В адміністрації США існують різні погляди на політику щодо Росії й України, але президент Дональд Трамп, очевидно, більше орієнтується на думку свого спецпредставника Стіва Віткоффа, а не на прихильників жорсткішої лінії щодо Росії, пише 15 квітня з посиланням на джерела серед посадовців США газета The Wall Street Journal.
Як йдеться у матеріалі, всі члени адміністрації підтримують ідею Трампа щодо необхідності якнайшвидшого завершення війни в Україні. У той же час, є різні думки про те, як цього досягти. Держсекретар Марко Рубіо і спецпредставник по Україні Кіт Келлог, як повідомляється, виступають за те, щоб зайняти жорсткішу позицію щодо вимог Москви щодо територіальних поступок від Києва і переконують Трампа бути обережнішим і скептичніше ставитися до позиції Москви.
Трамп, однак, як сказано у статті, більш схильний довіряти Стіву Віткоффу, який вів прямі переговори з російським президентом Володимиром Путіним. Як пише WSJ, Віткофф переконаний у щирому прагненні Путіна завершити війну.
Вчителька української мови Оксана Крекотень пережила блокаду Маріуполя й разом із дітьми пішки вийшла з оточеного міста перед тим, як його повністю окупували російські війська.
Після пережитого сім’я Оксани знайшла притулок у Чехії.
У найважчі хвилини в Маріуполі жінка вела щоденник. Записувала, що відбувалося щодня й за що вона – навіть у таких нелюдських умовах – відчуває вдячність.
Про шлях із окупації й нове життя Оксана розповіла проєкту Радіо Свобода «Ти як?».
Оксана тричі втікала від війни, але востаннє – безповоротно. Уперше – коли влітку 2014-го російські війська наступали на місто Новоазовськ, розташоване приблизно за 40 кілометрів від Маріуполя. Наймолодшому сину Оксани, Дмитрику, було тоді лише п’ять місяців.
Тільки народився – а вже став дитиною війни
«Тільки народився – а вже став дитиною війни», – мовить жінка.
Із чоловіком Геннадієм рушили до родичів на Вінниччину, а повернулися вже за місяць. Війна нагадувала про себе регулярними обстрілами, та все ж у їхньому місті обстановка більш-менш стабілізувалася.
А 24 січня 2015 року російські військові обстріляли мікрорайон «Східний», де тоді мешкала жінка з сім’єю. Влучили по дитсадку, куди ходив їхній середній син Андрій. Трохи постраждав їхній будинок і чоловікова майстерня. На кілька місяців родина знову покинула Маріуполь – і знову повернулася. Полагодили дах, підняли стелю.
Читайте історію порятунку з пекла заблокованого Маріуполя далі тут
Директор Служби зовнішньої розвідки (СЗР) РФ Сергій Наришкін звинуватив країни НАТО в «нарощуванні військової активності біля кордонів Росії», а Польщу та країни Балтії назвав «першими, хто постраждає» в разі конфлікту Москви з Північноатлантичним альянсом. Про це Наришкін заявив 15 квітня в столиці Білорусі Мінську після спілкування з Олександром Лукашенком, інформує агентство «БелТА».
За словами директора російської СЗР, Польща та «прибалтійські республіки» вирізняються особливою агресивністю. Як приклад такої агресивності Наришкін навів плани Польщі встановити вздовж кордонів Білорусі та Калінінградської області близько двох мільйонів протитанкових мін і те, що Варшава «дуже хотіла б… отримати ще від американців ядерну зброю».
«Вони повинні б зрозуміти (хоча поки не розуміють), що в разі агресії з боку Північноатлантичного альянсу проти Союзної держави (Росії та Білорусі – ред.) збитків буде завдано, безумовно, всьому блоку НАТО, але переважно перші, хто постраждає, – це носії таких ідей, носії серед політичних кіл Польщі та прибалтійських країн», – сказав російський високопосадовець.
Слов’янськ на Донеччині атакували «Шахеди», поранена людина, є пошкодження – влада
Зранку 15 квітня місто Слов’янськ Донецької області атакували російські безпілотники типу «Шахед», повідомив голова міської військової адміністрації Вадим Лях.
«Недобрий ранок сьогодні у Словʼянську. Знову обстріли.
З 8:45 до 9:20 – масована атака БПЛА на місто. Шість «Шахедів». Промзона мікрорайону Лісний. Пошкоджено СТО та інші підприємства. Одна людина поранена. Наразі пошкодження ще зʼясовуємо», – вказав чиновник.
На Херсонщині троє людей поранені, російські військові атакували їх із дронів – ОВА
Троє жителів Херсонської області зазнали поранень вранці 15 квітня після того, як російські військові атакували їх із дронів, повідомили в обласній військовій адміністрації.
«Близько 07:00 росіяни атакували з дрона жителя Микільського. 50-річний чоловік дістав вибухову травму й уламкові поранення кінцівок. Потерпілого доставили до лікарні для надання меддопомоги», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними ОВА, зранку російські військові атакували з дрона автомобіль у Бериславі – постраждали двоє людей.
СБУ заявляє про затримання агентів ГРУ, які «готували два вибухи у Вінниці»
Служба безпеки України повідомила 15 квітня, що її співробітники затримали «трьох агентів російської воєнної розвідки (більш відомої як ГРУ), які готувалися підірвати авто ЗСУ та адмінбудівлю поліції» у Вінниці.
«Як встановило розслідування, спочатку фігуранти мали закласти саморобний вибуховий пристрій (СВП) під авто українського воїна, якого окупанти сподівалися ліквідувати дистанційно. Для активації СВП російські спецслужбісти планували зробити виклик на мобільний телефон, яким було споряджено вибухівку. Співробітники СБУ завчасно викрили ворожі наміри і затримали виконавців замовлення РФ, коли вони облаштовували приховану камеру поблизу місця запланованого підриву. Затриманими виявилися дві безробітні мешканки Київщини, яких окупанти завербували у Телеграм-каналах із пошуку «легких грошей», – інформують у спецслужбі.
За цим повідомленням, жінки прибули до Вінниці, де «за гроші російського ГРУ орендували квартиру», а згодом «вони отримали геолокацію схрону від куратора та забрали звідти два СВП».
Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про внесення змін до програми базової загальної військової підготовки (БЗВП), які стосуються «обмежено придатних».
«У Збройних силах України розроблено зміни до програми базової загальної військової підготовки (БЗВП), які зменшать навантаження на військовослужбовців, придатних до служби в частинах забезпечення, підрозділах охорони, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, установах, медичних підрозділах, а також підрозділах логістики, зв’язку та охорони. Відповідне рішення ухвалено головнокомандувачем Збройних сил України», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, починаючи з 1 травня, зазначені категорії військовослужбовців проходитимуть БЗВП за оновленою програмою, яка передбачає:
- скорочення терміну підготовки до одного місяця (замість 45 діб);
- зниження рівня фізичних навантажень;
- формування окремих навчальних підрозділів (рот або взводів).
«Зміни стосуються як військовослужбовців, які щойно призвані на службу, так і тих, хто раніше проходив навчання на кафедрах військової підготовки або з різних причин проходить БЗВП повторно. Ідеться саме про колишню категорію «обмежено придатних», які, відповідно до змін у законодавстві, мають проходити службу виключно в тилових частинах – згідно з рішенням військово-лікарської комісії», – йдеться в повідомленні.
Раніше 12 лютого Верховна Рада ухвалила законопроєкт, за яким військовозобов’язані чоловіки від 25 до 60 років, раніше визнані обмежено придатними до служби, мають пройти медичний огляд до 5 червня 2025 року. Раніше це мали зробити до 4 лютого.
Заступниця голови Офісу президента Ірина Верещук 12 лютого заявила, що термін для повторного проходження ВЛК навряд чи знову продовжать після 5 червня, тому закликала не зволікати з медоглядом.
ЦПД: у російському Курську дрони влучили у склад боєприпасів
Керівник Центру протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) Андрій Коваленко заявив про влучання по складу боєприпасів у російському Курську.
«У Курську невідомі дрони влучили в склад боєприпасів росіян», – написав Коваленко у телеграмі вранці 15 квітня, не наводячи подробиць.
Раніше Міністерство оборони Росії заявило про масований удар українськими дронами по Курській області РФ у ніч на 15 квітня. У відомстві заявили, що за ніч сили ППО збили над територією Росії 115 безпілотників, зокрема 109 – над Курською областю.
Влада Курської області РФ заявила про одну загиблу людину і дев’ятьох поранених.
Радіо Свобода не може оперативно перевірити наведені дані з незалежних джерел.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Зеленський пропонує продовжити воєнний стан до 6 серпня – депутати Ради
Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, який передбачає продовження воєнного стану та загальної мобілізації на 90 днів, тобто до 6 серпня 2025 року. Про це повідомили депутати парламенту Ярослав Железняк (фракція «Голос») і Олексій Гончаренко (фракція «Європейська солідарність»).
«Це буде вже 15-те голосування за цю каденцію за ці питання», – вказав Железняк, нагадавши, що документ мають розглянути в профільному комітеті Верховної Ради, після чого за законопроєкт мають проголосувати щонайменше 226 депутатів. Останнім етапом затвердження є підписання закону президентом.
У січні Верховна Рада продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації в Україні до 9 травня 2025 року.
Віткофф після зустрічі з Путіним: мирна угода щодо України стосується п’яти територій
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф назвав свої переговори з російським лідером Володимиром Путіним минулого тижня «переконливими». За його словами, вони обговорювали кроки, які могли б покласти край війні РФ в Україні.
Як заявив Віткофф в ефірі Fox News 14 квітня, мирна угода включатиме врегулювання питання п’яти територій. Він не пояснив, що має на увазі. Росія наполягає на визнанні свого контролю над окупованим Кримом, а також Донеччиною, Луганщиною, Запорізькою і Херсонською областями, частина територій яких окупована російськими силами.
«Ця мирна угода стосується так званих п’яти територій, але є набагато більше. Є протоколи безпеки. Без НАТО, статті 5 НАТО. Я маю на увазі, знаєте, є багато деталей, пов’язаних із цим. Це – складна ситуація, в основі лежать деякі справді проблемні речі, що відбуваються між двома країнами», – зазначив посланець Трампа, висловивши впевненість у тому, що «ми можемо бути на порозі чогось, що буде дуже, дуже важливим для світу в цілому».
Помста колишніх колег? Історія б'юті-блогерки, яку в Криму звинуватили у «держзраді»
Від 12 до 20 років позбавлення волі за російським законодавством загрожує колишній жительці Криму, яку арештували і звинуватили у «державній зраді», коли вона приїхала з Ірланідії попрощатися із хворою на рак матір'ю. Російські силовики арештували Людмилу Колесникову після похорону матері і три місяці про неї нічого не було відомо. Крим. Реалії і телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», збирає подробиці про цю справу.
«Якщо це можливо, напишіть, будь ласка, як і що відбувається за подібними статтями? Люди сидять такі терміни? Понад 10 років? Чи є якісь амністії? Чи обміни? Чи шансів немає? Я поки не можу прийняти ситуацію. Мені все ще не віриться, що це відбувається насправді», – пише б'юті-блогерка Колеснікова правозахисникам із СІЗО.
Людмила Колесникова та вся її родина із Криму. Вона отримала юридичну освіту у Харкові і з 2011-го працювала слідчою в кримському МВС. Залишилася працювати у цій структурі і після того, як Росія окупувала Крим. Отримала громадянство Росії, але за словами рідних, зберегла і український паспорт.
У 2019 році Колеснікова звільнилася із органів, а після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну – виїхала в Ірландію. Стала б'юті-блогеркою.
Як кажуть рідні та близькі Людмили, раніше вона не цікавилася політикою, і не здогадувалася, що таке коїться в окупованому Росією Криму.
Колесникова вважає, що на неї написали донос колишні колеги, через те, що воно поїхала до Європи і на своєму каналі показувала, як там добре жити.
Читайте далі тут
У РФ уперше засудили свого військового за «добровільну здачу в полон» – дали 15 років
Південно-Сахалінський гарнізонний військовий суд засудив до 15 років позбавлення волі в колонії суворого режиму жителя Сахаліну Романа Іванишина. Його визнали винним за статтями про здачу в полон, ще одну спробу здачі в полон та дезертирство, повідомила 15 квітня газета «Коммерсант», посилаючись на джерело. За рішенням суду Іванишина позбавили військового звання молодший сержант.
Державний обвинувач під час дебатів сторін просив призначити Іванишину 16 років позбавлення волі. Захист просив виправдати підсудного, наполягаючи на тому, що злочини, які йому інкримінуються, не доведені. Іванишин не визнав провини.
Роман Іванишин – гірський майстер із Сахаліну. Він опинився в армії за мобілізацією. Служив у 39-й окремій гвардійській мотострілецькій бригаді в Донецькій області України. Іванишин потрапив до українського полону 10 червня 2023 року в районі села Степне під Волновахою, розповідав сам військовий на відеозаписі, поширеному в інтернеті. У тому ж відео Іванишин виступав проти війни і закликав інших російських військових тікати зі своїх частин.
Іванишин повернувся до Росії в січні 2024 року в складі групи з 248 російських військових, яких обміняли на полонених українців. У Росії Іванишин опинився під слідством. Спочатку військовий суд у Южно-Сахалінську відмовився розглядати його справу, відправивши матеріали до Москви, але їх повернули на Далекий Схід.
Судовий процес над Іванишиним розпочався 17 березня, відбулося близько 15 засідань. Як зазначає видання, фабула звинувачення та тези захисту не розкривалися.
Це перша відома кримінальна справа про добровільну здачу в полон ЗСУ, за якою ухвалили вирок, повідомило видання «Коммерсант». Відповідна стаття 352.1 з’явилася в російському Кримінальному кодексі в 2022 році, невдовзі після початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну.
Генштаб ЗСУ: на фронті за добу було 99 бойових зіткнень
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 99 бойових зіткнень, повідомив у ранковому зведенні 15 квітня Генеральний штаб Збройних сил України.
Найбільше зіткнень, згідно з повідомленням, було на Покровському напрямку. «Наші захисники зупинили 28 штурмових і наступальних дій агресора в районах населених пунктів Суха Балка, Єлизаветівка, Лисівка, Котлине, Удачне, Котлярівка, Богданівка та Андріївка», – йдеться в повідомленні.
Крім того, 20 російських атак зафіксували на Лиманському напрямку, де російські війська намагалися просунутися вперед поблизу населених пунктів Надія, Нове, Катеринівка, Греківка, Зелена Долина, Торське, Білогорівка і Григорівка, кажуть у Генштабі.
У Росії заявили про масовану атаку дронів на Курщині
Міністерство оборони Росії заявило про масований удар українськими дронами по Курській області РФ у ніч на 15 квітня. У відомстві заявили, що за ніч сили ППО збили над територією Росії 115 безпілотників, зокрема 109 – над Курською областю.
Влада Курської області РФ заявила про одну загиблу людину і дев’ятьох поранених.
У Курську безпілотник врізався у житловий будинок, пишуть місцеві пабліки. Очевидці повідомляють про масову атаку БпЛА на місто і публікують відео пошкодження багатоповерхівки.
Українська влада і військові ситуацію поки не коментували. Радіо Свобода не може оперативно перевірити наведені дані з незалежних джерел.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
На Херсонщині через агресію Росії за добу поранені вісім людей, зокрема дитина – ОВА
На Херсонщині через російську агресію минулої доби були поранені вісім людей, серед них – одна дитина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За його словами, під обстрілами РФ 14 квітня опинилися кілька десятків населених пунктів Херсонщини.
«Російські військові били по критичній і соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили три багатоповерхівки і 21 приватний будинок. Також окупанти понівечили господарську споруду та приватні автомобілі», – написав Прокудін у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Втрати Росії у війні перевищили 935 тисяч військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 935 160 своїх військових, зокрема 1180 осіб – за останню добу – такі дані станом на ранок 15 квітня навів український Генштаб.
Серед інших втрат РФ у командуванні ЗСУ навели такі:
- танки ‒ 10629 (+7 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 22150 (+20)
- артилерійські системи – 26290 (+68)
- РСЗВ – 1364 (+2)
- засоби ППО ‒ 1132 (+2)
- літаки – 370
- гелікоптери – 335
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 32691 (+147)
- крилаті ракети ‒ 3145
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 44339 (+210)
- спеціальна техніка ‒ 3801.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
«Від моменту вторгнення в Україну Росія, ймовірно, загалом зазнала приблизно 875 000 жертв. Середньодобові втрати росіян протягом лютого 2025 року становили 1255 осіб, згідно з даними Генштабу України, що є найнижчим середньодобовим показником із серпня 2024 року», – йдеться в повідомленні.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Як українські бійці понад місяць утримували позиції у Торецьку і вирвалися з оточення
Російська армія намагається повністю захопити місто Торецьк на Донеччині. Як кажуть у ЗСУ, там зараз тривають вуличні бої. Захоплення Торецька дозволить російським військовим розпочати наступ на Костянтинівку – одне з найбільших підконтрольних українській армії міст Донецької області. Кореспондент телеканалу «Настоящее время» , створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», поговорив із українськими військовими, які більш як місяць, перебуваючи в оточенні, утримували позиції у Торецьку.
Цю операцію назвали «Операція «Життя»: з оточення у Торецьку вивезли групу солдатів, яка просиділа там 35 днів.
«Ти з бою приїжджаєш, дивишся своє відео і думаєш: як ми це пережили, – розповідає український офіцер Богдан Кушнір. – Це треш. Ти дивишся на відео – і тобі страшно. А коли ти перебуваєш там, знімаєш це відео, у тебе організм мобілізований».
«Я в житті не вважаю себе жорсткою людиною, – каже Богдан. – Але бувало таке, що ти просто проявляєш грані свого характеру, які в такому житті ти не застосовуєш, бо це не потрібно, бути таким жорстким».
Кушнір – офіцер штурмового полку «Сафарі» бригади Нацполіції «Лють». Воював із 2014-го, повернувся в цивільне життя, а 2022 року знову взяв у руки автомат. В оточенні опинився випадково:
«Є таке поняття, як «командирський рекон», коли ти маєш виїхати, оцінити обстановку. Я не планував виїхати на місяць на позиції. Тим більше взимку, коли мінус 15 – мінус 18».
Це був звичайний будинок у Торецьку – крайня позиція української оборони. Штурм розпочався раптово.
«Зухвало. Не просто лохи йдуть і будь-що роблять. Жорстко, дуже жорстко йдуть, – розповідає Богдан про дії російських військових. – Бувало таке, що з п’ятої ранку почали. Не виходить зайти через цей напрямок – вони пішли, відпочили і заходять через інший. Тупо з п’ятої ранку до 17-ї – штурмують дванадцять годин. Бували такі групи, вони взагалі не відступали. Вони всі «подвухсотилися» – і все.
Далі читайте тут
«Груз 200»: на війні проти України загинули військові РФ, які брали участь у розгоні Майдану
На сайті проєкту «Груз 200», який документує загибель кримчан, що воювали за Росію у війні проти України, за останні два тижні з’явилися 33 нові некрологи, серед них – колишні співробітники силових відомств, які брали участь в окупації Криму і розгоні Євромайдану.
Один із загиблих – Євген Козлов із селища Леніно – колишній співробітник кримського «Беркуту», який стояв на блокпостах навесні 2014 року. Інший – Кирило Блаженко, він брав участь у придушенні Майдану у Києві, був активним учасником незаконної анексії Криму в 2014 році. Як з’ясували журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, які створили базу даних «Груз 200», Блаженко в 2017 році шукав роботу водієм у Ялті, у резюме писав, що з 2010 до 2015 року був «командиром розвідувального десантного відділення».
У Криму практично щодня проходять похорони військових РФ, які загинули на війні проти України. 19 грудня 2024 року Крим.Реалії опублікували базу даних «Груз 200» з першою тисячею ідентифікованих кримчан, які воювали у складі російської армії й загинули на війні Росії проти України.
Список містить інформацію про місце народження, місце призову або вербування до російської армії (включаючи фактичний військовий підрозділ), а також – для частини із загиблих – точні або приблизні місце й дату загибелі.
На сьогодні кількість ідентифікованих загиблих кримчан у війні на боці Росії проти України перевищила 1300 осіб.
Дивіться також: «ГРУЗ 200».Кримчани, які воювали проти України
Міський суд у Празі засудив засновника благодійного фонду Help Ukraine Володимира Гергеля до 5,5 років позбавлення волі за розтрату державних субсидій, призначених на інтеграцію українських біженців. Окрім цього, йому заборонено обіймати керівні посади в благодійних організаціях протягом такого ж строку.
Гергель свою провину заперечує та подав апеляцію.
Справу було відкрито через дві дотації Міністерства освіти Чехії на загальну суму 20 мільйонів крон (приблизно 36,4 мільйона гривень). У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, чоловік відкрив у Празі комунальний центр, який мав допомагати з адаптацією українських дітей та їхніх батьків. Однак, як встановив суд, надана інформація у заявках була неправдивою, а кошти – використані не за призначенням.
За рішенням суду, Гергель має відшкодувати державі 13,3 мільйона крон, ще близько 7 мільйонів він уже повернув. Частину коштів, згідно з обвинуваченням, було витрачено на купівлю житла. Крім того, батьки дітей сплачували по 2 500 крон за харчування – що суперечило умовам дотації.
Чоловік заявив у суді, що не розтратив кошти, а лише повернув собі власні кошти, які раніше надав у вигляді позики для роботи центру. У фінальному слові він сказав, що створив центр задля «світла і безпеки» для українських дітей. Суд визнав його пояснення непереконливими.
У серпні минулого року прокуратура Праги скерувала до суду обвинувальний акт щодо засновника фонду Help Ukraine Володимира Гергеля через ймовірне розкрадання субсидій, які призначалися на програми інтеграції українських біженців у Чеській Республіці.
Станом на квітень 2025 року в Чехії зареєстровано близько 366 тисяч українських біженців із чинним статусом тимчасового захисту.
Сили РФ завдали ракетного удару по околицях Сум – влада
Російські війська завдали ракетного удару по околицях міста Суми, повідомляє обласна військова адміністрація.
«Сьогодні, 14 квітня, о 21.02 ворог завдав ракетного удару по околицям Сумської міської громади», – йдеться у повідомленні.
За попередніми даними, люди не постраждали. Наслідки російської атаки уточнюються.
О 21:15 Повітряні сили ЗСУ повідомили про «прихід балістичного озброєння ворога в межах міста Суми».
13 квітня близько 10:15 військові РФ завдали два ракетні удари по центру міста Суми. Згодом очільник Офісу президента Андрій Єрмак розповів, що російські війська використали ракету з касетними боєприпасами.
За останніми даними, внаслідок удару загинули 35 людей, серед них – 11-річний хлопчик і 17-річний юнак. Також постраждали 120 людей, у лікарнях залишаються 43 людей, стан семи пацієнтів – тяжкий.
Місцева влада оголосила триденну жалобу – 14, 15 і 16 квітня.
Після російського удару по Сумах, за даними президента Володимира Зеленського, майже 50 держав і міжнародних організацій висловилися на підтримку України.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.