«Дуже багато карт на руках». Навіщо Макрон кличе на розмову Зеленського, Трампа й «Коаліцію охочих»

Місія (не)здійсненна?

Перед самітом «Коаліції охочих» Емманюель Макрон заявив про завершення підготовчої роботи над гарантіями безпеки Україні.

«Завдяки вкладу, підготовленому, задокументованому і підтвердженому… на рівні міністрів оборони в умовах суворої секретності, ми тепер можемо сказати: ця робота завершена і готова до політичного схвалення», – наголосив 3 вересня президент Франції, приймаючи в себе Володимира Зеленського, який своєю чергою привітав прогрес.

Український президент сказав, що гарантії – не символічні обіцянки, а реальна й відчутна підтримка України.

4 вересня дискусії відбуваються на рівні лідерів.

«Було багато розмов про цю «Коаліцію охочих», але плани досі потребують більшої конкретизації….

Мета, заявлена для саміту в четвер, – показати, що є більше рішень, проаналізувати роботу, проведену останнім часом й обговорити, як Росія продовжує атаки, не бажаючи миру.

Потім, гадаю, буде презентація цього президенту Трампу, а також – подальше наполягання на припиненні вогню», – каже Радіо Свобода Шелбі Магід, заступниця директора Євразійського центру Атлантичної ради [Atlantic Council – ред.].

Дональд Трамп приєднається до європейських союзників онлайн. Деяких із них він приймав у себе 18 серпня, після чого оголосив про готовність США долучитися до надання гарантій безпеки Україні.

Однак більше офіційних деталей – у якому вигляді, масштабі – відтоді так і не з’явилося.

Генсекретар Марк Рютте очікує, що прогресу вдасться досягти на саміті у Парижі 4 вересня.

Генсекретар НАТО Марк Рютте прибув на зустріч з президентом Дональдом Трампом та президентом України Володимиром Зеленським. Вашингтон, США, 18 серпня 2025 року

«Відбудеться важлива зустріч, тож очікую, що завтра чи найближчим часом з'явиться ясність щодо того, що ми можемо зробити спільно.

Ми можемо ще активніше взаємодіяти з американською стороною, щоб зрозуміти, що вони хочуть запропонувати у плані своєї участі у гарантіях безпеки і який вигляд це матиме», – зазначив Рютте в переддень саміту.

FT з посиланням на неназваних американських чиновників писала, що США готові підтримати Україну своїми розвідувальними ресурсами і «прикрити» системами ППО європейські війська в разі їх розгортання на території України.

Однак потенційна миротворча місія на території України досі лишається чутливим питанням для низки європейських країн.

Просування військ рф 12 серпня 2025 року; Покровський напрямок; село Золотий Колодязь: мапа проєкту DeepState

«Їм [лідерам країн із «Коаліцію охочих» – ред.] потрібно переконатися, що вони погоджуються на щось, що їхнє населення прийме і що можливо реалізувати, якщо це потребуватиме згоди їхніх парламентів. Також – що це відповідає їхньому бюджету.

Треба переконатися, що пропозиція є здійсненною і одночасно корисною для України», – вважає Шелбі Магід.

«Можливо, рішенням буде, скажімо, розгортання військ у західній Україні дуже далеко від лінії фронту», – припустила в розмові з Радіо Свобода аналітикиня Паризького офісу Німецького фонду Маршалла Жезін Вебер.

Путін виступає на пресконференції у Пекіні. Китай, 3 вересня 2025 року

Іноземні солдати в Україні

Аналітики відзначають значний прогрес у гарантіях безпеки для України за останні кілька місяців. Після групової зустрічі в Білому Домі Bloomberg повідомило, що свої війська на підтримку перемир’я готові надіслати близько десяти країн.

Утім, подальший прогрес експерти не вважають можливим, доки не буде встановлено режим тиші. Надто багато в цьому рівнянні невідомих: на яких умовах, який вигляд матиме лінія зіткнення, як уникнути можливого конфлікту миротворців із Росією тощо.

Президент США Дональд Трамп під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, президентом Франції Еммануелем Макроном, прем'єр-міністеркою Італії Джорджією Мелоні та генсекретарем НАТО Марком Рютте. Вашингтон, 18 серпня 2025 року

«Доки в нас не буде вирішеним питання навколо припинення вогню, на жаль, реальні розмови про безпекові гарантії, а отже, про війська на місцях, а не про будь яку іншу безпекову підтримку, – будуть заблокованими.

Тому розмова 4 вересня, по суті, буде про те, як вони можуть скоординувати зусилля з [безпекової – ред.] підтримки», – каже Радіо Свобода запрошена експертка Євроради з закордонних справ [European Council on Foreign Relations – ред.] і директорка Sahaidachnyi Security Center Леся Огризко.

За словами фахівчині, і на цьому напрямку ще безмежний простір для маневру – від нових оборонних пакетів і тренувальних місій для українських сил до посилення антиросійських санкцій.

«Є дуже багато справді карт на руках у європейців, які, на жаль, вони все ще не використовують… Банківська система, яка менше, ніж на третину санкціонована європейцями.

Вторинні санкції – європейці ще абсолютно не просунулися тут. Навіть американці зараз з індійським справами значно більш просунуті.

Це тіньовий флот. Це ІТ-сектор, який все ще досить себе вільно почуває в Росії. Це просунуті технології штучного інтелекту, які теж допомагають Росії здобувати передові технології для ведення бою», – зауважила Огризко.

Українські солдати на навчанні з технічного обслуговування танків Leopard 1A5 на базі Бундесверу німецької армії, що є частиною Місії військової допомоги ЄС на підтримку України (EUMAM Ukraine). Клітц, Німеччина, 5 травня 2023 року

Натиснути на Росію

На той факт, що Володимир Путін зараз не зацікавлений у мирі, публічно вказує низка західних посадовців.

Кая Каллас зауважує, що президент РФ поїхав на Аляску виключно через намагання відтермінувати американські санкції. «Погода» не була сприятливою для Кремля – Дональд Трамп, що знову говорить про розчарування Путіним, втрачав терпіння. При цьому чільна дипломатка ЄС все ж дипломатично називає американського лідера «дуже терплячим до Путіна».

Німецький канцлер, анонсуючи свою участь у паризькому саміті «Коаліцію охочих», визнав, що військовим чином зробити очільника Кремля зговірливішим буде складно. Але економічним способом – можливо.

«Треба подбати про те, щоб Росія не мала можливості підтримувати військову економіку», – заявив Фрідріх Мерц.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прибуває на зустріч з президенткою Молдови Майєю Санду, прем'єр-міністром Польщі Дональдом Туском та президентом Франції Еммануелем Макроном (на фото немає) до Президентського палацу в Кишиневі, Молдова, 27 серпня 2025 року

«Військова ситуація [на полі бою в Україні – ред.] наразі певним чином заблокована. Тож гадаю, мирне врегулювання насамперед залежатиме від закулісної дипломатії.

Єдиною країною, яка потенційно може мати тут важелі впливу, є Сполучені Штати. Але вони зараз не демонструють конкретних результатів», – зауважує аналітикиня Жезін Вебер.

Володимир Зеленський очікує на подальші кроки Трампа в напрямку антиросійських санкцій.

«Він кілька тижнів тому сказав, що він дасть якусь відповідь, він сказав, що через кілька тижнів – а це може бути два чи три тижні. … Будемо говорити з президентом Сполучених Штатів і уточнимо це питання», – зауважив 3 вересня український президент дорогою до Парижа.

Президент США Дональд Трамп вітає президента Росії Володимира Путіна на злітній смузі після їхнього прибуття на спільну базу Елмендорф-Річардсон в Анкориджі, Аляска, 15 серпня 2025 року

«Гадаю, що саміт [«Коаліції охочих» у Парижі – ред.] – це гарний спосіб заявити світові, а також президенту Трампу: «Послухайте, те, що ми робили, не працює. Тому потрібен більший тиск».

І це може поставити президента Трампа в таке становище, що він може відчути потребу відреагувати та використати деякі з доступних йому інструментів…

Президенту Трампу не подобається, коли він бачить напади на цивільних осіб в Україні, і це ще одна причина, чому важливо провести цей саміт, щоб підкреслити, що Путін не хоче миру», – резюмувала Шелбі Магід.