Мерхат Шаріпжан
Тиждень по тому, як президент США Дональд Трамп гостинно прийняв у себе російського колегу Володимира Путіна на Алясці, – зусилля із завершення війни РФ проти України фактично не просунулися вперед. Після зустрічі Трамп–Путін на Алясці відбулися переговори із Володимиром Зеленським та лідерами європейських країн у Вашингтоні, що завершилися закликом до особистої зустрічі Путіна з українським президентом. Проте Росія блокує проведення такої зустрічі. Тож наразі не маємо чіткої дорожньої карти до миру, лише тіньову картину переговорів, сповнену секретності, недовіри та ризику застою.
1.Деякий прогрес у питаннях гарантій безпеки для України
Вашингтон та європейські країни почали поступово розробляти, як саме можуть виглядати післявоєнні гарантії для України. Обговорюються довгострокова доставка озброєння, обмін розвідданими, спільне планування оборони. Трамп натякнув на можливу участь повітряних сил США. Лондон, Париж і Берлін неодноразово повторювали свою давню позицію: гарантії безпеки мають бути реальними, інакше Москва розглядатиме будь-яке припинення вогню як тимчасову паузу перед новим наступом. Москва категорично проти розміщення військ НАТО на території України.
2. Позиція Росії залишилася незмінною
Хоч деякі ЗМІ говорили про готовність Путіна заморозити лінію фронту, його стратегічні цілі залишаються незмінними: повний контроль над Донбасом, визнання Криму російським, офіційний нейтралітет України і заборона вступу до НАТО, а також суворі обмеження на Збройні сили України.
Це виглядає не як поступки, а як вимога закріпити територіальні втрати Києва та вразливість України.
Відмова Кремля наразі погодитися на зустріч між Путіним і Зеленським підкреслює, що Росія лише посилила свої попередні червоні лінії. Для Києва поступка територіями Росії була б не лише неконституційною, а й руйнівною з політичної та військової точок зору.
3. Вашингтон демонструє стриманість у зобов’язаннях
Після двох самітів Трамп відступив назад. Він зазначив, що не обов’язково йому бути присутнім на саміті Путін–Зеленський – можливо, він приєднається лише після того, як лідери зустрінуться.
Трамп наголосив, що американські війська не будуть розміщені в Україні – що, зрештою, ніколи й не викликало серйозних сумнівів.
Що саме означає «участь» США в гарантіях безпеки та яку роль можуть відігравати американські Повітряні сили, залишається невизначеним –принаймні на публічному рівні.
Позиція Трампа відображає як стратегічну обережність – уникнення прямої ескалації з Росією, так і політичний розрахунок. Білий дім залишається не надто зацікавленим у фінансуванні європейської архітектури безпеки.
Для Києва це свідчить про болісну істину: Європа обіцяла захист, але Сполучені Штати можуть не надати достатньої підтримки.
4. Трансатлантичні розбіжності
Вашингтонський саміт показав, що європейська єдність є, але приховані розбіжності залишаються. Віцепрезидент США Джей Ді Венс мовчав, коли Зеленський зустрічався з Трампом перед камерами в Овальному кабінеті 18 серпня. Але пізніше в інтерв'ю Fox News він сказав, що попереджав Зеленського: «Пане президенте, доки ви поводитеся добре, я нічого не скажу». Це інтерв’ю нагадало гарячу суперечку під час візиту Зеленського в лютому, що свідчить про те, що старі розбіжності досі не повністю забуті.
А CBS повідомило 21 серпня, що директор розвідки США Тулсі Габбард класифікувала всю інформацію про мирні переговори як «NOFORN» – для виключного вжитку всередині США, без обміну з «П'ятьма очима» (розвідувальним альянсом, створеним після Другої світової війни, що складається зі США, Великої Британії, Канади, Австралії і Нової Зеландії).
Виключити їх із такого чутливого питання означало б залишити ключових союзників без інформації зі США у той час, коли активізувалася робота над гарантіями безпеки.
5. Росія продовжує атаки
Тим часом атаки Росії тривають безупинно. 21 серпня Зеленський засудив Москву за сотні безпілотників і десятки ракет, запущених за ніч – це чіткий доказ того, що РФ не зацікавлена у зупинці війни. Хоч дипломатія і є, але реальність – це бомби, руйнування і людські жертви. «Вони намагаються ухилитися від зустрічі. Вони не хочуть завершення війни», – заявив президент України.
Поки дипломати, у тому числі російські посадовці, говорять про діалог, російські війська продовжують обстрілювати українські міста, вбиваючи та ранячи мирних жителів, зокрема дітей, і руйнуючи важливу інфраструктуру.
Форум