Працівники Національного антикорупційного бюро підписали колективне звернення до Київського апеляційного суду з проханням забезпечити публічний розгляд справи працівника НАБУ Руслана Магамедрасулова, зокрема скарги на його арешт. Відповідного листа пресслужба НАБУ оприлюднила в своєму телеграм-каналі.
Там зазначили, що 25 серпня о 12:30 у Київському апеляційному суді розглядатиметься скарга на тримання під вартою Магамедрасулова.
«Працівники Бюро підписали колективне звернення до суду із закликом забезпечити публічний розгляд справи. Це важливо, щоби суспільство могло почути суть обвинувачення та побачити докази, на яких ґрунтується підозра», – зазначили в НАБУ.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У СБУ заявили про нові докази у справі посадовця НАБУ, підозрюваного в торгівлі з РФУ листі, який підписали близько 300 працівників НАБУ, вказується, що, попри те, що вони вважають неможливою індульгенцію від відповідальності за злочини проти національної безпеки для жодної особи, у НАБУ «щиро переконані, що події, які відбулися у липні 2025 року стосовно працівників Національного бюро, є процесуальним свавіллям, зумовленим політичною метою».
У липні СБУ повідомила, що розслідує ймовірний вплив Росії на роботу Національного антикорупційного бюро. Серед фігурантів назвали, зокрема, керівника одного з міжрегіональних управлінь бюро Руслана Магамедрасулова.
Як заявили у Службі безпеки, високопосадовцю НАБУ і його батькові повідомили про підозру за статтею «пособництво державі-агресору». Вони перебувають під вартою. У СБУ заявили, що підозрюють одного з керівників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ в тому, що під час повномасштабної війни він разом зі своїм батьком займався організацією незаконної торгівлі з РФ.
Тим часом, в Центрі протидії корупції звинувачення посадовця НАБУ в торгівлі з країною-агресором назвали «піар-махінаціями СБУ».
«За цими сфальсифікованими «доказами» СБУ і прокуратура вже місяць тримають у СІЗО детектива НАБУ (який документував Міндіча – друга президента) і його батька», – заявили у ЦПК.
Читайте також: Рада ухвалила закон щодо відновлення незалежності НАБУ і САП. Як це було
У липні «Українська правда» опублікувала статтю про обшуки в НАБУ і навела анонімну цитату співрозмовника у антикорупційних органах, яких припускав причину проведення слідчих дій щодо детективів: «Загалом ми думаємо, що вони просто превентивно спрацювали, бо дізнались, що в НАБУ готується підозра Тімуру Міндічу (співвласник «Студії «Квартал 95»)», – припустив співрозмовник в антикорорганах у матеріалі УП.
У НАБУ заявили, що 21 липня близько 70 обшуків проводили працівники СБУ, Державного бюро розслідувань й Офісу генпрокурора щодо співробітників бюро. Перевірка також пройшла в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.
«Обшуки охоплюють щонайменше 15 працівників НАБУ. За наявною інформацією, слідчі дії проводяться без судових ухвал. Підставами для цих дій у переважній більшості випадків називаються участь окремих осіб у дорожньо-транспортних пригодах. Проте деяким працівникам інкримінують можливі зв’язки з країною-агресором. Ці факти не є взаємопов’язаними», – стверджували в НАБУ.
Після цього, 22 липня, Верховна Рада підтримала законопроєкт № 12414, що, як повідомлялось, обмежує незалежність НАБУ та САП. Ці законодавчі зміни викликали протести в Україні, а також стурбованість з боку західних партнерів.
Згодом президент Володимир Зеленський вніс до Ради новий законопроєкт про «посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури». Депутати схвалили за основу і в цілому цей законопроєкт. Зеленський підписав цей документ.
Читайте також: СБУ заявляє, що під час обшуку в Христенка знайшли «матеріали НАБУ» з службовими даними. Бюро не коментує