ОСУВ «Дніпро» повідомляє про відновлення контролю над більшою частиною Товстого на Донеччині
Українські військові переважно повернули контроль у селі Товсте в Донецькій області, заявляє оперативно-стратегічне угруповання «Дніпро» 21 серпня в телеграм-каналі.
«Завдяки злагодженим діям захисників 5-ї окремої важкої механізованої бригади під контроль Збройних Сил України було повернуто більшу частину населеного пункту Товсте (Толстой) Донецької області», – йдеться в повідомленні.
Командування зазначає, що цього вдалося досягти завдяки «сміливості та професіоналізму піхотних підрозділів, пілотів БпАК та артилерійських розрахунків».
За мапою проєкту DeepState, село Толстой (Товсте) на Донеччині частково окуповане російськими військами.
Вранці 21 серпня Генеральний штаб Збройних сил України повдіомив про продовження стабілізаційних заходів на Добропільському напрямку.
За даними штабу, за період операції (від минулого тижня) в результаті пошуково-ударних дій зачищені населені пункти Донецької області Грузьке, Рубіжне, Нововодяне, Петрівка, Веселе, Золотий Колодязь.
Минулого тижня просування військ РФ майже на десяток кілометрів у напрямку Добропілля 11 серпня позначив на своїй мапі аналітичний проєкт DeepState. Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Дніпро» підполковник Віктор Трегубов наступного дня заявив, що на Добропільському і Покровського напрямках російські війська використовують тактику «просочення», це створює хибне враження просування. Але, за його словами, «просочення» не означає, що противник взяв цю територію під контроль.
Згодом у ЗСУ повідомили про стабілізацію ситуації на Добропільському напрямку.
15 серпня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський за підсумками засідання Ставки верховного головнокомандувача заявив, що українські сили на Покровському й Добропільському напрямках «збільшують тиск на окупантів, протидіють спробам противника просунутися вперед».
Лавров, коментуючи можливу зустріч Путіна і Зеленського, згадав «питання легітимності»
Російський лідер Володимир Путін готовий зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським, але спочатку потрібно вирішити «всі питання», заявив 21 серпня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, вкотре згадавши тезу Кремля про «питання легітимності» української влади.
«Наш президент неодноразово говорив, що він готовий зустрічатися, у тому числі і з паном Зеленським, при розумінні, що всі питання, які вимагають розгляду на найвищому рівні, будуть добре опрацьовані… І, звісно, при розумінні, що коли і якщо – сподіваюся, коли – справа дійде до підписання майбутніх домовленостей, то буде вирішене питання про легітимність персони, яка підписує ці домовленості з українського боку», – сказав Лавров 21 серпня.
Коментуючи питання щодо гарантій безпеки для України, Лавров зазначив, що Росія підтримує лише принципи тих гарантій, про які йшлося в ході переговорів у Стамбулі в 2022 році. Всі інші пропозиції, за його словами, є «безперспективними задумами».
Присутність іноземних військ в Україні для Росії є неприйнятною, заявив очільник МЗС Росії.
В американському Інституті вивчення війни раніше зазначали, що Путін й інші кремлівські чиновники регулярно повторюють свою «давню і неправдиву» заяву про те, що нібито український уряд є нелегітимним, для того, щоб створити умови для маніпулювання переговорами про припинення вогню і для відмови від будь-яких майбутніх російсько-українських угод у час, який обере Росія.
В ISW наголосили, що будь-яка довгострокова мирна угода між Росією й Україною повинна містити чітке визнання Росією легітимності президента, уряду і Конституції України, а також суверенітету України.
Коментуючи попередні заяви Лаврова 20 серпня, аналітики заявили, що Кремль, схоже, вимагає, щоб будь-які гарантії безпеки базувалися на тих, які були запропоновані Стамбульським протоколом 2022 року, що надало б Росії і її союзникам право вето на західну військову допомогу Україні й залишило б Україну «безпорадною перед майбутніми російськими загрозами».
Лавров 20 серпня заявив, що Росія виступає за колективні гарантії безпеки, які є «дійсно надійними», і що гарним прикладом таких гарантій були стамбульські пропозиції РФ 2022 року, які назавжди заборонили б Україні вступати до НАТО, наклали б обмеження на українську армію й заборонили б Україні отримувати західну військову допомогу без будь-яких обмежень щодо чисельності чи можливостей російських збройних сил.
«Гарантії безпеки, запропоновані в проєкті Стамбульського протоколу 2022 року, розглядали Росію як нейтральну «державу-гаранта» безпеки України разом з іншими постійними членами Ради безпеки ООН, не визначаючи Росію як сторону війни. Такі гарантії безпеки надали б Китаю і Росії право вето щодо будь-яких дій, які гаранти можуть вжити у відповідь на поновлення російського нападу, надаючи Раді безпеки ООН повноваження вживати «заходів, необхідних для відновлення і підтримки міжнародного миру й безпеки», – йдеться у звіті.
Аналітики наголосили, що такі «гарантії безпеки» дозволять Кремлю і його союзникам диктувати засоби й інструменти, які Україна може використовувати для захисту від Росії, й обмежать можливості інших держав-гарантів прийти на допомогу Україні.
Гарантії безпеки для Києва є ключовим питанням у зусиллях щодо припинення війни. Їхнє обговорення стало активнішим після зустрічі українського президента Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом і європейськими колегами у Вашингтоні.
За даними ЗМІ, у рамках так званої Коаліції охочих, Велика Британія запропонувала розгорнути винищувачі Typhoon на заході України і бригаду з 3000-5000 військовослужбовців для навчання української армії. Франція, Канада й Австралія також могли б направити війська на захід України. Про те, що Чехія могла би бути частиною миротворчих сил в Україні, заявив її президент Петр Павел. Про готовність надавати миротворчі війська для можливої місії в Україні заявила і Литва.
Європейські лідери нещодавно опублікували спільну заяву, в якій підтверджують, що мирна угода не повинна обмежувати Збройні сили України чи її співпрацю з третіми країнами, а також що Росія не може мати права вето щодо шляху України до членства в Європейському Союзі чи НАТО.
«Скептично ставлюся» – міністерка оборони Чехії про гарантії безпеки для України
Чехія розгляне можливість надіслати миротворчі війська в Україну, якщо таке рішення не загрожуватиме життю солдатів – про це сказала міністерка оборони країни Яна Чернохова, спілкуючись із журналістами після церемонії вшанування 57-ої річниці вторгнення радянських військ у Чехословаччину, передає кореспондент Радіо Свобода.
Чернохова уточнила, що Прага готова надіслати війська в Україну в межах спільних зусиль європейських країн після встановлення миру.
«Звичайно, на даний момент ніхто з нас не хоче відправляти солдатів до України, бо це означатиме ескалацію конфлікту. Але є держави-члени, і Чеська Республіка є однією з них, які кажуть, що коли встановлюється припинення вогню, коли припинення вогню встановлюється якоюсь угодою, таким чином, що є впевненість, що… ситуація там справді буде вирішена без жодного пострілу та без будь-якого ризику для життя наших солдатів – на той момент ми будемо готові належним чином обговорити ці мандати в нашому законодавчому органі», – сказала Чернохова.
Урядовиця також зазначила, що наразі запиту на відправку військ в Україну «на столі немає», тому обговорення цього є передчасним.
«Що стосується будь-яких гарантій безпеки, я не приховуватиму від вас, що я трохи скептично до цього ставлюся, бо не можу уявити, якими б ці гарантії мали бути на даний момент. У минулому Україна мала гарантії в межах Будапештського меморандуму, Мінських угод, і ці гарантії, на жаль, виявилися ніким не виконаними… На Грузію напали, на Україну напали, Крим вкрали. Нічого з цього,на жаль, не спонукало державних діячів, чи то європейських, чи в межах НАТО, зробити якийсь крок», – сказала міністерка.
Чернохова висловила впевненість, що найкращою гарантією безпеки для України могло б стати членство Києва у НАТО та Євросоюзі, але це неможливо без згоди усіх країн-членів.
«Дональд Трамп на даний момент сказав чітке «ні», але я все ще вірю і не втрачаю надії, що з часом ми можемо перейти до цього кроку», – додала вона.
Раніше президент Чехії Петр Павел в інтерв’ю чеській агенції ЧТК заявив, що, якщо на території України будуть розміщені миротворчі підрозділи, то Чехія могла би і мала би бути їхньою частиною, оскільки є активним гравцем у мирному процесі та підтримує Україну від самого початку російського вторгнення.
Гарантії безпеки для Києва є ключовим питанням у зусиллях щодо припинення війни. Їхнє обговорення стало активнішим після зустрічі українського президента Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом та європейськими колегами у Вашингтоні.
За даними ЗМІ, у рамках так званої коаліції охочих, Велика Британія запропонувала розгорнути винищувачі Typhoon на заході України та бригаду з 3000-5000 військовослужбовців для навчання української армії. Франція, Канада та Австралія також могли б направити війська на захід України.
Франція: удари РФ по Україні показують «відсутність бажання серйозно брати участь у переговорах»
Франція засудила російські удари по Україні в ніч на 21 серпня, заявивши, що вони ілюструють небажання Росії брати участь у мирних переговорах. Про це йдеться в заяві МЗС Франції.
«Хоча Росія стверджує про готовність до переговорів, вона одночасно продовжує свої смертельні атаки на українську територію, запускаючи 574 безпілотники і 40 ракет по житлових районах», – йдеться в заяві.
«Ці атаки, наймасовіші за місяць, ілюструють відсутність бажання Росії серйозно брати участь у мирних переговорах. Вони вкотре демонструють необхідність зупинити вбивства, а отже, необхідність підтримувати і посилювати тиск на Росію. Франція підтверджує свою підтримку ініціативи президента Трампа щодо справедливого і міцного миру і продовжуватиме рішуче працювати разом з Україною та її партнерами», – додали в МЗС Франції.
Уночі 21 серпня російські війська завдали масованого удару ракетами й безпілотниками по Україні, застосувавши 574 БпЛА й 40 ракет, серед яких були чотири аеробалістичні ракети Х-47М2 «Кинджал». Повітряні сили ЗСУ повідомили про знешкодження 546 російських БпЛА, один «Кинджал», 18 крилатих ракет Х-101, 12 крилатих ракет «Калібр».
Відомо про щонайменше одного загиблого у Львові, в кількох областях є поранені. Зокрема, у Мукачеві на Закарпатті російські військові ракетами «Калібр» влучили у цивільне підприємство. Відомо про 19 постраждалих.
У ДСНС повідомили, що площа пожежі в Мукачеві складає близько семи тисяч кв. м. Жителів Мукачівського й Ужгородського районів просять зачинити вікна й не виходити на вулицю без нагальної потреби.
Міський голова Андрій Балога згодом уточнив, що російської атаки зазнав завод американської компанії з виробництва електроніки Flex у Мукачеві, який забезпечував роботою тисячі місцевих жителів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Путін хоче через переговори отримати те, що не зміг захопити за 3,5 роки у боях?
Чи піде Путін на переговори з Зеленським про завршення війни?
Яка справжня мета очільника Росії у переговорах із президентом США Дональдом Трампом?
До яких кроків треба вдатися, щоб не стати інструментом у руках Путіна в його геополітичній грі за поділ сфер впливу у світі?
Про це телеканал «Настоящее время»(створений Радіо Свобода з участю Голосу Америки) поговорив із Кліффордом Мейєм – засновником і президентом Фонду захисту демократій США.
Читайте тут
У Білорусі анонсували військові навчання ОДКБ – вони відбудуться у вересні
Начальник Об’єднаного штабу Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), російський командувач Андрій Сердюков повідомив, що навчання ОДКБ «Взаємодія-2025», заплановані на початок вересня, відбудуться на двох полігонах у Вітебській області Білорусі – «Лосвіда» та «Лепельський». Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на державне інформаційне агентство БелТа.
«Особливість цих навчань полягає в тому, що плани їх проведення тісно пов’язані з планами спільних стратегічних навчань Збройних Сил Республіки Білорусь та Російської Федерації «Захід-2025», – заявив Сердюков.
За його словами, навчання «Взаємодія-2025» стануть головною подією оперативної та бойової підготовки ОДКБ. Для цього також будуть проведені спеціальні навчання із силами та засобами розвідки «Пошук-2025», а також із силами та засобами логістичного забезпечення Колективних сил швидкого реагування «Ешелон-2025».
Розбитий американський завод та атаковані втретє будинки: масований удар РФ по заходу України (фотогалерея)
Вночі і під ранок 21 серпня армія Росії здійснила чергову повітряну атаку на Україну – цього разу основний удар прийшовся на західні регіони, зокрема, Львівщину та Закарпаття.
У Львові та області внаслідок російських ударів пошкоджені житлові будинки, троє людей отримали поранення, один чоловік загинув. На Закарпатті російські ракети атакували цивільне підприємство американської компанії Flextronics (Flex), що виробляє електроніку. На цей удар відреагували президент України Володимир Зеленський і міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Останній нагадав, що це не перший удар Росії по американському підприємству в Україні. На початку року російська арамія атакувала офіси компанії Boeing у Києві.
Фото дивіться тут
ОВА: у Мукачеві зросла кількість постраждалих через ракетну атаку РФ
У Мукачеві кількість постраждалих через російську ракетну атаку зросла до 19 людей, повідомив у телеграмі голова Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав Білецький.
Раніше повідомлялось про 15 постраждалих.
«Після обстеження на стаціонарному лікуванні перебувають 6 пацієнтів: троє з травмами нижніх кінцівок і таза, один з тупою травмою черева, один з травмою та забоєм головного мозку, у одного – осколкові поранення голови, пошкодження ока та вуха). Один із постраждалих перебуває у тяжкому стані», – написав він у телеграмі.
За даними голови ОВА, наймолодшій із травмованих – 22 роки, найстаршому – 63.
В Італії затримали підозрюваного у підриві «Північних потоків» громадянина України – прокуратура Німеччини
В Італії затримали громадянина України, підозрюваного в Німеччині в причетності до диверсії на газопроводі «Північний потік» у вересні 2022 року, повідомила 21 серпня прокуратура Німеччини.
Як заявляє відомство, громадянина України на ім’я Сергія К. затримали в провінції Ріміні італійські карабінери у співпраці з Інтерполом на підставі європейського ордера на арешт, виданого слідчим суддею федерального суду в Німеччині 18 серпня 2025 року.
Його підозрюють у співучасті в організації вибуху, диверсії і руйнуванні будівель.
Як стверджується в ордері на арешт, підозрюваний входив до групи осіб, які заклали вибухові пристрої на газопроводах «Північний потік-1» і «Північний потік-2» у районі острова Борнхольм в Балтійському морі у вересні 2022 року, і, ймовірно, був одним із координаторів операції.
Російська атака: на Рівненщині поранена жінка, її госпіталізували – ДСНС
Внаслідок російського масованого удару поранена жителька Рівненської області, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій 21 серпня:
«Через масовану російську атаку на Рівненщині постраждала 67-річна жінка: її госпіталізували до лікарні!»
ДСНС додає, що внаслідок падіння уламків у Рівному загорівся житловий будинок. Рятувальники ліквідували наслідки обстрілу.
Уночі 21 серпня російські війська завдали масованого удару ракетами та безпілотниками по Україні, застосувавши 574 БпЛА та 40 ракет, серед яких були чотири аеробалістичні ракети Х-47М2 «Кинджал». Повітряні сили ЗСУ повідомили про знешкодження 546 російських БпЛА, один «Кинджал», 18 крилатих ракет Х-101, 12 крилатих ракет «Калібр». Відомо про щонайменше одного загиблого у Львові, в кількох областях є поранені.
ОВА: на Сумщині російські дрони атакували автівку медиків
На Сумщині у Середині-Буді російські дрони атакували транспорт медиків, коли машина виїхала для надання паліативної допомоги пацієнту. Про це у телеграмі повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
За його даними, у момент удару медик перебував у квартирі, а водій – біля під’їзду: обидва залишилися неушкодженими.
Згодом сили РФ знову вдарили по громаді – постраждав цивільний чоловік, його госпіталізували, додав Григоров.
Генштаб підтвердив удар по заводу нафтопродуктів і базі пально-мастильних матеріалів у РФ
Генеральний штаб ЗСУ підтвердив удар по російських об’єктах, які сприяють війні РФ проти України.
Зокрема, за повідомленням, у ніч на 21 серпня ударів зазнали Новошахтинський завод нафтопродуктів у Ростовській області, склад БпЛА і логістичний хаб в окупованому Донецьку і база пально-мастильних матеріалів у Воронезькій області Росії.
Як зазначили у Генштабі, Новошахтинський завод нафтопродуктів є одним з найбільших постачальників нафтопродуктів на півдні Росії, бере участь у забезпеченні збройних сил РФ.
«Загальний об’єм резервуарів – понад 210 тисяч кубічних метрів. Зафіксовано численні вибухи. Ціль уражено», – заявили у Генштабі.
Щодо удару по складу безпілотників і логістичному хабу в Донецьку, то, за даними командування ЗСУ, «підтверджено ураження і численні вибухи в районі об’єкта».
Херсон: кількість поранених через російську атаку зросла до сімох – МВА
Міська військова адміністрація повідомляє про збільшення кількості постраждалих внаслідок російської атаки на Херсон 21 серпня:
«На цю годину відомо про сімох поранених внаслідок ворожого обстрілу Дніпровського району близько 9.00».
За даними міської влади, 48-річна жінка, яка перебувала в квартирі, зазнала контузії, вибухової та закритої черепно-мозкової травми. Бригада швидкої допомоги надала їй допомогу на місці, її стан оцінюється як середньої тяжкості.
Сили спецоперацій ЗСУ кажуть, що провели «спеціальні дії» поблизу залізничної станції Джанкой
Сили спеціальних операцій ЗС України заявили, що 21 серпня провели «спеціальні дії» поблизу залізничної станції Джанкой в окупованому Криму.
Як повідомляє у телеграмі пресслужба ССО, спецпризначенці вразили рухомий склад із пально-мастильними матеріалами, внаслідок «спеціальних дій» ускладнене забезпечення південного угруповання російських військ.
Міненерго повідомляє про російський удар по об’єкту газотранспортної системи
У ніч з 20 на 21 серпня російського удару БпЛА зазнав один із об’єктів газотранспортної системи України, повідомляє у фейсбуці Міністерство енергетики.
За даними міністерства, завдяки діям персоналу місце пошкодження локалізовано. Триває оцінка завданих збитків.
Уночі 21 серпня російські війська завдали масованого удару ракетами та безпілотниками по Україні, застосувавши 574 БпЛА та 40 ракет, серед яких були чотири аеробалістичні ракети Х-47М2 «Кинджал». Повітряні сили ЗСУ повідомили про знешкодження 546 російських БпЛА, один «Кинджал», 18 крилатих ракет Х-101, 12 крилатих ракет «Калібр».
Міністерство оборони Росії заявило, що російські війська, серед іншого, завдали ударів по об’єктах енергетики.
У соцмережах поширювали відео пожежі після атаки БпЛА на Дніпропетровщині. Місцева влада повідомила, що у Юр’ївській громаді Павлоградського району внаслідок атаки БпЛА виникло кілька пожеж –постраждав 48-річний чоловік, понівечена інфраструктура.
Зеленський анонсував початок масового виробництва далекобійних ракет «Фламінго» в кінці року
Президент Володимир Зеленський анонсував, що до кінця грудня цього року чи на початку 2026-го в Україні планують розпочати масове виробництво далекобійних ракет «Фламінго». Він сказав про це під час спілкування з журналітами, слова голови держави 21 серпня цитує низка ЗМІ.
За словами Зеленського, ракета вже пройшла успішне випробування, вона здатна летіти на відстань три тисячі кілометрів.
Деталей президент не навів, зазначивши, що не зможе їх надати, доти, поки в України не буде можливості застосування сотні таких ракет.
17 серпня у ЗМІ з’явилися повідомлення про ракету «Фламінго». Міністр оборони Денис Шмигаль під час презентації програми уряду 18 серпня підтвердив розробку. «Вчора всі побачили, в принципі, ключові подробиці. Це – потужна зброя. Далекобійна, дуже потужна. І вона є. Це ключові подробиці, а решту ми дізнаємося, коли прийде належний момент», – сказав Шмигаль.
ОВА: армія РФ вранці вдарила з артилерії по Херсону, є загиблий і поранені
Російська армія вранці вкотре з артилерії обстріляла Дніпровський район Херсона, повідомляє Херсонська обласна військова адміністрація.
За даними ОВА, через російський обстріл травм, несумісних з життям, зазнав 61-річний чоловік, який перебував на вулиці.
ISW: Росія фактично вимагає права вето щодо гарантій безпеки для України
Кремль вимагає, щоб Росія мала право вето щодо будь-яких західних гарантій безпеки для України, намагаючись підірвати зусилля США, Європи й Києва щодо створення умов для тривалого миру в Україні, заявив у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW), коментуючи вчорашні заяви міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова.
20 серпня він заявив, що будь-які серйозні дискусії щодо західних гарантій безпеки для України без участі Росії є «шляхом у нікуди», і що Росія «не може погодитися» з тим, що запропоновані зараз «питання колективної безпеки» можуть бути вирішені без неї, «фактично вимагаючи російського вето щодо західних гарантій безпеки для України», кажуть аналітики.
Лавров також погрожував, що Росія вживе «рішучих і жорстких» заходів, щоб гарантувати, що «законні інтереси» РФ будуть частиною будь-якої післявоєнної домовленості про безпеку для України.
Міноборони допустило до експлуатації у ЗСУ понад 25 зразків українських дронів-перехоплювачів
Міністерство оборони України допустило до експлуатації у ЗСУ понад 25 зразків українських безпілотних комплексів-перехоплювачів, повідомляє пресслужба відомства.
Також до експлуатації у Силах оборони допустили вже понад 80 нових зразків безпілотних авіаційних комплексів з оптоволоконним каналом управління.
«Міноборони зосереджує більше зусиль та ресурсів на розробці та виробництві ефективних засобів ураження, які сьогодні є критично необхідними. Йдеться, зокрема, про БПЛА з оптоволоконним каналом управління та безпілотники- перехоплювачі ворожих розвідувальних та ударних дронів», – розповів перший заступник міністра оборони генерал-лейтенант Іван Гаврилюк.
Президент України Володимир Зеленський 18 липня доручив новопризначеному міністру оборони Денису Шмигалю «терміново» укласти всі контракти щодо дронів, потрібних Силам оборони України.
Згодом Зеленський заявив про необхідність виробництва 500–1000 перехоплювачів на добу:
«Є затверджений план – вийти на кількість 500–1000 перехоплювачів на добу, це дуже непросто. На добу у визначений термін, і це персональна відповідальність усіх залучених наших посадовців»
Нацбанк вводить в обіг оновлені 20-гривневі банкноти з гаслом «Слава Україні! Героям слава!»
Національний банк з 21 серпня 2025 року почав вводити в обіг оновлені 20-гривневі банкноти, повідомляє пресслужба НБУ.
За даними регулятора, у правій верхній частині на зворотному боці модифікованих банкнот розміщено гасло – «Слава Україні! Героям слава!», але всі інші елементи дизайну та захисту цих банкнот відповідають банкнотам номіналами 20 гривень зразка 2018 року.