Армія РФ прорвалась біля Торецька: деталі
Армія РФ прорвала оборону ЗСУ під Торецьком і вийшла на оперативний простір, але Сили оборони змогли зупинити штурм.
Видання «Мілітарний» повідомляє, що відео просування та ураження російської техніки опублікували українські військові, а геолокував OSINT-дослідник Audаx.
Згідно з повідомленням, російська колона з кількох бронемашин прорвалася на північний захід від Торецька на 6 кілометрів у бік Пліщіївки – селище розташоване в тилу Сил оборони на відстані близько 5 кілометрів від Костянтинівки. Сам прорив ЗСУ вдалося зупинити за допомогою ударних дронів.
На Харківщині під час польових робіт підірвався чоловік – ДСНС
У селі Гонтарівка Старосалтівської громади Чугуївського району Харківської області під час проведення польових робіт на вибухонебезпечному предметі підірвався 40-річний працівник місцевого сільськогосподарського підприємства, повідомила пресслужба Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в області.
За повідомленням, це сталося 10 квітня, постраждалого у тяжкому стані шпиталізували.
«Усі обставини події з’ясовують правоохоронні органи. Звертаємо увагу на високий ступінь мінної небезпеки на Харківщині, особливо на деокупованих територіях. Будьте обережні, дотримуйтесь правил безпеки: не наближайтеся до таких предметів, не торкайтеся їх та не намагайтеся переміщати», – наголосили у ДСНС.
У Кремлі заявили про «виважену позицію» Китаю і заперечили втягування його у війну з Україною
У Кремлі 10 квітня заявили, що Росія не втягує Китай у війну проти України.
«Це не так. Китай займає виважену позицію, Китай – це наш стратегічний партнер, друг, товариш, і Китай завжди займав вельми і вельми виважену позицію… Зеленський не правий», – сказав речник президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи заяви президента України Володимира Зеленського.
Напередодні Зеленський заявив, що Україні відомо про 155 громадян КНР, які воюють проти України у складі російської армії, але допустив, що їх може бути більше.
У Литві 83-річного експолітика засудили до понад 8 років увʼязнення за шпигунство на користь Росії
Суд міста Шяуляй у Литві на засіданні 10 квітня визнав 83-річного Едуардаса Манова винним у шпигунстві на користь російського військового розвідувального управління (ГРУ) і засудив його до 8,5 років позбавлення волі, повідомляє литовський канал LRT.
Мановас має подвійне громадянство – литовське та російське. Під час процесу він частково визнав провину, заявивши, що передавав незасекречену інформацію, однак не мав на меті співпрацювати зі спецслужбами.
Захист наполягав на виправданні через відсутність доказів передачі чутливих даних. Прокуратура ж стверджувала, що докази є достатніми й вимагала дев’яти років ув’язнення.
Мановаса затримали ще в січні 2024 року. Чоловік тривалий час був активним членом Консервативної партії Литви (TS-LKD), входив до ради місцевого осередку Спілки політв’язнів і депортованих, фотографував партійні події та вважався «неофіційним літописцем» Шяуляйського відділення партії.
За даними слідства, з 2018 року Мановас збирав і передавав ГРУ інформацію про внутрішню політику та економіку Литви, діяльність політичних партій, обороноздатність, консультації з НАТО, військові закупівлі та підтримку України. Хоча ці дані не були засекреченими, у спецслужбі наголосили, що вони становили розвідувальну цінність.
Слідчі виявили, що Мановас отримував винагороду за свою діяльність.
Литовська розвідка віднесла Манова до категорії «нелегалів» – агентів, які діють під глибоким прикриттям за кордоном. Він видавав себе за репресованого радянською владою, долучився до середовища депортованих і політичних організацій, однак після викриття був звідти виключений.
Пекін відповів на заяви Зеленського про китайських громадян, які воюють на боці РФ
Китай засудив заяву президента України Володимира Зеленського, який напередодні наголосив, що Пекін знає, що його громадян вербують для війни Росії проти України. У Міністерстві закордонних справ Китаю ці слова назвали «безвідповідальними зауваженнями».
Коментарі Міністерства закордонних справ Китаю від 10 квітня з’явилися на наступний день після того, як Зеленський заявив, що українська влада має інформацію про 155 громадян Китаю, які воюють на боці Росії. Він сказав про це після появи відео, оприлюдненого українськими військовими, які стверджують, що захопили в полон двох китайських найманців на сході України.
«Ми б порадили відповідним сторонам правильно і чітко визнати роль Китаю й утриматися від безвідповідальних зауважень», – сказав речник міністерства Лінь Цзянь на брифінгу для преси, не згадуючи при цьому ані Україну, ані її президента.
Останніми днями Зеленський загострив критику Пекіна після повідомлення про захоплення в полон українськими військовими двох громадян Китаю у Донецькій області.
«Йому автомат у руки дали». Як у РФ вербують на війну проти України із психічними діагнозами
23 березня 2025 року на війні в Україні загинув паралімпієць із російського Омська Олександр Работницький із діагнозом «порушення інтелекту». Його друзі, родичі та колеги шоковані тим, що Міноборони РФ підписало контракт із людиною, у якої діагностували «органічне ураження мозку», зауважує проєкт Радіо Свобода « Север.Реалії ». Зараз допомоги у визволенні з фронту просить мати іншого російського солдата, про що вона розповіла виданню «Окно».
За словами Ольги Вахрушевої, 22-річного Олексія з діагнозом «розумова відсталість VIII виду» завербували під погрозами «посадити на 10 років за крадіжку». У вологодській частині, розповідає, командування та солдати знущалися над ним: його били та погрожували йому зґвалтуванням. Після того, як Олексія облили бензином та пообіцяли підпалити, каже, йому вдалося втекти.
Обом завербованим гарантували, що «зброю їм через психдіагноз видавати не будуть», проте обидва, за словами рідних, не раз вирушали з автоматами в штурми.
До ЗСУ мобілізувалися 48 обвинувачених у справах про корупцію – САП
У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі заявили, що мобілізація стала одним із найпоширеніших способів уникнути кримінальної відповідальності для обвинувачених у справах САП і Національного антикорупційного бюро.
Наразі 48 осіб, уже після направлення до суду обвинувальних актів, добровільно мобілізувались до лав Збройних сил України. У зв’язку з цим розгляд справ зупинено, а строки притягнення до відповідальності спливають, що збільшує ймовірність уникнення покарання, йдеться у заяві антикорупційної прокуратури.
Раніше військова служба правопорядку відкрила розслідування щодо призову екскерівника ДФС Романа Насірова на службу в ЗСУ. За попередніми даними, його мобілізували наказом командира військової частини А0139, однак пізніше цей наказ визнали протиправним і скасували.
Напередодні адвокати Насірова повідомили, що він був мобілізований до лав Збройних сил України та не може особисто прибути до суду. У зв’язку з цим захист подав клопотання про зупинення провадження, повідомила антикорупційна організація Transparency International Ukraine.
17 травня 2024 року президент Володимир Зеленський підписав закон №11079-1, який дозволяє деяким категоріям увʼязнених мобілізуватися до лав Збройних сил України, однак виключає таку можливість для фігурантів справ про топкорупцію.
Понад 8 тисяч українців, які раніше відбували покарання, добровільно вступили до лав ЗСУ, повідомило Мін’юст 2 квітня. Ще понад 900 заяв на умовно-дострокове звільнення для служби в армії наразі перебувають на розгляді.
Прокуратура: російські війська з артилерії обстріляли Берислав на Херсонщині, загинув чоловік
Російські війська вранці 10 квітня обстріляли з артилерії місто Берислав на Херсонщині. Внаслідок атаки загинув 59-річний місцевий житель, повідомила обласна прокуратура.
«Орієнтовно о 06:40 російські військові обстріляли з артилерії Берислав. Внаслідок цієї атаки загинув 59-річний чоловік, який перебував на вулиці», – йдеться у дописі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Закупівля продуктів для ЗСУ: суд призначив заставу директору компанії-постачальника
Слідчий суддя Вищого некорупційного суду напередодні обрав запобіжний захід у справі про закупівлю харчів для Збройних сил України – про це пресслужба суду заявила 10 квітня.
За повідомленням, слідчий суддя «частково задовольнив клопотання детектива НАБУ та застосував до директора компанії, яка постачала продукти харчування до ЗСУ, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 211 200 грн».
У разі внесення застави на фігуранта справи покладуть низку процесуальних обов’язків, зокрема – не залишати межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, з можливістю проїзду до Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Запобіжний захід діятиме до 9 червня включно.
ВАКС нагадує, що директора підприємства підозрюють у розтраті майна та відмиванні коштів.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура, йдеться про справу щодо постачання 409 найменувань продуктів військовим протягом 2022–2023 років. За версією слідства, схема полягала в завищенні цін на найбільш затребувані продукти, заниженні цін на менш затребувані, і призвела до незаконного привласнення двома постачальниками понад 733 мільйонів гривень із бюджету.
У січні 2023 року стало відомо, що Міністерство оборони закуповує харчі для військових за цінами, значно вищими, ніж у роздрібних мережах Києва. Зокрема, в розслідуванні йшлося, що яйця оборонне відомство закуповує по 17 гривень за штуку, коли роздрібна ціна в магазині становить близько 7 гривень за штуку.
У Міноборони спершу заперечили інформацію про закупівлю продуктів для українських військових за завищеними цінами. Втім, пізніше були звільнені чиновники, які відповідали за закупівлі.
Після цього Кабінет міністрів змінив підходи до оборонних закупівель, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду 9 травня 2023 року.
Після спроби реалізувати амбітний проєкт – звести першу у світі транскордонну канатну дорогу між Росією і Китаєм (її поки так і не добудували, попри обіцянки завершити до 2023-го року) – колишній обвинувачений у держзраді український політик Віктор Медведчук, схоже, не полишив спроб відкрити успішний бізнес на кордоні двох країн, у російському Благовєщенську.
Це місто у 90-х називали «адідасником». Заповзяті росіяни закуповували спортивні костюми в сусідньому китайському місті Хейхе, переправлялися із ними через річку Амур на російський берег і продавали в Благовєщенську.
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну, у Росії, в умовах санкцій Євросоюзу та США, у громадян РФ знову виникли проблеми з купівлею іноземних товарів. І їх знову вирішують, імпортуючи китайські.
Проєкт журналістських розслідувань Радіо Свобода «Схеми» встановив: російська компанія з Благовєщенська, пов’язана з Медведчуком, завозить у Росію тягачі німецького бренду Mercedes, виготовлені для китайського внутрішнього ринку, а потім відправляє деякі з них на окуповані українські території.
Лисак: армія Росія атакувала Нікополь дроном, 12 людей поранені
Російські війська вдарили дроном-камікадзе по Нікополі, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак 10 квітня.
За його даними, в місті 12 поранених.
«Серед потерпілих – 16-річний підліток. Він у важкому стані», – заявив Лисак.
Він додав, що атака пошкодила гуртожиток та п’ять автомобілів. Триває обстеження території.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Нікопольський район на Дніпропетровщині, зокрема, зазнає обстрілів фактично щодня.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Україна запрошує Європу інвестувати в критично важливі сировинні ресурси, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на бізнес-форумі в Брюсселі 10 квітня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Ми маємо величезний потенціал у сфері відновлюваної енергетики, водню й біометану. Наша енергомережа повністю синхронізована з європейською. Підземні газові сховища, найбільші в Європі, можуть збільшити загальну потужність континенту на 25%. Ми також маємо другі за величиною запаси газу в Європі. Усе це робить Україну унікально стратегічним місцем для інвесторів, орієнтованих на майбутнє. Критично важливі сировинні ресурси – ще один сектор, куди ми запрошуємо європейські інвестиції», – сказав голвоа українського уряду.
Він зазначив, що нині ЄС імпортує багато з цих ресурсів із-за меж континенту, «але Україна може це змінити».
«Європейська промисловість може отримати надійне джерело сировини тут, у Європі, закладаючи основу нової індустріальної революції «зробленого в Європі», – заявив Шмигаль.
За його словами, відбудова України стане найбільшим економічним проєктом у Європі за останні покоління.
«За даними Світового банку, Україна потребує понад 524 мільярди доларів на відновлення протягом наступного десятиліття. І ці проєкти створять безпрецедентні можливості для європейського бізнесу. Сьогодні Україна – це не просто країна, що воює. Це – центральна точка, навколо якої вибудовується нова геометрія Європи. Ми – не буферна зона. Ми – не сіра зона. Ми – нова можливість для Європи віднайти свою ідентичність», – сказав прем’єр.
Він наголосив, що Україна готова стати постачальником і експортером безпеки, енергії, критично важливих ресурсів і цифрових інновацій. «І це вигідно не лише Європейському союзу як геополітичному центру сили, але й європейському бізнесу, для якого Україна стає новим привабливим напрямком для прибуткових інвестицій», – зазначив голова уряду.
Раніше віцепремʼєр-міністерка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції Ольга Стефанішин повідомила, що технічні консультації між Україною і США щодо угоди про корисні копалини відбудуться 11 квітня у Вашингтоні.
Вона зазначила, що не може поки розкривати подробиць, але підтвердила на запитання журналістів, що угода зі США про мінерали не може містити моменти, які суперечать співпраці з ЄС.
«Я дійсно можу підтвердити, що нічого в угоді не може обговорюватися з Україною таким чином, щоб це підривало наявні зобов’язання України, включно з фінансовими – в межах Ukraine facility, макрофінансової допомоги, співпраці з МВФ. Це не може бути предметом жодного переговорного формату. А це означає, що відповідні коригування повинні бути внесені в формат угоди пізніше», – додала урядовиця.
Минулого тижня голова МЗС України Андрій Сибіга уточнив, що угода зі США про копалини аналізується на відповідність законодавству України, тому що «ця угода має відповідати інтересам обидвох країн, і у нас є своє законодавство». Зокрема, зазначав міністр, документ не може суперечити євроінтеграційному курсу України.
Кличко: госпіталізували ще одного пораненого через російську атаку на Київ
Кількість постраждалих через російську атаку на Київ зросла до чотирьох, заявив міський голова Віталій Кличко 10 квітня.
«Госпіталізували ще одного постраждалого внаслідок нічної атаки ворога на столицю. Загалом постраждали четверо людей. Двоє – в лікарні, двом медики надали допомогу на місці», – повідомив він у своєму телеграм-каналі.
Раніше Кличко заявив про трьох поранених і госпіталізацію одного з них.
За даними Київської міської військової адміністрації, протягом нічної російської атаки в повітряному просторі Києва зафіксували 30 безпілотників.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Технічні консультації України і США щодо копалин розпочнуться 11 квітня – Стефанішина
Технічні консультації між Україною і США щодо угоди про корисні копалини відбудуться 11 квітня у Вашингтоні, повідомила віцепремʼєр-міністерка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції Ольга Стефанішина.
«Завтра у Вашингтоні відбудуться технічні консультації між командами міністерств юстиції й економіки. І я не в змозі розкривати якісь подробиці, тому що зустріч відбудеться лише завтра. Я зможу прокоментувати завтра», – сказала Стефанішина в Брюсселі 10 квітня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Вона підтвердила на запитання журналістів, що угода зі США про мінерали не може містити моменти, які суперечать співпраці з ЄС.
«Я дійсно можу підтвердити, що нічого в угоді не може обговорюватися з Україною таким чином, щоб це підривало наявні зобов’язання України, включно з фінансовими – в межах Ukraine facility, макрофінансової допомоги, співпраці з МВФ. Це не може бути предметом жодного переговорного формату. А це означає, що відповідні коригування повинні бути внесені в формат угоди пізніше», – додала урядовиця.
На початку цього тижня про те, що Україна відправить делегацію до Вашингтону для переговорів щодо деталей нового проєкту угоди щодо корисних копалин, повідомила перша віцепрем’єр-міністерка України – міністерка економіки України Юлія Свириденко.
За її словами, до складу делегації увійдуть представники міністерств економіки, закордонних справ, юстиції і фінансів.
«Ми прагнемо узгодити вибір проєктів, законодавчу базу і механізми довгострокового інвестування», – додала урядовиця.
Минулого тижня голова МЗС України Андрій Сибіга уточнив, що угода про копалини аналізується на відповідність законодавству України, тому що «ця угода має відповідати інтересам обидвох країн, і у нас є своє законодавство». Зокрема, зазначав міністр, документ не може суперечити євроінтеграційному курсу України.
30 березня президент США Дональд Трамп заявив, що український президент Володимир Зеленський намагається вийти з угоди щодо корисних копалин, і попередив, що у такому разі на нього чекатимуть «великі проблеми».
За даними агенції Bloomberg, Україна запропонує внести зміни до нового проєкту угоди про корисні копалини, зокрема обіцянку збільшити інвестиції США.
24 березня президент США Дональд Трамп заявив, що очікує, що незабаром буде підписано угоду з Україною щодо корисних копалин. Згодом український президент Володимир Зеленський підтвердив, що США готують новий проєкт угоди. За його словами, американська сторона запропонувала Києву «одразу велику угоду».
Газета Financial Times й агентство Bloomberg, які ознайомились із новим проєктом угоди, повідомили, що Сполучені Штати наполягають на укладенні нової угоди з Україною, яка поширюватиметься на всі природні ресурси, включаючи нафту й газ, а також основні енергетичні активи країни.
Як зазначає FT, у цій угоді США не пропонують Києву жодних гарантій безпеки. Попередня версія угоди також не містила тих гарантій безпеки для України, на яких наполягав Зеленський.
Перед цим у березні Україна і США домовилися укласти угоду про розробку критичних мінеральних ресурсів України. Спроби підписати угоду провалилися 28 лютого після суперечки між Трампом і Зеленським у Білому домі.
19 березня Трамп і Зеленський домовилися працювати разом, щоб припинити війну Росії проти України під час телефонної розмови, яку Білий дім назвав «фантастичною».
Шмигаль закликав зберегти безмитну торгівлю з ЄС
Лібералізація торгівлі між Україною і Європейським союзом має бути збережена, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час бізнес-форуму в Брюсселі 10 квітня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Вона (лібералізація – ред.) вже приносить вигоди обом сторонам. Торік обсяг нашої торгівлі перевищив 60 мільярдів доларів. Україна сама імпортувала товарів з ЄС на суму понад 35 мільярдів. Це ще одне свідчення того, що Україна – не лише надійний партнер, а й великий і зростаючий ринок, який посилює Європейський союз», – сказав голова уряду.
Він додав, що ця глибока економічна інтеграція має бути закріплена новою угодою, зокрема, шляхом підписання Угоди про оцінку відповідності промислових товарів (АСАА) і поглиблення стратегічного діалогу щодо сталі.
Напередодні Шмигаль на пресконференції після засідання Ради асоціації Україна – ЄС повідомив, що Україна звернулася до Європейського союзу з проханням зберегти торговельні преференції, які ЄС надав у звʼязку з повномасштабним вторгненням Росії, хоча б до кінця цього року.
Термін дії чинних преференцій спливає на початку червня, Україна хоче закріпити на майбутнє преференції в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос повідомила, що це питання продовжать обговорювати і що до 5 червня з пропозицією щодо преференцій для України має вийти Єврокомісія.
Раніше західні ЗМІ повідомляли, що Єврокомісія готує пропозицію щодо постійної лібералізації торгівлі з Україною, згідно з якою сільськогосподарський імпорт буде розділен на три категорії залежно від того, наскільки він «чутливий» до ринку ЄС.
До чутливих продуктів, імовірно, включатимуть ті, імпорт яких зараз обмежений квотами, наприклад яйця, птицю, цукор або мед.
У травні 2022 року Рада ЄС вирішила скасувати на рік усі мита і квоти на експорт із України, щоб підтримати українську економіку на тлі повномасштабного вторгнення Росії.
Попри ці рішення, кілька країн ЄС (Болгарія, Польща, Угорщина і Словаччина) у квітні 2023 року тимчасово заборонили імпорт українського зерна, оскільки країни Центральної та Східної Європи зазнають внутрішнього тиску з вимогою захистити місцевих фермерів.
Єврокомісарка з питань розширення Кос закликала «варити борщ разом»
Єврокомісарка Марта Кос назвала низку причин, чому, попри війну, європейським бізнесам варто інвестувати в Україну, серед яких майбутня відбудова, інтеграція України в Євросоюз, українські оборонні технології та «зелений перехід». Про вона заявила на бізнес-саміті Україна – ЄС, передає кореспондент Радіо Свобода.
«В Україні є вислів – «варити борщ разом». Це не лише про приготування їжі, це – більше. Це означає спільну, складну, терплячу роботу з довірою. Бо кожен в Україні скаже вам, приготувати борщ не так просто. У кожного є свій улюблений рецепт. Потрібно слухати одне одного, адаптуватися, і тоді знайти рецепт, який підійде всім. А в кінці – сідати разом за стіл», – заявила вона.
На думку Кос, навіть у час невизначеності залишаються певні речі, зокрема – те, що Україна буде значно глибше інтегрована в європейську економіку:
«Не лише в момент вступу до ЄС, а вже задовго до цього. І це вже відбувається. У нас є вибір – або наші сусіди роблять внесок у наш добробут і безпеку, або ж стають викликом для нашої безпеки».
За словами єврокомісарки, окрім військової допомоги, Євросоюз може допомогти Україні досягти економічної потужності та енергетичної незалежності. Вона вказала на пакет енергетичної безпеки з Україною, який до 2027 року має повністю інтегрувати країну в енергетичний ринок ЄС.
Кос також згадала про перспективи оборонної співпраці, зазначивши, що інтеграція української високотехнологічної та динамічної оборонної промисловості може стати поштовхом до «значно більш інтегрованого» оборонного ринку Європи.
«Україна може стати величезним активом для Європейського Союзу, який повинен брати на себе більше відповідальності за власну безпеку», – каже вона.
Представниця Єврокомісії також згадала про рамкову інвестиційну програму для України на майже 10 мільярдів євро. Ці кошти планують використати, щоб залучити щонайменше 40 мільярдів євро публічних і приватних інвестицій протягом наступних трьох років.
«Ми створили цю програму, щоб допомогти вам мінімізувати ризики при інвестуванні в відновлення України. Також тому що ми хочемо, щоб ця відбудова сприяла процесу вступу України до ЄС – через будівництво житла, доріг, мостів і портів відповідно до європейських стандартів, включаючи стандарти енергоефективності», – сказала Кос.
Кос додала, що робота з бізнес-співпраці України та Блоку продовжиться в липні на Конференції з відновлення України в Римі.
«Інвестувати в Україну сьогодні — це інвестувати в завтрашню Європу. У майбутнє, де сильна, демократична та інноваційна Україна робить такий же внесок у добробут Європи, як і в її безпеку. І давайте зробимо це разом», – закликала єврокомісарка.
Напередодні голова зовнішньополітичної служби ЄС Кая Каллас повідомила, що блок надасть понад 2 мільярди євро доходу від заморожених активів РФ на підтримку України.
Прифронтові ОВА повідомили про загиблих і поранених через російські і обстріли протягом доби
Внаслідок російських обстрілів Донецької області напередодні загинули четверо людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін вранці 10 квітня.
Серед загиблих: жителі села Багатир Волноваського району, Покровська, Новоекономічного та Костянтинівки.
«У Лимані поранено людину, пошкоджено чотири приватні будинки, чотири дачі, дві господарчі споруди; у Зарічному один будинок зруйновано і один пошкоджено. У Сергіївці Андріївської громади пошкоджено культову споруду. У Слов’янську пошкоджено майстерню», – заявив він.
Ще один чоловік зазнав поранення в Сіверську, там же обстріли пошкодили 16 будинків.
Російська армія обстріляла 30 населених пунктів Херсонської області, заявив очільник регіону Олександр Прокудін:
«Російські військові били по критичній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили багатоповерхівку та 12 приватних будинків. Також окупанти понівечили приватні автомобілі».
За даними Прокудіна, через російські атака одна людина загинула, ще двоє зазнали поранень.
Також вранці 10 квітня очільник міської військової адміністрації Роман Мрочко повідомив, що 64-річний житель Херсона зазнав поранень через удар з дрона.
Обстріли РФ завдали пошкоджень у кількох населених пунктах Харківщини, заявив голова ОВА Олег Синєгубов.
«Чугуївський район, Вовчанська ТГ, с. Білий Колодязь. Внаслідок обстрілу FPV-дроном постраждала 67-річна жінка», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Крім того, 50-річна жінка постраждала через обстріл у селі Слобожанське, 64-річний чоловік – у Куп’янську.
Раніше голова Миколаївської області Віталій Кім заявляв про госпіталізацію двох постраждалих у Миколаєві через атаки російських дронів протягом ночі. Згодом ДСНС повідомила про 10 поранених.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Медіа: делегації США та Росії почали переговори в Стамбулі
Делегації Сполучених Штатів та Росії почали зустріч у Стамбулі – про це повідомили агентство Reuters та російські державні агентства вранці 10 квітня.
Reuters посилається на власне відео, згідно з яким кілька автомобілів в’їхали до будівлі російського консульства в центрі Стамбула, де відбувається зустріч.
Делегації очолюють новий посол Росії у Вашингтоні Олександр Дарчієв і заступниця помічника держсекретаря США Соната Култер, повідомили в російському Міністерстві закордонних справ.
Прессекретарка Державного департаменту США Теммі Брюс повідомила 8 квітня, що делегації Росії та США планують відновити переговори щодо нормалізації роботи своїх дипломатичних представництв.
Брюс також заявила, що жодних політичних чи безпекових питань сторони не обговорюватимуть, і підкреслила, що війни в Україні «абсолютно» не буде на порядку денному.
18 лютого в Ер-Ріяді відбулися перші офіційні переговори на високому рівні між Вашингтоном і Москвою після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році.
У лютому команди Росії та США провели переговори в Стамбулі, щоб спробувати відновити нормальне функціонування своїх посольств. Переговори, зосереджені на умовах роботи для дипломатів одна одної, забезпечили першу перевірку здатності двох країн перезавантажити ширші відносини.
Шмигаль у розмові з Каллас «наголосив на важливості» закупівлі артилерійських снарядів
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів зустріч із високою представницею Євросоюзу із закордонних справ Каєю Каллас – про це він повідомив 10 квітня.
За його словами, він подякував за підтримку ЄС, зокрема, ініціативу Каллас виділити Україні 40 мільярдів євро на посилену військову допомогу.
«Обговорили нагальні оборонні потреби України. Наголосив на важливості закупівлі 2 млн артилерійських снарядів для України. Підкреслив важливість реалізації плану ReArm Europe, а також якнайшвидшого запуску інструменту SAFE, обсяг якого становить 150 мільярдів євро», – заявив голова уряду.
Шмигаль назвав важливим елементом інструменту SAFE можливість для України долучитися до спільних з країнами Євросоюзу закупівель оборонної продукції як на європейському ринку, так і в українських компаній.
Також, додав він, сторони обговорили продовження посилення санкційної політики проти Росії:
«Підтвердили разом з пані Каєю Каллас нашу спільну позицію: жодного миру без справедливості. Ми наголошуємо, що зусилля для справедливого і міцного миру мають базуватися на принципах «нічого про Україну без України» та «нічого про Європу без Європи».
Напередодні голова зовнішньополітичної служби ЄС Кая Каллас повідомила, що блок надасть понад 2 мільярди євро доходу від заморожених активів РФ на підтримку України.
У КМВА повідомили про наслідки нічної атаки по Києву: в повітряному просторі столиці було 30 БпЛА
Російські війська в ніч на 10 квітня завдали удару дронами по Україні, зокрема в повітряному просторі Києва зафіксували 30 безпілотників, повідомили у міській військовій адміністрації. За повідомленням, внаслідок атаки зафіксували пожежі, дві людини зазнали поранень.
«Повітряна тривога ввечері 9 квітня і в ніч на 10 квітня тривала протягом 2 годин 2 хвилин (з 23:34 до 01:37) у звʼязку із загрозою застосування російських уданих БпЛА. А також з 07:01 до 07:26 – у звʼязку із загрозою застосування балістичного озброєння. Під час нічної дронової атаки на підступах до Києва та в повітряному просторі столиці було зафіксовано 30 ворожих БпЛА. 16 – знищено. За наявною інформацію, решта – втрачені або покинули повітряний простір», – йдеться в повідомленні.
Внаслідок атаки, за даними КМВА, у Голосіївському районі зафіксували пожежу на території складського приміщення, її вже ліквідували; у Дарницькому районі – руйнування приватного будинку, також пошкоджені вікна будинків поруч й автомобіля.
«За наявною інформацією, постраждали дві жінки. Їм надали медичну допомогу, без госпіталізації», – зазначили у МВА.
Міський голова Віталій Кличко згодом уточнив, що внаслідок нічної атаки на столицю постраждали троє людей, при цьому одна людина шпиталізована, а двом надали допомогу на місці.
Повітряні сили ЗСУ раніше повідомили, що в ніч на 10 квітня російські війська атакували Україну 145-ма ударними безпілотниками типу Shahed і дронами-імітаторами різних типів.
«Станом на 09:00 підтверджено збиття 85 ударних БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на півночі, півдні, сході та в центрі країни. 49 ворожих безпілотників-імітаторів — локаційно втрачені (без негативних наслідків)», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.