Війська Росії цілеспрямовано вдарили дроном по Херсонській ТЕЦ – президент
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що 4 квітня російський FPV-дрон цілеспрямовано атакував Херсонську теплоелектроцентраль (ТЕЦ). За словами глави держави, такий удар не може бути випадковим.
«Росіяни знають, що це саме обʼєкт енергетики і що такі обʼєкти мають бути захищені від будь-яких ударів згідно з тим, що Росія пообіцяла американській стороні. Всі російські обіцянки закінчуються ракетами і дронами, бомбами чи артилерією», – заявив Зеленський у вечірньому відеозверненні.
Президент наголосив, що дипломатія для Кремля – порожнє слово, і протидіяти таким діям можна лише шляхом міжнародного тиску.
«Потрібен тиск – достатній тиск на Росію, щоб вони відчували наслідки кожного свого обману, кожного удару, кожного дня, коли вони забирають життя людей і затягують війну», – сказав він.
Зеленський також підкреслив, що можливість досягнення припинення вогню уже була, але саме президент РФ Володимир Путін відкинув її: «Саме Москва не йде на припинення вогню вже з 11 березня, і це саме їм там, у Росії, потрібна війна, і очевидно, що просто розмовами чи очікуваннями Росію до миру не примусити.», – додав президент.
25 березня у Кремлі заявили, що мораторій на удари по енергосистемі нібито діє протягом 30 днів, починаючи з 18 березня 2025 року, але у «разі порушення мораторію однією зі сторін інша сторона має право вважати себе вільною від зобов’язань щодо його дотримання».
28 березня у Генштабі ЗСУ наголошують, що Сили оборони України неухильно дотримуються досягнутих з партнерами домовленостей щодо зупинки ударів по енергетичних обʼєктах – вогневе ураження здійснюється виключно по військових цілях російської армії.
Водночас речник Кремля Дмитро Пєсков звинуватив Україну в порушенні мораторію на обстріл об’єктів енергетики. Тому, як заявив речник Кремля, Росія «залишає за собою право» теж не дотримуватись мораторію.
Кількість загиблих через удар РФ у Кривому Розі зросла до 16, серед них 6 дітей – ОВА
У Кривому Розі внаслідок російського удару 4 квітня число загиблих зросло до 16, шестеро з яких – діти, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
За його словами, ще понад 40 людей постраждали. Тим часом, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко зазначив, що травмовано понад 50 людей, і «ця кількість зростає, продовжують звертатися за медичною допомогою».
Лисак зазначив, що рятувальна операція у місті триває.
Як повідомив голова ОВА, внаслідок удару пошкоджені близько двох десятків багатоповерхівок, понад 30 автомобілів, заклади освіти і громадського харчування.
Повітряна тривога у зв’язку з загрозою балістики була оголошена в Кривому Розі о 18:50. Через кілька хвилин надійшла інформація про приліт.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
В ООН змогли підтвердити, що з початку року в Україні загинули 413 цивільних осіб, а понад 2000 поранені – у перші три місяці 2025 року кількість жертв зросла на 30% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Зеленський щодо іноземного контингенту в Україні: деталі можуть бути узгоджені за місяць
Президент Володимир Зеленський повідомив, що 4 квітня в Києві зустрівся з керівниками військових штабів Франції і Великої Британії, щоб обговорити плани розміщення іноземного контингенту в Україні в рамках угоди про припинення вогню.
На пресконференції в Києві він зазначив, що «розуміння щодо цієї інфраструктури» може бути досягнуте протягом місяця, а зустрічі військових представників відбуватимуться тепер раз на тиждень для обговорення деталей плану.
«З початку роботи над ідеєю щодо гарантій безпеки – я відповім про контингент – ми провели ряд зустрічей. Сьогодні вже два місяці, як ми працюємо над цим, команди працюють… Така підсумовуюча зустріч сьогодні була, етапна, важлива. Це не значить, що лише три країни (беруть участь – ред.): Україна, Франція і Британія – включені в цей процес. Багато інших країн – я не хочу поки що говорити кількість цієї коаліції – це буде коаліція. Я думаю, що командам потрібен ще десь місяць, ми вважаємо, що не довше. І ми будемо готові повністю з розумінням цієї інфраструктури», – сказав Зеленський.
За його словами, йдеться про присутність на землі, в небі і на морі, про протиповітряну оборону, «і деякі ще делікатні речі».
«Ми будемо зустрічатись тижнями, кожного тижня, не на моєму рівні, а на рівні наших військових, де, в яких місцях – це проговорюється окремо. У нас є багато вже розуміння у наших партнерів, що потрібно Україні, де є сенситивні такі географічно моменти, де ми б хотіли мати підтримку. І важливо, що сьогодні я обговорював стратегічні питання, не тільки питання кількості, а питання мандату цієї інфраструктури, дати, розуміння, в який етап домовленостей ми можемо розраховувати вже на контингент», – сказав голова держави.
Зеленський додав, що командувачі штабів Франції і Великої Британії доведуть його позиції лідерам своїх країн, а також іншим штабам інших країн, «і потім ми вже зустрінемося ще раз».
Франція і Британія за останні тижні провели низку самітів з європейськими лідерами в Парижі та Лондоні, а також збирали начальників оборонних штабів низки столиць, щоб наблизитися до розуміння, які саме гарантії безпеки вони можуть надати і як виглядатиме у майбутньому контингент іноземних військ в Україні.
Після саміту в Парижі президент Франції Емманюель Макрон наполіг: майбутній контингент, що стане другим безпековим елементом для України після ЗСУ, не виконуватиме функцію миротворців. Це будуть forces de réassurances, що перекладається з французької як «сили для зміцнення впевненості», «сили запевнення», в деяких українських ЗМІ також згадуються як «сили стримування».
Усталеного визначення для майбутньої місії немає, оскільки це нова концепція, яка лише розробляється. Відмова від визначення «миротворці» дозволяє країнам, які формують місію, відійти від усталених норм для цього поняття.
Дипломати в НАТО, з якими спілкувалося Радіо Свобода і які не уповноважені давати офіційні коментарі ЗМІ, тому їхні імена не будуть вказані у цьому тексті, пояснили суть цих відмінностей. Одна з них – можливість уникнути необхідності отримувати згоду Росії.
У лікарнях після удару по Кривому Рогу перебувають понад 30 людей – Лисак
У медичних закладах після російського удару по Кривому Рогу перебувають понад 30 людей, повідомив голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.
«Там зараз лікарі борються за кожне життя. Чимало постраждалих в операційних… Серед тих, хто отримав поранення, – діти. Найменшому – три місяці. У хлопця різані рани. Йому надали допомогу. Оговтуватися від пережитого буде вдома», – повідомив чиновник.
Раніше криворізький політик Олександр Вілкул вказував, що поранень зазнали понад 50 людей.
Унаслідок завданого ввечері 4 квітня ракетного удару в Кривому Розі загинули щонайменше 14 людей, серед яких шестеро дітей.
Повітряна тривога у зв’язку з загрозою балістики була оголошена в Кривому Розі о 18:50. Через кілька хвилин надійшла інформація про приліт.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
В ООН змогли підтвердити, що з початку року в Україні загинули 413 цивільних осіб, а понад 2000 поранені – у перші три місяці 2025 року кількість жертв зросла на 30% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Зеленський каже, що «не боїться» усіх форматів переговорів, якщо Росія готова до дипломатії
Президент України Володимир Зеленський заявив, що не боїться жодного формату мирних переговорів із Росією, однак для діалогу необхідно, щоб російська влада була готова до дипломатії. Про це він сказав під час спілкування із журналістами 4 квітня.
«Щодо прямих перемовин, я чесно про це сказав – я не боюся жодного варіанту і формату переговорів з росіянами – із посередництвом, без посередництва, із США, з Європою. Бажано, щоб будь-які перемовини були предметними. Як розмовляти напряму з балістичними ракетами? Це на сьогодні просто розмовляти з ракетами і терористами», – відповів Зеленський.
Президент нагадав, що Україна готова до безумовного припинення вогню, а після цього можна сідати за стіл переговорів: «Але для цього потрібно щоб росіяни не були просто вбивцями, а були готові до дипломатії», – додав він.
В останні тижні відбулося кілька зустрічей, телефонних дзвінків між Україною та США, також окремо між РФ та США щодо припинення вогню.
Зокрема, 11 березня представникам США вдалося отримати від України згоду на 30-денне перемир’я. Путін цю ідею не відкинув, але висунув свої умови.
У лютому президент України говорив, що готовий сісти за стіл переговорів із президентом РФ Володимиром Путіним, «якщо це буде єдиний варіант».
Президент РФ Володимир Путін раніше казав, що не вважає Володимира Зеленського легітимним президентом України, тож, на його думку, Зеленський не може підписувати мирну угоду. Зеленський, коментуючи його слова, відповів, що Путін «боїться переговорів».
«Росія хоче тільки війни» – Зеленський про удар по Кривому Рогу
Президент України Володимир Зеленський заявив увечері 4 квітня, реагуючи на удар по Кривому Рогу, що Америка, Європа та інші країни «мають достатню спроможність, щоб змусити Росію відмовитися від терору і війни».
«Щодня російські удари. Щодня загиблі люди. Тільки одна причина, чому це продовжується: Росія не хоче припинення вогню, і ми це бачимо. Увесь світ бачить. Кожна ракета, кожен ударний дрон доводять, що Росія хоче тільки війни. І тільки від тиску світу на Росію, від усіх зусиль для зміцнення України, нашої ППО, наших сил – тільки від цього залежить, коли закінчиться війна», – написав Зеленський у телеграмі.
Він уточнив, що серед 14 загиблих – шестеро дітей (у попередніх повідомленнях ішлося про п’ятьох загиблих неповнолітніх).
Повітряна тривога у зв’язку з загрозою балістики була оголошена в Кривому Розі о 18:50. Через кілька хвилин надійшла інформація про приліт у житловий сектор.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
В ООН змогли підтвердити, що з початку року в Україні загинули 413 цивільних осіб, а понад 2000 поранені – у перші три місяці 2025 року кількість жертв зросла на 30% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Україна та ЄС узгодили графік спільних заходів і посилення допомоги – Сибіга після зустрічі з Каллас
Під час зустрічі з верховною представницею ЄС з питань безпеки та зовнішньої політики Каєю Каллас мінстр закордонних справ Андрій Сибіга подякував Європейському союзу за непохитну підтримку України та готовність нарощувати допомогу. Про це він повідомив у мережі Х 4 квітня.
Міністр зазначив, що поінформував Каллас про стан мирних переговорів і підтвердив позицію України: «нічого про Європу без Європи».
Україна, за його словами, продовжить тісну співпрацю з європейськими партнерами на шляху до справедливого миру.
«Ми обговорили конкретні кроки щодо зміцнення України, підвищення вартості війни для агресора, прискорення вступу України до ЄС. Ми також узгодили графік подальших великих заходів Україна-ЄС», – йдеться у дописі.
Напередодні міністр закордонних справ Андрій Сибіга розпочав візит до штаб-квартири НАТО, де взяв участь у засіданні Ради Україна – НАТО. За його словами, головна увага під час візиту буде зосереджена на шляху до миру, зміцненні України та посиленні тиску на Москву.
Служба безпеки України інформує про заочне повідомлення про підозру двом російським адміралам і їхньому підлеглому, які командували обстрілами об’єктів ЮНЕСКО в Одесі.
«Служба безпеки зібрала доказову базу і висновки експертиз на рашистів, які командували повітряними ударами по Одесі 5 листопада 2023 року. Тоді окупанти обстріляли об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО, що розташовані в центральній частині портового міста. Унаслідок ворожої атаки було пошкоджено історичні будівлі, зокрема Палац Потоцького і Будинок Боффо», – нагадали в СБУ.
За даними Служби безпеки, наказ на здійснення обстрілу віддав російський адмірал Віктор Соколов – командувач Чорноморського флоту військово-морського флоту РФ, далі його заступник – віцеадмірал Аркадій Романов – спланував удар і віддав відповідне розпорядження своєму підлеглому: полковникові Олексію Щербакову, який командує 15-ю окремою береговою ракетною бригадою Чорноморського флоту РФ.
Для здійснення удару російські сили використали протикорабельну ракету середнього радіусу дії типу 3М55 «Онікс», зазначили в СБУ.
Соколову, Романову і Щербакову заочно повідомили про підозру у порушенні законів і звичаїв війни.
В Офісі генерального прокурора, за процесуального керівництва якого проводили розслідування, зазначили, що інші особи із числа політичного керівництва Росії і військового командування РФ, які причетні до вчинення цього злочину, зараз встановлюються.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. При цьому війська РФ часто завдають повторних ударів, коли на місці працюють рятувальники і медики.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Справа ексрозвідника: Червінський розповідає нові деталі. Ексклюзив
Із ексрозвідника Романа Червінського зняли електронний браслет і повернули закордонний паспорт. Таке рішення ухвалив суд.
- Що це означає?
- Справа почала розсипатися?
- Які перспективи обвинувачень колишнього співробітника Головного управління розвідки та Сил спеціальних операцій Червінського (відомого за зірваною операцією затримання «вагнерівців»)?
Його обвинувачують у спробі викрадення російського літака. На думку слідства, такі дії Червінського нібито призвели до обстрілу аеродрому «Канатове» на Кіровоградщині.
- Чи міг Червінський діяти самотужки?
- Чи є політичний тиск у цій справі?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Унаслідок удару РФ по Кривому Рогу загинули щонайменше 14 людей, п’ятеро з них діти
Щонайменше 14 людей загинули і понад пів сотні поранені в Кривому Розі внаслідок влучання російської балістичної ракети по житловому сектору, п’ятеро з них діти, повідомили представники місцевої влади.
«Черговий терор від покидьків, які воюють із мирним населенням. 12 людей загинуло у Кривому Розі... Кількість поранених уточнюється. У місті сталися пожежі. Пошкоджені багатоповерхівки», – написав голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.
Згодом чиновник уточнив, що серед загиблих – троє дітей.
Криворізький політик Олександр Вілкул додав, що поранень зазнали понад 50 людей.
Близько 20:00 голова ОВА повідомив про зростання числа загиблих до 14.
«На жаль, вже 14 загиблих, серед них 5 дітей. Поруч з місцем влучання був дитячий майданчик», – доповнив ці дані Вілкул.
Повітряна тривога у зв’язку з загрозою балістики була оголошена в Кривому Розі о 18:50. Через кілька хвилин надійшла інформація про приліт.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
В ООН змогли підтвердити, що з початку року в Україні загинули 413 цивільних осіб, а понад 2000 поранені – у перші три місяці 2025 року кількість жертв зросла на 30% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
В окупованому Криму відкрили клуб «Грифон», де дітей навчають за доктринами ГРУ і КДБ – ISW
В окупованому Криму ветерани російської військової розвідки створили клуб «Грифон», де дітей віком від 7 до 17 років навчають «основ військової підготовки», пише американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Російські ветерани і дійсні військовослужбовці навчатимуть дітей, відповідно до доктрини підготовки Головного управління спецназу Генерального штабу РФ (ГРУ), радянського Комітету державної безпеки (КДБ), Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР (НКВС) і СМЕРШу (радянська контррозвідка сталінської епохи)», – йдеться в повідомленні.
Автори звіту припускають, що інструктори «Грифону» навчатимуть дітей розпізнавати проукраїнські настрої у своїх спільнотах і доносити про них російській владі.
«Програми, такі як «Грифон», готують українських дітей до служби у російській армії. Росія використовує ці військово-патріотичні виховні клуби і програми для створення резерву сил, які можна буде мобілізувати для майбутніх конфліктів, що є прямим порушенням статті 51-ї Женевської конвенції», – зазначили аналітики.
За даними Центру громадянської просвіти «Альменда», в окупованому РФ Криму діє 260 кадетських класів, при цьому наприкінці минулого навчального року їх було 197. Загалом військову справу у школах півострова вивчають 6265 дітей.
Як боснійські собаки-сапери допомагають у розмінуванні України (відео)
Всесвітньо відома своїм досвідом знешкодження наземних мін після Балканських війн 1990-х років боснійська команда фахівців із розмінування перебуває в Україні та допомагає тренувати саперів. Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році третина території України була замінована. Минулого року розмінували близько 35 000 квадратних кілометрів. Боснійські сапери є частиною Норвезької народної допомоги і працюють з собаками-шукачами мін, яких розводять і тренують у Сараєво. Спеціальний кінологічний підрозділ працює тепер із мінними полями в Україні, а також допомагає рятувальникам на місцях обстрілів.
У Херсоні через обстріли РФ пошкоджена лікарня, багатоповерхівки, поранена людина – МВА
Російські війська 4 квітня обстріляли Дніпровський район Херсону з артилерії, внаслідок чого пошкоджена будівля лікарні, багатоповерхівки, а також постраждала одна людина, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Після 15:00 російські війська з тимчасово окупованого лівобережжя розпочали обстріл Дніпровського району. Під ударом була територія поблизу закладу охорони здоров’я. Пошкоджено сусідні багатоповерхівки. Постраждала і сама лікарня. Зокрема, в одному з відділень побиті вікна і фасад. Ворог випустив близько 10 снарядів», – написав Мрочко у телеграмі.
За його словами, внаслідок удару близько 15:30 постраждав 76-річний чоловік.
«Із акубаротравмою, пораненням потиличної області та множинними саднами ніг його доставили до лікарні. Стан потерпілого – середньої тяжкості. Від госпіталізації чоловік відмовився», – додав голова МВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
В ООН змогли підтвердити, що з початку року в Україні загинули 413 цивільних осіб, а понад 2000 поранені – у перші три місяці 2025 року кількість жертв зросла на 30% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Поліція: внаслідок вчорашнього удару РФ по Харкову, за попередніми даними, загинула ціла родина
Серед загиблих внаслідок вчорашнього російського удару по Харкову, за попередніми даними, є ціла родина, повідомила обласна поліція 4 квітня.
За повідомленням, тіла батька, матері і дочки знайшли під руїнами їхнього будинку.
«Через удари дронами по Харкову загинули п’ятеро людей, ще 34 постраждали… З-під завалів рятувальники деблокували чотири понівечені обгорілі тіла. Серед загиблих – дитина. Вранці в лікарні помер 88-річний чоловік, якого у тяжкому стані шпиталізували після обстрілу», – повідомили у поліції.
Правоохоронці нагадали, що ввечері 3 квітня військові РФ атакували Харків ударними дронами типу «Герань-2». Внаслідок обстрілу пошкоджені житлові будинки, автомобілі, зайнялися пожежі, зруйнований під’їзд будинку.
«Щоб ідентифікувати особи загиблих слідчі поліції відібрали зразки ДНК у їхніх рідних. Особа четвертого загиблого, 45-річного сусіда загиблої родини, також встановлена за результатами ДНК-експертизи», – йдеться в повідомленні.
За даними поліції, серед поранених – троє дітей.
Тим часом, у Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що в Харкові завершили аварійно-рятувальні роботи на місці влучання дрона у житловий будинок.
У ДСНС уточнили, що серед 34 постраждалих – один рятувальник.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
В ООН змогли підтвердити, що з початку року в Україні загинули 413 цивільних осіб, а понад 2000 поранені – у перші три місяці 2025 року кількість жертв зросла на 30% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Генштаб ЗСУ повідомляє про 28 російських атак на Лиманському напрямку від початку дня
Російська армія «продовжує тиснути на позиції» українських підрозділів на кількох напрямках, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у проміжному зведенні 4 квітня:
«Сили оборони України вживають заходів для зриву дій противника, завдають йому втрат у живій силі та техніці. Загалом, від початку доби відбулося 81 бойове зіткнення».
Російська армія двічі намагалася просунутися на Харківщині поблизу Вовчанська та Кам’янки. Також ЗСУ відбили дві спроби російських загарбників просунутися вперед на Куп’янському.
Штаб зафіксував 28 російських атак на Лиманському напрямку, в бік Новомихайлівки, Катеринівки, Греківки, Ольгівки, Новосергіївки, Нового та поблизу Надії. Тривають бої в 14 локаціях. На Сіверському напрямку армія РФ атакувала двічі, точиться один бій.
«На Торецькому напрямку противник атакував у районах Кримського, Дачного, Торецька, Леонідівки та в напрямку Диліївки, здійснивши 13 спроб покращити своє положення. Три боєзіткнення наразі тривають», – йдеться в зведенні.
Підрозділи РФ також 13 разів намагалися витіснити українських військових із позицій на Покровському напрямку, «Сили оборони стримують натиск противника та відбили десять ворожих атак».
Командування також фіксує російські атаки на Новопавлівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
У Курській області українські оборонці відбили сім атак загарбників. Також противник завдав трьох авіаційних ударів, скинувши при цьому п’ять керованих бомб, і здійснив 211 артилерійських обстрілів. Наразі бої тривають у двох локаціях.
Президент України Володимир Зеленський 26 березня заявив, що російський лідер Володимир Путін «намагається виграти час і готується до весняного наступу». За його словами, «Путін готує новий наступ, зокрема в Сумах і Харківській області».
У березні російські військові збільшили тиск на Сили оборони у Курській області, над частиною якої ЗСУ встановили контроль у серпні 2024 року. Згодом почали з’являтися повідомлення про відступ ЗСУ і оточення їх у цьому російському регіоні. Українська влада це заперечувала, а головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявляв, що ЗСУ будуть «тримати оборону на Курщині стільки, скільки це буде доцільно й необхідно».
Зеленський 28 березня заявив, що у Курській області РФ є фізична присутність українських сил.
Суд змінив запобіжний захід полковнику Лапіну на домашній арешт
Печерський районний суд Києва 4 квітня задовольнив клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт з можливістю відвідувати заклади лікування для колишнього командира 415-го батальйону 125-ї бригади ТрО полковника Іллі Лапіна.
Про це повідомила пресслужба Офісу генпрокурора.
У повідомленні вказано, що з огляду на похилий вік колишнього командира, численні захворювання, а також погіршення стану здоров’я прокурор ОГП подав до Печерського районного суду Києва клопотання про зміну йому запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою.
За результатами розгляду клопотання прокурора суд вирішив змінити Лапіну запобіжний захід.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, додають в ОГП.
21 січня Печерський районний суд Києва обрав запобіжні заходи для трьох високопосадовців ЗСУ, яких підозрюють у неналежній обороні під час наступу на північ Харківщини у 2024 році. Полковника Іллю Лапіна тоді було заарештовано на 60 діб.
20 березня суд продовжив строк тримання під вартою для Лапіна до 17 травня. Після цього він оголошував голодування.
АРМА звітує про продаж російських добрив на 1,8 мільйона гривень
Національне агентство з розшуку та менеджменту активів забезпечило продаж мінеральних добрив, що походить із Росії – про це АРМА повідомило 4 квітня.
За даними агентства, йдеться про понад 136 тонн мінерального добрива, виробленого в Російській Федерації.
«Загалом реалізовано 272 біг-беги азофоски (нітроамофоски) загальною вагою 136 380 кг», – повідомляє пресслужба.
Актив продали через електронну торгову систему Prozorro.Sale, торги організувала компанія, яку обрала АРМА за підсумками відкритого конкурсу.
За оцінкою агентства, сума надходжень від продажу склала 1 803 164 гривні: «при цьому АРМА забезпечено сплату митних платежів».
У січні АРМА продало арештовану партію хлориду калію виробництва білоруського підприємства «Беларуськалий» на більше ніж 25,3 мільйона гривень.
«5 відсоткам відмовили». У Сухопутних військах розповіли деталі про «Контракт 18-24»
Відмову долучитися до Сил оборони у межах ініціативи «Контракт 18-24» отримали близько 5% охочих – про це розповіли представники 1-го Центру рекрутингу Сухопутних військ України на пресконференції для журналістів 4 квітня, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
«З причин: або не пройшли психологічний відбір, або військово-лікарську комісію», – пояснила офіцер відділення дистанційного найму, соціальних мереж і взаємодії зі ЗМІ Алла Пунько.
Наразі, згідно зі змінами, програму розширили до дев’яти бригад в структурі Сухопутних військ – загалом в Силах оборони таких бригад більше. Після базової загальновійськової підготовки туди зможуть потрапити військові віком до 25 років, які вирішили підписати річний контракт.
Інформацію про те, яка кількість охочих підписала контракт з моменту впровадження ініціативи, в Сухопутних військах не розголошують.
У лютому Міноборони повідомило про запуск проєкту «Контракт 18-24», який передбачає укладання добровольцями у віці 18-24 роки річного контракту на 1 млн гривень. Згодом у Міноборони розповіли, що отримати ці кошти можуть і ті добровольці, які доєдналися до війська раніше.
Законодавство України передбачає мобілізацію військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років.
Суддя Вищого антикорупційного суду задовольнив клопотання захисту в справі про зміну запобіжного заходу – про це пресслужба суду заявила 4 квітня.
Йдеться про справу щодо ймовірного розкрадання майна «Укрзалізниці» в 2021-2023 роках. Суд змінив запобіжний захід із застави на суму 33,308 мільйона гривень на особисте зобов’язання.
«Утім, за клопотанням сторони захисту та за згоди усіх заставодавців, грошові кошти у розмірі 33 308 000 грн, які були внесені раніше як застава, будуть перераховані на офіційний рахунок фандрейзингової платформи United24», – заявляє ВАКС.
Суд поклав на підозрюваного низку процесуальних обов’язків, в тому числі не залишати територію України без дозволу дозволу детектива, прокурора або суду. Захід діятиме до 31 травня включно.
Ім’я підозрюваного пресслужба суду не називає.
У березні 2024 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро повідомили про підозру семи людям у заволодінні коштами «Укрзалізниці» на суму 117 мільйонів гривень. За даними правоохоронців, розкрадання відбувалося протягом 2021-2023 років через тендери на постачання кабельно-провідникової продукції.
ДСНС повідомила, скільки людей загинуло в Україні через вибухонебезпечні предмети з лютого 2022-го
Понад 300 людей загинули через підриви на вибухівці в Україні за час повномасштабного вторгнення, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій у День мінної просвіти 4 квітня.
За даними відомства, з лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети загинули 336 людей, з них 18 дітей. Поранень зазнали 825 людей, з них 92 дитини.
«Близько 139 тисяч квадратних кілометрів (23% від загальної площі України) є потенційно небезпечними та потребують обстеження саперами», – заявляє ДСНС.
Служба уточнює, що в найбільшій зоні ризику – українці, які живуть на прифронтових територіях, а також там, де велися бойові дії.
Сапери ДСНС обстежили 1 746 квадратних кілометрів і знищили 565 832 боєприпаси.
ДСНС нагадує в разі виявлення підозрілих предметів не торкатися їх і звертатися до рятувальників.
У лютому Мінекономіки повідомило, що потреби України в розмінуванні територій, які зазнали впливу війни, становлять 29,8 мільярда доларів – про це йдеться у «Швидкій оцінці завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4)», проведеній Світовим банком, урядом України, Європейським союзом та ООН.
Рятувальники повідомляли, що потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.