«Взяв у руки зброю і пішов проти своїх». Росія посилює мобілізацію в окупації

Росія примушує цивільних на окупованій частині Херсонщини до укладання контрактів на службу в своїх збройних силах, повідомив наприкінці серпня перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський.

Призначений РФ керувати окупованою частиною Запорізької області Євген Балицький у власних соцмережах веде кампанію проти мобілізації в Україні, водночас підконтрольні Росії медіа закликають місцевих жителів підписувати контракти на службу в російській армії.

Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив дізнатися:

• Як Росія продовжує залучати до своєї армії українських чоловіків на окупованих територіях?
• Що відомо про масштаби набору?
• Та як громадяни України з окупації опиняються на війні проти своєї держави?

Резервісти, призвані під час часткової мобілізації в Севастополі, Крим, 27 вересня 2022 року

Ігор Гнатуша очолює військову адміністрацію окупованого селища Комиш-Зоря, розташованого у Запорізькій області неподалік від адмінкордону з Донеччиною. Посадовець пояснює, чому Росії доводиться вести агітацію та заманювати людей великими грошима.

«Більшість людей, а саме хлопці призовного віку, або виїхали на підконтрольну владі України територію, або виїжджають до Росії. Бажання служити на території нашої громади ні в кого немає», – каже він.

Гнатуша повідомив «Новинам Приазовʼя», що за час російської окупації з селища виїхали близько 40% жителів. Тих чоловіків, які залишилися, Росія намагається різними методами затягнути до своєї армії. Зокрема, забирають на строкову службу навіть тих, хто мав би отримати право на відтермінування.

«Випадок був, житель взагалі був опікуном бабусі. А до 18 років вона була його опікуном. Він сам сирота. Звісно, час від часу запрошують на звірки. І він не хотів туди йти – просто не з'являвся на медкомісію, жив своїм життям біля бабусі. Але вони приїхали додому, примусово забрали його, і він тепер перебуває у Криму, служить. За інформацією місцевих жителів, тих, кого забирають – вони служать саме в Криму. Це строкова служба», – розповів посадовець.

«Обіцяють нові можливості»

Окупаційна адміністрація запевняє, що строковиків не відправляють на війну проти України. Насправді російські солдати строкової служби брали участь у боях на території Курської області РФ та потрапляли в полон до ЗСУ. До того ж строковиків змушують підписувати контракти й уже в цьому статусі відправляють в зону бойових дій.

Солдати-сторковики в Росії, 2024 рік

Заступник директора «Центру близькосхідних досліджень» Сергій Данилов, який відстежує ситуацію на окупованій частині Херсонської області, розповів «Новинам Приазовʼя», що пропаганда на окупованих територіях постійно транслює заклики долучатися до армії РФ.

«Вони (окупаційна адміністрація – ред.) пропонують підписання контракту як спосіб підвищити соціальний статус, як соціальний ліфт. Після цього у тебе відкриються нові можливості. У тебе будуть пільги, ти ще й грошей заробиш, і у владу можеш піти, і різні бонуси отримати. Тобто строковиків схиляють як погрозами й тиском, так і «пряниками» у вигляді бонусів після завершення контракту», – каже експерт.

Заступник директора «Центру близькосхідних досліджень» Сергій Данилов

За словами Данилова, чоловіків поза призовним віком долучають іншими методами. Усі, хто працює офіційно, мусять ставати на військовий облік. А також періодично приходити до російських військкоматів уточнювати облікові дані.

«У них не зовсім вдалася кампанія постановки на військовий облік. Вона мала завершитися ще весною. Зараз приходять розпорядження, щоб було це забезпечено. Спершу роздавалися повістки у кількох громадах. Розповідають, що в одній громаді близько тисячі повісток було роздано. Це повістки на постановку на військовий облік або на уточнення даних. Тобто вони (окупанти – ред.) хочуть 100% чоловічого населення зробити військовозобов'язаними й такими, які стоять на обліку», – зазначає він.

Експерт розповідає, що якщо за повісткою від окупантів особа не з'являється вперше – отримує штраф, вдруге чи втретє – примусова мобілізація і відряджання на війну проти України.

«Добровільні» контракти через шантаж та погрози

Інший метод залучити жителів окупованих територій до участі у бойових діях – так звані добровільні контракти на службу в російській армії.

Найчастіше так до російських формувань потрапляють правопорушники. Наприклад, людині, яка скоїла ДТП, можуть погрожувати вʼязницею або запропонувати контракт як альтернативу.

«Як самі респонденти кажуть, у нас є слабкі люди, ті, кого можна залякати. Тоді гауляйтер разом з військовими вираховують таких людей, і на них систематично тиснуть, погрожують і люди підписують. Ще один тип – це ті, хто вже встиг набрати російських кредитів. В Росії дуже розповсюджене побутове кредитування, люди потрапляють в кредитний зашморг, не можуть розрахуватися за минулими кредитами, беруть нові.

Найменше, це буквально одиниці, це ідейні представники «русского мира», але навіть вони скоріше намагалися вкрасти й втекти, аніж йти воювати за матінку-Росію», – розповідає Данилов.

З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

«Гарматне м'ясо»

Колишній депутат Верховної Ради України, офіцер батальйону «Свобода» бригади Національної гвардії «Рубіж» Андрій Іллєнко розповів «Новинам Приазовʼя», що раніше у полон його підрозділу неодноразово потрапляли жителі окупованих територій. Переважно це люди з Донеччини та Луганщини.

Колишній депутат Верховної Ради України, офіцер батальйону «Свобода» бригади Національної гвардії «Рубіж» Андрій Іллєнко

Проте останнім часом стали зʼявлятися і жителі захоплених частин Запорізької й Херсонської областей. Він розповів про одного з полонених, який за 11 років війни Росії проти України встиг повоювати по обидва боки фронту.

«Як виявилося, він не просто був громадянином України, він воював на українському боці в АТО. Більше того, він був поранений. Але на початку повномасштабної війни опинився в окупації. І згодом через деякий час, внаслідок певних подій, був примусово мобілізованим вже в окупаційній армії.

За його словами, у нього були якісь проблеми кримінального характеру. Чи вони були справжні, чи вони були надумані – це вже інше питання. І в результаті йому запропонували, щоб не потрапити в тюрму, опинитися в окупаційній армії», – поділився Іллєнко.

Строковики на призовному пункті в Петербурзі, осінь 2022 року

З розповідей полонених український офіцер зробив висновок: російське командування поводиться значно гірше з українцями з окупованих територій, ніж з власними військовими.

«Їх використовують як гарматне м'ясо, вони не мають жодних прав. За найменше порушення дисципліни, за найменшу незгоду – жорстокі побиття, катування, тримання в підвалах. Якщо говорити про штурмові дії, то відмова від участі в штурмових діях може закінчитися і стратою. Ті, хто в такій ситуації страчують, або якщо хто гине в штурмових діях, дуже часто їх навіть потім не подають як бойові втрати, а подають як дезертирів для того, щоб не виплачувати гроші родинам», – переповідає він.

«Воєнний злочин»

Примус жителів окупованих територій до служби в російській армії є воєнним злочином. Про це неодноразово заявляли українські та міжнародні правозахисні організації, зокрема, і Human Rights Watch.

Українська влада закликає людей за можливості виїжджати. За словами Іллєнка, ті, кого Росія мобілізувала, постають перед дуже складним моральним вибором.

«Це сумна доля для тих людей, які опинилися на окупованій території. І з одного боку, я розумію, що це обставини, коли їх ніхто там особливо не питає, і там керує каральна машина, яка змушує їх це робити. З іншого боку, це теж їх не виправдовує, тому що, якщо ти взяв у руки зброю і пішов проти своїх людей, проти своєї країни, ти зрадник. Можливо це звучить жорстко, але я вважаю, що зраду нічого не може виправдати», – додає він.

Які вироки?

Російські військові, які потрапляють у полон ЗСУ, за міжнародним правом є комбатантами, пояснив адвокат Дмитро Гладкий. Їх можна судити тільки за воєнні злочини.

«Привілей комбатанта означає, що у випадку, коли такий військовослужбовець не може продовжувати бойові дії через брак набоїв чи стан здоров’я – в такому випадку супротивник має до нього застосувати норми, як до військовополоненого. Тобто статус військовополоненого – це привілейований статус. І до таких осіб, які перебувають у військовому полоні, має бути ставлення не гірше, ніж до своїх військових. Ці норми діяли ще з часів Першої світової війни. Україна їх дотримується, але РФ грубо порушує і паплюжить норми, які діють, починаючи з 1865 року», – наголошує адвокат.

Адвокат Дмитро Гладкий

А от українські громадяни, за словами Гладкого, які потрапили до армії РФ, можуть опинитися під слідством та отримати вирок за колабораціонізм чи державну зраду.

«Неможливо судити за державну зраду чи колабораційну діяльність громадянина РФ. Якщо це українець, то в такому випадку людина має довести, що на неї чинився тиск, погрози тощо, на жаль, такі випадки не поодинокі. В цьому випадку така людина може нести відповідальність за колабораціонізм чи державну зраду.

Але ось цей ступінь і співвідношення буде в кожному випадку конкретно оцінювати слідчий прокурор і надалі суддя, якщо така справа буде передана до суду і якщо буде доведено, що така людина діяла під примусом, то одночасно реєструється кримінальне провадження за примусову мобілізацію окупантом українця на захопленій території», – пояснює експерт.

Міністерство закордонних справ України раніше висловлювало рішучий протест у звʼязку з мобілізацією українських громадян до російської армії. Відомство наголошувало, що дії Росії порушують Женевську конвенцію про захист цивільного населення під час війни. Документ забороняє державі-окупанту примушувати жителів окупованих територій служити в її збройних або допоміжних силах. МЗС вимагає від Міжнародного кримінального суду розслідувати цей злочин та притягнути винних до відповідальності.

(Текст до публікації підготувала Дарина Довгопʼята)