Каллас розповіла, коли ЄС надасть Україні ще 2,1 млрд євро доходів від активів РФ
Євросоюз надасть понад два мільярди євро доходу від заморожених активів РФ, які буде використано для підтримки України, заявила високий представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас.
«Ми прагнемо, щоб другий транш – 2,1 млрд євро – надійшов поетапно, починаючи з кінця цього місяця», – сказала вона на пресконференції після засідання Ради асоціації Україна-ЄС.
За її словами, більша частина цієї суми піде на підтримку української оборонної промисловості.
У Єврокомісії повідомили, що цього тижня ЄС отримає 2,1 мільярда євро у вигляді непередбачених прибутків, отриманих від знерухомлених активів Російського центробанку, що зберігаються в центральних депозитаріях. Отримання цієї суми стане другим переказом такого роду після першого траншу, наданого в липні 2024 року. Він покриває доходи, накопичені протягом другої половини 2024 року.
Раніше 9 квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Євросоюз перерахував Україні третій транш у розмірі 1-го мільярда євро в межах ініціативи «Надзвичайного кредиту на підтримку України»(ERA). За його словами, кошти надійшли в межах механізму G7 і були забезпечені доходами від заморожених російських активів. Їх спрямують на пріоритетні видатки державного бюджету України.
Шмигаль розповів про «червоні лінії» щодо угоди про копалини зі США
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна веде переговори зі Сполученими Штатами щодо угоди про корисні копалини, але має чіткі «червоні лінії», які не може перетинати. Про це він сказав під час підсумкової пресконференції в Брюсселі за результатами Ради асоціації Україна-ЄС.
«Перш за все, це наша Конституція. По-друге, це наші європейські прагнення і наші європейські зобовʼязання. Отже, це ще одна, червона лінія – міжнародне законодавство. Ми також розуміємо, що це має бути партнерська угода, тобто на рівних умовах для обох сторін», – наголосив Шмигаль.
Прем’єр додав, що Україна вже формує спеціальну технічну делегацію й залучила міжнародні юридичні компанії. Найближчими днями українська делегація разом із юристами вирушить до США для участі у технічних переговорах.
«Я думаю, що технічні переговори пройдуть цими вихідними, наступного тижня, тоді ми побачимо результати після цих переговорів... Ми досить оптимістичні, тому що ми повинні знайти рішення, як укласти цю угоду, угоду про партнерство в прямому сенсі», – зазначив Шмигаль.
Агенція оборонних закупівель планує придбати 2,3 мільйона FPV-дронів для ЗСУ у цьому році
Понад 1,5 мільйона FPV-дронів від початку 2025 року законтрактувала Агенція оборонних закупівель, повідомив очільник АОЗ Арсен Жумаділов під час спілкування з журналістами 9 квітня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Водночас він зазначив, що викупити усю спроможність ринку, яка за його оцінками складає 5-6 мільйонів FPV-дронів Агенція не може.
«Ми не вигрібаємо всю спроможність по одній простій причині – в нас не вистачає фінансового ресурсу для того, щоб це зробити», – сказав Жумаділов.
Ще близько 200 000 FPV-дронів Агенція планує закупити за прямими контрактами.
600 000 FPV-дронів хочуть «законтрактувати уже за двома іншими моделями: ProZorro і друга модель через Defense Chain, через Marketplace, сказав Жумаділов.
Другий варіант дозволить підрозділам самостійно і напряму вибирати у постачальників потрібні їм дрони. Заяву вони робитимуть в межах контрактів АОЗ у яких Агенція виступатиме платником, а підрозділи – замовником і отримувачем.
Загалом АОЗ планує закупити для Сил оборони 2,3 мільйони FPV-дронів у цьому році, на них «є бюджетні призначення станом на сьогодні», сказав Жумаділов і додав, ця цифра ще може зростати.
Також у планах АОЗ придбати щонайменше 300 000 оптоволоконних дронів – 100 000 з них уже законтрактовані, сказав очільник агенції.
Щодо контрактування боєприпасів, то за словами Жумаділова, частина контрактів наразі перебуває на стадії укладання через бюрократичні процедури. Очікується, що до кінця наступного тижня буде 85% від потреби і запиту постачання, які доведені до АОЗ.
«По боєприпасах, потреба ЗСУ завжди буде залишатися високою, і задовольнити її повністю – виклик для будь-якої країни в умовах війни. Адже, щоб не відчувати голоду боєприпасів, необхідно набагато більше ресурсів. Нам надали певний обсяг фінансування, і ми працюємо над тим, щоб усе, що можна закупити в межах наявних коштів, було законтрактовано і поставлено максимально ефективно», – зазначив Жумаділов.
У лютому голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що Агенція оборонних закупівель під керівництвом Арсена Жумаділова не уклала жодного контракту на боєприпаси за лютий.
Цю інформацію спростовували у АОЗ. У коментарі Суспільному Агенція повідомила, що закупівлі боєприпасів тоді вели за укладеними вже контрактами на основі додаткових угод і з початку року на боєприпаси взяли бюджетних зобовʼязань на суму 57,3 млрд гривень. Нові угоди Агенція планувала укладати найближчим часом.
Арсен Жумаділов очолив Агенцію оборонних закупівель на початку березня 2025 року. До цього він був керівником Державного оператора тилу.
З 24 січня Жумадіов тимчасово очолював Агенцію оборонних закупівель. Це сталося після того, як Міноборони вирішило не продовжувати контракт із директоркою АОЗ Мариною Безруковою.
До 5 червня військовозобов’язані з обмеженою придатністю мають повторно пройти ВЛК – Міноборони
Міністерство оборони України нагадує, що громадяни, які до 4 травня 2024 року були визнані обмежено придатними до військової служби, зобов’язані повторно пройти військово-лікарську комісію (ВЛК).
Згідно з чинним законодавством, крайній термін для цього – 5 червня включно.
Процедура передбачає отримання направлення на ВЛК – через застосунок «Резерв+» або особисто у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Далі необхідно з’явитися до медичного закладу, пройти комісію та отримати нове рішення щодо придатності до служби.
Міноборони закликає не зволікати, адже проходження ВЛК у зазначений термін є обов’язковою вимогою закону.
Раніше 12 лютого Верховна Рада ухвалила законопроєкт, за яким військовозобов’язані чоловіки від 25 до 60 років, раніше визнані обмежено придатними до служби, мають пройти медичний огляд до 5 червня 2025 року. Раніше це мали зробити до 4 лютого.
Заступниця голови Офісу президента Ірина Верещук 12 лютого заявила, що термін для повторного проходження ВЛК навряд чи знову продовжать після 5 червня, тому закликала не зволікати з медоглядом.
Апеляційний суд залишив екскомандира 155 бригади Рюмшина під вартою
Київський апеляційний суд залишив колишнього командира 155 бригади Дмитра Рюмшина під вартою до 20 квітня. Про це з зали суду повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Водночас суд зменшив розмір застави до 35 мільйонів гривень – у січні її встановили в розмірі 90 мільйонів, потім до 50.
Рішення винесла колегія суддів, яка заслуховувала аргументи сторін у закритому режимі.
Правоохоронці підозрюють екскомандира бригади у бездіяльності військової влади в умовах воєнного стану, заявляючи, що він «не реагував на правопорушення в його підрозділі, у тому числі на самовільне залишення військової частини його бійцями». Окремі випадки СЗЧ, за даними слідства, відбулися на території ЄС, де бригада проходила навчання.
Рюмшин і його захист вважає підозру необґрунтованою.
Китай попався? Принципове питання: двоє полонених – найманці чи вояки армії КНР?
Інформація про полонених китайців, які воювали за Росію, розлютила офіційний Київ. Президент Зеленський офіційно повідомив про взяття у полон громадян КНР, а МЗС викликало тимчасового повіреного у справах Китаю для пояснень. Також було поставлено під сумнів щирість Китаю щодо підтримки суверенітету України і досягнення миру. Офіційний Пекін відреагував, що просить своїх громадян утримуватися від участі в іноземних конфліктах. Але залишається до кінця нез’ясованим ключове питання: полонені – це добровольці або найманці, чи це кадрові військові або резервісти Народно-визвольної армії Китаю? Якщо друге – тоді це дуже серйозний поворот у війні.
Про те, що ЗСУ на Донеччині взяли у полон двох китайців стало відомо 8 квітня.
Президент Володимир Зеленський повідомив про це на пресконференції з прем’єром Бельгії. МЗС оперативно виклало для оголошення ноти протесту тимчасового повіреного Китаю в Україні. Відомо також, що СБУ проводить допити полонених громадян Китаю.
Далі читайте тут
Генштаб ЗСУ: на фронті від початку доби було 54 боєзіткнення – 14 досі тривають
Від початку доби на фронті відбулося 54 бойових зіткнення, ще 14 тривають досі, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
На Лиманському та Покровському напрямках російська армія атакувала 10 та 12 разів відповідно. Зокрема, намагалася потіснити українських захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Калинове, Шевченко, Зелене Поле, Єлизаветівка, Андріївка та Богданівка.
Менш інтенсивні бої продовжуються на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
На Краматорському та Придніпровському напрямках противник активних наступальних дій не проводив.
У Курській області українські оборонці відбили шість російських атак, ще три боєзіткнення тривають досі.
На інших напрямках фронту ситуація суттєвих змін не зазнала.
ф
Армія РФ вже наступає на Суми і Харків? Що відбувається на фронті
Армія Росії вже фактично розпочала свій наступ на Сумську та Харківську області – про це головком ЗСУ Олександр Сирський заявив в інтерв'ю Lb.ua.
«Бо вже кілька днів, майже тиждень, ми спостерігаємо збільшення майже вдвічі кількості наступальних дій противника з усіх основних напрямrів», - зазначив він.
Раніше, 27 березня, про плани РФ розпочати наступ на півночі України, повідомив в інтерв'ю Le Figaro президент Володимир Зеленський. За його словами, агресор хотів розпочати цей наступ ще вісім місяців тому, але йому завадила операція Сил оборони у Курській області РФ.
Шмигаль: ЄІБ надасть Україні 300 мільйонів євро на відновлення енергетики
Європейський інвестиційний банк надає Україні 300 мільйонів євро на відновлення енергетики і критичної інфраструктури, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
За його словами, відповідні угоди підписали в Брюсселі під час зустрічі з президенткою ЄІБ Надією Кальвіно.
«100 млн євро банк надасть на інвестиції в централізоване опалення, покращення енергоефективності, закупівлю необхідного обладнання, зокрема установок для виробництва електроенергії або тепла. 100 млн євро – на реалізацію проєктів, спрямованих на покращення водопостачання і водовідведення. 100 млн євро отримаємо на відновлення об’єктів водо-, теплопостачання і водовідведення, а також на модернізацію основних соціальних послуг у сферах освіти, охорони здоров’я і житловому секторі», – зазначив голова уряду.
Шмигаль додав, що від початку повномасштабного вторгнення Росії ЄІБ мобілізував понад два мільярди євро екстреного фінансування для України.
У квітні минулого року стало відомо, що Україна та Європейський інвестиційний банк підписали меморандум щодо співпраці на 10 років.
За даними Міненерго, Росія за три роки повномасштабного вторгнення завдала понад 30 масованих комплексних ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури України, загальні збитки від яких складають мільярди доларів.
Скільки цивільних загинуло в Україні внаслідок агресії Росії?
За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН), яке здійснює моніторинг ситуації в Україні, станом на кінець січня 2025 року було зафіксовано щонайменше 105 загиблих та 514 поранених цивільних лише за цей місяць.
Загальна кількість верифікованих жертв серед цивільного населення з початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року становить понад 12 654 загиблих та понад 29 392 поранених.
Це лише цифри вирифікованих УВКПЛ ООН випадків, і реальна кількість загиблих може бути значно вищою.
Організація наголошує, що отримання повної інформації ускладнюється активними бойовими діями, особливо на окупованих територіях.
Тож адати точну та остаточну цифру загиблих цивільних на даний момент неможливо. Ситуація постійно змінюється, і оновлені дані публікуються міжнародними організаціями у міру їх надходження та верифікації.
На Херсонщині внаслідок удару РФ одна людина загинула, двоє поранені – ОВА
Російські війська вранці 9 квітня атакували Широку Балку на Херсонщині, внаслідок чого загинула одна людина, ще двоє – зазнали поранення, повідомила обласна військова адміністрація.
«Близько 08:30 росіяни атакували Широку Балку. Ворожий снаряд «прилетів» у житловий будинок. Цей удар обірвав життя чоловіка 1943 року народження… Жінка 1948 і чоловік 1974 років народження дістали вибухові травми і контузії», – йдеться в повідомленні.
В ОВА зазначили, що лікарі надають потерпілим необхідну медичну допомогу.
ОВА: на Донеччині двоє загиблих і двоє поранених унаслідок російських обстрілів
Щонайменше дві людини загинули, ще двоє зазнали поранення внаслідок обстрілів Донецької області 9 квітня, повідомив очільник обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За даними влади, у селі Багатир Великоновосілківської громади обстріл РФ забрав життя 50-річного чоловіка, пошкоджено житловий будинок.
У Костянтинівці загинула 40-річна жінка, також зруйновано два приватні будинки.
Поранення зазнали житель Сіверська та жителька Лиману. Обидва населені пункти зазнали значних руйнувань.
«Вкотре закликаю всіх цивільних: будьте відповідальними! Евакуюйтесь до більш безпечних регіонів України!» – наголосив Філашкін.
АОЗ законтрактувала 90% бюджету, виділеного на початок року – Жумаділов
Бюджет Агенції оборонних закупівель, призначений у січні, законтрактували на 90%, заявив очільник Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов під час спілкування із журналістами 9 квітня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
За його словами, за останні два місяці АОЗ взяла бюджетних зобов’язань на майже 280 мільярдів гривень із понад 295 виділених Агенції станом на січень 2025 року.
«Це підписані контракти. Або нові контракти, або додаткові угоди по попередніх контрактах, по яких виникають зобов’язання контрагентів щодо постачання товарів», – пояснив Жумаділов, що означають 280-мільярдні зобов’язання.
За його словами, після того, як АОЗ взяло «такий темп, Міноборони побачило, що є спроможність» і вже у березні виділило Агенції додатково 80 мільярдів гривень.
«Тобто станом на сьогодні наші призначення – майже 380 мільярдів. Ми надалі будемо нарощувати нашу спроможність, операційну ефективність, ми спроможні виконувати замовлення Міноборони», – зазначив очільник АОЗ. Із врахуванням додаткових коштів Агенція законтрактувала близько 75% бюджету на 2025 рік.
Арсен Жумаділов очолив Агенцію оборонних закупівель на початку березня 2025 року. До цього він був керівником Державного оператора тилу.
З 24 січня Жумадіов тимчасово очолював Агенцію оборонних закупівель, і перебував, за його словами, у відпустці на основному місці роботи, в ДОТ. Це сталося після того, як Міноборони вирішило не продовжувати контракт із директоркою АОЗ Мариною Безруковою.
Агенція «Державний оператор тилу», яка займається закупівлями для армії, почала працювати з грудня 2023 року.
У Дніпрі та Харкові госпіталізували 11 людей після нових російських ударів – Зеленський
За добу російські війська здійснили масовані атаки по кількох регіонах України, застосувавши 55 ударних дронів, переважно «Шахедів», повідомив президент України Володимир Зеленський.
Він зазначив, що тільки за сьогоднішній день уже вдруге через загрозу російської балістики в більшості областей та в Києві лунала повітряна тривога.
«Були цілеспрямовані удари по Дніпру і Харкову, по громадах Сумської та Донецької областей. Пошкоджені звичайні будинки, цивільна інфраструктура: магазини, амбулаторія, газопровід», – йдеться у дописі.
За словами президента, до лікарень у Дніпрі та Харкові було доставлено 11 постраждалих. У Краматорську від російського удару зазнала поранення 11-річна дівчинка.
«Війна не стихає від розмов і заяв. У Москві ігнорують будь-яку дипломатію, бо вважають, що можуть собі це дозволити. Збільшення тиску на Росію потрібне, щоб удари припинились. І це залежить від рішень Сполучених Штатів, Європи, усіх партнерів у світі, які дійсно прагнуть зупинити війну», – заявив Зеленський.
За даними місцевої влади, у Дніпрі внаслідок нічної атаки постраждало 15 людей. Вечері 8 квітня атаки російських дронів також зазнали Краматорськ та Харків – постраждали люди.
РФ активно розбудовує залізницю на окупованих територіях і «налагоджує постачання боєприпасів»
Росія продовжує активно розбудовувати залізничне сполучення на окупованих українських територіях. У планах окупантів – запуск вантажного сполучення РФ із Мелітополем, вдосконалення гілки Маріуполь – Ростов до окупованого Криму і навіть відкриття залізничного сполучення півострова з Білоруссю.
Тож на якому етапі наразі перебуває будівництво залізниці на окупованих територіях півдня і з якою метою воно триває, докладніше читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Жумаділов: АОЗ і ДОТ планують обʼєднати після завершення воєнного стану
Міністерство оборони України планує обʼєднати Агенцію оборонних закупівель (АОЗ) та Державний оператор тилу (ДОТ). Це станеться після завершення воєнного стану, заявив директор АОЗ Арсен Жумаділов 9 квітня під час спілкування з журналістами, передає кореспондентка Радіо Свобода.
За його словами, щоб обʼєднання не затягнулося в часі, підготовку потрібно провести заздалегідь.
«Обʼєднання – це не миттєвий процес. Ми говоримо про дві системи, про дві організації, сукупності процесів, структур, людей, інформації, руху даних, тощо, які для того, щоб обʼєднати, треба провести велику підготовчу роботу. Суто в розумінні юридичному і управлінському», – зазначив очільник АОЗ.
Як пояснив Жумаділов, зараз Україна може собі дозволити утримувати дві закупівельні агенції через велике військо, яке потребує численних закупівель.
«Ми не будемо утримувати мільйонну армію тоді, коли у нас не буде активних бойових дій і зменшаться її потреби, утримувати дві агенції в тому складі, у якому зараз вони є, держава не зможе. Відповідно, має бути швидко ухвалене рішення щодо обʼєднання, яке буде, в тому числі, після завершення воєнного стану, означати суттєве скорочення видатків на утримання цих двох агенцій», – зазначив Арсен Жумаділов.
Підготовку до обʼєднання АОЗ і ДОТ почнуть після наказу Міноборони про реорганізацію одного із агентств. За словами Жумаділова, реорганізовувати будуть саме Державний оператор тилу.
За наказом Міноборони також буде створена комісія з реорганізації, яка готуватиме всі необхідні заходи щодо обʼєднання. Цей колегіальний орган очолить Арсен Жумаділов, який у майбутньому керуватиме відомством.
«Це буде обʼєднання на базі Агенції оборонних закупівель. Оскільки я керівник АОЗ, то відповідно ДОТ приєднається до АОЗ. І таким чином я буду керівником і однієї, і другої організації, але на тому етапі уже однієї юридичної особи», – пояснив Жумаділов.
Ще одна причина реорганізації – необхідність «рухатись до того, що має бути єдина інституція в силах оборони, яка проводить закупівлі», сказав очільник АОЗ.
Арсен Жумаділов очолив Агенцію оборонних закупівель на початку березня 2025 року. До цього він був керівником Державного оператора тилу.
З 24 січня Жумадіов тимчасово очолював Агенцію оборонних закупівель, і перебував, за його словами, у відпустці на основному місці роботи, в ДОТ. Це сталося після того, як Міноборони вирішило не продовжувати контракт із директоркою АОЗ Мариною Безруковою.
Агенція «Державний оператор тилу», яка займається закупівлями для армії, почала працювати з грудня 2023 року.
У березні проєкт «Хочу найти» отримав рекордні 10 тисяч заявок про зниклих безвісти військових РФ
Березень 2025 року став рекордним за кількістю звернень до українського проєкту «Хочу найти». За місяць надійшло 10 027 заявок щодо зниклих безвісти військовослужбовців російської армії, повідомив 9 квітня Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненим.
Щодоби фіксується понад 320 нових заявок, вказано у дописі.
За даними штабу, найбільше запитів у березні надійшло щодо військових із 74-ї та 15-ї окремих мотострілецьких бригад Збройних сил Росії. У 30-й бригаді кількість зниклих зросла удвічі порівняно з лютим. Основні втрати війська РФ зазнали у Покровському районі Донеччини (2 144 заявки) та Бахмутському районі (933 заявки). Зокрема, лише з 810-ї бригади морської піхоти шукають 141 військовослужбовця, які зникли в Курській області.
Окрему увагу фахівці звертають на зростання звернень від родичів з республік РФ, зокрема Башкортостану – 469 запитів у березні, що на 30% більше за лютий.
Проєкт «Хочу найти» було запущено у січні 2024 року як ініціативу для встановлення долі російських військових і сприяння обмінам полоненими. Відтоді надійшло вже майже 80 тисяч запитів. Ця цифра не враховує загиблих і є у 2-3 рази меншою за реальну кількість зниклих безвісти, оскільки далеко не всі родини звернулися, пояснили у Координаційному штабі.
Станом на початок квітня за результатами роботи проєкту вдалося підтвердити, що 2 057 зниклих перебувають у полоні в Україні. Родичі вже можуть домагатися офіційного визнання їх військовополоненими. 529 осіб було включено до обмінів і повернуто в Росію в межах домовленостей.
Сибіга: 32 іноземних дипломати відвідали місце російського удару по Кривому Рогу
Очільники та представники 32 іноземних дипломатичних представництв відгукнулися на запрошення міністра закордонних справ Андрія Сибіги відвідати Кривий Ріг – про це він повідомив 9 квітня.
Він заявив, що після удару Росії по місту, внаслідок якого загинули 20 людей, він звернувся до іноземних послів із запрошенням відвідати місце атаки.
«Я дякую 32 главам та представникам дипломатичних місій за їхній хоробрий візит, організований МЗС, вшанування пам’яті дев’ятьох дітей та 11 дорослих, які загинули того дня у Кривому Розі, та спілкування з родичами вбитих дітей», – написав Сибіга в своєму акаунті X (раніше Twitter).
Судячи з повідомлення урядовця, візит здійснили дипломати 27 країн, а також представники ООН та Євросоюзу.
На думку міністра, для іноземних дипломатів важливо на власні очі побачити наслідки російських атак.
«Ми працюємо з нашими партнерами, щоб надати Кривому Рогу додаткову підтримку», – додав він.
Ввечері 4 квітня війська РФ завдали удару балістичною ракетою по центру житлового мікрорайону Кривого Рогу. Ракета влучила в район дитячого майданчика. За останніми даними, загинули 20 людей, з них дев’ятеро – діти, десятки людей поранені.
При цьому Міністерство оборони Росії заявило, що 4 квітня о 18:49 війська РФ «завдали високоточного ракетного удару за місцем проведення наради з командирами зʼєднань і західними інструкторами в одному з ресторанів міста Кривий Ріг».
Генеральний штаб Збройних сил України у відповідь наголосив, що Росія поширює неправдиву інформацію, стверджуючи, що ракетний удар по Кривому Рогу був нібито спрямований по скупченню українських військових.
Росія: генерал, який перебуває під слідством, повернеться на війну в Україні – адвокат
Обвинувачений у шахрайстві російський генерал, колишній командувач 58-ї армії Іван Попов знову вирушить на війну з Україною, повідомив державному російському агентству ТАСС його адвокат Сергій Буйновський.
За його словами, захист Попова спільно з Міноборони Росії підготував клопотання про зупинення провадження у справі і зміну запобіжного заходу «у зв’язку з позитивним рішенням» про направлення генерала на фронт.
Як уточнює телеграм-канал SHOT, відповідне клопотання надіслало керівництво однієї з частин, що воюють проти України.
Як пише «Комерсант», генерал-майора Попова відправлять на війну не як рядового штурмовика, як звичайних в’язнів, а як командира одного зі сформованих із колишніх ув’язнених загонів «Шторм Z».
У березні повідомлялося, що Попов звернувся з відкритим листом до президента Росії Володимира Путіна з проханням повернути його до армії.
Про арешт Попова стало відомо у травні минулого року. За версією слідства, він причетний до розкрадання у 2023 році понад 1700 тонн виробів металопрокату, закуплених для обладнання інженерних оборонних споруд на лінії фронту у Запорізькій області. Збитки оцінили на суму понад 130 мільйонів рублів. Генерал провину заперечує.
50-річний командувач став відомий широкому загалу в липні 2023 року, коли був звільнений з посади після критики стану російської армії і високих втрат.
Попова звільнили зі служби і помістили СІЗО. Суд відпускав його під домашній арешт. У лютому його знову повернули до СІЗО.
Відповідно до ухвалених у Росії поправок до законодавства, на війну проти України за згодою суду чи слідчих органів можуть вирушити як засуджені, так і особи, які перебувають під судом або слідством, яким ще не винесли вирок. Відомі, однак, випадки, коли клопотання про відправку на війну не задовольнялися – наприклад, полковник запасу ФСБ, колишній ватажок бойовиків «ДНР» і критик російської влади Ігор Гіркін (Стрєлков), який відбуває термін ув’язнення, стверджує, що йому в клопотанні відмовили.
СБУ: в чотирьох регіонах затримали 13 людей за підозрою в підпалах
Служба безпеки та Національна поліція затримали ще 13 людей, які, ймовірно, підпалювали об’єкти «Укрзалізниці» та автомобілі військових – про це СБУ заявила 9 квітня.
Зокрема, двох іноземців затримали на Вінніччині – за даними СБУ, вони прибули до України «із сусідньої європейської країни» за вказівкою ФСБ і мали завдання знищити релейні шафи залізничного перегону поблизу Вінниці:
«Одного з фігурантів затримали під час намагання використати легкозаймисту суміш для підпалу енергооб’єкта. Іншого – коли прямував до місця запланованої диверсії».
В Одесі, додає служба, правоохоронці викрили чотирьох людей, які в складі двох груп знищили сім релейних шаф сигнальних установок.
Одна із затриманих, за повідомленням – 34-річна одеситка, яка залучила до підривної діяльності свого 16-річного сина.
«Ще двоє – 16-річні ліцеїсти, які після вчинення підпалів на залізниці виготовили саморобний вибуховий пристрій (СВП) для організації теракту біля адмінбудівлі місцевого ТЦК. Правоохоронці викрили юнаків на етапі спорядження вибухівки і тим самим запобігли підриву поблизу військового об’єкта», – додає відомство.
У Запоріжжі затримали місцевого безробітного, який спалив позашляховик Сил оборони, а потім намагався знищити електропідстанцію на залізничній лінії області.
СБУ затримала двох людей у Дарницькому районі Києва – за повідомленням, це «18-річні наркозалежні», які за вказівкою куратора з ФСБ підпалили релейну шафу залізниці.
Крім того, чотирьом людям, яких затримали за підозрою в підпалах на Київщині кілька тижнів тому, повідомили про нову підозру:
«Їхні дії докваліфіковано як диверсія, вчинена у складі організованої злочинної групи в умовах воєнного стану.
Служба звітує про повідомлення затриманим про підозри в диверсіях, вчинених за попередньою змовою групою осіб та організованою групою в умовах воєнного стану. В разі визнання винними їм загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
Особи затриманих СБУ не розголошує, їхні позиції щодо обвинувачень невідомі.
Українські правоохоронці регулярно повідомляють про затримання осіб, яких вони називають російськими агентами. Їх підозрюють у держзраді, диверсіях на замовлення російських спецслужб.