Доступність посилання

Після атаки російських дронів українці у Польщі не панікують, але неспокій є серед поляків – українська біженка-психотерапевтка


Помешкання у Польщі, яке зруйнував російський дрон у ніч на 10 вересня 2025 року
Помешкання у Польщі, яке зруйнував російський дрон у ніч на 10 вересня 2025 року

Коротко

  • У ніч на 10 вересня Росія атакувала дронами і ракетами Україну і Польщу.
  • Польща вперше збила російські дрони.
  • Реакція в Україні та Польщі.
  • Пояснення РФ.

ЛЬВІВ ‒ Вночі 10 вересня українські військові повідомляли, що на Львів летіли близько 60 російських шахедів і понад 10 ракет. Немає жертв і руйнувань житлового фонду.

У той час вперше драматичну ніч пережили й у Польщі. Премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск офіційно підтвердив, що повітряний простір країни в ніч на 10 вересня порушили саме російські ударні безпілотники. Вони становили пряму загрозу і були збиті.

Тим часом фахівці виявили, що Росія вже запустила дезінформацію, яку підтримують в соціальних мережах, як «боти», так і проросійські поляки, що це «українці запустили дрони у Польщу».

Як реагують українці у Польщі на те, що російські безпілотники є загрозою і в ЄС? Чи зможе Росія використати ситуацію на свою користь і здатна на більше?

Ніч на 10 вересня була дуже важка у Львові: диркання «шахедів» над будинками, стрілянина, численні вибухи, внутрішній страх. Дітей батьки зривали посеред ночі і переносили в безпечні місця. Друга тривога прозвучала через небезпеку вже російських ракет. На щастя, без жертв і пошкоджень майна людей. Але уламки потрапили у приватний склад і знищене дороговартісне обладнання, яке використовували для нарізки металу. Більша частина складу згоріла. Постраждав приватний бізнес.

Що сталося у Польщі

У цей час в сусідній країні поляки у кількох населених пунктах побачили і почули російські дрони. Жителі сіл, розташованих поблизу польсько-білоруського кордону, і раніше чули дзижчання дронів.

10 вересня вперше у країні, яка є членом НАТО, польська ППО збивала безпілотники. Міністр закордонних справ Нідерландів Рубен Брекельманс повідомив, що надсучасні бойові літаки F-35 Королівських Військово-повітряних сил Нідерландів перехоплювали російські дрони в авіапросторі Польщі.

За інформацією Оперативного командування Збройних сил Польщі, кільканадцять російських дронів перетнули кордон НАТО. Уламки влучили у житловий будинок у селі Вирики у Любельському воєводстві, неподалік від білоруського кордону. Пошкоджені дах, стеля і запаркований поруч хати автомобіль. На щастя, ніхто не поранений і всі живі. Це село зазнало трагічних подій в роки Другої світової війни. У червні 1946 року всіх українців з цього села депортували в УРСР.

На території Польщі були знайдені сім безпілотників та один фрагмент ракети, повідомила речниця Міністерства внутрішніх справ Польщі Кароліна Галецька.

Українська сторона попередила Польщу заздалегідь, що до 20 російських дронів можуть перетнути кордон.

Через атаку дронами у Польщі зупинили роботу аеропортів у Варшаві, Любліні і Жешуві через «незаплановану військову діяльність задля забезпечення безпеки держав». У повітря злетіли польські винищувачі і літаки країн НАТО. Наземні сили ППО були приведені у найвищу бойову готовність.

Польський повітряний простір порушила величезна кількість російських безпілотників. Ті, які становили пряму загрозу, були збиті
Дональд Туск

Премʼєр Польщі Дональд Туск повідомив через соціальні мережі, що «польський повітряний простір порушила величезна кількість російських безпілотників. Ті, які становили пряму загрозу, були збиті». Також він виступив у польському парламенті і наголосив, що атака російських дронів – це більше, ніж провокація.

«То не є наша війна. То не є війна виключно українців. Це є конфронтація, яку Росія розпочала в цілому світі», ‒ заявив польський прем’єр.

Він оголосив у Сеймі, що країна звертається до союзників по НАТО для консультацій, відповідно до статті 4 Північноатлантичного договору, після вторгнення російських дронів. Тобто, це офіційний запит про застосування статті 4 НАТО.

Стаття 4 Північноатлантичного договору передбачає, що держави-члени проводять спільні консультації, коли, на їхню думку, існує загроза для територіальної цілісності, політичної незалежності або безпеки будь-якої з країн-членів.

Росія атакувала Польщу дронами через тиждень після візиту президента Кароля Навроцького до Вашингтону. 3 вересня у Білому домі відбулась розмова між американським і польським президентами.

10 вересня зранку Кароль Навроцький написав у соціальних мережах, що «від моменту порушення повітряного простору Польщі є на постійному контакті з віцепрем'єр-міністром, міністром національної оборони та командувачами Збройних сил Польщі».

Масова атака Польщі дронами відбулась за день до закриття кордону з Білоруссю. Адже 9 вересня польський прем’єр заявив, що Польща закриє кордон із Білоруссю в ніч із 11 на 12 вересня, зокрема і залізничні переїзди. Бо, як повідомив Дональд Туск, 12 вересня на території Білорусі, «дуже близько до польського кордону, починаються дуже агресивні, з точки зору військової доктрини, російсько-білоруські маневри… Їхньою метою, в сенсі імітації операцій, поки що, є знаменитий прикордонна зона між Польщею та Литвою довжиною кількадесят кілометрів, що відділяє союзну з РФ Білорусь і російський ексклав, Калінінградську область. Ми також маємо справу зі зростанням кількості різних провокацій з боку Росії та Білорусі».

«Захід-2025» – це стратегічні російсько-білоруські військові навчання, заплановані на 12–16 вересня. Офіційно в них беруть участь близько 13 тисяч осіб, але – за різними західними джерелами – насправді може бути до 150 тисяч.

Реакція у Польщі українців і поляків

За 5 км від Калінінградської області проживає польський волонтер, громадський діяч, фотограф Петро Пушкар. Він шокований тим, що російські дрони атакували Польщу.

Коли зранку заглянув в інтернет і прочитав про російські дрони, то був справжній шок
Петро Пушкар

«Коли зранку заглянув в інтернет і прочитав про російські дрони, то був справжній шок. Це був шок для кожного. Також мене цікавили коментарі у соцмережах. Дуже російські тролі писали дезінформацію, що, мовляв, це українські дрони, не російські, що Україна втягує Польщу у війну. Дуже багато таких коментарів, і це видно, що це російські «боти». Мене ця писанина вразила ще більше. Бо частина польського громадянства, на жаль, вірять тролям, а не тому, що подається офіційно. Поляки в Любельському воєводстві пережили шок. Бо літали літаки, були вибухи, прості люди відчули те, що Україна має щодня. У моєму місті спокійно. Хоч я живу за 5 км від Калінінградської області, то є шок і ми поглядаємо у той бік. Відчутна напруга серед поляків, я не хочу сіяти паніку, бо її немає.

Україна і Польща діють, але ми просто не знаємо подробиць. Просто російські тролі становлять небезпеку. Зараз має працювати дипломатія. Польща є кордоном НАТО. Ми чекаємо на реакцію НАТО і США», ‒ каже Петро Пушкар.

Я допомагаю Україні і далі допомагатиму
Петро Пушкар

Петро Пушкар допомагає Україні як волонтер від першого дня повномасштабної війни. Він часто буває в Україні з гуманітарною допомогою і проїхав лінією фронту, від Сум, Харкова, Краматорська, Покровська, Запоріжжя.

«Я допомагаю Україні і далі допомагатиму. І ця ситуація з дронами ще більше мене утвердила у думці, що потрібно допомагати ще більше», ‒ наголосив польський волонтер, який своїми світлинами з України розповідає полякам і світові про страшну війну, яку веде Росія проти українців.

Волонтер з Польщі Петро Пушкар
Волонтер з Польщі Петро Пушкар

Українська біженка у Польщі Олена Кудаєва з Донецька живе у Ряшеві з 2022 року. Це була не перша її втеча від війни. У 2014 році вона покинула рідний Донецьк і виїхала в Краматорськ. Звідти ‒ у Польщу. Тут працює психотерапевткою, в Україні була драматургинею. Працює в Жешуві у прихистку для українських біженців, надаючи їм психологічну допомогу. Про те, що відбулась масована атака російських дронів Польщі, дізналась зранку. Їй, як і всім полякам, надійшло повідомлення з проханням: в разі виявлених уламків дронів поінформувати відповідні служби.

«Я сприйняла інформацію спокійно, бо вже були випадки, що залітали російські безпілотники, бойові снаряди, люди загинули. Я буваю часто в Україні і не можу сказати, що шокована. Ми спали, нічого не чули. Зранку новини читала, брат мені писав, бо я не знала. Тоді надійшло смс, де про різні небезпеки інформують людей, що на територію Польщі залетіли дрони і просять у разі виявлення повідомити і бути спокійними.

Друзі мені писали з Варшави і України, але ці дрони викликали велику реакцію у поляків, які дуже бояться, панікують, куди їхати, що робити і таке щоразу зауважую. Бо працюю з поляками і товаришую, і така реакція завжди, коли щось залітає з дронів чи снарядів. Одна полька вже написала чоловікові у Британію, чи зможе виїхати. Вони продумують наперед, як діяти. Мій партнер, з яким я живу, – британець, і він мені сказав, що потрібно мати заправлений автомобіль, купити воду, крекери, консерви, їжу швидкого приготування і все тримати в одному місці, і при небезпеці – одразу їхати.

Я спокійна до цього, бо з 2014 року не розпаковую тривожну торбу, де є документи, ліки, гроші. Досвід, на жаль, маю з цього. Українці більш розслаблені, а поляки та іноземці у Польщі гостро реагують, вони більше панікують. В українців немає таких панічних настроїв, як серед поляків та іноземців. Можливо, українці вже бачили війну, звикли.

Тепер за кордоном і ніде не можеш себе почувати безпечно
Олена Кудаєва

Я в Донецьку таке пережила з окупацією, потім виїхала у Краматорськ і не могла повірити, що через 8 років знову покидати. Тепер за кордоном і ніде не можеш себе почувати безпечно. Особливо це Польщі стосується, яка так близько розташована до України. Ми не знаємо, що може бути, що Путіну в голову прийде. Дуже це важке питання, як до цієї ситуації ставитись», ‒ говорить Олена Кудаєва.

Олена Кудаєва, українська біженка
Олена Кудаєва, українська біженка

Під час розмови з Радіо Свобода Олена Кудаєва якраз приїхала у Краків і проходила через центральну вулицю міста. Там побачила поліцейські автомобілі, які стежили за акцією. У ній брали участь люди, які тримали українські та польські прапори, на знак солідарності й єднання. А їх перекрикував чоловік із польським стягом, звинувачуючи українців у тому, що дрони прилетіли на територію Польщі.

З польським активістом спілкується поліція
З польським активістом спілкується поліція

Соціальні мережі ‒ змагання емоцій?

Як і ця акція в Кракові, такими полярними є думки у соцмережах після атаки російськими безпілотниками Польщі. Соціальні мережі у Польщі вибухають емоціями. Є чимало звинувачень на адресу українців, що, мовляв, вони погано збивали безпілотники – і ті прилетіли в Польщу; що Росія атакувала Польщу, бо сюди приходить західна допомога; що українці принесли війну у Польщу і в такому антиукраїнському дусі. Цей антиукраїнський настрій посилюють російські пабліки.

Не менш емоційні і українські дописувачі соцмереж. Багато закликають до мудрості і порозуміння, стишити негатив, бо слабких і посварених людей легше противникові подолати.

Експерти у польських медіа називають різні причини, чому Польща атакована дронами. Зокрема, що Польща заявила про закриття білоруського кордону, що Росія перевіряє реакцію НАТО. Представники польської влади закликають суспільство до спокою та інформують, що Польща готувалась два місяці до таких атак, проаналізовані різні варіанти, які могли б бути під час військових навчань у Білорусі, але були готові до того, що можуть прилетіти поодинокі безпілотники.

Поліція та армія оглядають пошкодження будинку, зруйнованого уламками збитого російського безпілотника, у селі Вирики-Воля, східна Польща, 10 вересня 2025 року
Поліція та армія оглядають пошкодження будинку, зруйнованого уламками збитого російського безпілотника, у селі Вирики-Воля, східна Польща, 10 вересня 2025 року

Зараз польські фахівці вивчають, дрони були розвідувальні чи озброєні.

Не вперше Росія порушує повітряний простір Польщі. Наприкінці 2022 року російська ракета впала на польську територію і були жертви. Залітали одинокі безпілотники. Нині польська влада чітко заявила, що це російські безпілотники.

Якими будуть подальші кроки Польщі? Риторичне на сьогодні запитання.

Депутат польського сейму, представник «Нової лівиці» Аркадіуш Сікора на одному з польських каналів заявив, що ні в кого вже немає сумнівів, що Україну потрібно підтримувати і українські діти мають в Польщі отримувати опіку, що потрібно фінансувати все необхідне для української армії.

«Хочу закликати, щоб ця ситуація не була поза увагою політиків і ні в кого немає сумніву, що краще, щоб ці воєнні дії відбувалися по українському боці, ніж перейшли на польський. Для нас це має мати значення. Бо то польські кордони є найважливіші і всі політики мають забезпечити, щоб Російська Федерація і воєнні дії не перейшли на польську сторону», ‒ таку позицію висловив польський політик Аркадіуш Сікора.

Українські аналітики про атаку Польщі

Масовану атаку Росії безпілотниками Польщі активно оговорюють в Україні на різних рівнях.

Експерт з українсько-польських питань Євген Магда в коментарі Радіо Свобода наголосив, що російські війська розраховували на можливість завдати удару по польській території. А заява польського прем’єра про закриття білоруського кордону на час навчань стала поштовхом.

Те, що прилетіло кілька дронів, свідчить, що війна не просто поряд з Польщею, а фактично постукала в її двері, не чекаючи дозволу
Євген Магда

«Ці навчання мають передусім на меті психологічний тиск. А це Росія вміє робити, бо відточила навички інформаційно-психологічних операцій на війні з Україною надзвичайно вправно. Робить ворог це послідовно. Те, що прилетіло кілька дронів, свідчить, що війна не просто поряд з Польщею, а фактично постукала в її двері, не чекаючи дозволу. Україні і Польщі треба знайти можливість для політичних і військових консультацій. Сьогодні Польща збільшує витрати на оборону, чисельність армії, але позиція «страуса» в Європі неприпустима. Якщо в Європі думають, що Росія зупиниться, то ціна буде велика. Польщі слід відмовитись від політичного протистояння всередині країни і зосередитись на захисті безпеки.

Сьогодні потрібен спільний польсько-український порядок денний спільного захисту. Розумію, що війна в Україні, а Польща тільки відчуває її подих. Але якщо ми забудемо, що Польща ‒ надійний тил України, то матимемо серйозні проблеми. Бо без надійного тилу вести війну в сучасному світі проти такої потуги, як Росія, надзвичайно важко. По обидва боки українсько-польського кордону є достатньо людей, які розуміють загрозу, яку несе сучасна Росія», ‒ каже Євген Магда.

Євген Магда
Євген Магда

Днями Європейська комісія оголосила, що 43,7 мільярда євро з програми SAFE надійдуть Польщі на військову справу та безпеку.

«Замість вправлятися в дотепності щодо «шахедів» у Польщі, нам варто було б негайно домовлятися про спільні дії з оборони повітряного простору України від спільного ворога», такої думки дотримується український політики Юрій Луценко.

Аналітик, публіцист Віталій Портников вважає, що зухвала атака Росії на Польщу може мати на меті вирішення відразу кількох завдань. І їх він описав у своєму пості на фейсбук-сторінці.

Громадський діяч, викладач Валерій Пекар зауважив, що про можливу атаку Росії на Польщу він попереджав з початку року у своїх статтях. «Розгортання цих подій є наслідком поглиблення американсько-європейського розколу та китайського підштовхування», написав експерт на своїй сторінці в фейсбуц.

Україна готова надати Польщі свої знання, досвід, технології та інші види допомоги для забезпечення надійної безпеки та ефективного протистояння російським загрозам, заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга. За його словами, системи протиповітряної оборони України та партнерів можуть і повинні працювати разом для перехоплення російських ракет і дронів.

Коли ми діємо разом, як європейці, ми ніколи не дозволимо нікому залякати чи послабити нас
Андрій Сибіга

«Це жодним чином не втягне нікого у війну. Навпаки, такі дії не дадуть російській війні поширюватися і встановлять для росіян чіткі межі, що вигідно всім. Коли ми діємо разом, як європейці, ми ніколи не дозволимо нікому залякати чи послабити нас. І ми не дозволимо російським ракетам і безпілотникам летіти далі в Європу. Але дії мають бути швидкими і негайними, щоб послати Москві правильний сигнал єдності і сили», ‒ заявив український міністр.

У продовження думки українського міністра, польський прем’єр Дональд Туск у парламенті сказав важливі слова, закликаючи польське суспільство знову здати екзамен єдності. Також Дональд Туск попросив нагадати собі очевидну правду, «попри всю втому, періодичне роздратування, історичну пам'ять, щоб ми знову надали значення очевидному факту ‒ Україна сьогодні воює з Росією, Росією, яка безпосередньо загрожує Польщі. Сьогодні саме найвищий час, щоб ми собі знову сказали: ми є союзники України у війні з Росією, тут не може бути місця на якісь дивні спекуляції, на будь -ку двозначність. Польща буде з Україною, Польща підтримуватиме Україну, оскільки саме Україна бере на себе головний тягар опору проти агресивної політики Росії. Пам’ятаймо про це пам'ятати, це важливо для нас, дуже важливо для нашої безпеки».

А це сигнал від польської влади до двостороннього порозуміння. І було б дуже важливо, якби таку позицію підтримав польський президент.

Україна і Польща вже обмінюються інформацією про повітряні цілі, але співпрацю можна посилити, покращити систему раннього попередження Польщі та підвищити безпеку Польщі від таких інцидентів, повідомляє міністр.

Міністерство оборони РФ стверджує, що в ніч на 10 вересня російські війська завдали масованого удару високоточною зброєю та безпілотниками по підприємствах військово-промислового комплексу України в п’яти областях, а на території Польщі «об’єкти для ураження не планувалися».


Усю інформацію про російську дронову атаку по Польщі і реакції на це – читайте у Живому блозі Радіо Свобода

  • Зображення 16x9

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода – з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Маю досвід роботи на телебаченні і в газеті.

Форум

Проєкт Крим.Реалії

XS
SM
MD
LG