Війна за українську ідентичність. Українська книга перемагає

ЛЬВІВ ‒ Українська книжка стала популярною і модною, а продажі зростають. Про це розповіли Радіо Свобода українські письменники і видавці. За їхніми словами, зацікавлення українською книжкою, мовою, історією відбулось через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

Українська книга перемагає, і люди шукають саме добру українську книжку, щоб відволіктись від життєвих труднощів і знайти відповіді через призму історії., кажуть вони.

Чому українське слово, українська ідентичність – це важливо, щоб зберегти незалежність держави? Про це розмірковують для Радіо Свобода українські письменники і видавці.

«Це головні сенси для українців». Чому українці люблять українські книжки – розповідають письменники (відео)

Український письменник Василь Шкляр відомий своїми історичними романами. Його «Чорний ворон» перекладений кількома мовами. А новий роман називається «Лісова пісня». Продажами своїх книг автор просто вражений. Адже такого не очікував, а тим паче у час війни.

«Книжка відіграє неабияку роль. І мене, як автора, дуже тішить, що мої історичні романи читають хлопці в окопах, пишуть мені, дзвонять, щоб я надіслав книжки їм у Дружківку, у ті місця, де вже впритул фронт. Дивуюся нашим воїнам, бо тут ледащо книжки до рук не бере, в руках – телефони, а в окопах люди читають і знаходять час.

Мої романи перекладаються. Для прикладу, «Чорний ворон» виходив у Британії, Словаччині, Бразилії. Португальською мовою, де нічого українського не виходило. Німецькою мовою вийшов роман «Чорне сонце». Але насправді українська література все-таки лишається маргінальною за кордоном. Хто б і як не хвалився, що перекладають його кількома мовами. До мене зверталися перекладачі з проханням перекласти мої романи. Але не все так гладко було в роботі. Я раніше скептично ставився до того, що працює російська пропаганда, контрпропаганда і щось може дуже зашкоджувати. Я сам з цією практикою зіткнувся, коли підходили до моїх перекладачів, видавців за кордоном і казали, навіщо вони зв'язалися з моєю книжкою, тобто романом «Чорний ворон». Виявляється, що Росія не шкодує великих грошей, щоб гальмувати просування українського у світі.

Віра у людей, які захищають Україну, їхня віра у справедливе завершення цієї великої війни – це те, що додає у житті мені сил», – говорить Василь Шкляр.

Український письменник Василь Шкляр

Фундамент народу

Українська мова, культура, тема війни, її вплив на всі сфери життя, українська самоідентифікація, пошук позитивного у житті – це головні сенси для українця, щоб зберегти незалежність держави. Про це говорить письменник, боєць «Азову» Павло Дерев’янко. Він був перекладачем з арабської, працював в ІТ, є сьогодні тим автором, чиї книжки перевидаються по кілька разів. Трилогія фентезі «Літопис Сірого Ордену» успішно продається серед українських читачів.

«Самоідентифікація – це основа, це стрижень українців. Зрозуміло, що нація не може існувати без нього. І зрозуміло, що саме українська мова, українська культура є однією з найважливіших основ, це фундамент, на якому ми стоїмо, українці. І, безперечно, це те, що треба розбудовувати, розвивати, триматися за нього. Тому що це дуже і дуже важливо. На жаль, у нас ніколи не було такого імперського ресурсу, щоб пропагувати свою культуру, щоб розказувати про неї так, як це вдалося росіянам. Відповідно, ми на цій культурній мапі світу виступаємо як така «терра інкогніта». Щось не зрозуміли по-«совєтськи», про яке щось чули, але нічого не читали. Треба розуміти, що це має бути довга стратегія, довга політика просування себе, свого культурного іміджу на західні країни. Це треба робити систематично, поступово. І зрозуміло, що ми отак одразу не зацікавимо собою всіх. Над цим треба працювати довго, вперто – і тільки тоді ми можемо говорити про якісь результати. Це важка праця», – зауважує Павло Дерев’янко.

Павло Дерев’янко, письменник, військовослужбовець

Перекладач, колишній дипломат Дмитро Чекалкін наголошує, що російсько-українська війна сприяє тому, що українською мовою спілкується більше громадян України. Втім, це, на жаль, пов'язано зі страшними наслідками для української держави.

«Але захист української мови – це запорука того, що у російського ворога не буде тоді жодного приводу звільняти українців від тих чи інших вигаданих речей, на кшталт українських націоналістичних сил, вигадувати, що в Україні нібито люди страждають через те, що їм не дають спілкуватися російською мовою. Цей наратив роками путінська пропаганда використовує, зокрема на Заході. Тому завдання українців – максимально просувати інтереси української мови. За відомим принципом, збільшуючи кількість добра в світі, ми зменшуємо кількість зла. Тому наше завдання – подолати всі перешкоди і поширювати українську мову, українську книгу, українську культуру», – говорить Дмитро Чекалкін.

Дмитро Чекалкін, перекладач, видавець, колишній дипломат

Український сценарист і письменник, автор сценарію до фільму про Василя Стуса «Заборонений», ветеран російсько-української війни Сергій Дзюба вважає, що українська книжка, кіно викликатимуть ще більше зацікавлення в українців.

«Повномасштабна війна зробила все українське більш популярним. Люди зараз шукають те, що було заборонено і що в них відібрала радянська влада під страхом смерті чи заслань. Вони шукають інформацію про українських особистостей, українську історію, українські події. Зараз історія України в тренді, українцям потрібно робити свою справу. Адже саме існування Росії заперечує всю українськість.

Я з 2014 року спостерігав за цією війною, коли ми написали книгу «Позовний «Бандерас». Ми спостерігали за людьми, які, навіть попри те, що вони знають, хто зруйнував їхні будинки, їхали до Росії, тому що там не будуть стріляти, тому що на Росію ніхто не нападе, бо Росія – це нащадок великої держави. Але це все зараз зруйновано – і це розуміють і східні країни, і західні. І зараз вони розуміють, що чим більше слабне Росія, тим більша вірогідність її розпаду. Бо ніхто не буде мати справи з невдахою. Тому я думаю, що розвал Росії буде природній. Залишилося тільки робити свою справу – воювати за Україну і зберегти її незалежність», – каже Сергій Дзюба.

Сергій Дзюба, ветеран війни, сценарист, письменник

Мова та її значення

Український письменник Андрій Кокотюха теж наголошує, що російсько-українська війна спричинила попит на українську книжку, переважно прозові твори.

«На превеликий жаль і сором всіх, хто задіяний в культурі, біля культури, хто ухвалює якісь рішення, до повномасштабного вторгнення Росії не приділяли уваги українській книжці. За роки війни звільнилася ніша від російського. Українське почало бути в моді. Люди почали читати українських книжок більше.

Мова має важливе значення, якщо знати, що цією мовою говорити. Українська мова для України – це питання хворобливе, це питання багато столітніх заборон, це питання репресій. За мову карали, вбивали. Важливо говорити українською мовою. Бо є вороги України, які досконало володіють українською мовою і нею просувають російські наративи. Згадаймо МедведчукаВіктор Медвечук – колишній лідер нині забороненої проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя», відомий у медіа як кум президента Росії Володимира Путіна. У лютому 2021 року РНБО України застосувала санкції проти екснардепа та його дружини Оксани Марченко. Його також звинуватили у державній зраді. На початку повномасштабного вторгнення він втік з-під домашнього арешту та згодом був затриманий. У вересні 2022 року Медведчука обміняли на військовополонених захисників Маріуполя. Нині він проживає у Росії. Там створив організацію «Другая Украина», яка повторює і поширює меседжі російської пропаганди. і ТабачникаДмитро Табачник – колишній міністр освіти і науки України, «виходець» із нині забороненої «Партії регіонів». За твердженням Мін’юсту, під час повномасштабного вторгнення Табачник координував роботу керівників окупаційних адміністрацій Херсонської та Запорізької областей у сфері охорони здоров’я, освіти, а також підготовки до проведення незаконних референдумів. А до повномасштабного російського вторгнення вів підривну діяльність проти України.Дмитро Табачник, за даними української влади, наразі перебуває на окупованих територіях України.

Служба безпеки України повідомила, що суд заочно призначив йому 15 років ув’язнення. Дмитра Табачника визнали винним в державній зраді, пособництві державі-агресору та порушенні законів та звичаїв війни. Табачник публічно не коментував заочне рішення суду.

, які неприховані агенти Кремля. Тому важливо, що ти говориш українською мовою, які смисли доносиш.

Росія – держава брехлива, ворожа українцям і всьому цивілізованому світові. І це зрозуміло всім людям, які вивчають історію Росії в різний час. Справа українців – розуміння того, що всередині країни не буде такого: «хлопці прийдуть – порядок наведуть». Не чекайте хлопців, які повернуться втомленими. Ветерани за тебе нічого не зроблять. Громадські активісти теж. Кожен свідомий громадянин повинен усвідомити себе. А ще слід робити все можливе, щоб не допускати всередині України створення маленької Росії, створення проросійського реваншу», – говорить Андрій Кокотюха.

Письменник Андрій Кокотюха

Марія Матіос належить до тих українських письменників, чиї книжки купують в Україні не лише в час російсько-української війни. Люди мають потребу читати, щоб відволіктись і водночас дізнатись те, що раніше було заборонене, люди мають знати те, про що раніше їм не було відомо. І, власне, цим і пояснює Марія Матіос книжковий і театральний бум в Україні.

«У цьому є плюси, але, жаль, це зробила війна. І дуже шкода, що до свідомості людей тривалий час не доходило те, що спершу треба дізнатися про своє, покопатися в глибині віків, щоб зрозуміти, звідки коріння цієї агресії, варварства, знелюднення і таке інше. Бо поки на своїй шкурі люди не відчули те, що відчули персонажі моїх книжок на історичну тему, то чужий біль не так вражає, бо видається якимсь екзотичним. Люди реготали, завжди легше знайти якусь таку нірку і в неї шмигнути, і тішитися, що це мене не дожене. На жаль, воно всіх нас доганяє і, коли навіть маленьким крилом воно тебе торкнулося, люди починають думати. Я бачу людей, які пережили російську окупацію, як вони реагують на вистави за моїми творами. Кажуть, що це про них. Це приємно, але це страшно, що ціною таких пізнань люди приходять до тями.

Коли мені з фронту пишуть прохання надіслати мою книжку, у мене не сльози, а кров тече з очей. Значить, люди потребують якось муру до своєї віри, бо вони без віри не могли би там бути. А ми для них маємо бути підпорою», – каже Марія Матіос.

Українська письменниця Марія Матіос

«Для нас Незалежність – це наш фетиш, наша платформа для будь-чого. Ми дуже суб'єктні і що більше у нас культурних подій і книжкових подій, чим більше амбасадорів України, тим більше ми говоримо про себе як про самостійну країну, в якої є своя література, книжковий ринок, культура, за яку насправді точиться війна, адже війни йдуть за ідентичність, а не лише за якісь вже знищені території», – додає українська письменниця, видавчиня Мар’яна Савка.

Українська письменниця, видавчиня Мар’яна Савка

А тому, переконана, чим більше культурних проєктів організовувати, чим більше добрих українських книжок буде на ринку, тим більш сильними ставатимуть українці в своїй незалежності.

Після катастрофи книговидання 2022 року, яку спричинила широкомасштабна російська агресія, книжковий ринок постійно в Україні зростає. Про це йдеться у звіті Українського інституту книжки за перше півріччя 2025 року. У порівнянні з січнем-червнем минулого року збільшився випуск книжок на 25%.

Частка видань українською мовою зросла як за назвами (з 87,54% до 89,75%), так і за тиражами (з 93,14% до 95,40%).