Сирський: у квітні українські військові відновили 115 позицій
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що протягом місяця українські військові відновили загалом 115 позицій.
«Основні зусилля зосереджуємо на стримуванні російського агресора на загрозливих напрямках, якими є насамперед Сумський і Курський, Покровський, Новопавлівський. При цьому використовуємо тактику активної оборони: завдяки таким діям наші воїни протягом місяця відновили загалом 115 позицій», – написав він у телеграмі за підсумками комплексної наради щодо роботи ЗСУ у квітні 2025 року.
Також, за його даними, засобами DeepStrike у квітні уражено 62 цілі на території РФ – «знищуємо військові об’єкти, підриваємо спроможності ВПК агресора».
Напередодні Сирський повідомляв, що російські війська значно збільшили інтенсивність бойових дій, зосереджуючи основні зусилля на Покровському напрямку,попри заяви про готовність до триденного припинення вогню у травні. За його словами, противник вперто намагається прорвати українську оборону і вийти на адміністративний кордон Дніпропетровської області.
Зеленський увів у дію рішення РНБО про нові санкції. У списках – Арестович, Олешко та Бондаренко
Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про нові санкції. Про це йдеться на сайті Офісу президента.
У списках є 76 фізичних осіб – переважно громадяни РФ. Але до санкційного списку потрапили громадяни України – блогер Мирослав Олешко, колишній радник Офісу президента Олексій Арестович та політолог Костянтин Бондаренко.
Також обмеження застосували щодо 81 юридичної особи.
Наразі вказані фігуранти санкцій не коментували це рішення.
Напередодні Зеленський анонсував рішення РНБО для тиску на «російські мережі впливу»:
«Важливо й надалі тиснути на російські мережі впливу, а також на всі їхні виробництва й торговельні операції. Українські санкції стараємося по максимуму синхронізувати з усіма в Європі, щоб це було спільною позицією, і вже маємо хороші результати», – казав він у відеозверненні.
Зеленський 18 квітня увів у дію рішення РНБО про застосування санкцій проти майже 40 громадян Росії, а також 60 компаній, з яких три – китайські.
Через атаку РФ у Мирнограді та Новоекономічному загинули дві людини, є поранена – прокуратура
Через російський обстріл Мирнограда і Новоекономічного на Донеччині загинули дві людини, ще одна – поранена, повідомляє пресслужба Донецька обласна прокуратура.
За даними прокуратури, 1 травня о 00:30 російські війська скинули 3 авіабомби на Мирноград – попередньо, сили РФ застосували в «КАБ-250» із модулем УМПК.
«У зоні ураження опинились багатоквартирні житлові будинки. Один зі снарядів влучив у дев’ятиповерхівку. На жінку 43 років, яка перебувала у власній квартирі, обвалилась залізобетонна плита. Вона отримала травми, несумісні з життям», – йдеться у повідомленні.
Також російські війська о 06:30 обстріляли селище Новоекономічне Покровського району – загинув 51-річний чоловік, його дружина 52 років зазнала осколкових поранень. Тип озброєння встановлюється.
Пошкоджено 9 багатоповерхових будинків та домоволодіння.
«Херсон – плацдарм для наступу РФ»: окупанти активізували бої на півдні
«200-220 дронів на добу армія РФ застосовує по Херсону і населених пунктах вздовж Дніпра».
«Значно збільшили кількість авіаційних ударів по Херсону».
«Керівництво РФ ніколи не приховувало того, що Херсон саме у сфері геополітичних інтересів Росії, і вони не відмовляються від цього».
«Це смертники або новоприбулі контрактники – саме їх окупанти намагаються направляти в першу чергу на острови у Дніпрі».
Російські військові активізували бойові дії на півдні України, повідомив днями речник Сил оборони півдня Владислав Волошин. На Херсонщині окупанти знову намагаються зайти на правий берег, втримати там певний плацдарм, щоб диктувати свої умови на можливих перемовинах щодо мирного врегулювання, зазначає речник.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив детальніше дізнатися:
- Чи збільшує Росія своє угруповання на лівому березі?
- Чи залишається для неї актуальним захоплення правобережної частини області?
- Як активізація боїв впливає на життя херсонців?
За словами Волошина, ситуація на Херсонському напрямку непроста. Російські військові продовжують обстрілювати правий берег ударними дронами-камікадзе, а також активно застосовують авіацію.
Майже щодня окупанти пробують висадитися на острівній зоні і взяти під контроль певний плацдарм, щоб після цього здійснювати новий вплив на Херсон та інші населені пункти правобережжя, розповів речник.
Далі читайте тут
«Це моє місто». Жителька Костянтинівки живе під російськими бомбами – і не планує їхати
Костянтинівка, де до війни жили понад 67 тисяч людей, тепер порожніє – натомість кількість руїн зростає. Це місто на півночі Донеччини стало черговим, яке російська армія намагається стерти з лиця землі. Влада щодня повідомляє про авіаудари: лише того дня, коли кореспонденти телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода з участю Голосу Америки) знімали цей репортаж, військові РФ скинули на Костянтинівку вісім авіабомб. У результаті двоє людей загинули, п’ятеро зазнали поранень, два десятки приватних будинків були пошкоджені.
Місцева влада зі все більшою занепокоєністю стежить за обстрілами і закликала жителів евакуюватися в більш безпечні регіони: регулярні бомбардування з неба, удари безпілотниками і ствольною артилерією вже зробили життя в місті нестерпним.
84-річна Валентина Олександрівна виїжджати з міста відмовляється – попри те, що по двору її будинку російська армія завдала удару бомбами ще 8 березня.
«На п’ятому поверсі там Валя жила. Хороша жінка була. Убило», – згадує Валентина. Багато квартир у її будинку через обстріли вже непридатні для життя. В уцілілих квартирах люди забили дошками вікна і продовжують жити.
Читайте далі тут
На сайті Конгресу США з’явилася інформація щодо дозволу продажу зброї Україні на 50 млн доларів
До верхньої палати Конгресу США передано повідомлення Держдепартаменту про дозвіл на продаж зброї Україні на 50 мільйонів доларів або більше.
На сайті Конгресу опублікували повідомлення від старшого офіцера Бюро з питань законодавства Держдепу щодо надання «оборонних послуг Україні на суму 50 000 000 доларів США або більше».
Раніше українські ЗМІ з посиланням на джерела писали, що адміністрація президента США Дональда Трампа повідомила Конгресу про намір дозволити експорт оборонної продукції в Україну через прямий комерційний продаж. За таким механізмом Київ закупив у американських компаній зброї на суму понад півтора мільярда доларів.
Це перше рішення щодо постачання зброї Києву після того, як США призупинили військову допомогу Україні для аудиту.
Видання Kyiv Post звертає увагу, що Білий дім розблокував продаж незабаром після підписання між країнами угоди про мінеральні ресурси.
Україна і США 30 квітня підписали угоду про економічне партнерство та створення Інвестиційного фонду відбудови. За словами міністерки економіки України Юлії Свириденко, документ, серед іншого передбачає, що повна власність і контроль залишаються за Україною, фонд створюється 50/50, жодних боргових зобов’язань України перед США, угода не стане перешкодою для вступу України до Євросоюз, а фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій.
Сибіга поінформував представницю ЄС про угоду України зі США
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що поінформував верховну представницю Євросоюзу з питань безпеки і зовнішньої політики Каю Каллас про підписання угоди зі США щодо ресурсів.
Як написав Сибіга у соцмережі X 1 травня, під час розмови сторони також обговорили порядок денний Україна-ЄС й узгодили кроки напередодні «важливих міжнародних подій».
«Повідомив колезі про підписання Угоди про створення Інвестиційного фонду реконструкції між США й Україною. Це знаменує собою важливу віху в стратегічному партнерстві України і США, спрямованому на зміцнення економіки й безпеки України», – зазначив міністр.
За його словами, також йшлося про нещодавні дипломатичні зусилля й наступні кроки для досягнення справедливого і міцного миру в Україні.
«Ми також обмінялися оновленою інформацією щодо підготовки до візиту міністрів закордонних справ ЄС до України 9 травня», – додав Сибіга.
У ніч на 1 травня стало відомо, що Україна і США підписали угоду про економічне партнерство і створення Інвестиційного фонду відбудови.
За словами міністерки економіки України Юлії Свириденко, документ, серед іншого передбачає, що повна власність і контроль залишаються за Україною, фонд створюється 50/50, жодних боргових зобов’язань України перед США, угода не стане перешкодою для вступу України до Євросоюз, а фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій.
Документ має ратифікувати Верховна Рада України.
Президент США Дональд Трамп просував угоду з початку свого другого терміну президентства в січні. Обидві сторони були готові в лютому підписати угоду щодо природних ресурсів, алепідписання відклали після того, як зустріч Трампа і президента України Володимира Зеленського в Овальному кабінеті перетворилася на суперечку.
США прагнуть доступу до понад 20 видів сировини, які вважаються стратегічно важливими для своїх інтересів. Серед них родовища титану, який використовується для виготовлення крил літаків та інших видів аерокосмічної продукції, а також урану, який використовується для ядерної енергетики, медичного обладнання і зброї. Україна також має родовища літію, графіту й марганцю, які використовуються в акумуляторах для електромобілів.
Після чергових російських атак президент України Володимир Зеленський заявив, що потрібен подальший тиск на Росію, який примусить її до тиші та до перемовин.
«Вже понад 50 днів Росія ігнорує американську пропозицію повного й безумовного припинення вогню. Були й наші пропозиції – щонайменше відмови від ударів по цивільній інфраструктурі та щодо тривалої тиші в небі, на морі й на землі. На все це Росія відповідає новими обстрілами, новими штурмами. Саме тому потрібен відчутний поштовх для дипломатії – потрібен подальший тиск на Росію, який примусить її до тиші та до перемовин», – написав він у телеграмі.
За його словами, що ефективніше діятимуть санкції, то більше стимулів у Росії завершувати війну, що міцнішими будуть українська оборона, то швидше зможемо гарантувати тривалу безпеку.
Повітряні сили ЗСУ раніше сьогодні повідомили, що російські військові в ніч на 1 травня атакували Україну п’ятьма балістичними ракетами «Іскандер-М», а також 170 ударними безпілотниками і дронами-імітаторами інших типів. Військові зазначили, що внаслідок атаки постраждали Одещина,Харківщина, Сумщина, Донеччина і Київщина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
В «Євросолідарності» закликали Зеленського зустрітися з Радою і дати пояснення щодо угоди зі США
Опозиційна фракція «Європейська солідарність» у Верховній Раді закликала президента України Володимира Зеленського провести зустріч із парламентом і пояснити, як підписана зі США угода про надра сприятиме досягненню справедливого миру й посиленню обороноздатності країни.
Про це йдеться у заяві, опублікованій на сайті політсили 1 травня.
«Фракція «ЄС» вважає неприпустимим фактичне вилучення ВР із процесу мирних переговорів і підготовки ключових для країни угод. Неприпустимо зводити роль законодавчого органу лише до натискання кнопок. «ЄС» звертається до Зеленського із закликом до зустрічі з представниками парламентських фракцій і груп для обговорення укладеної зі США угоди про співпрацю у сфері корисних копалин», – йдеться в повідомленні.
В Офісі президента це поки що не коментували.
У ніч на 1 травня стало відомо, що Україна і США підписали угоду про економічне партнерство і створення Інвестиційного фонду відбудови.
За словами міністерки економіки України Юлії Свириденко, документ, серед іншого передбачає, що повна власність і контроль залишаються за Україною, фонд створюється 50/50, жодних боргових зобов’язань України перед США, угода не стане перешкодою для вступу України до Євросоюз, а фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій.
Документ має ратифікувати Верховна Рада України.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль анонсував, що уряд проведе 1 травня консультації з головами фракцій, груп і керівництвом Верховної Ради щодо ратифікації угоди зі США.
Президент США Дональд Трамп просував угоду з початку свого другого терміну президентства в січні. Обидві сторони були готові в лютому підписати угоду щодо природних ресурсів, алепідписання відклали після того, як зустріч Трампа і президента України Володимира Зеленського в Овальному кабінеті перетворилася на суперечку.
США прагнуть доступу до понад 20 видів сировини, які вважаються стратегічно важливими для своїх інтересів. Серед них родовища титану, який використовується для виготовлення крил літаків та інших видів аерокосмічної продукції, а також урану, який використовується для ядерної енергетики, медичного обладнання і зброї. Україна також має родовища літію, графіту й марганцю, які використовуються в акумуляторах для електромобілів.
Уряд опублікував угоду зі США про створення інвестиційного фонду
Кабінет міністрів опублікував угоду між урядами України та США про створення американсько-українського інвестиційного фонду відбудови.
Зокрема, опубліковано розпорядження №416 від 30 квітня, яким уряд затвердив відповідний проєкт угоди.
Документ, серед іншого, передбачає, що кожна сторона планує робити внески у відповідно до умов угоди про обмежене партнерство (її текст наразі невідомий).
Водночас зазначається, що надана Вашингтоном нова військова допомога враховуватиметься у його внесок.
«Якщо після дати набуття чинності уряд США надаватиме уряду України нову військову допомогу в будь-якій формі (включаючи передачу систем озброєнь, боєприпасів, технологій або навчання), капітальний внесок партнера від США вважатиметься збільшеним на оціночну вартість такої військової допомоги, відповідно до угоди про обмежене партнерство», – йдеться в угоді.
Зазначається, що угода набирає чинності з дати більш пізньої ноти під час обміну нотами між сторонами про те, що кожна сторона завершила свої внутрішні процедури для набрання чинності. Ця угода потребує ратифікації Верховною Радою.
Крім того, передбачається, що угода залишається чинною до того моменту, доки сторони не погодяться про її припинення.
Україна і США 30 квітня підписали угоду про економічне партнерство та створення Інвестиційного фонду відбудови. За словами міністерки економіки України Юлії Свириденко, документ, серед іншого передбачає, що повна власність і контроль залишаються за Україною, фонд створюється 50/50, жодних боргових зобов’язань України перед США, угода не стане перешкодою для вступу України до Євросоюз, а фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій.
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль анонсував, що уряд проведе завтра, 1 травня, консультації з головами фракцій, груп і керівництвом Верховної Ради щодо ратифікації угоди зі США.
Дональд Трамп просував угоду з початку свого другого терміну президентства в січні. Обидві сторони були готові в лютому підписати угоду щодо природних ресурсів, алепідписання відклали після того, як зустріч Трампа і президента України Володимира Зеленського в Овальному кабінеті перетворилася на суперечку.
США прагнуть доступу до понад 20 видів сировини, які вважаються стратегічно важливими для своїх інтересів. Серед них родовища титану, який використовується для виготовлення крил літаків та інших видів аерокосмічної продукції, а також урану, який використовується для ядерної енергетики, медичного обладнання і зброї. Україна також має родовища літію, графіту й марганцю, які використовуються в акумуляторах для електромобілів.
В одному з районів Києва зафіксували близько 10 вибухів – КМВА
У Дарницькому районі Києва зафіксували детонацію невідомих вибухонебезпечних предметів, повідомили у міській військовій адміністрації 1 травня.
«Близько 10 вибухів в лісопарковій зоні. Також відомо про вибух на даху житлового будинку, внаслідок якого частково пошкоджено його покрівлю. Наразі відомо про одного постраждалого. Інформація уточнюється», – повідомив голова КМВА Тимур Ткаченко.
Він додав, що на місці працюють сапери, рятувальники і медики, а вибухають, ймовірно, касетні боєприпаси, які російські сили розкинули із БпЛА, «але сказати можна точно після проведення спеціальної експертизи з визначення походження цих вибухонебезпечних елементів».
У Міністерстві внутрішніх справ повідомили, що в Дарницькому районі Києва працюють групи піротехніків ДСНС.
«Доступ на територію, яка є потенційно небезпечною для громадян, обмежено працівниками поліції. Просимо з розумінням поставитися до цих тимчасових заходів та дотримуватися рекомендацій рятувальників і поліцейських», – йдеться в повідомленні.
У МВС закликали не чіпати невідомі предмети, а у випадку їх виявлення – повідомляти на лінію 101 чи 102.
Раніше міський голова Віталій Кличко повідомив про поранення літньої жінки в Дарницькому районі Києва після того, як вибухова частина збитого дрона спрацювала із затримкою.
Повітряні сили ЗСУ раніше сьогодні повідомили, що російські військові в ніч на 1 травня атакували Україну п’ятьма балістичними ракетами «Іскандер-М», а також 170 ударними безпілотниками і дронами-імітаторами інших типів.
«Станом на 08:30 підтверджено збиття 74 ударних БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на сході, півночі, півдні та в центрі країни. 68 ворожих безпілотників-імітаторів – локаційно втрачені (без негативних наслідків)», – повідомили в Повітряних силах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Загибель 27-річної журналістки Вікторії Рощиної у російському полоні. Що відомо
29 квітня міжнародний проєкт Viktoriia Project оприлюднив розслідування щодо смерті Вікторії Рощиної , яка співпрацювала з багатьма виданнями, в тому числі і з Радіо Свобода.
Згідно з ним, тіло, яке, за даними експертизи, належить Рощиній, має численні сліди катувань, сліди розтину та відсутність деяких внутрішніх органів – це головний мозок, очні яблука, а також частина трахеї.
Міжнародний експерт-патологоанатом, з яким спілкувалися журналісти, вважає, що відсутність цих органів може свідчити, що росіяни намагалися приховати, що смерть настала внаслідок задушення.
Що ще відомо? Чому Вікторія не з’явилась на обміні, як того очікували? І про що казала під час останнього дзвінка батькам?
Мінекономіки: наступний крок угоди про надра між Україною та США – її ратифікація
Наступний крок угоди про надра між Україною та США – її ратифікація, повідомив заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка.
«Її треба ратифікувати. Це прямо записано в самій угоді. Тому очевидно, що ми почнемо консультації з парламентом, представимо її максимально прозоро. Угода унікальна і було багато маніпуляцій, страшилок в медіа. Після ратифікації угоди почнеться створення самого фонду і тоді почнеться робота над здійсненням інвестицій», – сказав він в ефірі «Ми – Україна».
Україна і США 30 квітня підписали угоду про економічне партнерство та створення Інвестиційного фонду відбудови. За словами міністерки економіки України Юлії Свириденко, документ, серед іншого передбачає, що повна власність і контроль залишаються за Україною, фонд створюється 50/50, жодних боргових зобов’язань України перед США, угода не стане перешкодою для вступу України до Євросоюз, а фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій.
За даними видання «Європейська правда», яке ознайомилося з документом, угода між США та Україною про створення інвестиційного фонду відбудови стосується 57 мінералів, у ній також йдеться про військову допомогу від США. Однак, як кажуть журналісти, чимало деталей, у тому числі тих, які мають політичне значення, будуть прописані у технічній угоді, яка станом на зараз не готова до підписання.
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль анонсував, що уряд проведе завтра, 1 травня, консультації з головами фракцій, груп і керівництвом Верховної Ради щодо ратифікації угоди зі США.
Дональд Трамп просував угоду з початку свого другого терміну президентства в січні. Обидві сторони були готові в лютому підписати угоду щодо природних ресурсів, алепідписання відклали після того, як зустріч Трампа і президента України Володимира Зеленського в Овальному кабінеті перетворилася на суперечку.
США прагнуть доступу до понад 20 видів сировини, які вважаються стратегічно важливими для своїх інтересів. Серед них родовища титану, який використовується для виготовлення крил літаків та інших видів аерокосмічної продукції, а також урану, який використовується для ядерної енергетики, медичного обладнання і зброї. Україна також має родовища літію, графіту й марганцю, які використовуються в акумуляторах для електромобілів.
Соратник Трампа заявив про широку підтримку «нищівних» санкцій проти Росії в Сенаті
У США 72 сенатори підтримують законопроєкт про запровадження «нищівних» санкцій проти Росії у разі її відмови від мирних переговорів, повідомив один із авторів ініціативи, соратник президента США Ліндсі Ґрем, передає Bloomberg.
За його словами, російський лідер Володимир Путін «зробить величезну помилку, намагаючись обманути Трампа, тому цей законопроєкт – це інструмент в арсеналі президента США».
Ґрем сказав, що він має також достатню підтримку в Палаті представників, щоб також винести законопроєкт про санкції на розгляд там.
Як пише The Wall Street Journal, кількість співавторів документа перевищила ключовий поріг у 60 – цього достатньо для його ухвалення в Сенаті.
Bloomberg звертає увагу на те, що заява Ґрема збіглася за часом із підписанням США і Україною угоди про природні ресурси.
Законопроєкт передбачає як первинні, так і вторинні санкції, зокрема, запровадження 500-відсоткових мит на імпорт із країн, які закуповують російську нафту, газ, уран чи нафтопродукти. Також пропонується заборона для американських банків інвестувати у структури, пов’язані з російським урядом, і для громадян США – купувати російські держоблігації.
Раніше, на тлі переговорів США з Києвом і Москвою про можливе перемир’я, Вашингтон допускав часткове зняття санкцій із Росії, але попереджав про нові санкції в разі зриву домовленостей.
У Києві вибухова частина збитого дрона спрацювала із затримкою, поранена жінка – влада
У Києві внаслідок російського удару в ніч на 1 травня постраждала одна людина, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«Вибухова частина збитого дрона спрацювала із затримкою. Поранена літня жінка, мешканка Дарницького району», – написав Кличко у телеграмі.
За його словами, жінку шпиталізували.
Повітряні сили ЗСУ раніше сьогодні повідомили, що російські військові в ніч на 1 травня атакували Україну п’ятьма балістичними ракетами «Іскандер-М», а також 170 ударними безпілотниками і дронами-імітаторами інших типів.
«Станом на 08:30 підтверджено збиття 74 ударних БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на сході, півночі, півдні та в центрі країни. 68 ворожих безпілотників-імітаторів – локаційно втрачені (без негативних наслідків)», – повідомили в Повітряних силах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На даний час тривають консультації української строни з партнерами щодо визначення місця, формату і змістовного наповнення наступного раунду переговорів зі США за участі країн Європи, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
На спільній пресконференції з міністром закордонних справ Люксембургу Ксав’є Беттелем і міністеркою оборони цієї країни Юріко Бакес Сибіга висловив сподівання, що наступна зустріч відбудеться незабаром і буде «ще одним ваговим кроком» на шляху до досягнення справедливого миру.
«Ми мали кілька раундів перемовин з нашими найближчими союзниками у форматі «E3+США-Україна» в Парижі й Лондоні. «E3» – це Німеччина, Франція, Велика Британія. Безумовно, що наступним кроком буде чергова зустріч у такому форматі. Зараз тривають консультації між союзниками щодо визначення місця, формату і змістовного наповнення. Тому що головне – це змістовне наповнення і результат», – сказав Сибіга.
Міністр наголосив на необхідності не лише для України, але і для світу в залученості лідерства США до мирних зусиль і згадав про нещодавню зустріч президента України Володимира Зеленського і американського лідера Дональда Трампа у Римі. За словами Сибіги, зустріч була «дуже змістовною і цінною» і мала «якісно нові елементи».
В останні місяці Вашингтон активізував зусилля щодо припинення війни між Росією і Україною. Президент США Дональд Трамп 25 квітня закликав Україну і Росію зустрітися для переговорів на високому рівні для укладення угоди про припинення війни між ними після того, як посланець Білого дому Стів Віткофф зустрівся з президентом РФ Володимиром Путіним у Москві.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив 27 квітня, що мирна угода між Росією та Україною має бути укладена найближчим часом, а Вашингтон намагається визначити, чи варто продовжувати виконувати роль посередника. Він не сказав, як довго адміністрація Трампа готова чекати на прорив.
30 квітня Сибіга заявив, що Україна готова до мирних переговорів у будь-якому форматі, якщо побачить готовність Росії до «складного шляху до миру, а не лише до мирного популізму».
У квітні європейські країни, переважно представлені Францією, Німеччиною і Великою Британією, намагалися активно долучитися до переговорів між США, Україною та Росією. 17 квітня у Парижі відбулися кілька зустрічей на високому рівні, а ще одна – у Лондоні 23 квітня, попри те, що американські димпломати вирішили знизити її рівень. 26 квітня президент США Дональд Трамп зустрівся з українським лідером Володимиром Зеленським, коли вони вони обоє відвідували церемонію похорону папи Римського Франциска у Ватикані.
МОУ: російська авіація за місяць скинула понад 5 тисяч КАБів
У квітні російська авіація скинула понад п’ять тисяч керованих авіабомб по позиціях українських сил і українських прифронтових населених пунктах, повідомило Міністерство оборони України 1 травня.
«Четверту частину з них – понад 1 200 – ворог застосував по позиціях наших військ на Курщині», – зазначили у Міноборони, наголосивши, що такі дії РФ тривають, попри зусилля міжнародної спільноти щодо припинення збройної агресії Росії проти України.
У Міноборони нагадали, що за минулий рік російські сили застосували близько 40 тисяч керованих авіаційних бомб, а від початку 2025 року – понад 15 000 КАБів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
В Одесі через удар РФ загинув залізничник – УЗ
В Одесі в ніч на 1 травня внаслідок російського удару загинув залізничник, повідомила «Укрзалізниця».
«Одещина й залізнична інфраструктура регіону цієї ночі перебувала під ворожим обстрілом. На робочих місцях обійшлося без жертв, проте, на жаль, ворожа атака на Одесу забрала життя залізничника у його власному домі», – йдеться в повідомленні.
В УЗ також повідомили про пошкодження однієї з ділянок: постраждали колії, контактна мережа і три вантажні вагони. Пасажирські поїзди курсують за графіком, уточнили в компанії.
«Залізничники проводять оперативні відновлювальні роботи, щоб вантажні поїзди курсували до портів без перешкод. Наразі вони прямують альтернативним маршрутом», – додали в «Укрзалізниці».
Раніше в ДСНС повідомили, що внаслідок нічного удару по Одесі загинули двоє людей, 15 – постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На фронті за добу було 196 боєзіткнень – Генштаб
На фронті протягом минулої доби зафіксували 196 бойових зіткнень, повідомив вранці 1 травня Генеральний штаб Збройних сил України.
Найбільше боїв було на Покровському напрямку. «Наші захисники зупинили 85 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Стара Миколаївка, Калинове, Єлизаветівка, Лисівка, Котлине, Промінь, Даченське, Надіївка, Новоолександрівка, Котлярівка, Троїцьке, Богданівка, Андріївка та в напрямку Зорі, Малинівки, Миролюбівки, Гнатівки, Олександрополя, Покровська, Новосергіївки, Нової Полтавки», – йдеться в повідомленні.
Крім того, 36 разів російські військові атакували на Лиманському напрямку.
«Сили оборони України продовжують операцію в Курській області. Минулої доби на даному напрямку відбулося 21 боєзіткнення, ворог завдав 13 авіаударів, скинувши при цьому 16 керованих авіаційних бомб, і здійснив 266 обстрілів, п’ять із яких – із реактивних систем залпового вогню», – заявили у Генштабі.
Також, за даними Генштабу, бої тривали на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив 30 квітня, що російські війська значно збільшили інтенсивність бойових дій, зосереджуючи основні зусилля на Покровському напрямку, попри заяви про готовність до триденного припинення вогню у травні.
Як отримати 1 мільйон військовим до 25-ти, які вже служать. Відповідаємо
Військовослужбовці віком до 25 років отримають 1 мільйон гривень так само, як і ті, хто тільки підписує «Контракт 18-24». До експериментального проєкту з рекрутингу, що стартував у лютому, залучені 24 бригади ЗСУ, Нацгвардія та Держприкордонслужба. Проте чинні військові отримають виплату, незалежно від того, де саме служать. І це – лише один з моментів, який заплутує бійців.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) опитали військових у різних підрозділах, і мало хто відповів, що усе розуміє про порядок цієї виплати та чи має на неї право. Пояснюємо, як працює «Контракт 18-24» для тих, хто вже служить.