Як вербують з Китаю до армії РФ?
Україна наводить докази участі громадян Китаю у війні на боці Росії. Двоє потрапили в полон і СБУ вже провела допит. Президент України Володимир Зеленський заявив про 155 таких солдатів, чиї імена Київ вже підтвердив. Каже: Росія вербує громадян КНР, зокрема, через китайські соцмережі, як-от Тік-Ток, а потім готує до війни.
- На що це впливає?
- Чи змінюється політика Пекіна відносно підтримки Києва?
- І як геополітичні зміни у світі позначаться на російсько-українській війні?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
ДСНС: у Миколаєві через атаку РФ постраждали 10 людей
У Миколаєві внаслідок російського удару дронами число постраждалих зросло до десяти, повідомили Державна служба з надзвичайних ситуацій і голова обласної військової адміністрації Віталій Кім. Раніше голова ОВА повідомляв про двох потерпілих.
«У дворі п’ятиповерхівки через падіння уламків БпЛА зайнялася квартира, пошкоджено інші помешкання. Рятувальники евакуювали маломобільну жінку, допомогу надали волонтери Червоного Хреста. В інших локаціях ліквідовано займання двох авто й гаража. В одному з приватних будинків вибуховою хвилею заблоковано матір із трьома дітьми – усіх врятовано», – повідомили у ДСНС.
За повідомленням, із десяти постраждалих трьох шпиталізували з травмами.
Віталій Кім, зі свого боку, зазначив, що вночі в Миколаєві під час російської атаки дронами «Shahed 131/136» внаслідок падіння уламків і дії вибухової хвилі пошкоджені дев’ять багатоквартирних будинків, три автомобілі, 30 гаражів й адміністративна будівля.
У Миколаївському районі, за словами Кіма, 9 квітня і вночі 10 квітня російські війська двічі атакували дронами типу FPV й двічі здійснювали артилерійські обстріли Куцурубської громади.
«Внаслідок одного з них у селі Дмитрівка пошкоджено багатоквартирний будинок. Постраждалих немає. Також учора, 9 квітня, ворог двічі атакував дронами типу FPV акваторію Очаківської громади. Постраждалих немає», – додав голова ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Повітряні сили: вночі збили 85 запущених Росією дронів
Російські війська в ніч на 10 квітня атакували Україну 145-ма ударними безпілотниками типу Shahed і дронами-імітаторами різних типів із напрямків Курська, Орла, Міллерова, Приморсько-Ахтарська в РФ і Чауди в окупованому Криму, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Станом на 09:00 підтверджено збиття 85 ударних БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на півночі, півдні, сході та в центрі країни. 49 ворожих безпілотників-імітаторів — локаційно втрачені (без негативних наслідків)», – йдеться в повідомленні.
Військові зазначили, що внаслідок російської атаки постраждали Донеччина, Харківщина, Київщина, Хмельниччина, Полтавщина і Миколаївщина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Українське командування: війська РФ атакували 27 разів на Лиманському напрямку протягом доби
Російські війська активно атакували на кількох напрямках протягом доби, йдеться в зведенні Генерального штабу Збройних сил України на ранок 10 квітня.
За даними штабу, протягом минулої доби на фронті відбулося 149 бойових зіткнень.
Сили оборони відбивали п’ять російських атак поблизу Вовчанська, Глибокого, Кам’янки та Фиголівки на Харківському напрямку, ще дві – на Куп’янському, неподалік Загризового та Нової Кругляківки.
«На Лиманському напрямку ворог атакував 27 разів. Намагався просунутися вперед поблизу населених пунктів Надія, Катеринівка, Мирне, Сергіївка, Нове, Колодязі, Ямполівка та в напрямках Зеленої Долини, Греківки і Новомихайлівки», – повідомляє командуваня.
10 російських штурмів були відбиті на Сіверському напрямку, два бої мали місце на Краматорському напрямку. Російські загарбники 20 разів атакували на Торецькому напрямку – неподалік Торецька, Дружби, Дачного, Леонідівки та Щербинівки.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 40 наступальних дій агресора в районах населених пунктів Калинове, Шевченко, Троїцьке, Преображенка, Успенівка, Новоолександрівка, Удачне, Водяне Друге, Зелене Поле, Єлизаветівка, Андріївка, Лисівка, Котлине, Котлярівка та Богданівка», – йдеться в зведенні.
ЗСУ відбили шість атак на Новопавлівському напрямку, п’ять на Гуляйпільському та дев’ять – на Оріхівському.
За даними штабу, Сили оборони зупинили 19 російських атак в операційній зоні Курської області РФ.
Генштаб уточнює, що не виявляє наступальних угруповань російської армії на північних Волинському та Поліському напрямках.
Речниця 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго Анастасія Блищик повідомила днями, що ситуація на Лиманському напрямку за останній місяць погіршилася: російські сили кидають у бій велику кількість піхоти і застосовують багато дронів, зокрема і на оптоволокні.
Інститут дослідження війни оцінює, що російські війська мають «незначне просування» в районі кордону Сумської та Курської областей, але, скоріше за все, не зможуть розпочати велику наступальну операцію на Суми без значного підкріплення.
Оцінки Генштабу: армія Росії втратила понад 1400 військових за добу
Російські війська втратили близько 1 420 людей особового складу протягом доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 10 квітня.
За оцінкою українського командування, загальні втрати Росії склали 929 тисяч військових.
Штаб також навів дані про втрати російської техніки:
- 10 579 танків (+3 за добу)
- 22 033 бойові броньовані машини (+12)
- 25 982 артилерійські системи (+70)
- 1 359 реактивних систем залпового вогню
- 1 127 засобів протиповітряної оборони
- 370 літаків
- 335 гелікоптерів
- 32 078 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+105)
- 3 145 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 43 514 автомобілів і автоцистерн (+169)
- 3 796 одиниць спеціальної техніки (+4)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
«Від моменту вторгнення в Україну Росія, ймовірно, загалом зазнала приблизно 875 000 жертв. Середньодобові втрати росіян протягом лютого 2025 року становили 1255 осіб, згідно з даними Генштабу України, що є найнижчим середньодобовим показником із серпня 2024 року», – йдеться в повідомленні.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Російські війська навряд матимуть спроможність просуватися до Сум з території РФ найближчим часом, вважають у Інституті дослідження війни. Про це йдеться в звіті від 9 квітня:
«Російські війська продовжують незначне просування в районі кордону Сумської та Курської областей, але угруповання російських військ у цьому районі, швидше за все, не зможе розпочати велику наступальну операцію на місто Суми найближчим часом без отримання значного підкріплення».
Таким чином ISW прокоментував інтерв’ю головнокомандувача Збройних сил Олександра Сирського виданню LB, в якому той заявив, що російські війська посилили наступ на «всіх основних напрямках» і почали наступальні дії в Сумській і Харківській областях.
Дослідники вказують на «поступові, але послідовні російські успіхи та атаки» вздовж лінії Володимирівка-Журавка-Новеньке, що на північ і північний схід від Сум на півночі області та тривалі зусилля Росії відтіснити українські сили з позицій на півдні Курської області з початку березня 2025 року.
«Російське військове командування, ймовірно, намагається сформувати буферну зону вздовж міжнародного кордону в Сумській області, хоча російські командири, можливо, мають намір просуватися далі в Сумську область і в напрямку міста Суми в майбутньому», – йдеться в звіті.
З огляду атаки Росії на півночі Сумщини ISW припускає, що російське командування може спробувати скористатися «розвалом українського виступу в Курській області, щоб створити буферну зону в Сумській області або розпочати наступ на місто Суми».
Аналітики припускають, що президент Росії Володимир Путін має намір використовувати буферну зону на півночі Сумської області та наступ на Суми, щоб «виправдати розширення своїх претензій на територію України». Інститут нагадує, що Росія вимагала віддати їй неокуповані частини Донецької, Запорізької та Херсонської областей.
«Путін може мати намір використати подальший прогрес у Сумській області та тиснути на місто Суми, щоб вимагати від України передати частину Сумської області Росії під час майбутніх мирних переговорів», – вважають у ISW.
За оцінкою установи, без значного підкріплення російські сили на Курщині навряд зможуть захопити Суми. Водночас можливо, що вони мають намір створити обмежену та придатну для оборони «буферну зону» на півночі Сумської області та просунутися в радіусі артилерії обласного центру, щоб «тиснути на місто та зробити його непридатним для проживання цивільних».
Днями начальник служби зв’язків із громадськістю 117-ї окремої бригади ТрО Дмитро Лантушенко повідомив, що штурмових дій російської армії на території Сумщини немає, але туди заходять малі диверсійно-розвідувальні групи, при чому це відбувається на всій території області.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський напередодні заявив, що новий наступ російських військ на Сумщину і Харківщину «фактично вже розпочався».
Наприкінці березня в інтерв’ю Le Figaro президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія готується до весняного наступу на Сумщину і Харківщину.
У Британії розповіли, про що говоритимуть на першій зустрічі міністрів оборони «коаліції охочих»
У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 10 квітня відбудеться перше засідання міністрів оборони 30 країн у форматі «коаліції охочих» забезпечити в Україні довгостроковий мир, започаткованому в лютому Францією та Британією. Про це йдеться в повідомленні британського Міністерства оборони, отриманому Радіо Свобода.
Це буде перша така зустріч на рівні міністрів оборони, вона відбувається після візиту британських і французьких військових керівників до Києва на минулих вихідних.
Міністр оборони Джон Гілі та його французький колега Себастьян Лекорню приймуть у Брюсселі представників близько 30 країн, які беруть участь у плануванні «коаліції охочих».
На зустрічі, як повідомили в міністерстві оборони Великої Британії, відбудуться «оперативні обговорення щодо планування створення багатонаціональних сил підтримки для допомоги Україні в забезпеченні тривалого миру».
Наступного дня, у п’ятницю 11 квітня, під головуванням Великої Британії й Німеччини відбудеться засідання у форматі «Рамштайн» за участі міністрів оборони з 50 країн.
«Зустрічі будуть зосереджені на тому, як найкраще використовувати можливості кожної країни в Коаліції для підтримки довгострокової оборони та безпеки України», – йдеться в пресрелізі британського міністерства оборони.
Велика Британія вперше зібрала та очолила групу в форматі «Рамштайн» в лютому, за участю 46 країн, зібравши додаткові 1,5 мільярда євро військової допомоги для України.
«Ця робота відповідає плану прем’єр-міністра з чотирьох пунктів щодо підтримки України шляхом нарощування поставок зброї та обладнання, посилення обороноздатності України в довгостроковій перспективі, співпраці з союзниками для розробки надійних гарантій безпеки та підтримки тиску на Путіна», – йдеться в комюніке.
Велика Британія цього року надасть Україні 4,5 мільярда фунтів стерлінгів військової підтримки, що більше, ніж будь-коли раніше, наголошують в британському Міноборони. Минулого місяця Велика Британія оголосила про 1,6 мільярда фунтів стерлінгів для надання Україні понад п’яти тисяч ракет протиповітряної оборони.
Франція і Британія протягом останніх тижнів провели низку самітів з європейськими лідерами в Парижі та Лондоні, а також збирали начальників оборонних штабів низки столиць, щоб наблизитися до розуміння, які саме гарантії безпеки вони можуть надати і як виглядатиме у майбутньому контингент іноземних військ в Україні.
Генерали США підняли тривогу. Що не так із протиповітряною обороною НАТО?
Двоє колишніх високопоставлених військових командувачів США заявили, що європейський повітряний щит не готовий протистояти масштабній загрозі з боку Росії. Водночас голова оперативної групи протиповітряної та протиракетної оборони ВМС США сказав Радіо Свобода, що перехоплення вогню противника «завжди є грою у котика і мишки».
Які слабкі місця існують у протиповітряній обороні НАТО? Та як цьому можна зарадити?
Атака «Шахедів» на Миколаїв: двоє людей госпіталізовані – Кім
Внаслідок атаки російських дронів на Миколаїв вночі проти 10 квітня є поранені, заявив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
«Двох людей госпіталізували, іншим медична допомога надається на місці», – повідомив він у своєму телеграм-каналі.
Точну кількість постраждалих Кім не озвучив.
Перед цим голова області повідомляв про дві пожежі в місті й роботу служб на місцях уражень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Україна зможе отримати гарантії безпеки в момент припинення вогню – Зеленський
Україна може отримати гарантії безпеки від своїх партнерів тоді, коли на фронті буде припинений вогонь, заявив президент України Володимир Зеленський на зустрічі з запрошеними журналістами в Києві 9 квітня.
«Ми вважаємо і у нас з європейцями однакове розуміння, що початок розгортання тих чи інших гарантій безпеки, присутність тощо повинні бути в момент припинення вогню», – цитує главу держави агенція «Інтерфакс-Україна».
За словами президента, США обіцяли зробити відповідні сильні кроки, якщо не вийде досягти повного припинення вогню.
«Які це кроки будуть, я не знаю. Вони знають, що для нас важливі санкції і військова підтримка України. Ми будемо очікувати на ці два кроки», – наголосив Зеленський.
Раніше цього тижня президент США Дональд Трамп заявив, що виступає проти російських ударів по Україні в той час, як його адміністрація намагається досягти припинення вогню у війні РФ проти України.
Заява президента США пролунала через кілька годин після того, як Кремль заявив, що президент Росії Володимир Путін підтримує припинення вогню в Україні, але Москва ще не отримала відповіді на ключові питання щодо можливого перемир’я.
В останні тижні відбулося кілька зустрічей, телефонних дзвінків між Україною і США, також окремо між РФ і США щодо припинення вогню у війні Росії проти України.
Зокрема, 11 березня представникам США вдалося отримати від України згоду на 30-денне перемир’я. Путін цю ідею не відкинув, але висунув свої умови.
Спеціальний посланник США Стів Віткофф і російський представник Кирило Дмитрієв зустрічалися 2 і 3 квітня у Вашингтоні, через кілька днів після того, як президент США Дональд Трамп висловив розчарування Володимиром Путіним через відсутність імпульсу в переговорах щодо припинення вогню у війні в Україні.
В інтерв’ю CNN після зустрічей Дмитрієв сказав: «Стів був дійсно зосереджений на пошуку рішень. Я думаю, що є розуміння того, як ми можемо рухатися до фіналізації угоди, і в цьому напрямку було багато дискусій».
Речник російського президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков після поїздки Дмитрієва у Вашингтон заявив про «обережний оптимізм» у відносинах РФ зі США.
На тлі переговорів Росія продовжує завдавати ударів по Україні, зокрема, внаслідок атаки балістикою по Кривому Рогу на Дніпропетровщині 4 квітня загинули 20 людей, десятки – зазнали поранень. Серед загиблих – дев’ять дітей. В ООН заявили, що ця атака стала найбільшою за кількістю загиблих дітей внаслідок одного удару з лютого 2022 року.
У Києві внаслідок падіння уламків дронів є руйнування і пожежі – влада
Руйнування і пожежі сталися в Києві в ніч на 10 квітня внаслідок падіння уламків безпілотників, повідомив начальник КМВА Тимур Ткаченко.
«Зафіксовано займання в нежитловій забудові в Голосіївському районі. На місце прямують служби. Залишайтеся в укриттях до відбою», – написав чиновник у телеграмі.
Згодом він проінформував про руйнування в Дарницькому районі.
«Зруйновано приватну будівлю. Попередньо заблокована людина. На місце прямують рятувальники», – повідомив Ткаченко.
«На лівому березі столиці працюють сили ППО. Над містом декілька ворожих БпЛА. Перебувайте в укриттях!» – закликав міський голова Києва Віталій Кличко.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Росії полоненого в Україні грузинського бійця засудили до 9 років колонії
Російський суд засудив грузинського військового Гіоргі Гоглідзе, який воював на боці України, до 9 років позбавлення волі, повідомляє російська державна агенція ТАСС із посиланням на пресслужбу Слідчого комітету РФ.
Його звинувачували в найманстві.
Гоглідзе потрапив у полон ще в листопаді 2023 року разом із іншим грузином Гіоргі Чубітідзе.
Відповідно до Женевської конвенції, найманці не є солдатами воюючої держави. Їхня участь у конфлікті вважається незаконною, і вони не підпадають під захист, який поширюється на учасників бойових дій. Але грузинські добровольці, включно з Гоглідзе, мали чинні контракти зі Збройними силами України.
У березні 2025 року проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал», керуючись міжнародними критеріями, визнав політв’язнями бійців із Грузії Мамуку Гацерелію, Гіоргі Гоглідзе та Гіоргі Чубітідзе.
Генштаб ЗСУ: за добу на фронті було 111 боєзіткнень
Від початку цієї доби на фронті відбулося 111 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Покровському напрямку російські війська 26 разів намагалися прорвати українську оборону оборону неподалік населених пунктів Калинове, Шевченко, Зелене Поле, Єлизаветівка, Андріївка, Лисівка, Котлине, Котлярівка та Богданівка.
На Лиманському напрямку протягом доби російські загарбники 21 раз атакували українські позиції в районах населених пунктів Надія, Катеринівка, Мирне, Сергіївка, Нове, Колодязі та в напрямках Греківки і Новомихайлівки.
На Торецькому напрямку сили РФ 15 разів атакували позиції Сил оборони, основні зусилля наступу сконцентрували поблизу Торецька, Дружби, Дачного, Леонідівки та Щербинівки.
Менш інтенсивні бої продовжуються на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
В операційній зоні на Курщині підрозділи Сил оборони України протягом доби відбили 19 російських атак.
В Україні в березні різко зросла кількість жертв серед цивільних осіб – місія ООН
Кількість жертв серед цивільних осіб в Україні різко зросла в березні, про що йдеться в щомісячному оновленні Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ), оприлюдненому сьогодні.
В організації зазначають, що у березні було зафіксовано щонайменше 164 загиблих та 910 поранених осіб – це на 50% більше, ніж у лютому 2025 року (129 загиблих і 588 поранених) та на понад 70% більше, ніж за аналогічний період минулого року (129 загиблих, 498 поранених у березні 2024 року).
За даними ММПЛУ, 95% жертв серед цивільних сталися на підконтрольній уряду України території, найбільшу кількість жертв спричинили ракети великої дальності та баражувальні боєприпаси.
«Кількість жертв серед цивільних осіб в Україні значно зросла, причому у березні цей показник був набагато вищий, ніж у лютому, та за такий самий період минулого року», – зазначила Даніель Белль, голова ММПЛУ.
Як зазначають в організації, Кривий Ріг – одне з міст, яке найбільше постраждало в березні, вони розташоване приблизно за 60-70 кілометрів від лінії фронту. Внаслідок п’яти атак, здійснених російськими збройними силами, у місті загинули щонайменше 6 цивільних осіб і 66 отримали поранення. Серед об'єктів атак були цивільні будівлі, зокрема два готелі та ресторан.
Смертоносні атаки на Кривий Ріг продовжилися і у квітні. 4 квітня під час вибуху балістичної ракети на дитячому майданчику загинули 20 цивільних осіб, зокрема дев’ятеро дітей. Ще 74 людини отримали поранення, з яких 12 дітей. Ця атака стала найбільшою за кількістю загиблих дітей внаслідок одного удару, підтвердженого ММПЛУ з початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
Слідчі СБУ поспілкувалися з полоненими громадянами Китаю – Зеленський опублікував відео розмови
З двома полоненими громадянами Китаю сьогодні спілкувалися слідчі Служби безпеки України, повідомив український президент Володимир Зеленський, опублікувавши відео розмови.
«З’ясовуємо всі факти щодо перебування цих та інших громадян Китаю у складі російської окупаційної армії. Працює також українська розвідка», – написав він у телеграмі.
Зеленський зазначив, що станом на цей час в України є точні дані понад 150 громадян Китаю, яких Росія залучила до війни проти України, насправді їх більше.
Китай витісняє НАТО з Чорного моря. Пекін готується до війни?
На тлі торговельної війни між Вашингтоном і Пекіном Китай продовжує експансію у східній частині Чорного моря, прагнучи похитнути позиції НАТО у регіоні, написав 8 квітня у своєму Telegram-каналі керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко. Про що, власне, йдеться.
Посадовець навів кілька інфраструктурних проєктів, зокрема, портів у Чорному морі, які розробляються китайськими компаніями у Грузії, і які можуть бути використані як «геополітичні важелі».
Далі про це читайте тут
Україні потрібно щонайменше 10 систем Patriot для протидії російській балістиці – Зеленський
Україні потрібно щонайменше 10 систем Patriot для протидії російським балістичним ракетам, заявив президент Володимир Зеленський.
«Сьогодні обговорили з міністром оборони України підготовку до «Рамштайну», який запланований на п’ятницю. Пріоритет номер один – протиповітряна оборона, передусім протиракетна оборона, проти балістики. Україні потрібно щонайменше десять систем, достатньо ефективних саме проти російських балістичних ракет – «петріоти» роблять це найкраще», – розповів він в своєму відеозверненні.
За його словами, Київ говорив неодноразово з американською стороною, з усіма в Європі, хто здатен допомогти – «ми розраховуємо на рішення».
«Зараз у світі є дефіцит лише політичних рішень для захисту життя, а не самих систем дефіцит. Системи у світі є. Навіть «петріотів» достатньо, щоб раз і назавжди гарантувати захист від російського терору. Але це рішення політиків, це рішення партнерів», – додав Зеленський.
Україні бракує ЗРК Patriot і ракет до них. Чи є рішення?
Армія Росії у ніч проти 6 квітня завдала чергового масованого ракетно-дронового удару по Україні. Ця масована повітряна атака мала деякі особливості. Які ж саме?
По-перше, агресор атакував хвилями: бив по черзі різними видами повітряного ураження, а не одночасно, як часто бувало раніше. По-друге, як повідомили Повітряні сили, їм вдалося збити лише одну балістичну ракету «Іскандер-М» – при тому, що всі шість запущених летіли на відносно захищену ППО Київщину. Начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат згодом пояснив, що це, зокрема, пов'язано із модернізацією армією РФ своїх ракет.
Що Росія міняє в своїх ракетах і як це допомагає ефективніше проривати ППО України? Наскільки критичним є брак систем та протиракет до ЗРК Patriot в Україні – і чи можливо це виправити? І наскільки реальним є виробництво західних систем ППО і ПРО в Україні?
Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) запитали у головного редактора військового порталу Defence Express Олега Каткова.
Повністю читайте про це тут