Доступність посилання

Російські військові пізно ввечері 14 вересня обстріляли центр Краматорська на Донеччині, внаслідок чого поранені дев’ятеро людей, повідомила міська рада
Російські військові пізно ввечері 14 вересня обстріляли центр Краматорська на Донеччині, внаслідок чого поранені дев’ятеро людей, повідомила міська рада

Live Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії та про спроби США та країн Європи досягти миру

Вночі війська РФ атакували Одещину, поранено людину – ДСНС

У ніч на 28 березня російські війська завдали чергового удару по Одеській області, внаслідок чого виникли пожежі, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.

«Внаслідок ворожої атаки виникло загорання гаражних приміщень, господарської споруди, пошкоджені приватні житлові будинки», – йдеться у дописі.

За попередніми даними, одна людина зазнала поранення.

Пожежі були оперативно ліквідовані силами ДСНС та пожежним підрозділом Національної гвардії України.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Генштаб ЗСУ: Росія за добу втратила у війні 1860 своїх військових і 17 танків

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 910 750 своїх військових, зокрема 1860 – за останню добу – такі дані станом на ранок 28 березня наводить український Генштаб.

У командуванні ЗСУ згадали також про інші втрати РФ у війні:

  • танки – 10 455 (+17 – за останню добу)
  • бойові броньовані машини – 21 762 (+61)
  • артилерійські системи – 25 387 (+122)
  • РСЗВ – 1344 (+1)
  • засоби ППО – 1119 (+1)
  • літаки – 370
  • гелікоптери – 335
  • БпЛА оперативно-тактичного рівня – 31 070 (+144)
  • крилаті ракети – 3121
  • кораблі /катери – 28
  • підводні човни – 1
  • автомобільна техніка й автоцистерни – 42 070 (+210)
  • спеціальна техніка – 3787.

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.

«Від моменту вторгнення в Україну Росія, ймовірно, загалом зазнала приблизно 875 000 жертв. Середньодобові втрати росіян протягом лютого 2025 року становили 1255 осіб, згідно з даними Генштабу України, що є найнижчим середньодобовим показником із серпня 2024 року», – йдеться в повідомленні.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.

У США тимчасово продовжили програму документування випадків викрадення українських дітей – WP

Адміністрація Дональда Трампа тимчасово скасувала рішення про припинення роботи американської ініціативи Conflict Observatory, яка документує воєнні злочини Росії в Україні.

Як повідомляє американське видання The Washington Post з посиланням на джерела у Конгресі, рішення ухвалили після гучних публікацій у ЗМІ та тиску з боку демократів, республіканців і релігійних лідерів.

За новим рішенням, ініціатива отримала фінансування ще на шість тижнів, щоб передати свою базу даних Європолу – це дозволить підтримати європейські розслідування воєнних злочинів.

Раніше низка медіа повідомили, що адміністрація Трампа припинила фінансовану США ініціативу, яка документувала ймовірні російські військові злочини, включно з конфіденційною базою даних про масову депортацію українських дітей до Росії.

Видання Washington Post писало, що цей крок унеможливив передачу доказів прокурорам, які ведуть численні кримінальні справи, включно з обвинувальним актом Міжнародного кримінального суду проти президента Росії Володимира Путіна за «незаконне переміщення» дітей з окупованих територій України. Таким чином, дослідники Лабораторії гуманітарних досліджень Єльського університету втратили доступ до величезної кількості інформації, включаючи супутникові знімки і біометричні дані, що дозволяють відстежити особи і місце перебування 35 000 дітей з України.

В ексклюзивному інтерв’ю виконавчий директор Лабораторії гуманітарних досліджень Єльського університету Натаніель Реймонд сказав Радіо Свобода, що цей крок став «катастрофічним ударом»для зусиль із документування воєнних злочинів і притягнення винних до відповідальності.

20 березня Держдепартамент CША заперечив, що дані про викрадених РФ українських дітей знищили.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець припускав, що Росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей. Уповноважена ВР з прав дитини Дар’я Герасимчук називає цифру в «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».

Станом на 26 лютого, Україна змогла повернути з території Російської Федерації й тимчасово окупованих земель 1227 дітей, повідомила перша леді України Олена Зеленська.

У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт російського президента Володимира Путіна і дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій і переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.

Тиск на журналістів чи захист оборонпрому: яка мета законопроєкту від «Слуг народу» про закриття реєстрів?

Проєкт закону про закриття реєстрів, який мав на меті захистити український оборонпром, на засіданні 27 березня Верховна Рада так і не розглянула. Імовірно, текст законопроєкту може зазнати змін, сказав у коментарі Інституту масової інформації (ІМІ) народний депутат від фракції «Голос», голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

Саме цей документ авторства депутатів від правлячої партії «Слуги народу» раніше розкритикували в ІМІ. Там напередодні зазначили, що законопроєкт насправді не пропонує механізмів, які б повністю захистили оборонні підприємства, як про це йдеться у пояснювальній записці, а натомість створює можливості для правоохоронців тиснути на журналістів та громадські організації, і обмежує права звичайних користувачів реєстру майна і земельного кадастру.

Розбираємось, кого насправді захищає владний законопроєкт? І як це пояснюють його автори?

Генштаб ЗСУ про атаку на Полтаву: Росія «продовжує брехати про устремління до миру»

Генеральний штаб Збройних сил України прокоментував масовану атаку російських дронів на Полтаву – командування оприлюднило заяву на початку доби 28 березня.

«Російські загарбники здійснили черговий воєнний злочин – застосувавши БпЛА типу Shahed, масовано атакували Полтаву», – йдеться в ній.

За даними штабу, удари дронів були спрямовані на цивільну інфраструктуру, житлову забудову та адміністративні будівлі підприємств нафтогазової промисловості:

«Російський агресор цинічно продовжує брехати про свої устремління до миру, і далі умисно нападаючи на цивільні об’єкти, піддаючи небезпеці мирне населення».

Командування заявляє, що воєнні злочини Росії фіксують і документують: «покарання невідворотне».

Раніше голова Полтавської області Володимир Когут повідомив про влучання в промзону в обласному центрі в ході атаки російських дронів вночі проти 28 березня.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Після переговорів російської делегації з представниками США у Саудівській Аравії Кремль, серед іншого, заявив, що РФ і США погодилися розробити заходи щодо заборони ударів по об’єктах енергетики Росії та України терміном на 30 діб, починаючи з 18 березня 2025 року.

26 березня радник президента України Дмитро Литвин заявив, що Росія поширює неправдиву інформацію про нібито запроваджене з 18 березня припинення ударів по українській енергетичній інфраструктурі. За його словами, з того часу зафіксовано щонайменше вісім влучень по об’єктах енергетики, а українська ППО щодня збиває десятки ударних дронів. Литвин назвав заяви Кремля брехнею та закликав міжнародних партнерів перевіряти кожне російське слово.

Путін запропонував запровадити «зовнішнє управління» в Україні

Президент Росії Володимир Путін 27 березня запропонував обговорити ідею запровадження в Україні тимчасового зовнішнього міжнародного управління – про це повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Як заявив Путін під час відвідин Північного флоту, це може бути необхідним, щоб провести в Україні «демократичні вибори» і «привести до влади дієздатний уряд, який користується довірою народу», з яким можна було б вести переговори про мир.

За словами російського президента, таку ідею можна було б втілити в життя «під егідою ООН, США, з європейськими країнами» та з «партнерами та друзями» Росії.

Путін знову повторив свою тезу про те, що вважає чинне керівництво України нелегітимним і тому побоюється підписувати з ним будь-які документи.

«Це лише один із варіантів. Я не кажу, що інших не існує», – заявив президент Росії.

Російський президент також висловив думку, що Росія «наполегливо та впевнено рухається до досягнення всіх цілей, заявлених на початку» повномасштабного вторгнення до України.

«Є підстави вважати, що ми їх доб’ємо», – сказав Путін, хоча в тому ж виступі заявив і про готовність Росії до мирного врегулювання.

Він також сказав, що президент США Дональд Трамп щиро прагне миру в Україні.

Путін неодноразово стверджував, що український президент Володимир Зеленський є нелегітимним. Виступаючи у четвер, він також висловив переконання, що нелегітимний нібито не лише Зеленський, а й інші «цивільні органи влади» України.

Реакції України на останні заяви Путіна наразі не було.

Ввечері 18 березня Дональд Трамп і Володимир Путін провели майже двогодинні телефонні переговори. За повідомленням Білого дому, вони погодилися, що рух до миру почнеться з «енергетичного й інфраструктурного припинення вогню, а також технічних переговорів щодо впровадження морського перемирʼя в Чорному морі, повного припинення вогню і встановлення постійного миру».

Водночас 26 березня радник президента України Дмитро Литвин заявив, що Росія поширює неправдиву інформацію про нібито запроваджене з 18 березня припинення ударів по українській енергетичній інфраструктурі. За його словами, з того часу зафіксовано щонайменше вісім влучень по об’єктах енергетики, а українська ППО щодня збиває десятки ударних дронів. Литвин назвав заяви Кремля брехнею та закликав міжнародних партнерів перевіряти кожне російське слово.

ОВА: в ході атаки дронів є влучання в промзону в Полтаві

Російські дрони атакували промислову зону в Полтаві, заявив голова обласної військової адміністрації Володимир Когут 27 березня.

«За останньою інформацією є влучання у промзону у межах містах. На цю хвилину інформації про постраждалих не надходило», – повідомив він.

Суспільний мовник повідомляє, що в окремих мікрорайонах після вибухів відсутнє електропостачання.

Когут додав, що енергопостачання в місті поступово відновлюється, але загроза російських ударів триває.

Раніше голова ОВА повідомив про атаку російських дронів на Полтавську громаду.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Голова області: російські дрони атакують Полтавську громаду

Російські безпілотники атакують Полтавську громаду, повідомив голова обласної військової адміністрації Володимир Когут увечері 27 березня.

«Полтавська громада під атакою ворожих БпЛА. Попередньо є влучання. Працює ППО», – написав він у своєму телеграм-каналі.

Когут закликав місцевих жителів залишатися в укриттях. Деталі наслідків атаки з’ясовуються.

Командування Повітряних сил повідомляло про рух російських «Шахедів» у кількох регіонах. Зокрема, рухи дронів фіксуються:

  • в центрі і півдні Сумськой області курсом південно-західним
  • у центрі Чернігівської області, курс на захід
  • на Черкащині, курсом на Білу Церкву
  • на півдні Кіровоградської області в напрямку Миколаївської області
  • на півночі Полтавської області курсом на південь

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Генштаб ЗСУ: війська РФ значно збільшили свою активність на двох напрямках

З початку доби на фронті відбулося 195 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

За даними штабу, найбільше атак було на Покровському напрямку, де протягом дня агресор здійснив 57 штурмових та наступальних дій у районах населених пунктів Пантелеймонівка, Олександропіль, Водяне Друге, Єлизаветівка, Лисівка, Сухий Яр, Котлине, Удачне, Успенівка, Преображенка, Андріївка та в напрямках Малинівки і Новоолександрівки. 12 боїв продовжуються досі.

Противник значно збільшив кількість своїх атак на Куп’янському напрямку – 26 разів намагався витіснити українські підрозділи із займаних позицій у районах Степової Новоселівки, Загризового та в напрямках Петропавлівки, Піщаного, Нової Кругляківки, Богуславки. Минулої доби на цій ділянці фронту було чотири атаки.

Також на Лиманському напрямку сили РФ вдвічі збільшили інтенсивність атак – минулої доби атакували 14 разів, а сьогодні – 32 рази, намагаючись просунутися у районах дев’яти населених пунктів.

Тихий: Україна попросила МАГАТЕ перевірити дані про пошкодження дизельного резервуара на ЗАЕС

Україна чекає на оновлення від Міжнародного агентства атомної енергії щодо повідомлень про ймовірний розлив дизельного палива на Запорізькій атомній електростанції – про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий 27 березня.

Він нагадав, що напередодні МЗС повідомило про пошкодження дизельного резервуара на окупованій станції.

«Ми оперативно звернулися до МАГАТЕ з проханням перевірити інформацію і оцінити наслідки можливої аварії через ту місію, яка безпосередньо знаходиться на окупованій ЗАЕС. І ми очікуємо зараз повідомлень, апдейтів від МАГАТЕ з цього приводу», – сказав Тихий.

За його словами, українська сторона також заявила агентству, що аналогічні випадки на ЗАЕС будуть виникати і надалі, осільки «управління станцією проводиться не ліцензованим, стороннім персоналом».

Через російські атаки на Запоріжжя поранений 19-річний хлопець – ОВА

Через російські атаки на Запоріжжя поранений 19-річний хлопець, повідомив голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.

«19-річний хлопець отримав поранення внаслідок ворожої атаки на Запоріжжя. Наразі йому надана вся необхідна допомога», – написав він у телеграмі.

Стан постраждалого медики оцінюють як стабільний.

Болгарія пропонує розмістити координаційний центр для моніторингу безпеки в Чорному морі

Софія пропонує сформувати багатонаціональний морський координаційний центр для забезпечення безпеки судноплавства в західній частині Чорного моря і розмістити цей центр у Болгарії. Про це заявив прем'єр-міністр країни Росен Желязков після сьогоднішньої зустрічі європейських лідерів в Парижі.

Як повідомляє пресслужба болгарського уряду, пропозиція полягає у тому, що центр забезпечуватиме постійне морське спостереження та раннє попередження про потенційні загрози, а також підвищуватиме стійкість критичної підводної інфраструктури в Чорному морі.

«Мета полягає в тому, щоб встановити керівні принципи для судноплавства та здійснювати моніторингову діяльність – по повітрю і воді, а також критичної інфраструктури, а також усіх потенційних ворожих дій на території Чорного моря», – сказав Желязков.

Федоров повідомив про пожежі внаслідок російських атак в Запорізькій області

Голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров повідомив про пожежі внаслідок російських атак в області.

«Пожежа на території об'єкту інфраструктури та загоряння дачних будинків. Такі попередні наслідки ворожої атаки на Запоріжжя та Запорізький район», – написав він у телеграмі.

Інформації про постраждалих наразі немає.

За кілька годин до цього в Запорізькій області було оголошено повітряну тривогу через загрозу ударів безпілотників.

«Не треба очікувати миттєвих рішень» – радник керівника ОП про франко-британську місію в Україні

Остаточний формат роботи франко-британської місії в Україні ще не визначено. Про це заявив радник голови Офісу президента Сергій Лещенко в етері Радіо Свобода.

За його словами, поки що обговорюються різні варіанти: чи це буде підтримка в тилових містах, чи розгортання поблизу лінії фронту, чи місія взагалі працюватиме за межами України.

«Ми готові, але вони готові не до всього. І тому цей процес триває. Процес потребує згоди багатьох учасників з числа цих країн, які беруть участь у згаданій місії, деякі готові на більше, деякі готові на менше, деякі готові тільки фінансово або морально підтримувати, по-різному все», – зазначив він в етері програми «Свобода Live».

Лещенко порівняв цю ініціативу з місією KFOR у Косово 1999 року, проте наголосив, що нинішня ситуація значно масштабніша. «Мова йде про більшу територію та більшу кількість військових», – сказав він, додавши, що у Європі немає інституційної пам’яті про розгортання таких місій, адже за цей час змінилися політичні еліти та військове керівництво.

«Це спроба знайти нову форму гарантій з боку наших європейських партнерів. І це потребує часу. Тут не потрібно очікувати миттєвих рішень», – підсумував радник.

Читайте також: Зеленський: найближчим часом Київ запропонує партнерам «базову ідею» щодо контингенту

Президент Франції Емманюель Макрон заявив,що найближчим часом франко-британська військова делегація приїде до України. За його словами, делегація під керівництвом начальників штабів ЗС обох країн має визначити формат Збройних сил України в усіх сферах – сухопутних, повітряних і морських, включаючи кількість військовослужбовців, необхідне обладнання та структуру.

27 березня у Парижі зібралися лідерів 27 країн на саміті, щоб обговорити гарантії для України після можливого припинення вогню, зокрема можливе розміщення на її території сил «коаліції охочих».

Напередодні саміту Макрон заявив, що нині настав «вирішальний етап» припинення війни РФ, однак Москва не демонструє справжнього прагнення до миру, продовжуючи щоденні удари по Україні й намагаючись висувати нові умови до вже погоджених домовленостей.

Зеленський: Європу на переговорах мають представляти Франція та Британія

Участь Європи на переговорах щодо припинення російської війни проти України безальтернативна, вважає президент Володимир Зеленський – про це він сказав на пресконференції 27 березня.

«Ми не розглядаємо альтернатив. Це наша чітка позиція. Європа дуже велика, і вона повинна мати чітке представництво за цим столом перемовин. Усі партнери в Європі, домовились, що Європу будуть представляти Франція і Британія», – заявив він.

За словами Зеленського, ці країни мають представлені лідерами – президентом Франції Еммануелем Макроном і прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.

Військова делегація Франції та Британії, миротворці, доля Донбасу і Криму

  • Європа домовляєтся про військовий контингент для України, в Росії називають це «інтервенцією»


Лідери понад 30 країн на саміті в Парижі 27 березня зробили ще один крок до формування миротворчого контингенту, який може бути надісланий в Україну для моніторингу часткового чи повного перемир’я. Що узгодили?

Президент Франції Макрон сказав після саміту в Парижі: «Не Росії вирішувати чи будуть сили підтримки гарантій безпеки в Україні».

  • Військова делегація Франції та Британії

Франція і Велика Британія направлять військову делегацію в Україну. Таку заяву зробив Президент Франції Емманюель Макрон. За його словами, делегація під керівництвом начальників штабів ЗС обох країн має визначити формат Збройних сил України в усіх сферах – сухопутних, повітряних і морських, включаючи кількість військовослужбовців, необхідне обладнання та структуру. Чи стане така делегація заміною раніше обіцяних миротворців?

  • Долю Донбасу і Криму хочуть визначити без України?

Росія не відмовиться від контролю над окупованими територіями в Україні, заявив в інтервʼю Fox News спецпредставник США з питань України та Росії Кіт Келлог.

Росія фактично контролює весь Луганський регіон, а також частини Донецької, Запорізької та Херсонської областей, каже він. Але міжнародна спільнота ці території російськими не визнає.

Про що свідчать такі заяви і чи має розуміння американська адміністрація, як повернути під контроль України Крим і Донбас?

І знову щось кажуть про угоду про копалини.

Про це дивіться у програмі Свобода Live:

Нідерланди прискорять надання допомоги Україні

Нідерланди прискорять виділення обіцяних 3,5 мільярдів євро підтримки для України та надішлють 2 мільярди євро цього року замість 2026 року, пише Reuters з посиланням на речника прем’єр-міністра Нідерландів Діка Схоофа.

За підсумками сьогоднішньої зустрічі європейських лідерів в Парижі Схооф заявив, що переговори стосувалися не лише миру та безпеки в Україні, а й миру та безпеки Європи, включно з Нідерландами.

«Одне можна сказати точно: Україна може й надалі розраховувати на нашу підтримку. Ми будемо тримати стабільний курс. Сильні, сучасні та міцні Збройні сили України є найважливішою гарантією безпеки миру», – написав він у соцмережі Х.

Читайте також: Прем’єр-міністр Нідерландів: «Безпека України – в інтересах усієї Європи»

На початку березня нідерландський прем’єр анонсував 3,5 мільярда євро загальної державної підтримки для України у 2026 році.

Нідерланди надають підтримку Україні, яка продовжує боротьбу з російською агресією. Серед іншого, Амстердам надає військову допомогу – боєприпаси, літаки F-16 і зенітні системи, а також проводить навчання українських військових.

Зеленський: Україна ще не обговорювала з США, що вони зможуть дати для гарантій безпеки

Україна ще не обговорювала з США, що вони зможуть дати для гарантій безпеки, повідомив президент України Володимир Зеленський.

За його словами, від присутності США залежить і кількість європейських партнерів – «ми матимемо більше контингенту, якщо США будуть підтримувати».

«Що будуть готові дати Сполучені Штати Америки? У мене немає відповіді на це питання. Тому що ми це ще не обговорювали з ними. Для мене важливо, це я з Трампом обговорював, я йому сказав, що для нас важливі системи протиповітряної оборони. Але не одноразове якесь рішення, а постійна діюча система тотального, повністю стовідсоткового захисту українського неба», – сказав він під час пресконференції після зустрічі європейських лідерів щодо підтримки України.

«Що нам потрібно від Америки? Нам важливо, щоб Україна була в сильній позиції на цих перемовинах, щоб у нас був шанс закінчити війну перемовинами. Мати справедливий мир, сталий мир, щоб завтра знову не було війни. Я хочу цих гарантій від сполучених штатів», – додав Зеленський.

Президент України каже, що «жодного формату перемовин» він не боїться, але Путін не готовий до перемовин.

«Путін хоче війни. Що може людина, яка хоче війни, сказати на перемовинах про мир? Я не та людина, яка буде мовчати чи ковтати його наративи. Для мене вони динозаври, які хочуть нас з'їсти», – сказав він.

Читайте також: Зеленський: найближчим часом Київ запропонує партнерам «базову ідею» щодо контингенту

27 березня у Парижі зібралися лідерів 27 країн на саміті, щоб обговорити гарантії для України після можливого припинення вогню, зокрема можливе розміщення на її території сил «коаліції охочих».

Напередодні саміту Макрон заявив, що нині настав «вирішальний етап» припинення війни РФ, однак Москва не демонструє справжнього прагнення до миру, продовжуючи щоденні удари по Україні й намагаючись висувати нові умови до вже погоджених домовленостей.

Саміт у Парижі: Європа ще ближче до формування військового контингенту для України

Лідери понад 30 країн на саміті в Парижі 27 березня зробили ще один крок до формування миротворчого контингенту, який може бути надісланий в Україну для моніторингу часткового чи повного перемир’я. Було ще раз підтверджено, що військові цього контингенту не будуть дислоковані на лінії фронту, де зараз ведуться бойові дії. До ідеї створення контингенту долучиться кілька країн на чолі з Британією та Францією. А його чисельність, як раніше заявляли, може становити до 10 тисяч солдатів.

Саміт в Парижі тривав кілька годин. Перед ним відбулась розмова Емманюеля Макрона з Володимиром Зеленським, а потім тристороння зустріч за участю британського прем’єра Кіра Стармера. Макрон зателефонував президенту США Дональду Трампу і зробить це ще раз після саміту.

Щодо можливого військового контингенту, то ось головні моменти, про які домовились:

  • «сили підтримки гарантій безпеки» все ще на стадії планування;
  • ці сили не будуть миротворчими силами в класичному розумінні;
  • цей контингент не буде розташований уздовж лінії зіткнення;
  • в ньому візьмуть участь кілька країн на чолі з Британією та Францією;
  • немає повного консенсусу у всіх учасників саміту щодо участі в контингенті, але це не означає, що цього не можуть зробити бажаючі;
  • ці сили будуть розташовані на стратегічних територіях і будуть відповідати за море, повітря та сушу, будучи частиною ширшого безпекового пакету допомоги Україні.

Інші важливі моменти.

Взагалі-то, як сказав Кір Стармер, немає чіткого, виразного крайнього терміну для формування контингенту, але все це буде розвиватись протягом днів та тижнів, «а не місяців і місяців», як він висловився.

Тобто є бажання не затягувати формування сил запевнення протягом довгого часу, а є налаштованість діяти протягом тижнів.

Далі про це читайте тут


Що буде з мільйонами біженців у Європі після закінчення війни в Україні?

По всій Європі близько 4,3 мільйона біженців невдовзі можуть мати змогу повернутися до мирної України, але багато хто з них уже не хоче цього.

У Чеській Республіці українські біженці зараз складають близько 3,6% населення – найбільша частка в Європі. Нещодавнє опитування показало, що менш ніж чверть із них планують повернутися в Україну після закінчення терміну дії віз біженців.

Ганна Надуда – одна з тих, хто сподівається залишитися. Художниця і вчителька втратила свого молодшого сина внаслідок нещасного випадку перед російським вторгненням у 2022 році.

страх втратити другу дитину, втратити мого сина

Ганна Надуда

«У мене величезний страх втратити другу дитину, втратити мого сина», – розповіла жінка в інтерв’ю Радіо Свобода.

Ганна з теплотою відгукується про столицю Чехії, де вона знайшла притулок зі своїм другим сином.

«Власний мій досвід і мого сина, що Прага зустріла нас з любов'ю», – розповідає художниця, ліплячи скульптуру в тихому передмісті чеської столиці.

11-річний син художниці вивчив чеську мову і ходить у школу, де у нього є друзі і хобі. «Хотіла б, щоб дитина зростала в стабільно-позитивному середовищі», – каже Ганна.

Далі читайте тут

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG