Операція «захоплення». Як Росія прагне через парламентські вибори відновити контроль над Молдовою

Президентка Молдови Майя Санду звинувачує Кремль у масштабному втручанні у вибори

(Рубрика «Точка зору»)
Іван Капсамун

Імперська сутність завжди була фундаментом російської державної конструкції. Неважливо як вона називалася – Московське царство, Російська імперія, СРСР чи сучасна Російська Федерація.

«Для Росії постійне розширення... справжній екзистенціал нашого історичного буття», – написав кілька років тому кремлівський ідеолог Сурков. Яскравим прикладом реалізації імперської політики є війна Росії проти України. І не тільки.

У 2022-му зупинятися в Одеській області російські війська не планували. Стояла задача дійти до Придністров'я і перенести загарбницьку війну на територію Молдови. Врятували тоді державність нашого сусіда Сили оборони України, зупинивши наступ окупантів в Миколаївській області з подальшим витисненням за річку Дніпро.

Проте провал реалізації цих планів не зупинив Москву, війну проти Молдови вони продовжили в гібридний спосіб.

Кремль усіма способами прагне відновити геополітичний контроль над Республікою Молдова, відверто втручаючись у внутрішньополітичну ситуацію країни.

Особливо активно під час виборів. Правда, поки невдало. На президентських виборах восені минулого року Майя Санду зуміла переобратися на другий термін, залишивши за бортом креатуру Москви.

Президентка Молдови Майя Санду під час візиту до України. Київ, 27 червня 2022 року

Тепер Кремль робить нову спробу повернути Молдову в свою орбіту.

Колони Кремля

На 28 вересня в Молдові заплановані парламентські вибори, на яких Росія прагне взяти реванш, щоб отримати свою більшість в законодавчому органі з подальшим формуванням проросійського уряду.

Які використовуються методи та ресурси?

Майя Санду звинуватила Москву у підготовці масштабного втручання у вибори в країні.

Після засідання Ради безпеки країни Санду зазначила, що Кремль використовуватиме різні методи, зокрема підтримку проросійських сил на виборах, організацію вуличних протестів за допомогою підкупу їхніх учасників, напади на державні установи, підкуп виборців, тощо.

Кого Москва веде на парламентські вибори:

Відомо про мінімум три колони, одну з яких Кишинів вже відсіяв:

  • Так звані «патріоти», «Патріотичний виборчий блок»

У цей блок входять Партія соціалістів (лідер – колишній президент Ігор Додон), Республіканська партія «Серце Молдови» (очолює політсилу Ірина Влах, яка двічі обиралася башканом Гагаузької автономії), Партія комуністів (лідер – колишній президент Володимир Воронін) та Партія «Майбутнє Молдови» (голова – екс–прем'єр–міністр Васілє Тарлєв).

Васілє Тарлєв (л), Ірина Влах (ц) та Ігор Додон (п) у ЦВК, Молдова, 29 липня 2025 року

«Патріотичний виборчий блок соціалістів, комуністів, серце і майбутнє Молдови» зареєстрований ЦВК Молдови і декларує основні гасла – суверенітет, нейтралітет і традиційні цінності без зовнішнього диктату.

Фото із фейсбука Додона. Акція соціалістів перед Центральною виборчою комісією Молдови. Кишинів, 19 серпня 2025 року

  • Блок «Альтернатива»

Цей блок намагається позиціонувати себе як проєвропейська сила. Але чи це так?

Сюди увійшли партії чинного мера Кишинева Іона Чебана MAN («Рух національної альтернативи»), колишнього прем'єр-міністра Іона Кіку Партія розвитку та об'єднання Молдови, екскомуніста Марка Ткачука «Громадянський конгрес», а також команда суперника Маї Санду у другому турі президентських виборів Олександра Стояногло.

Майорять молдовські і гагаузькі прапори. Комрат, адміністративний центр автономного утворення Гагаузія. Молдова.

Записати цих людей до табору послідовників європейської інтеграції Молдови складно, але, схоже, Кремль сподівається, що цей симбіоз таки зможе «підібрати» розчарованих виборців провладної партії PAS.

Блок «Альтернатива» також зареєстрований для участі у виборах.

  • Блок «Перемога»

Цей блок прямо пов’язаний із молдовським проросійським олігархом Іланом Шором.

У Молдові Шора засудили до 15 років в'язниці за відмивання грошей (справа про крадіжку мільярда доларів з банківської системи держави). Проте покарання «бізнесмен» не відбуває, оскільки втік із країни ще в 2019 році і оселився спочатку в Ізраїлі, а потім в Москві (в 2024-му отримав російське громадянство).

Молдовський олігарх-утікач Ілан Шор отримав російське громадянство та паспорт, повідомляла 16 травня 2024 року молдовська служба Радіо Свобода.

Проти Шора діють санкції США, ЄС, Великої Британії.

До складу блоку «Перемоги» увійшли чотири партії: «Відродження», «Шанс», «Сила альтернативи і порятунку Молдови» і власне «Перемога».

У 2024 році Ілан Шор провів у Москві з’їзд своїх прихильників і оголосив про створення нового політичного блоку Victorie («Перемога»).

Там Шор заявив, що «єдиний порятунок для Молдови – це союз з Російською Федерацією». А його креатура Вікторія Фуртуне, яка очолила партію Moldova Mare (Велика Молдова), взагалі договорилася до того, що закликала повернути Молдові вихід до Чорного моря, тобто приєднати український Буджак (південна частина Одеської області).

З’їзд прихильників Ілана Шора у Москві, де заявили про створення політичного блоку «Перемога»

Зрештою, ЦВК Молдови «Перемогу» для участі у виборах не зареєструвала, як і політичні партії які до блоку входять.

На яких підставах?

Корупція і кримінал

Особлива риса роботи кремлівських сил у Молдові (і не тільки) – намагання привести до влади політиків, які за свою політичну кар’єру неодноразово були замішані у корупційних справах.

Із олігархом-утікачем Шором як головним інструментом Кремля із впливу на молдовську політику все зрозуміло.

Хто ще?

Очільник Росії Володимир Путін і тогочасний президент Молдови Ігор Додон перед зустріччю глав СНД у Санкт-Петербурзі, Росія. 6 грудня 2018 року

Ігор Додон

Проти колишнього президента Молдови Ігоря Додона порушено одразу декілька кримінальних справ.

Правоохоронці повідомили, що розслідують правопорушення з приводу пасивної корупції, державної зради, незаконного збагачення та «фінансування Партії соціалістів злочинною організацією» Володимира Плахотнюка (олігарх–втікач, колишній «володар» Молдови та лідер Демократичної партії). Найбільш відома так звана справа «про кульок», яка будується навколо відеозапису таємних переговорів Додона з Плахотнюком влітку 2019 року. За версією прокурорів, олігарх передав Додону від 600 тисяч до 1 млн доларів.

Сам Додон усі звинувачення відкидає, а порушені про ти нього справи називає політично вмотивованими. Коментуючи реєстрацію ЦВК його політичної сили він сказав: «Ми готові довести, що країна належить не чужинцям і тим, хто торгує батьківщиною, а людям, які працюють тут і люблять цю землю. «Патріотичний блок» готовий до боротьби і перемоги!»

Ірина Влах під час інавгурації на посаду башкана Гагаузької автономії Молдови. 15 квітня 2015 року

Ірина Влах

Будучи башканом (главою Виконавчого комітету) Гагаузії з 2015-го по 2023 рік Ірина Влах також потрапляла у різні скандали. Наприклад, Рахункова палата автономії виявила, що при Влах близько мільйона леїв (приблизно 2,4 млн грн) із резервного фонду було витрачено на танці, костюми та подарунки для дітей співробітників Виконкому. Працівників управлінь незаконно викликали працювати під час відпусток, а державні закупівлі велися непрозоро.

Численні журналістські розслідування також вказували на дорогий гардероб Влах, коли підрахована вартість одягу, прикрас та аксесуарів перевищувала її річну зарплату (nokta.md).

Олександр Стояногло

У 2021 році Олександра Стояногло усунули з посади генпрокурора Молдови та порушили проти нього п’ять кримінальних справ, звинувативши у зловживанні службовим становищем (звільнення з-під варти олігарха В’ячеслава Платона та незаконна відмова від звинувачення), пасивній корупції (прийняття від Платона товарів на суму 63,23 млн леїв), неправдивих заявах в деклараціях, перевищенні посадових повноважень.

У матеріалах справи йдеться про те, що Стояногло звільнив Платона з в'язниці, «діючи на користь злочинної організації, очолюваної Платоном, спільно і за погодженням із двома прокурорами».

Дещо кумедно–викривальною виглядає ситуація із соратником Стояногло по блоку «Альтернатива» Чебаном.

«Щоб не було інтерпретацій – ми виступаємо за євроінтеграцію як головну мету країни», – заявив на спільний прес–конференції мер Кишинева на початку року. Однак, довіри не викликав.

Нещодавно МЗС Румунії (країна-член Євросоюзу) підтвердило, що «з міркувань національної безпеки» заборонило в’їзд на свою територію Іону Чебану, який раніше часто навідувався в сусідню країну, налагоджуючи зв’язки з місцевими політиками.

Маючи досвід у протистоянні російському впливу на виборах в Румунії, в Бухаресті прекрасно розуміють кого насправді представляє міський голова молдовської столиці. Та і російські куратори, «запхавши» Чебана в компанію із Стояногло, Кіку і Ткачуком, зробили йому ведмежу послугу. Напевно, хотіли унеможливити самостійне плавання лідера MAN, але «спалили контору».

Тому виборці Молдови мають усвідомлювати, що блок «Альтернатива» – це московська «консерва», яка паразитує на європейських цінностях.

Якщо пройтися по усіх «прихильниках і сорантниках» Шора, то тут взагалі «клондайк» кримінальних справ і вироків.

До прикладу, першим номером списку блоку «Перемога» Шор оголосив башкана Гагаузії Євгенію Гуцул. Нещодавно молдовський суд оголосив їй вирок, засудивши до 7 років тюрми у справі про незаконне фінансування виборчої кампанії.

За даними слідства, Гуцул, працюючи секретарем у партії «Шор», з 2019 року по 2022 рік систематично ввозила до Молдови гроші з Росії – загалом понад 40 мільйонів леїв (90 млн грн).

Акція на підтримку Євгенії Гуцул, яку було затримано у зв'язку з кримінальною справою про корупцію у фінансуванні проросійського виборчого блоку. Кишинів, Молдова, 9 квітня 2025 року

У липні Рада ЄС включила до списку санкцій 7 осіб, відповідальних за дії, спрямовані на дестабілізацію, підрив чи загрозу незалежності Молдови.

До списку включили лідерів та членів організацій, створених на основі забороненої та розформованої партії «Шор», зокрема лідера партії «Альтернатива та Сила Порятунку Молдови» Олександру Бешкієру, лідера партії Moldova Mare Вікторію Фуртуне, депутатів–втікачів Олександра Нестеровського та Ірину Лозован, голову партії «Відродження» Наталію Параску, лідера партії «Шанс» Олексія Лунгу та лідера партії «Перемога» Вадима Грозу.

Нестеровський та Лозован (переховуються в Придністров’ї) засуджені до 12 та 6 років позбавлення волі у справах щодо незаконного фінансування партії «Шор».

Лідер партії «Шанс» Олексій Лунгу та лідерка партії «Відродження» Ірина Лозован перебувають у розшуку після засудження в березні 2025 року у справі про політичну корупцію. На фото: з'їзд у Москві у 2024 році

Як вертатимуть «вкладення»?

Грошей для підкупу на свої імперські плани Кремль не жаліє.

Нещодавно, Шор пообіцяв жителям Молдови по 3 тисячі доларів щомісяця за участь в протестах проти влади. Прямий підкуп людей Шор запропонував за безстроковий протест на центральній площі Кишинева.

Фото від 2022 року. Протест партії «Шор» 23 жовтня під керівництвом віцепрезидентки партії Марини Таубер

І вже було кілька спроб зібрати багатомісячні мітинги і розбити наметове містечко, однак поліція не допустила розгортання протестної акції.

Також правоохоронці провели 78 обшуків у кількох населених пунктах країни в рамках кримінальної справи щодо корупції на виборах, незаконного фінансування політичних партій та відмивання грошей.

Згідно з розслідуванням, група осіб, які мають чітко визначені ролі, діє з матеріальних міркувань на користь злочинної організації «Шор». Мета – «підкуп виборців у контексті майбутніх парламентських виборів у вересні», використовуючи для цього різні незаконні методи фінансування.

Вкладаються росіяни не просто так, гроші потрібно «відбити». Україна проходила схожий сценарій, коли «сім’я Януковича», прийшовши до влади, підминала під себе весь прибутковий бізнес та передавала ключові галузі економіки під контроль Росії.

Лідер «Партії регіонів» Віктор Янукович (ліворуч) зі своїм сином Олександром перед початком сьомого з'їзду «Партії регіонів» у Києві 23 жовтня 2009 року На з'їзді Янукович був висунутий кандидатом у президенти України.

З великою ймовірністю, в Москві за активної участі Шора вже розробляють план захоплення ключового бізнесу Молдови (в разі перемоги на виборах), який допомагає проєвропейським силам та виступає за інтеграцію в західні структури.

Олігархи–втікачі, які вже пограбували Молдову, можуть отримати амністію і далі паразитувати на можливостях країни. Той же Шор та його оточення.

Гуцул і Гагаузія

Під керівництвом Гуцул конфронтація Комрату з Кишиневом наростає.

Відбувається налаштування гагаузів проти центральної влади Молдови, акції на захист російської мови (а рятувати треба гагаузьку), проблеми з наповненням бюджету, скорочення соціальних програм, відтік бізнесу, відсутність інвестицій, міжнародна ізоляція автономії, не кажучи про невиконання передвиборчих обіцянок щодо побудови аеропорту, створення робочих місць, умов для бізнесу...

Словом Гагаузія стала не «краєм мечты» (передвиборче гасло Шора–Гуцул), а «краєм позора».

Очільник Росії Путін і башкан Гагаузії Євгенія Гуцул. Сочі, Росія. 6 березня 2024 року

Нічого доброго не слід чекати і від інших втікачів. Володимир Плахотнюк, який колись контролював в республіці все і вся, втік з країни в 2019-му. Пізніше був оголошений в міжнародний розшук за звинуваченнями у створенні злочинної організації, шахрайстві, відмиванні коштів та зловживанням владою і становищем.

В липні 2025–го Плахотнюка затримали у Греції, наразі вирішується питання його екстрадиції до Молдови.

Також Кишинев домагається екстрадиції «бізнесмена» В’ячеслава Платона, який проходить обвинуваченим у кількох кримінальних справах. В березні 2025–го його затримали у Великій Британії.

За інформацією молдовської прокуратури, Платон створив і очолив злочинну організацію «Ландромат», яка відмила мільярди євро брудних російських грошей через фінансові установи Молдови, Росії, Литви та інших країн.

Марина Таубер, Ілан Шор та башкан Гагаузії Євгенія Гуцул на параді на Красній площі Москви. Росія, 9 травня 2024 року

Підкуп розмовами про дешевий газ

Заїжджена платівка проросійських політиків в України в 1990–2000 роках – це дешевий газ для населення. Цими розмовами Росія і сьогодні намагається підкупити громадян Молдови.

Ігор Додон розповідає про дешевий газ, повернення молдовських товарів на російський ринок, відновлення транспортування товарів та прямих авіарейсів між Кишиневом та Москвою, тощо.

Після того, як Україна не продовжила контракт із «Газпромом» по транспортуванню російського газу, про що попередила партнерів задовго до початку 2025 року, в Молдові виникла серйозна криза.

Справа в тому, що сепаратистський анклав у вигляді так званої Придністровської Молдавської Республіки роками отримував безкоштовний газ від Росії, а Молдова дешеву електроенергію (до 80% від потреб), яка вироблялася з цього газу на МолдГРЕС (належить російській енергетичній компанії «Интер РАО») в «ПМР».

Московський патріарх Кирило під час візиту до Терасполя, Придністров'я

Росія скористалася ситуацією і оголосила, що, мовляв, вона сама припиняє постачання газу через несплачений борг з боку Молдови (така от любов до придністровців).

У 2021-му Газпром «викотив» борговий чек у понад 700 млн доларів (спожитий переважно Придністров'ям). У відповідь прем'єр-міністр РМ Дорін Речан пояснив, що Москва вимагає сплатити неіснуючий борг, адже незалежний аудит підтвердив лише 8,6 млн. Зрештою, вже на початку січня всі підприємства в Придністров’ї припинили роботу, у приватних будинках відключили газ, а в багатоповерхівках тепло і гарячу воду.

Щоб зменшити енергетичну залежність від Росії, Молдова в 2022 році налагодила транспортування газу з Румунії (газопровід «Ясси–Унгени»). Проте це не вирішило всіх проблем. Тільки після початку гострої фази енергетичної кризи, Кишинев почав терміново імпортувати електроенергію з Румунії, сплачуючи за ринковими цінами, що не могло не вдарити по кишенях виборців. Неминучий крок, який потрібно було втілювати поетапно.

Не вирішило це проблему і Придністров’я, яке звикло до «халявного» російського газу. Коли вентиль прикрили, сепаратисти ще пручалися, відмовляючись від купівлі газу в Молдові і сподіваючись на чарівну паличку з Москви.

Коли в Тирасполі усвідомили, що «брати» не допоможуть, змушені були звернутися до компанії «Молдовгаз» (50% належать «Газпрому», 35,33% – уряду Молдови і 13,44% – «ПМР»).

До речі, з 1 вересня її позбавили ліцензії на газопостачання, але щоб придністровські споживачі знову не опинилися в скрутній ситуації, компанії тимчасово дозволили постачати газ в регіон до кінця березня 2026–го.

Москва, тим часом, у всіх гріхах звинувачує Кишинів, а її сателіти (Додон, Влах...) продовжують розповідати казки про дешевий газ, замовчуючи правду.

По-перше, не існує контракту по транспортуванню російського газу українською територією.

По–друге, навіть якщо уявити що такий контракт є, як цей газ транспортуватиметься, якщо російські окупанти не припиняють обстрілювати українську енергетику. Тому, у випадку формування проросійського уряду в Молдові доставка газу для населення точно не подешевшає, а скоріше подорожчає. Транспортувати газ через українську ГТС поки неможливо, а все що в обхід дорожче, тим більше через європейську енергетичну інфраструктуру.

Президент України Володимир Зеленський і президент Молдови Мая Санду. Київ, 21 листопада 2023 року

Висновки

План Москви на виборах в Молдові очевидний, як і її методи впливу. Чи спрацює він, залежить від багатьох факторів.

Терміново виправити помилки (своєчасне вирішення газових, енергетичних питань, повільність реформ в юстиції, правоохоронних органах, економіці, зокрема в боротьбі з корупцією, відсутність партнерів на проєвропейському електоральному полі, тощо) Кишиневу не вдасться.

Тому залишаються кроки з недопущення використання «п'ятої колони» і відверто кримінальних та корупційних схем Кремля на своїй території. А також переконувати виборців, що ніякої альтернативи нинішньому курсу Молдови не існує.

Те, що пропонує вся ця братія проросійських сил, веде лише до нового московського ярма. І проблем на південно–західному фланзі України.

Києву точно не потрібен молдовський інструмент в руках Кремля для дестабілізації на наших кордонах. Україні потрібен передбачуваний сусід, з яким ми разом крокуємо до об’єднаної Європи.

Іван Капсамун – журналіст, політичний аналітик, учасник російсько-української війни, етнічний гагауз

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Влада Тирасполя вперше з 2021 року планує відновити військові паради 2 вересня
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Румунія продовжить підтримувати Молдову «незалежно від часу» – прем’єр Боложан у Кишиневі
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Осінні виклики ЄС: російські активи, відкат Грузії і шлях Молдови та України