У Львові завершують ексгумацію польських воїнів. 30 вересня ‒ початок робіт у Польщі на місці поховання вояків УПА

ЛЬВІВ ‒ За попередньою інформацією, у Львові знайдені останки понад 40 воїнів Польської армії, які загинули у вересні 1939 року. Бійці обороняли Львів від німецького війська. Шість розкопаних останків на сьогодні вдалося ідентифікувати.

Роботи триватимуть до 30 серпня.

26-27 серпня українська делегація перебуватиме у Перемишлі (Польща), де обговорюватиме конкретні питання про проведення ексгумаційних робіт на території сусідньої держави у пошуках загиблих українських вояків.

Під час пошуково-екгумаційних робіт у Львові вдалося встановити імена шістьох польських воїнів, які захищали місто від німецької армії у вересні 1939 року.

Загалом, за попередньою інформацією, у братській могилі знайдені останки до 50 військових. Але точну цифру фахівці зможуть назвати пізніше, коли дослідять віднайдені кістки.

У братській могилі знайшли також і речі воїнів. А це ґудзики від польської форми, ознаки військових звань, зброю, військові шоломи. У доброму стані збереглись алюмінієві жетони, на одному було видряпано ім’я бійця, але номер не зберігся.

«Це могила братська і минуло більше 80 років. Рештки ексгумують, їх складуть, проведуть експертизу ДНК-аналізів і лише після того, можна назвати конкретну цифри, скільки тут було поховано загиблих людей. Мають бути жертви верифіковані з судмедекспертами і лише після того скажемо, чи це тільки поляки, чи там і українці, які воювали у Польській армії. Це питання додаткових досліджень», ‒ каже заступник міністра культури та стратегічних комунікацій України Андрій Наджос.

Перепоховання будуть в Україні

Пошуково-ексгумаційні роботи у Львові це друге місце. Перші роботи польська сторона спільно з експертами з України проводила на Тернопільщині у селі Пужники. Там на старому сільському цвинтарі знайшли останки 42 людей. А роками польська сторона говорила про понад 100 жертв Другої світової війни, які були вбиті у ніч з 12 на 13 лютого 1945 року.

Хрест у Пужниках

Польща називає жертв на Тернопільщині жертвами «Волинської різанини». В Україні історики наголошують, що це жертви польсько-українського збройного конфлікту в роки Другої світової війни.

Волинські події почалися на зламі 1942-1943 років, коли фіксувалися перші напади і вбивства поляків, а закінчилися восени 1944 року.

Роботи в Пужниках з пошуку останків людей

Родичі жертв погодились, щоб людей перепоховали знову на сільському цвинтарі у Пужниках. І вже заплановано це зробити спільно українською та польською сторонами 6 вересня.

«Завершується проведення ДНК-аналізу. За польською традицією людей не ховають у братській могилі. Має бути окрема домовина для кожної людини і могила. У Пужниках буде спільне богослужіння представників різних церков, щоб разом відслужити і показати наше європейську ставлення до спільної історії.

Це буде найкращий приклад, щоб показати, що два народи дружні і ми достатньо дорослі, щоб гортати сторінки історії з повагою до жертв Другої світової війни», ‒ говорить Андрій Наджос.

Пошукові роботи у Львові

Віднайдені у Львові останки воїнів Польської армії після всіх проведених експертиз та ідентифікацій перепоховають на військовому цвинтарі у Мостиськах Львівської області.

У цьому місті, що розташоване поруч українсько-польського кордону, у 2015 році перепоховали більше ста останків військових, які 15-17 вересня 1939 року обороняли Львів від входження німецьких військ. Це були воїни польської армії, люди різних національностей, більшість – поляки, які першими зустрілись із німецькими солдатами.

Україна і Польща обмінялися списками місць пошуку й ексгумації останків «жертв взаємних історичних конфліктів». Польська сторона склала список з 13 місць, які погодила Україна. Термін проведення пошукових робіт на одному місці ‒ місяць.

Водночас, Україна проводитиме ексгумаційні роботи у Польщі. Таких місць наразі є чотири. Минулого тижня Міністерство культури та Інститут національної пам’яті Польщі остаточно затвердили роботи у селі Юречкове Підкарпатського воєводства.

30 вересня спільна українсько-польська група фахівців мали б розпочати пошукові роботи на території Польщі. Юречкова (Юркова) ‒ бойківське село, з якого були примусово виселені українські селяни у 1947 році. За інформацією української сторони, у цьому селі є братська могила вояків УПА, які обороняли село і українців та загинули в бою з військовими підрозділами Армії Людової (армія комуністичної Польщі)4 березня 1947 року. Це поховання розташоване на території лісництва

«Для нас дуже важливе було питання, коли Україна дозволила ексгумаційні роботи польській стороні, щоб поляки дозволили українській стороні. У нас була певна недовіра, бо була довга пауза. Ми не працювали спільно щонайменше 10 років. Минулого тижня по селі Юречкове отримали лист від Міністерства культури Польщі та Інституту нацпам’яті, що ми пройшли всю юридичну процедуру. Нас чекають у Польщі, ми маємо зустрітись з місцевою владою і вже визначити всі підготовчі етапи робіт. Були проведені попередні роботи, вивчені архівні матеріали і ми розраховуємо знайти українців на цьому місці поховання», ‒ повідомив Радіо Свобода Андрій Наджос.

Українська сторона сподівається, що польська влада забезпечить належні умови проведення ексгумаційних робіт, а головне ‒ безпечні. Адже не виключено, що поруч місця можуть бути організовані акції чи провокації, з огляду на наростання антиукраїнських настроїв у Польщі, ставлення до УПА, червоно-чорного прапора, провідника ОУН Степана Бандери.

Тим більше, що президент Польщі Кароль Навроцький 25 серпня пообіцяв «заборону бандеризму». Польський президент голосив законодавчу ініціативу, яка в кримінальному кодексі прирівнює «символ бандерівський» з символами нацистськими та комуністичними, тобто червоно-чорний прапор. «Треба включити в проєкт закону однозначне гасло: стоп бандеризму», ‒ заявив президент Польщі.

І, власне, чи вплинуть такі заяви на продовження ексгумаційних робіт, які можуть призупинитись у Львові?