Попри свої зобовʼязання, як підписанта конвенції про заборону хімічної зброї, Росія не тільки не відмовляється від її застосування, а ще й модернізує та масштабує виробництво. З початку повномасштабної війни в Службі безпеки України зафіксували понад десять тисяч хімічних атак на українських військових – здебільшого саме новітніми російськими гранатами РГ-Во, які зʼявилися на озброєнні в армії РФ у грудні 2023 року.
Ці гранати містять отруйні гази, небезпечні для життя та здоров'я як самі по собі, так і за способом їхнього застосування: цими речовинами російські військові «викурюють» українських бійців з укриттів назовні, щоб потім атакувати. Ефективністю цієї зброї армія РФ хвалиться на військових виставках та державних телеканалах. Втім, офіційно в Кремлі заперечують використання хімічних гранат у відповідь на звинувачення міжнародної спільноти.
Та як, в умовах санкцій, Росії вдається масово виробляти зброю для хімічних атак на Україну?
«Схеми» встановили підприємство, яке створило нову газову гранату для армії РФ, та зʼясували як, попри західні санкції, там продовжують виробляти зброю, закуповуючи компоненти та сировину, зокрема, в самій Росії та дружньому Китаї.
А ще – журналісти ідентифікувати російські підрозділи, які застосовують ці заборонені отруйні газові гранати проти українських оборонців.
Нова хімічна граната
Українські військові ставали свідками використання армією РФ хімічної зброї ще з 2014 року, відколи вона почала бойові дії на Донеччині та Луганщині.
Росія не тільки не знищила, а і продовжує її виготовлятиНікітюк
Зокрема, фіксували застосування радянських гранат К-51, розповів полковник Сил підтримки ЗСУ Артем Власюк.
Їх використовували і при взятті Донецького аеропорту, і – вже у 2022 році – при боях в Маріуполі, каже завідувач сектору в лабораторії криміналістичних та військових досліджень Віталій Нікітюк.
І додає: «Росія порушує всі світові угоди, конвенції ООН про заборону хімічної зброї. Тобто, вона не тільки не знищила, а і продовжує її виготовляти».
Завідувач сектору в лабораторії криміналістичних та військових досліджень Віталій Нікітюк та журналістка «Схем»
А ще – модернізувати.
У грудні 2023 року збройні сили РФ вперше застосували проти українських військових нові газові гранати РГ-Во, заявив у січні 2024-го Андрій Рудик, представник Центру досліджень трофейного та перспективного озброєння та військової техніки.
Представник Центру досліджень трофейного та перспективного озброєння та військової техніки Андрій Рудик демонструє російську гранату РГ-Во
Що це за нова хімічна граната?
Наприкінці 2023-го року російський воєнний блогер так представляв новинку російського воєнпрому своїй аудиторії: «Знайомтеся, це – РГ-Во. Дуже ефективна газова граната».
Допис російського блогера
РГ-Во – ймовірно, скорочення від російської назви «Ручная граната – вещество отравляющее» («Ручна граната – речовина отруйна» – ред.). Світлини цілих партій цих новітніх хімічних гранат невдовзі починають зʼявлятися на російських мілітарних форумах.
Обговорення гранати РГ-Во на російських форумах
У червні 2024 року ці новітні хімічні гранати Росія демонструє на військовій виставці «Національна безпека. Білорусь-2024».
У травні 2024-го російський державний телеканал відкрито розповідав, як армія РФ застосовує РГ-Во проти українських військових. Все це попри міжнародну заборону використання хімзброї у війнах.
Your browser doesn’t support HTML5
Сюжет російського державного телеканалу за травень 2024 -го, в якому розповідають, як армія РФ застосовує РГ-Во проти українських військових
Нова російська хімічна граната РГ-Во – може бути ще токсичніша за попередні аналоги, кажуть експерти. До її складу входять отруйні гази CS і CN.
«Людина, яка отримує якусь дозу цієї газової гранати, дезорієнтується, втрачає здатність вести якісь дії - стає легкою мішенню», – пояснює завідувач сектору в лабораторії криміналістичних та військових досліджень Віталій Нікітюк.
Про їхню дію «Схеми» розпитали українських військових, які саме проходять реабілітацію в одному зі шпиталів Дніпропетровщини після того, як зазнали уражень хімічною зброєю.
Вони отруїлися газом, боронячи селище Водяне Друге в Донецькій області. На час запису розмови за цей населений пункт саме точилися бої. Вибити українських захисників з позицій російська армія намагалася, зокрема, газовими гранатами РГ-Во.
«Зайшли ми на свої позиції, скид газу був десь через чотири-п'ять днів. Це перший. Таке сильно пекуче. Очі сльозяться, лице починає пекти. Вдихнути ти на повні груди вже ніяк не можеш. Тобто, ти вдихаєш і у тебе починається рвотний рефлекс, кашель», – розповідає військовий Олександр Нягу.
Військовий Олесандр Нягу
«Це їхня практика на сьогоднішній день – FPV-дрон і хімічна зброя, яку не видно, не чути. Ти плачеш, ригаєш – в тебе всі симптоми. Але тобі все одно треба відстрілюватись. Без варіантів», – каже військовослужбовець Ігор Козаренко.
Військовослужбовець Ігор Козаренко
Самі хімічні речовини, які входять до складу гранат РГ-Во, можуть призвести не лише до отруєння військовослужбовців, а й до їх смерті.
Шість таких летальних випадків зафіксували в медичній службі Збройних сил, каже майор Алла Асауленко. Вона пояснює за яких умов цей газ стає вбивчим.
«Це концентрація, це час застосування – скільки часу вплив мав на організм. І яка речовина була задіяна. Хлорпікрин може спричиняти порушення слизових дихальних шляхів з розвитком важкої геморагічної пневмонії», – розповіла Асауленко.
Але найбільша небезпека хімічних гранат – в іншому. Їх використовують головно для того, щоб ««викурювати», змушувати військових вийти з укриття і підставитись під вогонь», каже речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий. І додає: «Це все заборонені методи війни».
Ці методі – не нові. Росія застосовує тактику понад 100-річної давнини.
Тоді гранати зі сльозогінним газом в окопи супротивника здебільшого закидали руками. Зараз, у сучасній війні, їх скидають із безпілотників.
Ось як це працює:
- Спершу знімають чеку та фіксують спусковий важіль, який не дає гранаті завчасно підірватись, а тоді її кріплять на квадрокоптер.
- Оператор спрямовує його до позицій українських військових та скидає гранату в їх укриття. Отруйний дим швидко заповнює простір.
- Щоб захиститися, військові надягають протигази, а за їх відсутності, прагнучи свіжого повітря, виходять назовні.
- Щойно бійці залишають укриття, по них відкривають вогонь.
«Це – воєнний злочин. Вести бойові дії фактично варварськими методами у XXI столітті. Це, звичайно, відбувається з волі та з наказу вищого керівництва», – розповідає керівник Харківської обласної прокуратури Аміл Омаров.
Російські військові почали масово вдаватися до цієї тактики з появою на озброєнні новітніх гранат РГ-Во в грудні 2023 року.
Де в Росії виробляють хімзброю?
У 1945 році в СРСР був створений Науково-дослідний інститут прикладної хімії (НДІПХ). Він розташований у Підмосков'ї – а саме у місті Сергієв Посад. Нині входить до державної корпорації «Ростех», і випускає військову та цивільну піротехніку більше ніж пів століття.
Науково-дослідний інститут прикладної хімії (НДІПХ)
На сайті інституту згадують лише про свою цивільну продукцію: бенгальські вогні та патрони для спортивної стрільби і полювання. Тоді як це підприємство просто зараз створює для російської армії понад 750 видів спеціальних піротехнічних засобів для ракетних та артилерійських систем.
У відео до 75-річчя установи йдеться, що «на базі інституту розпочався розвиток піротехніки для всіх родів і видів військ. Для перспективних зразків озброєння розроблено мініатюрні піротехнічні пристрої, що не мають аналогів».
Зокрема, термобаричні – тобто ті, які діють одночасно з високою температурою і високим тиском. Зрештою, саме тут й розробили термобаричні бойові частини для дронів типу Shahed.
На той момент керівник НДІПХ Микола Варьоних у 2020 році декларував пріоритетами інституту – «державні замовлення» та «створення найсучасніших засобів озброєння для російської армії».
Ексгендиректор НДІПХ Микола Варьоних
Вочевидь, керуючись цією метою, в інституті й розробили отруйні хімічні гранати РГ-Во.
Масштабування їх виробництва збіглось у часі зі зміною директора підприємства. У березні 2023 року на місце Миколи Варьоних, який очолював інститут понад 20 років, прийшов інший багаторічний працівник – Артем Муранов.
«Ми бачимо, що це доволі високий темп виробництва, тому що такі газові гранати в такій кількості застосовуються вздовж майже всієї лінії бойового зіткнення», – каже полковник Сил підтримки ЗСУ Артем Власюк.
Які підрозділи армії РФ використовують РГ-Во
Один приклад – 114-та окрема мотострілецька бригада РФ. Саме її штурмовики скидали хімічні гранати на українських військових у вже згаданому відео, яке показували по російському державному телебаченню.
Граната РГ-Во, якою нібито атакували українські позиції
114-ту окрему мотострілецьку бригаду утворили у 2023 році на базі так званого «батальйону «Восток» – воєнізованого угруповання, яке брало участь у боях проти української армії на сході з 2014 року.
Ще один підрозділ, який застосовує хімічні гранати на війні – російська 136-та окрема мотострілецька бригада.
Її причетність до порушення міжнародного гуманітарного права виявила Служба безпеки України.
«Той матеріал, який ми отримували, дозволив нам встановити, що фактично протягом шести місяців щодня – це ключовий момент – щодня вони отримували наказ та застосовували з різним ступенем інтенсивності саме такий засіб ураження, як хімічна граната. Це – специфіка їхньої тактики, яку вони використовують при активних наступальних діях», – розповів слідчий управління Служби безпеки України в Харківській області.
Наприклад, на Харківщині – на Вовчанському та Купʼянському напрямках.
Військові 136-ї бригади, які там дислокуються, згідно з розвідданими СБУ з агентурних мереж, обговорюють застосування хімічних гранат РГ-Во у переписках.
Ось їхні фрагменти навесні та влітку 2025 року.
В наявності птахи (*безпілотники). День – 1. Ніч – 1. Розхід БК (*боєкомплектів): РГ-Во – 1. Розхід БК (*боєкомплектів): Нора Фугас – 3, РГ-Во – 1, ВОГ – 1.
Між собою російські військові подекуди називають гранати РГ-Во просто «газ» і часто просять фахівців із забезпечення привезти ще, бо скінчились.
Прийняв. Газу немає, від слова «зовсім». Ні детонаторів, ні газу. Ручна граната – речовина отруйна.
На майбутнє підвезення необхідно: Щупи на сітку – штук 10-20. Сітка – штук 10. Запальнички. Міні ФАБи потужні. Газ РГ-Во.
В цих листуваннях російські військові – під псевдонімами. Та, попри це, журналістам «Схем» вдалось ідентифікувати одного з них.
Це – Дмитро Новічіхін. На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у свої 20 років він служив старшим радистом у вже згаданій 136-й бригаді, згідно з інформацією Головного управління розвідки Міноборони України.
Дмитро Новічіхін
«Схеми» спробували звʼязатися з Новічіхіним, але на дзвінки та повідомлення він не відповів.
А відповідно до даних, які отримали в СБУ, цього березня він дійсно був на Харківщині у складі тієї ж 136-ї бригади. З повідомлень військового, якого «Схеми» ідентифікували як Дмитра Новічіхіна, випливає, що відповідав він там за забезпечення. Зокрема, заборонених газових гранат.
Пак води, газ, серветки. Який газ? Пишіть коректно.
Застосовувати на війні заборонені хімічні гранати також може й Росгвардія – військове формування, що прямо підпорядковується президенту РФ. В агресії проти України залучені десятки тисяч росгвардійців, згідно з даними британської розвідки.
На відео, яке опублікувала пресслужба Росгвардії в жовтні 2023 року, росгвардієць використовує подібні до хімічних РГ-Во термітно-запальні гранати від того ж виробника – Науково-дослідного інституту прикладної хімії.
Граната, на відео яке опублікувала пресслужба Росгвардії
Відповідно до інформації з російських податкових баз даних, Інститут прикладної хімії – багаторічний постачальник зброї – патронів, пістолетів і газових гранат – російським силовим структурам. Серед них і Росгвардія.
Отримувати від Інституту прикладної хімії гранати РГ-Во може і Центральний військово-хімічний полігон в Саратовській області, відомий також, як військова частина 42734.
Це встановили в Головному слідчому управлінні СБУ завдяки світлині, на якій зображені ящики для перевезення газових гранат. Згідно з митними даними, вказаними на них, Інститут прикладної хімії на замовлення Міноборони РФ відправив цей вантаж на полігон під Саратовом.
До складу цієї військової частини входить мобільна бригада радіаційного, хімічного та біологічного захисту.
СБУ встановили, що, зокрема через неї передають газові гранати РГ-Во російським підрозділам безпілотних систем, які воюють проти України.
Реакція України та партнерів
Усього від початку повномасштабного вторгнення в Службі безпеки України зафіксували понад десять тисяч хімічних атак Росії.
«Ми вилучали вказані гранати і досліджували. У тому числі передаємо і до міжнародних інстанцій для проведення відповідних лабораторних досліджень. Є щорічні звіти, де на рівні міжнародної спільноти визнано факт застосування хімічної зброї. Це є передумовою для відповідного і дипломатичного тиску, і економічного, відповідно санкційного», – розповів керівник Харківської обласної прокуратури Аміл Омаров.
«Наші військові, вся українська інфраструктура влади збирає ці докази дуже ретельно, разом з іноземними партнерами та експертами. Передає ці докази, в тому числі до Організації із заборони хімічної зброї», – каже речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий.
У листопаді 2024 там вперше визнали – Росія використала хімічну зброю у війні проти України. В самій Росії це заперечили, назвавши ці обвинувачення інсинуаціями.
Засудила застосування газових гранат Росією й Рада Європейського Союзу.
Росія здійснила понад 9000 хімічних атакКая Каллас
«Вони все частіше використовують хімічну зброю. Від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Росія здійснила понад 9000 хімічних атак (10000 станом на серпень 2025 року, за даними СБУ – ред.) на українських військових. Це свідчить про те, що Росія хоче заподіяти якомога більше болю й страждань Україні, щоб та капітулювала. Це нестерпно, і саме тому ми вдаємося до всіх цих кроків», – заявила Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас у липні цього року.
Один із згаданих кроків – санкції. Черговий пакет Євросоюз запровадив у травні 2025 року проти трьох «російських організацій, причетних до розробки та застосування хімічної зброї».
Стопкадр з сюжету російського телеканалу
Та чи ефективні ці заходи?
І як Інституту прикладної хімії вдається виробляти отруйні гранати для російської армії в таких кількостях, враховуючи те, що підприємство перебуває під масштабними міжнародними санкціями – США, ЄС, Великобританії, Швейцарії, Японії та України?
Постачальники в Росії
«Схеми» встановили – санкції хоч і ускладнили його роботу, але, схоже, лише несуттєво. Все тому, що інститут купує більшість компонентів та сировини для виробництва зброї всередині Росії та в дружньому Китаї. А торгують з ним компанії, яким поки вдається залишатися поза увагою західних країн і таким чином – оминати економічні обмеження.
Серед таких компаній – російський державний «Саранський механічний завод».
В нього Інститут прикладної хімії купує один із необхідних для хімічних гранат РГ-Во складників – піротехнічні сповільнювачі двох видів. Вони допомагають ініціювати «вибух». Дані про поставки цих компонентів у 2024 році «Схеми» отримали від джерел із доступом до податкових баз Росії.
«Саранський механічний завод» постачав НДІПХ піротехнічні сповільнювачі
«Саранський механічний завод» знаходиться в російській Мордовії та позиціонує себе, як виробник велопричепів, вуличних меблів та мангалів. Втім, як встановили «Схеми», роблять там і компоненти для зброї. Журналістам вдалося отримати патенти та тендер заводу – на авторський супровід їхнього виробництва у 2023 році.
Крім «Саранського механічного заводу», ще одна російська фірма постачала того року компоненти для хімічних гранат РГ-Во підприємству-виробнику – «ЄврохімІнвест».
Ця приватна компанія продавала Інституту прикладної хімії розчинники – хлороформ та ацетон. Інформацію про це «Схеми» отримали від джерел із доступом до податкових баз Росії.
Хлороформ – складник отруйного газу СN, а ацетон можуть застосовувати під час виробництва газу CS. Обидва цих гази входять до складу хімічних гранат РГ-Во.
Ні «ЄврохімІнвест», ні «Саранський завод» на запити редакції на коментар не відповіли.
За те, чим займаються ці компанії – тобто торгівлю з вже підсанкційним підприємством – передбачені санкції. Вони мали б ускладнити для Інституту прикладної хімії закупівлю компонентів для зброї. Втім, наразі цим російським компаніям вдається їх уникати.
Фосфор з Китаю
Не під санкціями і постачальник НДІПХ з Китаю. Купувати важливу сировину ще й там Інститут прикладної хімії почав у 2022 році. До того закуповував лише в Росії.
А саме – червоний фосфор. Його використовують у виробництві піротехнічних засобів, як цивільного, так і військового призначення.
Червоний фосфор
Згідно з даними з імпортно-експортних баз РФ, з 2022 по 2023 рік Інститут прикладної хімії закупив червоний фосфор на понад 1 мільйон доларів. Усього майже 100 тонн або чверть всього імпорту цієї речовини до Росії в той період.
Щоб доставити такий обсяг фосфору залізницею, інституту знадобилося б два вантажних вагони.
Везли цей фосфор – з Китаю. Російський Інститут придбав його в компанії Yunnan Phosphorus, яка за даними митної бази, представляла інтереси іншої китайської компанії Dongguan Haofei.
Згідно з даними, які «Схеми» отримали від колег з «Проєкту розслідування корупції та організованої злочинності», компанія з провінції Юньнань зареєстрована у 2018 році і має статутний капітал у 10 мільйонів юаней (приблизно 30 мільйонів гривень). Компанія з міста Дунгуань – менша, зі статутним капіталом 500 тисяч юаней (приблизно 1,5 мільйона гривень) і зареєстрована вже після початку повномасштабної війни – у жовтні 2022 року.
Запити у ці китайські компанії від редакції – залишились без відповіді.
Хоча обидві фірми і приватні, на думку експертів, комуністичний уряд Китаю має контроль над усіма компаніями, які торгують стратегічно важливими товарами.
Будь-які прямі поставки до російських оборонних підприємств заборонені європейськими та американськими санкціями ще з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. З 2024 року під заборону потравив й експорт до РФ ще й окремо – саме червоного фосфору.
Попри публічні заперечення підтримки війни, за Китаєм неодноразово помічали порушення санкцій, які наклали на Росію за агресію проти України.
Наприклад, у січні цього року «Схеми» розповіли, що після запровадження західних санкцій найбільшим, а подекуди й єдиним постачальником галію, германію та стибію до Росії, став Китай. Близько двох десятків компаній, зокрема державних, експортують ці підсанкційні метали з Китаю до Росії, де їх отримують фірми, які співпрацюють з оборонними підприємствами.
Червоний фосфор, який оборонне підприємство отримує з Китаю, під забороною на експорт до РФ через те, що його використовують і у військовій промисловості. Зокрема, при нагріванні у вакуумі за лабораторних умов він умить перетворюється на вибухонебезпечний білий фосфор.
Боєприпаси з цією речовиною російські військові також неодноразово використовували проти українських військ – зокрема, під час боїв за Бахмут.
При контакті з киснем білий фосфор може нагріватися до 800 градусів за Цельсієм. В цьому і полягає його головна небезпека для людини – ця речовина може спричинити тяжкі опіки.
Через це використання білого фосфору у війнах заборонене Женевськими конвенціями.
Українські спецслужби наводять дані, як російська армія може порушувати цю заборону. Наприклад, у листопаді 2022 року СБУ опублікувала перехоплення телефонної розмови російського військового з дружиною, в якій він розповідає про використання фосфору:
«Наші х*хлів фосфором палили. Салюти були вночі. Ця х**ня така: ракета летить, розривається в повітрі на кілька частин, типу як бенгальський вогонь. Ця х**ня, якщо на шкіру потрапляє, на тіло, пропалює до кісток. І прям заграва така. У них немає такої х**ні, тільки у нас є».
Росія дійсно одна з небагатьох країн у світі, яка має на озброєнні фосфорні боєприпаси. Їх використовують для ведення вогню з різних артилерійських установок – зокрема, й систем реактивно-залпового вогню типу «Град».
Виробляє «Гради» сестринське для Інституту прикладної хімії підприємство – науково-виробниче обʼєднання «Сплав», яке також входить до «Ростеху» та перебуває під західними санкціями.
За даними, які «Схеми» отримали від джерел з доступом до податкових баз РФ, «Сплав» лише у 2024 році придбав в Інституту прикладної хімії продукції на понад 4 мільярди рублів – еквівалент 50 мільйонів доларів. Однак, всі коди проданих товарів та наданих послуг – зашифровані.
Підсумок
- Науково-дослідний інститут прикладної хімії з Підмосковʼя виробляє хімічну зброю, яку, в порушення міжнародного права, російська армія використовує у війні проти України.
- Компоненти скуповує по Росії – у компаній, які досі не під санкціями Заходу.
- Допомагають цьому російському заводу і підприємства з Китаю, які постачають речовину, що може використовуватися у фосфорних боєприпасах – також заборонених.