіації РФ», – йдеться в повідомленні.
За даними джерела, на заводі пролунало п’ять вибухів, попередньо відомо про ураження двох будівель, розпочалася пожежа.
Рада продовжила для військових можливість безкарного повернення з першого СЗЧ
Верховна Рада 30 квітня ухвалила законопроєкт №13177, який до 30 серпня 2025 року продовжує термін спрощеного повернення на службу після першого самовільного залишення військової частини (СЗЧ). Про це в телеграмі повідомив депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос»).
Рішення підтримали 282 народних обранці.
Документ містить такі положення:
– служба військових, які самовільно залишили частину, під час воєнного стану не призупиняється, а для тих, які залишили і не повернулись до моменту припинення чи скасування воєнного стану, військова служба призупиняється з дня, наступного після припинення чи скасування воєнного стану;
– термін відсутності військових не зараховується до вислуги, впродовж цього періоду виплати, забезпечення та пільги не надаються;
– військовослужбовці, які повернулись, можуть продовжити службу за рішенням командира, навіть за наявності порушеного кримінального провадження;
– військовослужбовець, якому призупинено військову службу або який під час дії воєнного стану самовільно залишив службу чи дезертував, не користується правом на пільги, гарантії та компенсації, встановлені законом. На цей час члени його сім’ї також не користуються правом на пільги, гарантії та компенсації, якими вони користувалися як члени сім’ї такої особи.
Зеленський заявив, що РФ вдарила по Україні понад сотнею дронів, і закликав до «сильних санкцій»
Російські військові в ніч на 30 квітня атакували Україну понад сотнею ударних дронів, повідомив президент Володимир Зеленський, закликавши до посилення тиску на Росію.
«Харків, Дніпро, Добропілля, інші наші міста й громади. Більш ніж 100 російських ударних дронів за цю ніч, 375 ударних дронів від початку тижня, з них понад 190 – «Шахеди», – зазначив голова держави в телеграмі.
«Весь ранок у небі над Україною продовжують літати російські дрони. І так – щодня. Саме тому потрібен тиск на Росію, сильні додаткові санкції, які спрацюють. Тиск, а не просто слова чи спроби переконати повинні змусити Росію до припинення вогню та завершення війни. Тиск Сполучених Штатів, Європи, всіх у світі, хто вважає, що війні не місце на Землі. Потрібні додаткові системи ППО для захисту наших людей, які зроблять цей повітряний терор Росії неможливим», – додав він.
Латвія заборонила в’їзд Орбакайте і Бреговичу, які хотіли виступити з концертами
Російська співачка Крістіна Орбакайте та сербський музикант Горан Брегович додані до списку осіб, яким заборонений в’їзд до Латвії з міркувань національної безпеки.
«Виступи в Латвії осіб, які підтримують російську агресію, не відповідають інтересам національної безпеки, оскільки можуть сприяти підвищенню міжетнічної напруженості в латвійському суспільстві», – цитує латвійський громадський мовник LSM заяву Служби держбезпеки (СДБ).
Обидва артисти виступали в Криму після його окупації. Брегович, повідомляє СДБ, також «публічно висловлював підтримку країні-агресору РФ, одночасно поширюючи послання, що дискредитують західні країни», а Орбакайте «брала участь у різних заходах російської пропаганди».
У Орбакайте та Бреговича влітку планувалися концерти у Латвії.
Сирський: війська РФ значно збільшили інтенсивність бойових дій, попри заяви про триденне перемир’я
Російські війська значно збільшили інтенсивність бойових дій, зосереджуючи основні зусилля на Покровському напрямку, попри заяви про готовність до триденного припинення вогню у травні, заявив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський.
«Відсутність перспектив в оперативному і тактичному плані не зупиняють ворога, він вперто намагається прорвати оборону наших військ на цьому напрямку і вийти на адміністративний кордон Дніпропетровської області. З цією метою щоденно російське командування кидає в бій нові підрозділи, жене на смерть своїх військових, звітує про примарні успіхи та перемоги», – написав Сирський у телеграмі.
Він додав, що присвятив день роботі в бригадах, які тримають оборону саме на цьому напрямку, «з метою вирішення проблемних питань і надання допомоги командирам частин в організації бойових дій».
The Times: Європі бракує ресурсів для 25-тисячного європейського контингенту в Україні
Європі буде складно зібрати 25 тисяч військових для миротворчого контингенту в Україні, оскільки її армії недоукомплектовані та недофінансовані, пише видання The Times з посиланням на джерела.
За повідомленням, голова штабу оборони Великої Британії Тоні Радакін звернувся до своїх колег із ідеєю сформувати 64-тисячні сили для надсилання в Україну. Однак на наступних зустрічах міністри оборони європейських країн заявили, що «немає жодних шансів» на контингент такого розміру, і навіть 25-тисячний контингент вимагатиме спільних зусиль.
За даними The Times, міністри оборони висловили свої сумніви на зустрічі «коаліції охочих» 10 квітня, а згодом продовжили обговорення у Брюсселі у вужчому складі. Вони вказали міністру оборони Великої Британії Джону Гілі, що з урахуванням ротації впродовж двох років контингент такого розміру вимагатиме 256 тисяч солдатів.
Велика Британія готова надіслати до 10 тисяч військових. Франція також готова надати від п’яти до 10 тисяч солдатів і офіцерів. Естонія та Фінляндія, за даними джерел, стурбовані тим, що будь-яке розгортання послабить їхню власну прикордонну оборону, а Польща, Іспанія та Італія вказали, що не відправлятимуть свої війська. За словами ще одного джерела, Фінляндія та Німеччина також загалом проти надсилання сухопутних військ, але Берлін не повністю виключив такий крок.
Також європейські країни мають побоювання щодо дій у разі нападу Росії. Згідно з найбільш реальними планами, британські та французькі військові інструктори вирушать на захід України і не перебуватимуть поблизу лінії фронту.
ЗАЕС під керівництвом США: чому Росія відкидає мирну пропозицію Трампа?
«Жодна країна світу не експлуатувала свої енергооб'єкти під обстрілами і прямим наведенням важкої артилерії».
«Коли МАГАТЕ, РФ, США знаходять якийсь компроміс, то це неробочий сценарій».
«Кремлю важливо будь-що зберегти контроль над цим ядерним об'єктом».
Питання звільнення Запорізької атомної електростанції з-під окупації російської армії – на столі переговорів про припинення російсько-української війни. Агентство Reuters днями опублікувало текст документа, який спецпредставник президента США Стів Віткофф начебто представив на зустрічі в Парижі 17 квітня, присвяченій цьому мирному врегулюванню.
Як стверджують журналісти, з-поміж іншого, текст документа містить ідею, що Україна має повернути собі контроль над Запорізькою АЕС, але керуватиме нею США з розподілом електроенергії між обома сторонами. На це вже відреагували в РФ, висловивши своє категоричне «ні».
Тож, що могло би означати повернення Запорізької АЕС під контроль України під керівництвом США, і чому виникла така ідея, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Читайте про це тут
У війні проти України загинули близько 600 військових КНДР – розвідка Південної Кореї
Близько 600 північнокорейських військових, відправлених воювати за Росію у її війні проти України, загинули. Такі дані на брифінгу для членів парламенту в Сеулі повідомили представники південнокорейської розвідки, інформують агенції Reuters та France-Presse.
Загальні втрати (поворотні та безповоротні) північнокорейського військового контингенту оцінюються у 4,7 тисячі осіб. Тіла загиблих, за інформацією розвідки, спалили в крематоріях у Курській області.
Згідно з оприлюдненими даними, за пів року участі у війні північнокорейські військові значно наростили свою боєздатність, освоїли нові види озброєнь, у тому числі дрони.
Загалом КНДР, за даними влади Південної Кореї, відправила на війну близько 15 тисяч осіб.
Військові із Північної Кореї перебувають у Росії з осені 2024 року. Вони брали участь у боях у Курській області.
Генштаб: на Покровському напрямку за добу було 75 боєзіткнень
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 177 бойових зіткнень, найбільше – на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 30 квітня Генштаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 75 наступальних дій агресора в районах населених пунктів Стара Миколаївка, Тарасівка, Шевченко, Єлизаветівка, Новоторецьке, Лисівка, Успенівка, Котлярівка, Троїцьке, Надіївка та Андріївка», – йдеться в повідомленні.
Крім того, бойові дії тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Придніпровському і Курському напрямках.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Читайте також: РФ вихваляється, що витиснула ЗСУ з Курської області. Україна каже: ЗСУ є і на Курщині, і на Бєлгородщині
ф
Литва відмовила Білорусі у відновленні залізничного пасажирського сполучення
Міністерство закордонних справ Литви відреагувало на пропозицію Білоруської залізниці відновити пасажирське сполучення між країнами, повідомляє литовський новинний портал 15min.
На відміну від прем’єр-міністра Литви Ґінтаутаса Палуцкаса, який раніше заявив, що Литва «не поспішатиме відповідати на пропозицію», МЗС балтійської країни озвучило чітку позицію: вони не підтримують ідею відновлення слідування пасажирських поїздів між Вільнюсом та Мінськом.
Сусіди Білорусі – Литва, Латвія, Польща та Україна – призупинили міжнародне пасажирське залізничне сполучення з Білоруссю у березні 2020 року з початком пандемії COVID-19, але згодом не відновили його. Польський уряд обґрунтував обмеження можливістю того, що Білорусь використовуватиме залізничні сполучення для здійснення міграційного тиску на Польщу.
Наприкінці квітня 2025 року Білоруська залізниця запропонувала Литві, Латвії та Польщі відновити пасажирські перевезення.
Раніше під час засідання Конференції генеральних директорів залізниць Організації співробітництва у сфері залізниць делегація Білоруської залізниці запропонувала колегам із Литви, Латвії та Польщі відновити прямі пасажирські сполучення з Білоруссю, повідомила пресслужба Білоруської залізниці.
Державний секретар США Марко Рубіо 29 квітня попередив, що якщо Росія й Україна не висунуть «конкретні пропозиції» щодо припинення війни, Сполучені Штати Америки відмовляться від ролі посередника.
Речниця Державного департаменту Теммі Брюс процитувала Рубіо, який сказав, що настав час, коли «обидві сторони повинні надати конкретні пропозиції щодо того, як припинити цей конфлікт».
Пізніше на засіданні Ради безпеки ООН американський дипломат Джон Келлі звинуватив Росію у продовженні кровопролиття, заявивши, що вона завдала масштабних ударів, «що призвели до непотрібних втрат, зокрема серед мирних жителів».
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати армії РФ: 1100 військових за добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 951 960 своїх військових, зокрема 1100 – за останню добу – такі дані станом на ранок 30 квітня навів український Генштаб.
Серед інших втрат РФ у командуванні ЗСУ назвали такі:
- танки ‒ 10729 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 22353 (+1)
- артилерійські системи – 27091 (+11)
- РСЗВ – 1374 (+1)
- засоби ППО ‒ 1146
- літаки – 370
- гелікоптери – 335
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 34289 (+112)
- крилаті ракети ‒ 3196
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 46611 (+179)
- спеціальна техніка ‒ 3869 (+9).
У Харкові через вечірні удари РФ постраждали вже 45 людей – ОВА
У Харкові внаслідок російських ударів пізно ввечері 29 квітня число постраждалих зросло до 45, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«31 людина отримала гостру реакцію на стрес. 14 людей отримали поранення різного ступеня важкості. 5 людей шпиталізовано до лікарень. Серед постраждалих двоє дітей і вагітна жінка», – йдеться в повідомленні.
Голова ОВА додав, що для допомоги потерпілим в Харкові було задіяно 13 бригад екстреної медичної допомоги.
Раніше міський голова Харкова Ігор Терехов повідомляв про 39 постраждалих.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що внаслідок ударів у Харкові виникли масштабні пожежі і є руйнування.
«Зруйновано житлові будинки, гаражі, об’єкти інфраструктури, пошкоджено автомобілі. У різних частинах міста виникло 10 пожеж», – йдеться в повідомленні.
Кількість постраждалих внаслідок вечірнього удару РФ по Харкову зросла до 39 – мер
У Харкові внаслідок російського удару дронами, завданого пізно ввечері 29 квітня, постраждали, за останніми даними, 39 людей, повідомив міський голова Ігор Терехов.
Тим часом, голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов заявив про 38 потерпілих.
За його словами, серед постраждалих – 16-річний хлопець, 5-річна дівчинка і 24-річна вагітна жінка.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що внаслідок ударів у Харкові виникли масштабні пожежі і є руйнування.
Атака дронів РФ: кількість поранених у Харкові росте, у Дніпрі є загиблий – влада
Через атаку російських ударних дронів загинула щонаймеше одна людина в Дніпрі, повідомляє голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
За його даними, в обласному центрі кілька пожеж, атака пошкодила приватні будинки.
«Наразі відомо про одного загиблого. Інформація уточнюється», – заявив Лисак.
Раніше він попередив про російські «Шахеди» над областю і закликав жителів залишатися в укриттях.
Читайте також: Лисак: п’ятеро людей на Дніпропетровщині постраждали через російські обстріли протягом дня
Також продовжує рости кількість поранених у Харкові, повідомляє місцева влада. Зокрема, за даними міського голови Ігоря Терехова, наразі відомо про 30 постраждалих.
Водночас голова Харківщини Олег Синєгубов повідомляє про 27 постраждалих. Трьох із них госпіталізували, іншим постраждалим медики надали першу допомогу на місці. Синєгубов попередив, що кількість поранених може зрости.
Терехов повідомляв про фіксацію 16 ударів по Харкову:
«Постраждали багатоповерхівки та приватні будинки, медичний заклад, цивільна інфраструктура».
Читайте також: МВА: жителька Херсона постраждала через російський обстріл
Раніше стало відомо, що російська армія атакувала Харків ударними дронами увечері 29 квітня. Раніше було відомо про 11 постраждалих, а також гостру реакцію на стрес у дитини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: російські війська атакували 21 раз на Лиманському напрямку за добу
Збройні сили продовжують давати відсіч спробам російської армії просунутися вглиб території України, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ у вечірньому зверненні 29 квітня.
За даними командування, від початку доби на фронті відбулося 125 бойових зіткнень. Поміж іншого, Сили оборони відбивали російські атаки на Харківщині, на Куп’янському напрямку тривають три боєзіткнення.
«На Лиманському напрямку протягом доби російські загарбники 21 раз атакували позиції українців поблизу населених пунктів Липове, Нове, Новомихайлівка, Мирне, Зелена Долина та Ямполівка. До цього часу незавершеними залишаються ще п’ять боєзіткнень», – йдеться в зведенні.
Зеленський анонсував нове рішення РНБО для тиску на «російські мережі впливу»
Президент Володимир Зеленський взяв участь у роботі саміту Ініціативи трьох морів – про це він заявив у вечірньому зверненні 29 квітня.
Йдеться про один із форматів, які об’єднують регіон від Чорного моря до Балтійського та Адріатичного. За словами президента, Україна пропонує зробити формат більш практичним.
«Зараз, після блекауту в Іспанії та Португалії, після всіх російських ударів по нашій енергетиці, після об’єктивно непростих змін на газовому ринку Європи, для всіх у Європі очевидно, що потрібно більше спільних проєктів, більше допомоги один одному саме в енергетиці, в інших питаннях критичної інфраструктури: зв’язок, трубопроводи, безпека портів», – сказав він.
Зеленський висловив думку, що Україна може зробити значний внесок у подібну співпрацю й пропонує партнерам робити разом більше на цих напрямках.
Голова Парламентської асамблеї НАТО обговорив оборонну співпрацю з урядом України й виступив у Раді
Президент Парламентської асамблеї НАТО Маркос Перестрелло відвідав Україну та зустрівся з представниками уряду та Верховної Ради 29 квітня.
Зокрема, прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що під час зустрічі висловив йому вдячність за підтримку України в протидії російській агресії, а також за підтримку її курсу до членства в НАТО.
«У нашій розмові порушили тему поглиблення оборонної співпраці та розвитку українського ОПК. Відзначив дієвість «данської моделі» підтримки оборонної промисловості України та закликав надалі розвивати цей інструмент. Обговорили також, як ПА НАТО може допомогти Україні не лише зараз, але й у довгостроковій перспективі», – заявив голова уряду.
За його словами, він і Перестрелло дійшли згоди, що Європа, Сполучені Штати та Україна повинні працювати разом «для встановлення справедливого та тривалого миру», і будь-яка угода має бути містити надійні гарантії безпеки.
Читайте також: Росія збільшує розрив із Україною у військових витратах: у чому причина?
Згодом Міністерство оборони повідомило про зустріч міністра Рустема Умєрова з делегацією Парламентської асамблеї НАТО, під час якої Перестрелло підтвердив важливість продовження військової допомоги Україні.
Делегація асамблеї також отримала актуальну інформацію про безпекову ситуацію в Україні. Зокрема, представник розвідки розповів про основні виклики, а перший заступник міністра оборони Сергій Боєв представив оцінку планів Росії.
«Під час переговорів обговорили оборонну стратегію України та напрямки, які потребують додаткового підсилення», – йдеться в повідомленні.
Крім того, окрему увагу учасники зустрічі приділили інвестуванню в українську оборонну промисловість.
Перестрелло також виступив у Верховній Раді. У своїй промові він наголосив, що Росія несе повну відповідальність за агресію, й засудив підтримку, яку їй надають Північна Корея, Іран і Китай.
МВА: жителька Херсона постраждала через російський обстріл
Російські війська вчергове обстріляли Дніпровський район Херсона увечері 29 квітня, повідомляє міська військова адміністрація.
За повідомленням, під обстріл потрапила 70-річна жінка. Вона сама звернулася до лікарні.
«Медики діагностували у жінки мінно-вибухову травму та уламкове поранення спини», – додає МВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, Херсон зазнає обстрілів фактчно щодня.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.