Зустріч у Парижі, що пройшла в гібридному форматі, була потрібна не лише задля дискусій про післявоєнне майбутнє України.

The New York Times пише також про спробу європейських лідерів продемонструвати президентові США, що Європа готова виконувати важку роботу з безпекових гарантій України, а Володимир Путін – у мирі не зацікавлений.

Європейські лідери останнім часом посилюють свою риторику щодо очільника Кремля. Німецький канцлер назвав Путіна «можливо, найбільшим воєнним злочинцем нашого часу», французький президент – «хижаком і людожером».

«Вони [європейські лідери – ред.] продовжують говорити пану Трампу, що це вина пана Путіна, що війна ще триває…

Вони спрямували свою енергію на те, щоб утримувати пана Трампа на зв'язку та більш-менш на своєму боці… і намагалися скористатися небажанням пана Путіна [серйозних переговорів – ред.], щоб отримати від Білого дому нові зобов'язання щодо економічних санкцій проти Росії», – йдеться у публікації NYT.

Однак, як дізналося The Wall Street Journal від чиновників, присутніх на зустрічах у Парижі, Дональд Трамп не взяв на себе чітких зобов’язань щодо запроваджень антиросійських санкцій Сполученими Штатами.

Президент Франції Емманюель Макрон та президент України Володимир Зеленський головують на саміті Коаліції охочих у Єлисейському президентському палаці. Париж, Франція, 4 вересня 2025 року

Атмосфера напружена?

Неназваний посадовець Білого Дому повідомив американським журналістам, що президент США зреагував контрпропозицією: закликав європейських лідерів більше не купувати російську нафту, за рахунок якої Кремль фінансує свою війну.

Закликав і сильніше тиснути економічно на Китай – досі санкції ЄС проти Пекіна були вельми скромними.

Увагу президента США спробували звернути на Угорщину й Словаччину – головних покупців російської нафти у Європі. Ці країни не належать до «Коаліції охочих», відтак їхні представники були відсутні під час незручної розмови.

«Трамп дуже незадоволений, що російська нафта купується Європою. Серед іншого є дві країни, ми знаємо, що це Угорщина і Словаччина», – зазначав 4 вересня після саміту Володимир Зеленський.

Видання Bild писало, однак, що питання було ширшим, атмосфера – напруженою.

Спецпосланець Трампа Стів Віткофф, який був присутній у Парижі особисто, звинувачував Європу в закупівлях російської нафти через Індію, яку США піддали санкціям.

Президент США Дональд Трамп виступає під час церемонії складання присяги Віткоффом в Овальному кабінеті Білого дому у Вашингтоні, округ Колумбія, США, 6 травня 2025 року

У статті йдеться, що очільниця Єврокомісії своєю чергою пояснювала, що від початку російського вторгнення до України ЄС значно скоротив імпорт російської нафти.

Зрештою, домовилися, що Урсула фон дер Ляєн і радники Трампа обговорять спільні зусилля з обмеження російських нафтових доходів.

Після саміту в Парижі очільниця Єврокомісії вже контактувала з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом щодо «збереження єдиного фронту щодо санкцій», як повідомили 5 вересня в її пресслужбі.

«Скоординовані санкції Трампа можуть, зрештою, притиснути не лише Путіна, але й одного з його найнадійніших європейських друзів, Віктора Орбана. Можливо, час для складного рішення», – зауважує видання Euractiv.

Axios раніше писало, що в питанні санкцій Вашингтон кивав у бік Євросоюзу, пропонуючи теж вдарити по Індії й Китаю, що скуповують російські енергоносії. Зараз Трамп повторив цей заклик особисто.

Можливо, тому, – і це підтверджує публікація Bild – Європа не очікує на швидке рішення Трампа щодо антиросійських санкцій.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан (ліворуч) і президент Росії Володимир Путін. Москва, 18 вересня 2018 року

Плани для України

Оприлюднюють західні ЗМІ й плани коаліції щодо захисту України від можливих нових нападів Росії.

• Спочатку – замороження лінії фронту. І це основа: без неї неможливий жодний рух іноземних військ у бік України.

Далі, повідомляє NBC News, – можуть створити величезну демілітаризовану зону, яка розділятиме позиції України та Росії.

Спостерігати за цим так званим буфером можуть, ідеться в публікації, можуть Сполучені Штати – за допомогою безпілотників і супутників.

Україна - лінія фронту поблизу Покровська

Американських військових на території України не буде, але демілітаризовану зону нібито можуть захищати солдати не з блоку НАТО.

NBC News згадує Саудівську Аравію і навіть Бангладеш.

The Washington Post, посилаючись на неназваних співрозмовників, також пише, що так званий буфер контролюватимуть через супутник, миротворців ООН чи інших спостерігачів. Можливо – з країн, які Росія вважає більш дружніми.

• Наступний крок – значне зміцнення української армії. Її вважають головною гарантією безпеки України, й обіцяють подальше фінансування, потік західної зброї, тренування.
• Й лише наступний рівень – західні сили стримування на чолі з Францією та Великою Британією.

Їх розмістять подалі від лінії фронту – можливо, зазначають джерела Радіо Свобода в дипломатичних колах ЄС і НАТО - на заході України.

The Washington Post повідомляє, що Вашингтон висловив готовність надати можливості командування та управління, а також – приєднатися до протиповітряного щита в Україні.

Співрозмовник видання, втім, зауважує, що ще не визначено, в який саме спосіб США сприятимуть захисту українського неба.

Засідання лідерів країн-учасниць «Коаліції охочих» у Єлисейському Палаці. Париж, Франція, 4 вересня 2025 року

Звідки війська

Готовність направити своїх людей до України, окрім «провідників» цієї ініціативи – Франції і Британії – висловили також країни Балтії.

Загалом – із понад тридцяти учасників «Коаліції охочих» – на це згодні близько десяти держав, сказали Радіо Свобода неназвані співрозмовники, поінформовані про перебіг дискусій.

Серед них, однак, немає таких впливових держав ЄС, як, наприклад, Німеччина й Польща. У Берліні чекають на конкретику щодо внеску США, Варшава готова допомогти обладнанням.

«Європейські країни зараз забезпечують більшу частину військової та економічної підтримки України, але розгортання тисяч військовослужбовців може виявитися політично підступним. Деякі європейські армії відносно менші або виснажені, що послаблює перспективи масштабного розгортання», – зауважує The Washington Post.

The Wall Street Journal дізналося від неназваного європейського дипломата про дві можливі групи сухопутних військ в Україні: одна для забезпечення навчання та допомоги українським військовим, а друга – для перешкоджання майбутньому вторгненню Росії.

Новоприбулі солдати завершують навчання на військовій базі поблизу Києва, Україна, 25 вересня 2023 року

За словами співрозмовника видання, повітряне патрулювання над українським небом здійснюватиметься силами, що базуються за межами країни.

Чисельність контингенту, яка обговорювалася, – від 10 до 30 тисяч людей.

«Не говоритиму про кількість, але важливо, що ми все це обговорюємо. Це буде точно не в одиницях, а в тисячах – це факт. Але про це ще трохи наперед говорити», – зазначив 5 вересня Володимир Зеленський, коли його запитали про численність місії.

Дискусії актуальні?

Низка західних медіа пише, що дискусії про післявоєнне майбутнє України точно не вважаються передчасними з огляду на необхідність додати українському президентові впевненості під час можливих переговорів із Росією.

«План може допомогти заспокоїти пана Зеленського, коли він обмірковує складні компроміси на переговорах, зокрема, чи фактично поступатися Москві частиною української землі», – зауважено в публікації The New York Times.

Низка ЗМІ відзначають значний прогрес у роботі «Коаліції охочих» останніми тижнями.

«Ривок з 11 початкових прихильників – це немалий подвиг. Навіть держави, які раніше вагалися, згуртувалися навколо Києва. Тепер план прямує до Вашингтона, де США повинні вирішити найближчими днями, чи варто його закріплювати», – пише Euractiv.

Президент Франції Емманюель Макрон (праворуч) та президент України Володимир Зеленський прибувають на головування на саміті «Коаліції охочих» до Єлисейського палацу в Парижі, 4 вересня 2025 року

«Немає жодних ознак того, що припинення вогню в Україні настане найближчим часом; немає шляху для його реалізації. Але Київ та його союзники планують так, ніби це неминуче», – наголошує Politico.

І в цьому, на думку колишнього посла України в США, їхня помилка.

«Одна група країн-агресорів разом працюють – тут Росія, Північна Корея Білорусь. Китай стоїть у них за спиною. А ця коаліція розглядає, яким чином уже діяти після війни…

Щоб перехопити ініціативу, потрібно вже зараз залучити військові підрозділи країн коаліції, щоб забезпечувати тренування на території України, забезпечувати захист підприємств із виробництва озброєнь… Те, що робить Росія в Білорусі – там уже це давно створено», – резюмував в ефірі Радіо Свобода голова правління Українського кризового медіа-центру Валерій Чалий, Надзвичайний і Повноважний Посол України у США (2015-2019).