Дрони долетіли до російського Санкт-Петербурга вперше з осені 2024 року
У Росії Санкт-Петербург і Ленінградська область 23 серпня зазнали атаки безпілотників. За даними керівників міста й регіону, над областю збито шість дронів, над Петербургом – два.
Влада Петербурга ввечері повідомила, що під час нейтралізації безпілотника в одному з будинків у Красносільському районі вибило шибки. Даних про постраждалих не надходило.
За даними видання «Фонтанка», востаннє безпілотники досягали Петербурга в жовтні 2024 року.
Суботня атака призвела до масових затримок та скасування рейсів в аеропорту Пулково. Понад 30 лайнерів удень пішли на посадку на запасні аеродроми, понад 50 рейсів були затримані. Надвечір суботи аеропорт відновив роботу.
Мер Москви Сергій Собянін повідомив про збитий дрон, який летів на російську столицю.
Обмеження на приймання та відправлення літаків у суботу запроваджували аеропорти Казані, Нижнього Новгорода, Тамбова, Самари, Калуги та інших міст.
Українські військові заявили про звільнення селища Зелений Гай на Донеччині
Українські військові 23 серпня звільнили селище Зелений Га й Комарської сільської громади Волноваського району Донеччини. Про це повідомило оперативно-стратегічне угруповання військ «Дніпро».
«Бійці 37-ї окремої бригади морської піхоти спільно з 214-м окремим штурмовим батальйоном OPFOR зупинили просування ворога та встановили контроль над населеним пунктом Зелений Гай, що у Донецькій області.
Станом на сьогодні, 23 серпня, ворог продовжує активні спроби повернути цей населений пункт під свій контроль та окупувати решту населених пунктів Донецької області на цьому напрямку», – йдеться в повідомленні.
Територія селища Зелений Гай межує з селом Іванівка Синельниківського району Дніпропетровської області. За переписом 2001 року в Зеленому Гаї жило 915 людей, станом на квітень 2025 року в цьому населеному пункті залишалося 20 жителів.
21 серпня ОСУВ «Дніпро» інформувало про звільнення в цьому ж районі більшої частини села Товсте (Толстой).
Лисак повідомив про зростання числа постраждалих після ударів РФ по Синельниківському району
До дев’яти зросло число постраждалих унаслідок російських ударів по Синельниківському району, повідомив увечері 23 серпня голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак. У попередніх повідомленнях ішлося про п’ятьох поранених і одного загиблого.
«Загалом у районі, враховуючи уточнення щодо ранкових ударів та інформацію за день, понівечені сім приватних будинків і мікроавтобус. Виникли пожежі – вогонь загасили. Це наслідки атак безпілотниками та КАБами. Потерпала й Нікопольщина. Противник поцілив по Нікополю, Марганецькій, Покровській, Червоногригорівській громадах. Застосовував FPV-дрони та артилерію. Зачепило газогін та лінію електропередач. Люди неушкоджені», – вказав голова області.
У Херсоні через російський обстріл загинув місцевий житель – ОВА
У Херсоні через російський обстріл загинув місцевий житель, повідомив увечері 23 серпня голова ОВА Олександр Прокудін.
«Учора ввечері ворог вкрив вогнем Центральний район міста. Внаслідок цього удару травми, несумісні з життям, дістав 69-річний чоловік», – вказав очільник Херсонщини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зеленський підписав два укази про запровадження санкцій
Президент Володимир Зеленський підписав 23 серпня два укази, якими запровадив санкції проти десятків фізичних і юридичних осіб через підтримку російської агресії проти України
«Перший (санкційний пакет) – синхронізація в Україні санкцій партнерів, зокрема санкцій Канади. Це 100% синхронізації цьогорічних канадських санкцій проти 139 фізичних та юридичних осіб, що працюють на російську війну. Разом із нашими партнерами готуємо також рішення про синхронізацію українських санкцій у юрисдикціях партнерів. Усі, хто допомагає Росії продовжувати вбивства та будувати воєнну машину для подальшої агресії, повинні відчувати на собі реальний тиск світу», – написав Зеленський у фейсбуці.
Другий указ передбачає санкції проти 28 громадян різних країн, які «однаково допомагають росіянам утримувати режим окупації на нашій землі та фактично спонсорують російську державу». «По кожному прізвищу таких осіб ведемо роботу також із правоохоронними органами країн-партнерів. Усі спільники російських окупантів так чи інакше відповідатимуть за скоєне проти України та українців», – наголосив Зеленський.
Укази №612/2025 та №613/2025 від 23 серпня про рішення Ради національної безпеки і оборони України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) опубліковані на сайті президента.
Серед юридичних осіб, проти яких запроваджені санкції:
- «Олчіпс», що постачає в РФ товари подвійного призначення, зокрема мікроелектроніку;
- «Хенгуе Тек» – постачальник електронних інтегральних схем;
- «Вай-ел-ейч Електронікс Ейч-кей Ко» – дистриб’ютор електронних компонентів;
- «Азія Шіппінг Холдинг» – власник суден, які перевозять зброю та боєприпаси з КНДР до РФ;
- «Парамаунт Енерджі енд Коммодітіс СА», що пов’язана з російською торгівлею нафтою.
«Україна змогла не програти». Лана Зеркаль про Аляску, зустріч у Вашингтоні та позитивні зрушення
Серпень став дуже багатим на геополітичні події. Це зустріч Путіна і Трампа на Алясці, а потім саміт у Вашингтоні, який, у принципі, заклав у найближчій або в далекій перспективі прагнення західних лідерів щодо зустрічі президента України Володимира Зеленського і очільника РФ Володимира Путіна.
Осмислити, обговорити та проаналізувати ці події пропонуємо з Ланою Зеркаль. надзвичайний та повноважний посол України, член координаційної ради Ukraine Facility Platform – у студії Радіо Свобода (проєкт Свобода Live). Читайте і дивіться за лінком
У російському Новошахтинську третій день горить НПЗ, у сусідньому місті відключили воду
У місті Красний Сулин у Ростовській області Росії 23 серпня повністю зупинили постачання води. Чиновники пояснили це необхідністю ліквідації «аварійної ситуації на одному із підприємств» сусіднього міста Новошахтинська.
Йдеться про Новошахтинський нафтопереробний завод, який спалахнув у ніч на 21 серпня після атаки українських безпілотників і горить вже третю добу.
Як повідомила міністерка житлово-комунального господарства Ростовської області Антоніна Пшенична, вода потрібна для гасіння пожежі на НПЗ. Водопостачання у Красному Сулині, де живе понад 35 тисяч осіб, «буде відновлено після наповнення резервуарів до необхідного рівня та опресування водоводу». Коли це станеться, вона не уточнила.
Воду до міста підвозитимуть автоцистернами. Влада повідомила номер телефону, за яким можна залишити заявку на підвезення води.
Раніше у Красному Сулині, Новошахтинську та сусідніх селищах та хуторах через пожежу вже знижували тиск води у кранах.
Про те, що НПЗ у Новошахтинську продовжує горіти, свідчать супутникові знімки NASA FIRES. Жителі Новошахтинська в коментарях у телеграм-каналі голови міста Сергія Бондаренка скаржаться, що через пожежу на НПЗ їм нема чим дихати, пише Astra.
Генштаб ЗСУ підтвердив удар по НПЗ, який вважається одним із найбільших постачальників палива на півдні Росії і до 2021 року був пов’язаний із родиною кума Путіна Віктора Медведчука.
На фронті відбулося понад 70 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 23 серпня на фронті відбулося 71 бойове зіткнення, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник з території РФ завдав артилерійських обстрілів по районах населених пунктів Клюси, Гута-Студенецька Чернігівської області; Нововасилівка, Середина-Буда, Прогрес, Біла Береза Сумської області; також авіаударів зазнали Стара Гута, Нова Гута та Бунякине Сумської області», – йдеться у зведенні станом на 22:00.
Третина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку протягом дня противник 23 рази намагався просунутися до наших позицій поблизу населених пунктів Маяк, Нове Шахове, Красний Лиман, Новоекономічне, Миролюбівка, Звірове, Удачне, Новоукраїнка та у бік населених пунктів Родинське, Покровськ, Балаган, Молодецьке. Два боєзіткнення тривають», – указано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському та Придніпровському напрямках.
20 серпня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські війська посилюють тиск на півночі Донеччини – на Лиманському напрямку, але, за його словами, найгарячішими напрямками залишаються Покровський, Добропільський і Новопавлівський.
Просування військ РФ майже на десяток кілометрів у напрямку Добропілля 11 серпня позначив на своїй мапі аналітичний проєкт DeepState. Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Дніпро» підполковник Віктор Трегубов наступного дня заявив, що на Добропільському і Покровського напрямках російські війська використовують тактику «просочення», це створює хибне враження просування. Але, за його словами, «просочення» не означає, що противник взяв цю територію під контроль.
Згодом у ЗСУ повідомили про стабілізацію ситуації на Добропільському напрямку.
Православний архієпископ Аляски попросив вибачення за зустріч із Путіним
Ієрарх Православної церкви в Америці (ПЦА), який зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним під час його візиту на Аляску 15 серпня, попросив вибачення за цю зустріч. Звернення архієпископа Сіткинського та Аляскинського Олексія опубліковано на сайті Православної церкви в Америці.
У заяві на ім’я предстоятеля ПЦА митрополита Тихона Олексій пише, що хоче принести «щирі вибачення» перед тими, хто зазнав болю, страждання чи подиву через його вчинок. Архієпископ зазначив, що зустрівся з Путіним під час його візиту до Анкориджа з мотивів прагнення до миру та почуття гостинності. Однак, як зазначає священник, багато людей дорікнули йому, що він прямо не звернувся до Путіна зі словами про необхідність миру в Україні. Архієпископ зазначив, що офіційна позиція Православної церкви в Америці, яка неодноразово засуджувала російське вторгнення в Україну, не змінювалася.
«Я глибоко шкодую про скандал, який спровокував», – пише Олексій.
Митрополит Тихон у своїй заяві зазначив, що архієпископ зустрівся з Путіним за своєю ініціативою, без благословення Синоду. Він наголосив, що церква, як і раніше, засуджує війну і закликає до негайного її припинення.
Архієпископ Олексій зустрівся з Путіним на меморіальному цвинтарі в Анкориджі, який російський президент відвідав після переговорів із Трампом. Священник подарував Путіну ікону Германа Аляскинського, а Путін подарував йому дві ікони.
Православна церква в Америці є автокефальною, тобто незалежною від інших помісних церков, включно з РПЦ. Її парафіяни – православні жителі США та Канади, серед яких є й вихідці з України.
Зеленський у розмові з Рамафосою: важливо, щоб Глобальний південь «підштовхнув Росію до миру»
Президент Володимир Зеленський 23 серпня провів розмову з президентом Південно-Африканської Республіки Сирілом Рамафосою. Про це він заявив у своєму профілі X, уточнивши, що розмова відбулася на прохання президента ПАР.
Зеленський заявив, що розповів Рамафосі про спільні з партнерами дипломатичні зусилля та зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Вашингтоні. Він знову наголосив, що «треба закінчувати цю війну, яка нікому, крім Росії, ніколи не була потрібна».
«Вкотре підтвердив, що готовий до будь-якого формату зустрічі з російським очільником. Утім бачимо, що в Москві зараз знову намагаються затягнути все ще більше. Важливо, щоб Глобальний Південь надіслав відповідні сигнали та підштовхнув Росію до миру», – заявив Зеленський.
Він додав, що сторони обговорили подальші контакти з партнерами та можливості спільної роботи з африканським континентом для розвитку відносин і гарантування продовольчої безпеки й платформи для діалогу.
«Домовилися бути на звʼязку», – додав президент.
Рамафоса наразі не коментував розмову публічно.
На початку серпня Зеленський провів переговори із президентом ПАР Сирілом Рамафосою, який поділився деталями своєї розмови з російською стороною.
«Якби ми були в ЄС, то росіяни ніколи б не полізли». Чи дотисне Трамп Орбана?
Під час безпрецедентної зустрічі у Білому домі 18 серпня європейські лідери та президент України просили американського президента Дональда Трампа натиснути на прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, щоб той зняв свою опозицію до членства України в ЄС. Трамп має давні приязні особисті стосунки з Орбаном, але чи використає це президент США, щоб зняти блокування офіційним Будапештом євроінтеграції України? Що для цього потрібно?
Про прохання до президента США Дональда Трампа повпливати на угорського прем’єра Віктора Орбана повідомило одразу кілька джерел.
Насамперед президент України Володимир Зеленський під час спілкування з пресою після повернення з Вашингтону сказав про таке прохання до Трампа зі свого боку. «Президент Трамп пообіцяв, що його команда буде над цим працювати», – сказав Зеленський. Читайте по це за лінком
«Зараз я значно більш оптимістичний» – єврокомісар про інвестиції в оборонну промисловість України
Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс заявив, що має більше оптимізму щодо використання європейськими країнами нового інструменту позик SAFE у 150 мільярдів євро для інвестицій в українську оборонну промисловість. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода 23 серпня.
«Доволі скоро ми оголосимо, скільки країн-членів ЄС роблять запит на ці кредити (з фонду – ред.) на 150 мільярдів. Ми бачимо доволі великий інтерес. І пізніше, можливо, в листопаді, ми оголосимо, скільки з цих позик використають для України», – заявив Кубілюс, спілкуючись із журналістами в Брюсселі.
За його словами, деякі країни вже вказують, що використають позики для України, але «наразі чітких цифр ми не маємо».
Раніше, навесні, Кубілюс закликав країни інвестувати в українську оборонку і висловлював стурбованість, що не чув намірів брати кредити саме для закупівель в Україні.
«Зараз я значно більш оптимістичний», – сказав єврокомісар кореспондентці Радіо Свобода.
Кубілюс сказав, що не готовий наразі коментувати, чи готові країни ЄС профінансувати закупівлю американської зброї на 90 мільярдів доларів, як про це після перемовин у Вашингтоні заявляв Зеленський. Проте він назвав ці перемовини важливими та звернув увагу на те, що «Путін нервує, він намагається дискредитувати ту зустріч».
«Я бачу значно більше сильних та обʼєднаних дій з боку ЄС разом з американцями», – сказав посадовець.
Російська ФСБ заявляє про затримання співучасника вбивства генерала Москалика
Федеральна служба безпеки Росії повідомила про затримання ще одного підозрюваного у вбивстві російського генерала в квітні цього року – про це йдеться в повідомленні відомства від 23 серпня.
Відомство стверджує, що громадянина Росії 1976 року народження затримали в Саратовській області. Його звинувачують у тому, що він доставив вибухівку до Московського регіону нібито на завдання українських спецслужб. Затриманому також закидають передачу Україні даних про російських військових.
Ім’я чоловіка та його позицію щодо звинувачень ФСБ не розголошує.
Генерал-лейтенант Ярослав Москалик помер уранці 25 квітня в Балашисі внаслідок вибуху автомобіля у дворі його будинку. Невдовзі був заарештований підозрюваний Гнат Кузін, його звинувачують у теракті. Слідство стверджує, що він діяв на замовлення українських спецслужб.
Київ прямо не взяв на себе відповідальність за вбивство Москалика, проте 28 квітня президент України Володимир Зеленський заявив, що розвідка доповіла йому про «ліквідацію осіб із вищого командного складу» російської армії. Зеленський оцінив це як «хороші результати». Прізвищ він не називав. Крім Москалика, останнім часом не повідомлялося про загибель будь-кого з високопоставлених російських воєначальників.
ДСНС: російський удар пошкодив пожежну частину в Добропіллі
Армія РФ атакувала пожежно-рятувальну частину в Добропіллі, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій 23 серпня.
За повідомленням, це сталося напередодні увечері. Він пошкодив будівлю, особовий склад і техніка не постраждали.
«Вибуховою хвилею деформовано ворота, вибито скління, пошкоджено двері та стелю», – зазначає служба.
ДСНС зазначає, що російська армія продовжує цілеспрямовано обстрілювати рятувальників.
Рятувальники регулярно потрапляють під російські удари під час ліквідації наслідків російських ударів.
Лисак: армія РФ атакувала мікроавтобус у Синельниківському районі, є загиблий
Російські війська вдарили дроном по мікроавтобусу, який рухався трасою в Синельниківському районі Дніпропетровської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак 23 серпня.
«Загинув 59-річний чоловік. Ще п’ятеро людей постраждали», – заявив він.
Також вранці у суботу російські військові обстріляли КАБами Маломихайлівську громаду. За уточненими даними голови області, постраждали двоє людей, серед них – 10-річна дитина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Російська залізниця повідомляє про затримку майже 40 поїздів через атаку БПЛА
У Ростовській області Росії вранці 23 серпня вийшли з графіка руху та затримуються близько 40 поїздів. Про це повідомили у російській залізниці (РЖД), передає місцева служба Радіо Свобода.
У компанії заявили, що роботу контактної мережі в районі станції Сергіївка на ділянці Розсош – Сохранівка було порушено через падіння безпілотника. Повідомляється, що рух поїздів уже відновили, але 38 поїздів слідують із затримками до 3 годин 40 хвилин.
За останній місяць українські безпілотники вже кілька разів атакували залізничну інфраструктуру в південних регіонах Росії. Це призводило до затримок руху поїздів, зокрема, на магістральній лінії Москва-Ростов-Сочі.
Міноборони Росії заявляє, що в ніч на 23 серпня було «знищено сім українських безпілотних літальних апаратів літакового типу». Скільки дронів збити не вдалося, у відомстві не сказали.
Виконувач обов’язків губернатора Ростовської області Юрій Слюсар заявив, що засоби протиповітряної оборони працювали в Чортківському, Шолоховському та Міллерівському районах.
«Через падіння фрагментів безпілотників у кількох місцях виникли пожежі, які були оперативно загашені. Ніхто з людей не постраждав», – повідомив Слюсар.
Волгоградський губернатор Андрій Бочаров заявив, що через падіння уламків БПЛА в обласному центрі було пошкоджено багатоповерховий житловий будинок. За даними російської влади, постраждали троє людей.
З території південних регіонів Росії, як повідомляє проєкт Радіо Свобода Кавказ.Реалії, тієї ж ночі запускалися дрони по Україні.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Українська сторона не щоразу коментує такі удари, але регулярно наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
Єрмак: з окупованих територій і РФ вдалося повернути ще трьох дітей і юнака
Ще чотирьох українських громадян вдалося повернути на підконтрольну територію, повідомив голова Офісу президента Андрій Єрмак вранці 23 серпня.
За його словами, йдеться про трьох дітей і молодого хлопця. Російські окупанти вивезли його з Олешківського дитячого будинку-інтернату спершу на окуповану територію, а потім до Росії.
«Тривалий час діти жили у розлуці з рідними, не маючи можливості виїхати через небезпеку окупації. Сьогодні всі вони знову вдома, у безпеці, на території вільної України», – прокоментував Єрмак.
Голова ОП подякував Катару за посередництво, а також команді офісу омбудсмана України.
Напередодні операційна директорка ініціативи Bring Kids Back UA Дарія Зарівна повідомила про вивезення з Криму двох хлопців 21 і 22 років. За її даними, на окупованому півострові вони зазнавали тиску через свою кримськотатарську ідентичність, але тривалий час не могли їхати, бо піклувалися про рідних.
За офіційними даними України, за час повномасштабної війни в Росії та на окупованих територіях опинилися понад 20 тисяч українських дітей. Водночас уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець припускав, що Росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей, а уповноважена ВР з прав дитини Дар’я Герасимчук називала цифру в «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт російського президента Володимира Путіна і дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій і переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.
Російська уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова в липні 2023 року заявила, що Росія з початку повномасштабного вторгнення «прийняла» близько 4,8 мільйона жителів України, з них понад 700 тисяч – діти. За її словами, більшість українських дітей нібито приїхали до Росії з батьками чи іншими родичами.
У Києві впав російський БПЛА, без детонації – місцева влада
У Солом’янському районі Києва після роботи протиповітряної оборони впав російський безпілотник, повідомив міський голова Віталій Кличко.
За попередніми даними, дрон впав у Соломʼянському районі, займання немає. На місце виїхали екстрені служби.
Голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко уточнив, що по безпілотнику відпрацювали підрозділи ППО:
«Ворожий засіб ураження впав в Соломʼянському районі без детонації. На місці працюють фахівці. Попередньо інформація про постраждалих не надходила».
Раніше в Києві оголошували повітряну тривогу через загрозу російських БПЛА. Згодом у столиці було чути роботу ППО.
Протягом ночі на 23 серпня, за даними Повітряних сил, протиповітряна оборона збила 36 російських безпілотників із 49.
У Росії помер медійник Кирило Вишинський, звільнений з українського СІЗО за обміном
У Росії помер колишній очільник «РИА Новости Украина» Кирило Вишинський, повідомляють російські медіа 23 серпня, в тому числі радіо Sputnik, де він працював.
За повідомленнями, 58-річний Вишинський помер у Москві після тривалої хвороби.
У жовтні 2023 року Вишинський став головним редактором мережі радіо Sputnik. У Росії він був нагороджений медаллю ордену «За заслуги перед Вітчизною» 1 ступеня.
Головний редактор «РИА Новости-Украина» Кирило Вишинський був затриманий 15 травня 2018 року за підозрою в державній зраді (стаття 111 Кримінального кодексу України). Через два дні він був заарештований і відтоді перебував в СІЗО до обміну 2019 року. Кирило Вишинський був серед 35 осіб, яких з України повернули до Росії 7 вересня 2019 року в рамках обміну «35 на 35».
Крім держзради, Вишинському інкримінували спробу повалення конституційного ладу, сепаратизм, розпалювання національної ворожнечі й незаконне зберіганні зброї.
Повітряні сили звітують про збиття 36 російських дронів із 49 протягом ночі
Російська армія протягом атакувала Україну 49 ударними безпілотниками типу Shahed і безпілотниками-імітаторами, повідомляє командування Повітряних сил вранці 23 серпня.
Пуски здійснювалися з напрямків Шаталова, Курська, Міллерова та Приморсько-Ахтарська.
Повітряну атаку відбивали підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем і мобільні вогневі групи.
«За попередніми даними, станом на 08.30, протиповітряною обороною збито/подавлено 36 ворожих БпЛА типу Shahed і дронів-імітаторів різних типів на півночі, сході та в центрі країни», – повідомляють військові.
Повітряні сили зафіксували влучання 13 безпілотників у семи локаціях на Донеччині, Дніпропетровщині та Сумщині.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.