Барак Обама з ентузіазмом закликав сьогодні МОК зупинитися саме на кандидатурі його рідного міста –Чикаго. «Я переконую Вас обрати Чикаго. Я переконую Вас обрати Америку. Якщо ви це зробите, то ми разом, я вам обіцяю, змусимо світ гордитися Сполученими Штатами та містом Чикаго», – заявив Обама.
Чикаго сьогодні першим представляв, разом із президентом Обамою, понад 100 членам МОК в Копенгагені свої Олімпійські можливості. Новий прем’єр Японії Хатояма агітував за Токіо, яке вже було столицею Літньої Олімпіади у 1964 році. Президент Бразилії Да Сільва висловив сподівання, що нарешті перше латиноамериканське місто стане господарем Літньої Олімпіади. Не приховували своїх сподівань на перемогу Мадрида і король Іспанії Хуан Карлос та прем’єр-міністр цієї країни Хосе Запатеро.
Мрії Барака Обами підтримала перед МОК його дружина, Мішель. «Серед моїх кращих спогадів ті, коли я сиділа на колінах мого тата і вболівала за Ольгу Корбут, Надю Команечі, Карла Льюїса та інших, за їхні блискучі результати та досконалість. Як чимало молодих, я була натхненна. Я мріяла, що, вірогідно, внаслідок настирливої праці я також зможу досягнути чогось більшого. Але я ніколи не мріяла, що Олімпійське полум’я зможе одного разу осяяти мене у мене по-сусідству», – зазначила перша леді Сполучених Штатів.
Аналітики справедливо побоювалися, що Обама ризикує, коли так гаряче агітує за Чикаго саме на засіданні МОК, бо, у разі невдачі, може зазнати нищівної крити у себе вдома за поразку. І ось Чикаго випало вже у першому турі з найменшою кількістю голосів, за ним, у другому – Токіо. Всі державні чільники, котрі лобіювали за міста-конкуренти, докладали максимум зусиль для перемоги і влаштовували напередодні десятки зустрічей із членами МОК, котрі ще сумнівалися. В кінцевому результаті президент Міжнародного олімпійського комітету Жак Роґґе остудив натхнення і тих, хто агітував за Мадрид, відкривши заповітний конверт, в якому був листок лише з одним переможцем. І ним стало Ріо-де¬-Жанейро.
(Прага – Київ)
Чикаго сьогодні першим представляв, разом із президентом Обамою, понад 100 членам МОК в Копенгагені свої Олімпійські можливості. Новий прем’єр Японії Хатояма агітував за Токіо, яке вже було столицею Літньої Олімпіади у 1964 році. Президент Бразилії Да Сільва висловив сподівання, що нарешті перше латиноамериканське місто стане господарем Літньої Олімпіади. Не приховували своїх сподівань на перемогу Мадрида і король Іспанії Хуан Карлос та прем’єр-міністр цієї країни Хосе Запатеро.
Мрії Барака Обами підтримала перед МОК його дружина, Мішель. «Серед моїх кращих спогадів ті, коли я сиділа на колінах мого тата і вболівала за Ольгу Корбут, Надю Команечі, Карла Льюїса та інших, за їхні блискучі результати та досконалість. Як чимало молодих, я була натхненна. Я мріяла, що, вірогідно, внаслідок настирливої праці я також зможу досягнути чогось більшого. Але я ніколи не мріяла, що Олімпійське полум’я зможе одного разу осяяти мене у мене по-сусідству», – зазначила перша леді Сполучених Штатів.
Аналітики справедливо побоювалися, що Обама ризикує, коли так гаряче агітує за Чикаго саме на засіданні МОК, бо, у разі невдачі, може зазнати нищівної крити у себе вдома за поразку. І ось Чикаго випало вже у першому турі з найменшою кількістю голосів, за ним, у другому – Токіо. Всі державні чільники, котрі лобіювали за міста-конкуренти, докладали максимум зусиль для перемоги і влаштовували напередодні десятки зустрічей із членами МОК, котрі ще сумнівалися. В кінцевому результаті президент Міжнародного олімпійського комітету Жак Роґґе остудив натхнення і тих, хто агітував за Мадрид, відкривши заповітний конверт, в якому був листок лише з одним переможцем. І ним стало Ріо-де¬-Жанейро.
(Прага – Київ)
