29 серпня в Україні вшановують пам'ять загиблих оборонців країни.
День пам'яті захисників України запровадили у 2019 році, у роковини розстрілу російською армією 29 серпня 2014 року українських добровольців під Іловайськом у так званому «зеленому коридорі». Це сталося поміж соняшникових полів. Тому соняшник став символом пам’яті загиблих під Іловайськом оборонців України і символом 29 серпня.
Illustration for Donbas TV
Радіо Свобода зібрало:
- численні відео та фотофакти:
- свідчення тих, кому вдалося вижити у «Іловайському котлі»,
- записало інтерв’ю із тогочасним начальником Генштабу ЗСУ генералом Віктором Муженком і тогочасним командувачем сектора «Б» генералом Русланом Хомчаком,
- дані Генштабу ЗСУ,
- звіти слідчих Військової прокуратури України та Управління верховного комісара ООН з прав людини.
Воєнкор Радіо Свобода Левко Стек тоді працював у зоні проведення АТО, два тижні провів із добровольчим батальйоном «Донбас», перебував в районі Іловайська і зняв відео, яке увійшло в хроніку російсько-української війни.
«Цей день завжди нагадуватиме нам про підступність та віроломність російського агресора, про те, що будь-які переговори із терористами та вбивцями є смертельно небезпечною справою, і що довіряти їм не можна», – написав на десяту річницю воєнного злочину Росії під Іловайськом головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський.
Українські військові несуть пораненого під час бою проти російсько-гібридних сил поблизу Іловайська, 10 серпня 2014 року
Що тоді сталося?
За даними слідства 29 серпня 2014 року «за безпосередньою вказівкою та наказом командування Генерального штабу Збройних Сил РФ російські військовослужбовці впритул розстріляли з важкого озброєння колони українських військових, разом із трьома полоненими російськими десантниками».
У так званому «зеленому коридорі», начебто організованому за наказом президента Росії Володимира Путіна для виходу українських бійців із оточення в районі Іловайська, того дня:
- були вбиті 254 українських воїни,
- загалом у боях за Іловайськ загинуло 366 бійців,
- 429 отримали поранення різного ступеня тяжкості,
- 300 потрапили у полон,
- Збройні сили України понесли значні втрати озброєння і військової техніки на суму майже 300 мільйонів гривень.
Київ, 23 серпня 2018 року. П'ятий президент України Петро Порошенко дивиться на мапу так званого «зеленого коридору» під Іловайськом, у якому 29 серпня 2014 року регулярні російські підрозділи впритул розстріляли колону українських добровольців
Генеральний штаб Збройних сил України про події напередодні та безпосередньо 29 серпня 2014 року під Іловайськом повідомляв:
«Президент РФ Володимир Путін запропонував надати українським підрозділам в Іловайську «зелений коридор» для виходу з оточення. Але близько 22.30 перший заступник начальника Генерального штабу ЗС РФ генерал-полковник Микола Богдановский повідомив, що умови змінюються: вихід можливий без зброї та важкого озброєння. Ці умови були відхилені як такі, що становлять великий ризик для наших військових. Це рішення було доведене до відома керівника сектора «Б»
Вихід (прорив) був запланований на 3-тю годину ночі, але (за поясненнями керівника сектора «Б», з урахуванням, що не всі вчасно зібралися), вихід був перенесений на ранок.
В подальшому була досягнута домовленість керівництва сектору «Б» з представниками Збройних сил РФ про вихід з технікою та зброєю. Переговори про умови виведення наших військ за дорученням керівника сектора «Б» вів начальник розвідки оперативного командування «Південь» полковник Олександр Штурко з офіцером підрозділу Повітряно-десантних військ ЗС РФ з позивним «Клен», який, в свою чергу, спілкувався із керівництвом своєї військової частини».
Радіо Свобода склало відеохронологію тих подій за версією Генштабу ЗСУ.
Генерал Руслан Хомчак
Тогочасний керівник сектора «Б» генерал Руслан Хомчак у 2019 році дав інтерв'ю Радіо Свобода про ті події:
– Коли 29 серпня 2014 року українські військові виходили по так званому «зеленому коридору»… Інформація про вхід російських військових, про те, що вони намагаються оточити Іловайськ, надходила до керівництва АТО 23-24 числа. Це правда?
– Звичайно.
– Тобто ще за шість днів до цього «зеленого коридору» українське командування знало…
– 25 серпня ми вже були оточені.
Чому так довго ухвалювалося рішення «нагорі» – я не знаю. Коли в мене ситуація вже була, коли не було продовольства, води, можливості вивезти поранених, коли вже в деяких військових з’являвся панічний настрій… Ми розуміли – або там буде братська могила, або треба ризикувати й ухвалювати якісь рішення. Тоді я вже ухвалив рішення, і ми пішли.
– Як вам керівництво пояснювало зволікання?
– Є кримінальна справа. Хай пояснюють тим органам, яким повинні пояснювати. Я ж не слідчий, так само проходжу по кримінальній справі. Я ж живий залишився. Сьогодні запитань немає тільки до тих, хто неживий. До всіх, хто живий, є питання, всіх опитують.
Ключове – те, що на територію України зайшли російські війська, які виконали свою злочинну місіюХомчак
Звичайно, я вам скажу, якби не зайшла Росія. Чому зайшли війська Російської Федерації? Тому що не все виходило в їхніх підрозділів спеціального призначення, які воювали з нами з того боку під видом, як вони їх називали, «ополчення». Звичайно, там були професійні військові, там із багатьох країн були, були представники з інших областей України.
Ключове – те, що на територію України зайшли російські війська, які виконали свою злочинну місію. Ми брали в полон військовослужбовців Російської Федерації. 10 людей я відправив звідти сюди, до Києва.
Чому тоді не було ухвалене рішення запровадити воєнний стан? Чому тоді не було ухвалено політичних рішень і всього решта? Я на це відповісти не можу.
Це була відкрита агресія. Уже відкритішої агресії не можна було вигадати.
Генерал Віктор Муженко
Відповіді генерала Віктора Муженка, тогочасного начальника Генштабу ЗС України на запитання Радіо Свобода (інтерв'ю 2019 року):
– А ви для себе розумієте, чому таке рішення було ухвалене політичним керівництвом країни піти на переговори?
– Була ініціатива не нашого політичного керівництва. Я не знаю, які відбувалися перемовини в Києві на політичному рівні, але заява прозвучала від президента Російської Федерації Путіна.
– Але за життя українських військових відповідає українське керівництво.
...була надія на те, що, дійсно, ніхто на такий злочин не підеМуженко
– Вони заявляють про «зелений коридор», ми погоджуємося і узгоджуємо питання щодо можливості цього виходу. Потім ситуація міняється і призводить до трагедії, яка трапилася вже 29 серпня.
– У глядачів і читачів може скластися таке враження, що наше військово-політичне командування легковажне або наївне. Ви не ловили себе на такій думці?
– Не було у нас там наївності, тому і були віддані відповідні розпорядження щодо виходу і таке інше. Але була надія на те, що, дійсно, ніхто на такий злочин не піде. Це ж порушення всіх міжнародних правил і таке інше. Серйозне звинувачення, я думаю, що це буде предметом розгляду в міжнародному військовому трибуналі, саме дії по Іловайську.
– В своїх матеріалах Генеральна прокуратура вказує на те, що загинуло 366 українських воїнів. Також в матеріалах, які були опубліковані ГПУ, йдеться про те, що загибель українських військових не перебуває в причинно-наслідковому зв’язку з певними помилками, які здійснили ті чи інші командири.
– Основною причиною вважається вторгнення російських військ.
Петро Порошенко
Тогочасний президент України Петро Порошенкокоментував події під Іловайськом в інтерв’ю «Українській правді», оприлюдненому 1 серпня 2019 року:
«Коли ми говоримо про Іловайськ чи про Дебальцеве, дайте собі звіт, що там були тільки російські солдати. І скажіть правду про це суспільству…Якщо згадати, з чого ми почали, через що пройшли, і хтось буде мати сміливість сказати, що це є поразка, я точно з цим не погоджуся. Наголошую, що ми зруйнували план Путіна, як би банально це не звучало, знищити Україну, покарати нас за Революцію гідності. Ми маємо зараз іншу державу»
Київ. Військовий парад до Дня Незалежності України 24 серпня 2014 року
Висновки розслідування
Головна військова прокуратура Україна у своєму звіті від 29 серпня 2018 року про результати розслідування подій у Іловаську повідомила, «відповідно до результатів слідства та висновків судових експертиз», що:
«настання тяжких наслідків у вигляді загибелі українських військовослужбовців та втрати озброєння і військової техніки у районі міста Іловайськ Донецької області перебуває у безпосередньому причинно-наслідковому зв’язку з діяннями ЗС РФ, якими 23-24 вересня 2014 року здійснено віроломне вторгнення на територію Донецької області та віроломне вбивство українських воїнів»
Це відбулося на тлі таких «ключових факторів», як:
- низький рівень боєготовності та боєздатності Збройних сил України;
- численні факти дезертирства, самовільного залишення місць несення військової служби та невиконання наказів начальників серед особового складу в українській армії у той період.
Щодо дій Генштабу ЗСУ та керівництва АТО, то військова прокуратура зробила такий висновок:
«окремі помилки керівництва АТО під час планування та проведення військових операцій не перебувають у прямому причинно-наслідковому зв’язку з настанням тяжких наслідків – загибелі українських військових та втрати озброєння і військової техніки»
Віталій Фоменко під Іловайськом, серпень 2014 року. Фоменко – доброволець російсько-української війни, учасник боїв під Іловайськом
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Вони били і тих, хто вже не ходив, і ми їх у туалет носили» – свідчення звільненого з полону «ДНР»Свідчення учасників
Радіо Свобода зібрало свідчення та спогади безпосередніх учасників подій. Багато з них увійшли в документальний фільм «Іловайськ. Хроніка оточення».
YouTube блокує прямий перегляд цього відео, але ви зможете його побачити, якщо прочитайте попередження, що «можуть бути сцени насилля» і підтвердите, що хочете подивитися.
Ті, хто вижив в Іловайському котлі, неодноразово висловлювали невдоволення результатами розслідування, і наголошують, що не отримали усіх відповідей на поставлені запитання.
Зокрема, як написав про ті події у коментарі у Facebook учасник боїв за Іловайськ, автор книжки «Іловайський щоденник»Роман Зіненко:
«Чому на наступний день після нашого знищення 30 серпня 2014 року, відпустили усіх полонених російських десантників, а українські добровольці були відряджені в полон у Донецьк? Чому під час офіційної заяви 31 серпня 2014 року в Брюсселі, українська сторона не висунула жодних звинувачень на адресу Кремля?»
До повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році події під Іловайськом були найкровопролитнішим епізодом російсько-української війни.
Втрати російсько-української війни
Тепер, коли повномасштабна війна Росії проти України триває уже понад 3, 5 роки озвучені такі цифри:
- за оцінкою українського командування загальні втрати РФ від початку повномасштабної війни сягнули приблизно 1 080 480 військових
- Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
- На серпень 2025 року втрати Росії на війні проти України становили близько 219 тисяч осіб убитими – такого висновку дійшли російські видання «Медуза» та «Медіазона», які вивчили реєстр спадкових справ та поіменний список загиблих, який ведуть журналісти та волонтери, передає російська служба Радіо Свобода.
- Українська влада також тривалий час не озвучувала кількість втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Але президент України Володимир Зеленський 16 лютого 2025 року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Усе, що Радіо Свобода зібрало про події під Іловайськом у серпні 2014 року, читайте тут: Іловайськ. Пам'ять
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Іловайський котел у війні з Росією. Свідчення бійців батальйону «Донбас» ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Головний висновок з Іловайська: Путін може піти на що завгодно ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Бої за Іловайськ: спогади тих, які вижили ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Іловайська трагедія: слідами російських військових на Донбасі ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Останній дзвінок сина і 70 засекречених томів: як розслідують загибель українських військових під Іловайськом ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Іловайськ та війна Росії до 2022 року – це урок для всіх іноземних партнерів: Георгій Тихий